Складність і суперечливість характеру Чіпки — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійника

Мета: розкрити характер головного героя роману Чіпки, простежити еволюцію його поведінки; з’ясувати причини, що привели Чіпку до морального падіння; сприяти виробленню навичок визначення головної думки твору; виховувати високі морально-етичні риси простої людини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет братів Радченків, ілюстрації до твору.

Заглянув у душу чоловіку глибоко-глибоко.

І. Франко

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Складання словничка уроку

Головний персонаж твору, психологічні чинники, еволюція, складність і суперечливість характеру, гуманність.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Сюжетна лінія роману

Основні сюжетні лінії

1. Рід та життя Чіпки;

2. Рід та життєвий шлях Максима Гудзя;

3. Історія життя Грицька та Христі;

4. Життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії

1. Мотрі Луківни (матері Чіпки);

2. Івана Вареника (батька Чіпки);

3. Явдошки;

4. Василя Прохора.

 2. Творче завдання

Створити загальнолюдський моральний кодекс на основі прислів’їв, приказок.

Все добре переймай, а зла уникай.

Добре ім’я — найкраще багатство.

З ким поведешся, в того й наберешся і т. ін.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко? Ні. Можливо, те, що він час від часу був надто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда,

на те були й інші причини зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки.

Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки.

Як бачимо, головний герой роману — психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитись над суттю людського буття.

2. Круглий стіл «Що зробило

Чіпку Варениченка «пропащою силою»?»

·         Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка.

Мати — зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство — це працьовиті руки й чесна душа.

Батько — панський попихач, утікач із панської неволі, москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й — «байстрюк», «виродок». Чіпка змалечку відчув

себе нелюбим, відкинутим, другосортним. Так мало радості й добра зазнав, і так багато болю.

·         Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — бабусею Оришкою та дідусем Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насо-лодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму правду.

·         Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

·         Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрій в той період життя?

·         Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?

·         Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

·         Хто підказував йому вихід із становища?

Учні ілюструють свою розповідь цитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну — і не лише матеріальну. Недаремно, саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей: «Що тепер я? Людський потикач, наймит?..

Пропало… все пропало… і добро, і душа пропала…, бо немає правди між людьми».

Мотрі також було жаль землі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вона каже: «Навіщо, це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш… Плюнь ти на ту землю!.. Що ж робити?.. Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли… й тепер не сидітимемо без нього… Тоді ти малий був,— сама пучками та ручками заробляла,— та не померли з голоду… А тепер — не те, що тоді!.. Тепер і ти заробляєш, і я допоможу».

Хіба це не було добрим научуванням? Але Чіпка не послухався матері. Відтоді він то втрачає людську подобу, то знову приходить до тями і стає тим бажаним, добрим Чіпкою, що подобається й автору й читачам.

·         Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?

·         У яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?

А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси свого людського єства — розсудливість, мудрість, доброту?

Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання із земства?

·         Яке із згаданих на початку уроку прислів’я могло б стати коротким підсумком його безславного кінця?

Пристрасть Чіпки до чарки, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд. Тверезіючи, він розумів, що чинить щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом із ним і все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли страждання  скривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставлення до матері. Не прощає йому й автор. То чи не повторює Чіпка своїм життям той логічний ряд: неволя — приниження — пияцтво — злочин.

У хвилини розпачу з вуст Чіпки прозвучали зболені слова: «Де ж правда?». Так і не знайшов він відповіді на це питання в суспільстві, серед якого жив. А вибори до земства, які стали підлим обманом і наругою над безграмотними селянами, остаточно вбили віру в справедливість. Аморальність пореформеної Росії автор показав через підкупи, хабарництво, вражаючий цинізм чиновників.

Але й сам Чіпка виявився не гідним поваги людей. Озлобленість і мстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає «відбиранням свого», зрівнюванням багатих з бідними. Отже, відплата за особисту кривду стає потворною, злочинною стосовно інших. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, вироком прозвучали Галині слова: «Так оце та правда?! Оце вона!!!»

·         Які почуття вкладено в слова Галі? Що рухало вчинками

Чіпки: розум чи почуття?

У народі кажуть: ніколи не приймай рішення у гніві. Чіпка ж не замислювався, перш ніж зробити якийсь крок. Його серце ніколи не радилося з розумом, ставало сліпим у злобі й часто вело на слизьку дорогу. Тому всі його добрі наміри й помисли були перекреслені жахливими вчинками, кривавими злочинами.

Слово вчителя. Народ, найсправедливіший суддя, каже: «Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше». Про це варто знати кожному.

3. «У творчій лабораторії письменника»

Складання підсумкового плану-характеристики Чіпки

4. Прослухати відгук про Чіпку (О. Гончар. Перший симфоніст української прози, 1978 р.)

Спробувати зробити власні висновки.

У молодості Чіпка — горда й незалежна людина. Він ладен стати на оборону правди людської, він здатний на вчинок безкорисливий. Іноді такі натури виявляли себе в справах героїчних, їхні імена, як, приміром, імена Олекси Довбуша чи Кармелюка, народ оповив легендами. Потенційно, внутрішнім ладом душі Чіпка чимось рідня цим натурам. Проте на відміну від них він пішов іншим шляхом… Скалічений у нерівній боротьбі із системою гноблення й несправедливості, він, що подавав світлі й великі надії, в кінці роману деградує, втрачає людське обличчя, стає бандитом, кривавим убивцею, якого зрікається навіть рідна мати. Суворий реалізм письменника виявився і в тому, що він, «не пожалів» свого героя, у всій нещадності показав його складну життєву еволюцію.

(Відповіді учнів)

ІV. Закріплення

1.      Слово вчителя

Чіпка — тип селянина-трудівника. У його образі автор відбив найістотніші риси трудящого селянства за капіталізму: працьовитість, любов до землі, ненависть до поміщиків, куркулів й інших експлуататорів, пристрасне бажання волі й кращого життя.

Проте Чіпка в змалюванні П. Мирного не тільки позитивний герой. У ньому, на думку автора, є і негативні риси. Чіпка недостатньо зв’язаний із трудовим народом. Він не став на шлях організованої боротьби проти експлуататорів, а потоваришував з п’яницями, розбійниками, морально зіпсованими людьми. Співчуваючи, підтримуючи його в боротьбі проти поміщиків, чиновників, земців, народ засуджує ті вчинки Чіпки, які зв’язані з розбоєм, з грабежем. Гине сила, яка в інших соціальних умовах могла б дати велику користь народові. Ось чому автори назвали Чіпку «пропащою силою».

2. Літературна гра «Темна конячка»

На дошці висять портрети героїв твору, закриті папером. На основі приказок-цитат учні повинні вгадати, кого на них зображено, та прокоментувати.

·         Хто з героїв і героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

1. «…дізнавшись від бабусі, що бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє,— ось досі з роботи нема»?

2. «…мав чотири прізвища»?

3. «…до батьків горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти»?

4. «…часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивлються», «як багатство, то й щастя»?

5. «…намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а, втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки»?

6. «…дізнається про страшний злочин сина і, перемагаючи материнське почуття любові, йде до волості, щоб заявити на нього»?

7. «…покарала наймичку тим, що почепила їй на шию ненароком задавлене кошеня й примусила так прилюдно мазати панські кухні»?

8. «…любив вживати високопарні, незрозумілі для простих селян слова на зразок «всесловность земська», «інтелектуальная деятельность», «алтарь общественного благополуччя»?

9. «Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, жорстоким, як на ведмеді волоссям, з великим лобом — хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз обвислою губою»?

10. «…низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина»?

11. «А й дитина ж то вийшла — на славу. Повновидне, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе»?

12. «З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена»?

3. Оцінювання

V. Домашнє завдання

1. Створити міні-модуль «Суд» (за групами). Дати характеристику образів Грицька та Максима.

2. Підготувати повідомлення «Елементи фольклору в романі».


Без верби і калини нема України
Літературні та народні казки
Наш родовід: Хто кому, ким доводиться
Птахи (1 клас)
С наступающим!
Утворення числа 200. Розкладання чисел на розрядні доданки

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта