Таємниця «Украденого щастя» в однойменній драмі Івана Франка
Мета. Розкрити зміст твору, на основі ідейно-психологічного аналізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя, допомогти осмислити й визначити художню цінність твору, розвивати самостійність, доказовість суджень, сприяти вихованню відповідальності за свої вчинки Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору, комбінований урок з комп’ютерною підтримкою Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть довести, що драма має соціально-філософське підгрунтя, визначити основні проблеми твору, сформувати власне ставлення до того, що трапилося з героями твору, висловити свою думку відносно морального вибору людини в житті, давати відповідь на питання: чи можливо досягнути щастя в житті?; набути навичок роботи в групі, визначаючи та аргументуючи питання, прогнозуючи можливі наслідки Теоретико-літературні поняття: драматичні твори, їхні особливості, драма як окремий різновид, ремарки. Наочні засоби навчання: портрет І.Я.Франка, плакат з ілюстраціями, текст п’єси, пам’ятка «Як працювати в групі», картка самооцінки, запис пісні «Минає день» Обладнання: проектор, комп’ютер, екран Хід уроку Кожен коваль свого щастя. Ніхто не знає ,коли йому щастя усміхнутися має Народна мудрість Мої п’єси – то мій смуток І.Франко Я мало знаю на світі творів, написаних з такою простотою й правдивістю, як «Украдене щастя» М.Рильський О щастя – ти не піднебесна зірка. Ти – кожна мить прожитого життя Ніна Гнатюк Іван Франко Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець. І громадянин благородний. М.Вороний Драма – моя давня страсть. І.Я.Франко І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Слово вчителя Сьогодні продовжуємо ознайомлення із творчістю І.Франка. Ми з насолодою впивалися чарівним і ніжним ароматом інтимної лірики, вчилися воістину любити рідну землю і стояти на захисті інтересів свого народу, читаючи поезії громадянського та патріотичного звучання, захоплювалися мужнім ліричним героєм, перебираючи його життєвий досвід, коли вивчали філософські мотиви поезії І.Франка. неперевершеним майстром слова поставав перед нами І.Франко, коли ми читали його прозові твори. Вдома ви познайомились із Франком-драматургом, читаючи п’єсу «Украдене щастя». На кожного із вас ця п’єса справила певні враження. Безумовно, що головні герої драми зі своїми проблемами порушили у вашій уяві та у вашому мисленні спокій. Тому що, мені так здається, їхні вчинки не могли вас залишити байдужими Учнівський проект: Іван Франко: універсальність таланту · Поет (11 прижиттєвих збірок) · Мовознавець (знав 14 мов) · Перекладач, автор переспівів · Науковець (доктор наук) · Фольклорист, етнограф (400 пісень, 1800 коломийок) · Прозаїк (10 повістей і романів, майже 100 творів малої прози) · Громадський діяч (очолював філологічну секцію НТШ) · Політик (у 1890 р. Франко і Павлик організували Русько – українську радикальну партію; балотувався до австрійського парламенту та галицького сейму) · Драматург (написав понад 10 драм) · Історик літератури (монографія «Нарис історії українсько-руської літератури») · Публіцист · Філософ · Видавець (альманахи «Дзвін» і «Молот», журнали «Життя і слово», «Світ», «Літературно – науковий вісник» тощо) - Яка з Франкових творчих граней істотніша? - Чим письменник більше прислужився рідній і вселюдській культурі? Немає потреби дискутувати. [Поет, прозаїк, публіцист, перекладач, журналіст, учений, активний громадський діяч, патріот-громадянин.] І сьогодні ще: Франко – драматург. ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку Тема нашого уроку звучить так Таємниця «Украденого щастя» в однойменній драмі Івана Франка Проблемні питання: · У чому щастя людини? (поняття щастя для героїв твору п’єси, щастя у вашому розумінні) · Чи може людина творити своє щастя? · Що ви очікуєте від цього уроку? · Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли бачите цей малюнок? Фіксуємо думки учнів: - життєва дорога; - пересічність долі; - конфлікт, який необхідно розв’язати; - геометрична фігура; - темрява, безвихідність. Так, це банальний трикутник, що лежить в основі конфлікту «Украдене щастя». Його нам теж треба розв’язати IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу Пояснення вчителя. І.Франко був талановитим драматургом, основоположником наукового театрознавства – істориком і теоретиком драми і театру, активним театральним критиком, невтомним перекладачем драматичних творів. Ще в молодших класах Дрогобицької гімназії І.Франко почав цікавитися театром і драматургією. Написав понад 70 спеціальних наукових розвідок про театр. З часом цей інтерес переріс у велике захоплення. «Драма – моя давня страсть», - говорив І.Я.Франко. Ця «страсть» надихала великого письменника і вченого до дальшої роботи в цьому напрямі. Франко був пристрасним поборником народного, «мужицького», театру, вважав його школою життя, трибуною «пропаганди поступових і світлих думок», «підоймою поступу і просвіти»… У драматургію Іван Франко активно входить у 1-ій половині 90-х років ХІХ ст.(хоч у цьому жанрі виступав значно раніше). Тоді й створив свої найкращі п’єси, що стали окрасою українського театру, - "Украдене щастя” "Рябина” "Учитель” "Майстер Чирняк” "Сон князя Святослава” "Кам'яна душа” "Суд святого Николая Драма «Украдене щастя» - найвизначніший твір Івана Франка. Сьогодні на уроці ми поговоримо про цю драму, розкриємо й проаналізуємо її зміст, дамо оцінку вчинкам героїв, з’ясуємо основні проблеми твору, які приведуть нас до розмови про щастя…Така людська сутність, що всі ми хочемо бути щасливими. Народна мудрість запевняє, що кожен коваль свого щастя. . «Ніхто не знає, коли щастя усміхнутися має», - заперечує інша. Цікаво, чи може людина творити своє щастя, незважаючи на ті умови, в яких вона живе? Зрештою, що таке щастя? Важко дати однозначну відповідь на ці питання. Разом з Франком та його героями поміркуємо про це сьогодні Словникова робота Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по –різному. Щоб дотриматись єдиного взірця, звернемося до словника Щастя 1. Почуття або стан найвищого, повного вдоволення 2. Сприятливий збіг обставин, талан, успіх · Що для вас означає слово «щастя»? Щоб це зробити, діти, ви об’єдналися в групи, кожна з яких отримала індивідуальне домашнє завдання, яке й допоможе нам глибоко проаналізувати зміст твору. Робота в групах. Ідейно-художній аналіз драми «Украдене щастя». Індивідуальні завдання 1. Історія написання драми «Украдене щастя». Сценічне народження п’єси. 2. У чому особливість сюжету твору? У чому полягає суть конфлікту та як він реалізується в драмі? 3. Жанр п’єси «Украдене щастя». Аргументуйте відповідь. 1. Історія написання драми «Украдене щастя». Сценічне народження п’єси. 2. У чому особливість сюжету твору? У чому полягає суть конфлікту та як він реалізується в драмі? Повідомлення ІІ-ої групи. Анна Микола Михайло 3. Жанр п’єси «Украдене щастя». Аргументовано відповісти. Драма побутова мелодрама Соціально- Психологічна Аналіз твору · Які враження справила на вас прочитана п’єса? · Який епізод найбільше запам’ятався і його хотілося б зачитати? Літературний цитатний диктант «Кому належать слова» 1. «..одурили, ошукали, мов кота в мішку продали» (Анні) 2. «А от що сумує та тоскує вона коло мене, се правда» (Миколі) 3. «Десь я ніби коралі сію по хаті, по оборі, по цілім селі, та такі грубі та червоні..» (Анні) 4. «Наплюй ти на людей! Чого тобі від них потрібно?» (Михайлу) 5. «Хрестися, кумо! Чого ти так перелякалась? Він зовсім не винуватив тебе» (Насті) «Хто це?» 1. «У жандармах служить уже три роки» (Михайло) 2. «Роботу покинув, господарство занедбав…» (Микола) 3. «Я був чесний парубок, може, троха, загорячий, запалкий» (Михайло) 4. «Я втопаний в болото, обдертий з чести… Зрйнований, зарізаний» (Микола) 5. «Я тепер спокійна, нічого не бояся, ні про що не думаю, нічого не знаю, тілько тебе одного» (Анна) - Яка тема драми «Украдене щастя» (Змалювання трагедії особистого життя трьох головних персонажів, у яких украдено щастя) - Які проблеми порушені у драмі: 6. Моральний вибір, 7. Щастя й кохання, 8. Вірність і зрада, 9. Гріх і честь 10. Жінка в суспільстві. - Жанр п’єси «Украдене щастя» - це… Дискусія Питання для обговорення. 1. Микола – один з учасників конфлікту. Хто він: жертва чи злочинець? 2. Михайло – людина, що деградує. Довести це або спростувати. 3. Анна – цільна натура. Чи можна осуджувати Анну? Погляд традиційний і феміністичний. У драмі змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких украдено щастя. Хто ж украв їхнє щастя? На це питання дає відповідь зміст п’єси, внутрішній світ її головних героїв – Анни та Миколи і Михайла. Розкажіть про попереднє життя героїв п’єси, про ті події, що мали вирішальний вплив на їхні долі. Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління, Він там сидить, як чортик у трубі, І тихо вилучає вам сумління. Зсередини, потроху, не раз, Все познімає, де яка іконка, І непомітно вийме вас – із вас Залишиться одна лиш оболонка. Прокоментуйте слова Ліни Костенко. Яке відношення вони мають до сьогоднішнього уроку?. Давайте пошукаємо цензора в кожному з героїв драми і з’ясуємо, хто винен в украденому щасті героїв. Образ Анни · Микола про Анну: «сумує та тоскує вона біля мене»;, «бідна моя небого», «у тебе чиста душа, невинна»; «Анно! Аннице моя! Тільки ти…не забудь мене»; « не топчи в болото моєї бідної голови. А ні, то вбий мене, щоб я не дивися на те», «була добра, щира та вірна, …до рани можна було приложити її», «опісля негідниця стидається, що по селу волочиться з тобою?» · Анна сама про себе: «мене одурили, ошукали, мов кота в мішку продали», «от-от вспокоюся, піддамся своїй долі, давні рани перестануть боліти»; «одурили, ошукали, загупали, обдерли з усього», «доки сила моя була, я була тобі вірною, хоч іншого любила. Але тепер не стало моєї сили» · Михайло про Анну: «ти ще молода, гарна, свіжа», «я полюбив отею бідолаху, Анну, сироту, поштуркувану та кривджену нелюдами-братами». · Настя про Анну: «остатна!», «огидниця», «без серця вона», «весь стид загубила» «тота жінка ані стиду не має, ані серця», «поганий приклад дає…на публіку людську, з тим Гурманом волочиться» Запитання: · Яка трагедія стала в житті Анни до одруження з Миколою? · Як ви оцінюєте вчинок братів? · Чи була щаслива Анна у шлюбі з Миколою? · Чи можна звинуватити Анну в її намаганні повернути собі щастя? · Анна не дотримується присяги церковного шлюбу. Як ви вважаєте, зрада це чи ні? · Чи суперечить це заповідям Божим? · Чи легко Анні зважитися на такий вчинок? · Як змінився характер Анни? · Під впливом чого? · Яке ваше ставлення до Анни( виправдовуєте ви її чи засуджуєте?) · У чому новаторство образу Анни (порівняйте з героїнями п’єс М. Кропивницького, М.Старицького)? · Чи є вина Анни? · Сильна чи слаба натура? · Що треба було, щоб не допустити трагедії? · Чи погодитесь ви зі мною, що взаєморозуміння, взаємоповага в сім’ї – це теж щастя? · Чи забуло і чи змирилося серце Анни з втратою коханого Михайла Гурмана? · Якою стає Анна після звістки про повернення Михайла? Якою вона є жінкою для Миколи? Чим це можна пояснити? · Чому автор показує зустріч Анни і Михайла саме в той страшний для Миколи день? · Як веде себе Анна при зустрічі з Михайлом? Чому в перші хвилини ненавидить його? · Чому Настя заздрить Анні? І чи заздрить? · Якого Михайла любить Анна? Чому ніхто з односельчан не розуміє і не підтримує її? · Чи можна вважати намагання повернути собі щастя підступом, обманом та зрадою? Анна Покірна, тиха сильна жінка, здатна боротися за своє щастя Анна Традиційний погляд Анна порушила заповідь Божу; не дотримала слова, дане чоловікові. «Остатна» Огидниця! Погане зілля! Без серця вона! «Та чи й не віддала я йому все, все, що може віддати жінка любому чоловікові? Навіть душу свою, честь жіночу, свою і добру славу. Присягу для нього зломала. Сама себе на людський посміх віддала». Традиційний погляд Виправдовуємо Анну, бо вона бореться за своє украдене щастя. Фемінізм – жіночий рух за жіночі права, за зрівняння жінок у правах із чоловіками. Висновок. Анна – найкращий жіночий образ в українській та світовій драматургії. Це типовий, високохудожній і глибоко трагічний образ жінки-страдниці, що стала жертвою власницького світу, у якому безроздільно панує людська жадібність і хижацтво. Цей образ є неперевершеним образом жінки в українській класичній літературі, він вражає своєю неповторною простотою і щирістю. Трагічний образ Анни багатьма рисами подібний до образу Катерини з п’єси М.Островського «Гроза». Образ Миколи · Анна про Миколу: «сей покірний наймит», «він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, це то щоб чоловіка вбив», «з туманом отаким, що з ним ні в кут, ні в двері, що з нього люди сміються, що хіба хто не хоче, той з нього глузує», «здається роздавив би мене і того…мойого…халяпу», «обрид він мені. Лучче б був жив собі в криміналі» · Михайло про Миколу: «вийшла заміж за отакого тумана», «бо ти віхоть, а не чоловік – ось чому». · Настя про Миколу: «чоловіка маєш доброго, тихого, роботящого, що трохи не молиться до тебе», «такий тихий та смирний», «занадто м’який, занадто податливий» · Сам про себе: «проробив чоловік свою силу на чужий людей» «я втоптаний у болото, обдертий з чести, супокою і поваги, зруйнований, зарізаний буз ножа». Запитання: · Як ви ставитесь до Миколи? · Як змінився Микола? · Хто винен у тому, що Микола став таким? · Чи можна назвати Задорожного найтрагічнішою постаттю в драмі? · Чи хотів він убити Михайла? Чому ж так сталося? · Хто він: жертва чи злочинець? · У чому сенс життя Миколи? · Що штовхнуло доброго, чесного і порядного Миколу на злочин проти Михайла? · Як визріває протест Миколи? Чи не підштовхує до цього протесту Миколу сам Михайло, бажаючи покінчити з таким життям? · Чи задувавсь він над тим, чи щаслива Анна? · Чи міг щось зробити для того, щоб втримати своє щастя? Микола «Вічний наймит» віхоть добрий господар Образ Михайла · Анна про Михайла: «закопали тебе живцем у могилу», «о, я знаю тебе, у тебе кам’яне серце», «звір ти, звір лютий! Нагострився потерти нас», «більше боялася, ніж любила…вся тремчу, всю мене мороз проходить», «і боюсь його, і жити без нього не можу….який страшний, який грізний», «він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга» · Микола про Михайла: «того огидника, що ганьбить образ божий» · Сам про себе: «я був парубок, може, троха загорячий, запалкий. Але кривди я не любив, неправди не міг знести і то було моє нещастя» Запитання: · Чи змінився Михайло після війська? · А чи любить Михайло Анну? · Чи заслуговує Михайло такої жертовної любові? · Винні обставини, чи винен Михайло у своїй смерті? · Що змусило його видати вбивство за самогубство? · Чи можна Михайла назвати благородною людиною? · Чи має Михайло право на кохання Анни? Чи можна погрозами зізнатися у своєму коханні? Перехресний допит (група групі) Михайло Чесний парубок скалічений цісарською службою жандарм · Кожен з персонажів у певний момент повинен зробити вибір. Який це вибір? Чим керуються вони? · Які вчинки героїв є, на вашу думку, правильними, а які заслуговують осуду? · Коли любов є почуттям найвищим, найпрекраснішим? Безперечно, тоді, коли люди гідні її, коли душі в них чисті, коли почуття їхні не спричиняють страждань іншим. Та Франковим героям таке щастя не судилося …Анна – Микола – Михайло. Три зламані людські долі. Три розбиті серця. Спробуйте відобразити графічно долі героїв твору. Суспільні відносини М М Народна мораль · Як розкривається проблема народної моралі через образи п’єси? · Микола: «вважай на людей… Щоб люди з нас не сміялися». · Михайло: «Я з людського диву не буду ні ситий, ні голоден», «наплюй ти на людей! Чого тобі від них потрібно? А як ти будеш з них сміятися, то вони з тебе не будуть. Ще самі до тебе прийдуть», «жий та дихай, доки живеш! Будемо жити, доки можна. Будемо любитися, доки можна. Будемо людям в пику сміятися…доки вони нас під наш не візьмуть. Потому один кінець: всі напрямо і горту в зуби підемо» · Анна: «І боюсь його і жити без нього не можу…Вся тремчу, а так здається, що тону в нім, роблюсь частиною його. І нема у мене тоді своєї волі, ані своєї думки, ані сили, ані застанови, нічого… все віддала йому…навіть душу свою, честь жіночу, свою добру славу. Присягу для нього зломала. Сама себе на людський посміх віддала. Ну, і що ж. мені байдуже. Він для мене все: і світ, і честь, і присяга Читання в особах, коментування Поняття щастя в устах героїв Михайло: «Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, одна хвилина», «Ся любов була моїм одиноким, найдорожчим скарбом, вона могла би була з мене зробити доброго, порядного чоловіка. А ти,Миколо, до спілки з тими нелюдами вкрав мені те одиноке щастя» Запитання: · Ви погоджуєтеся із цими словами? · Хто в кого вкрав щастя: Анна в Миколи? Микола в Анни? Михайло в Миколи? · Хто ж той злодій, що украв щастя і в Миколи, і в Михайла, і в Анни? · Чи обікрали й самі себе Анна, Михайло, Микола? · Чому така назва драми? Займи позицію: Чи мали право герої на вчинки, які скоїли? · Яким ви уявляєте життя Анни після смерті Михайла? Чи сприймає вона слова Миколи у фіналі п’єси. Чи зможуть вони її розважити? («Анно,вспокойся, хіба ти не маєш для чого жити?» А тепер спробуємо стати цензорами, обвинувачами чи обвинуваченими. Уявімо себе на місці Миколи, Михайла та Анни. Кожен з вас, перевтілюючись у свого героя, має відповісти на запитання: · Хто (чи що) є виною у трагедії, яка склалася? · Хто з героїв найбільше обікрадений? · Чи був хтось із них цензором самому собі? · Чи був хтось із них обвинувачем і кому? · Чи можна украсти щастя? · Чого навчила нас драма «Украдене щастя»? · Чи актуальний твір сьогодні? · Чи змінюється з часом ставлення людей до кохання і коханих? · Які цінності в коханні важливі для вас? · Чи взагалі можливе щастя без страждання? · Над чим автор спонукає задуматись? · Поясніть слова: «Мудра жінка будує свій дім, а розумна своєю руйнує його»? яка, згідно з цією думкою, Анна? Моделювання ситуації Юнак іде на службу до війська, дівчина закохалася в іншого. Ваші дії. Яке рішення приймете? Лист-зізнання від імені героїв - Я зрадив, так. Але це біль чи злочин? Скажу всю правду, ми тепер одні. Кому з нас гірше? Я одвожу очі, А ти у вічі дивишся мені… І що найтяжче: мука ж моя марна, Бо зрада – діло темне і брудне. А ти – це ти. Ти і в стражданні гарна. Ти можеш навіть пожаліть мене… Відступник я. нікчемний я і ниций. Але ти любиш і тому прости. Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалося, не падавши, пройти? Ці слова належать Грицеві Бобренку з роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми І.Франка промовити такі слова? Хто і чому? Рефлексія Учні оцінюють результати уроку, повернувшись до очікуваних результатів · Чи справдилися ваші надії? · Що сподобалось, що не сподобалось? Оцінювання Слово вчителя Рано чи пізно життя кожного з вас поставить перед вибором. Який висновок для себе ви зробили? (Керуватися не лише почуттями, а й розумом). Життя воістину непросте. Воно часто кидає нас у вир випробувань, пробує на міцність нашу душу, наше серце, нашу силу волі. Тоді найважливішою є здатність вистояти, залишитися людиною. І в любові також. Щоб кохання було високим, священним почуттям, його не можна осквернити ані зрадою, ані вбивством, ані трагедією іншої людини. Буває так, на жаль, не завжди. Часто, як це маємо у Франковій драмі, долі людські ламаються, пісня залишається недоспіваною... І пам’ятаймо, що хоча великою мірою на наше життя впливають обставини, які не залежать від нас, ми можемо творити своє щастя. Потрібно лише цінувати кожну щасливу мить: Прокинутися вранці і всміхнутися, Всміхнутися до світу й до людей. Ні перед ким в покорі не зігнутись, Горіти працею від здійснених ідей. Шукати щастя у своїй роботі, Красі радіти знов і знов, І не відкласти на колись, на потім Ні доброту, ні чесність, ні любов Збагнути серцем – кожна мить єдина. Неповторимі тиша й круговерть І зрозуміти, що твоя родина – Найкраще, най можливіше з безсмерть. І хоч буває непроглядно гірко, Не опустись до вовчого виття. О щастя – ти піднебесна зірка, Ти – кожна мить прожитого життя Домашня робота · Твір-мініатюра «Чи можливий інший кінець у розв’язці конфлікту між героями драми «Украдене щастя» або «Чи може крадене щастя бути справжнім?» · Проблема пошуку людського щастя у творах українських класиків літератури (зв’язне повідомлення) Дякую за співпрацю, чуйність, доброту. Щасти вам! Щастя є задоволення без каяття (Л.Толстой) Щастя не в тому, щоб робити завжди, що хочеш, а в тому, щоб завжди хотілося того, що робиш (Л.Тостой) Щастя людей полягає в тому, щоб подобалося робити те, що вони повинні робити (Гельвецій) Щастя без розуму, як дірява торба: де знайдеш, там і загубиш (прислів’я)

Дисципліна та правопорядок
Хто такі звірі?
Хотите танцевать стриптиз?- Легко!
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Что делать если бросил парень?
Вадим Скомаровський «Андрійкова мрія». Грицько Бойко «Відпочити ніколи»

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 66
    Гостей: 66
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта