Позакласне читання І. Нечуй-Левицький. Повість «Микола Джеря»
Мета: розкрити причини трагедії Миколи Джері, допомогти учням зрозуміти важливість морального вибору не тільки головним героєм, а й кожною людиною; розвивати вміння висловлювати власну думку; аналізувати художній текст.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки, текст повісті «Микола Джеря».

Мабуть, після Тараса Шевченка черкаська

земля не давала таланту більшого,

ніж талант Нечуя-Левицького.

Він заслужив звання народного письменника.

Вищої похвали бути не може.

О. Гончар

ХІД УРОКУ

I. Підготовчий етап

Учитель зачитує епіграф, пропонує учням довести правдивість вислову.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Робота над новим матеріалом

1. Лекція вчителя

Повість «Микола Джеря» (1876) є одним із визначних творів Нечуя-Левицького, найбільш яскравим зразком антикріпосницької літератури 70-х років і разом із тим твором про становище заробітчан-бурлак. У ньому правдиво відображені глибокі соціальні суперечності, боротьба між закріпаченими селянами й поміщиками-кріпосниками, між заробітчанами і промисловцями, між масою «звільнених» селян і сільськими багатіями.

Письменник показав і ті активні сили, що піднімались на боротьбу проти кріпосництва та проти нового гноблення після скасування кріпосного права.

У повісті реалістично змальовано різних гнобителів народу: кріпосника Бжозовського, посесора Бродовського, отамана рибалок Ковбаненка, панського осавула, поліцейського пристава, попа. Свавільним, деспотичним і зажерливим панам, промисловцям та їх слугам автор протиставляє чесних, прямих, благородних, але безправних, пригноблених селян і заробітчан — старого Джерю, Джериху, їх сина Миколу, Нимидору, Кавуна та ін.

У творі викрито панщину як найганебніше явище суспільного життя, як силу, що фізично й морально калічила людину. Письменник змальовує не тільки безправність, страждання закріпачених селян, а й зростання в них ненависті до кріпосників, протест

і боротьбу окремих кріпаків проти гноблення. Нечуй-Левицький, хоч побіжно, але правдиво показав, що виступи окремих селян проти панів викликали співчуття й підтримку з боку всіх кріпаків. Симпатії автора на боці уярмлених селян, на боці протестанта, бунтаря Миколи Джері.

Нечуй-Левицький позитивно оцінив реформу 1861 р. і тому, змальовуючи життя селян у пореформені часи, вістря критики спрямував не проти всього ладу, а проти окремих явищ соціальної дійсності. Цим він послабив викривальну силу твору, зокрема

останніх його розділів, хоч і тут переважають реалістичні малюнки. Письменник правдиво показує, як пан забрав собі кращі землі, як селяни бунтували, бо «стала знову маленька панщина», як Миколу Джерю посадили в холодну, а старшина-багач грабує селян так, як грабував і раніше. Разом із тим Нечуй-Левицький прикрашує дійсність, коли розповідає, що комісія, надіслана царською владою, відібрала в пана добру землю і віддала її селянам, а громада скинула багатія і обрала старшиною бідного чередника.

Однією з сильних сторін твору є те, що в ньому ширше і глибше, ніж в інших творах, змальовано жорстоку експлуатацію заробітчан на капіталістичних підприємствах та промислах, виведено різноманітні постаті експлуататорів капіталістичного типу (посесор Бродовський, отаман риболовецької ватаги Ковбаненко) і вперше в українській літературі показано стихійний протест заробітчан проти визиску. Автор відтворив правдиві й хвилюючі картини тяжкої праці заробітчан на цукроварні, їх життя в тіс-

них і брудних казармах, голодування, отруєння гнилою стравою, пограбування їх посесором, а потім і власником риболовецького промислу, показав спроби заробітчан-бурлак розправитися з хижаком-посесором, з отаманом рибалок.

2. Ідейно-художній аналіз повісті «Микола Джеря» за планом

1. Особливості сюжету та стилю

Паралельність історій кількох героїв, біографічний сюжет, контрастність типів. У своєрідному стилі І. Нечуя-Левицького поєднується тенденція до предметності, локальності й конкретності — соціальної, етнографічної, географічної із прагненням до поетизації кращих сторін народного життя, до зображення селянського світу в рельєфних, пластичних образах. Зокрема, позначилася надзвичайна спостережливість письменника і його вміння через детальні описи побуту відтворювати атмосферу тогочасної епохи.

· Назвати елементи сюжету роману, що відображають ступені розвитку конфлікту (експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку).

2. Проблематика роману

Поміщики — кріпаки, батьки — діти, духовне — матеріальне.

3. Роль пейзажу та інтер’єру у створенні художнього образу

Пейзаж — зображення живої і неживої природи (природне середовище чи місто); показує місце дії, підкреслює стан, настрій героя.

Інтер’єр — світ речей; виступає як засіб характеристики героя, місце дії.

· Зачитайте уривки з повісті, де письменник через описи інтер’єру підводить нас до думки, що працювати на селі важче, але жити веселіше.

· Довести, що в змалюванні пейзажів Нечуй-Левицький досягав виняткової на той час в українській прозі майстерності. Аргументуйте думку про І. Нечуя-Левицького як майстра пейзажу прикладами з текстів.

4. Характеристика образів-персонажів

Письменник вивів постать українського селянина-бунтаря Миколи Джері, людини волелюбної, невтомної, енергійної, високої моралі, глибокого, щирого почуття. Микола Джеря ненавидить гнобителів, протестує проти соціальної несправедливості. Він сміливо підносить руку на пана та його слуг, перший серед заробітчан не скоряється посесору-капіталісту і багатію-отаману, шукає спільників у боротьбі. Микола Джеря — добрий, уважний, ввічливий у відносинах із батьками, заробітчанами, скромний, здібний до музики й малярства.

Джеря — духовно вільна особистість. У конфлікті з обставинами Микола утверджується як непохитний волелюбець, правдошукач. Саме тут відкрилися можливості таким його душевним пориванням, які виходять за межі житейських стандартних уявлень

його батька. Конфлікт Миколи з ворожими трудівникові обставинами не має механічного характеру, оскільки він зумовлений глибоко внутрішніми причинами: волелюбством Миколи, прагненням жити по-людськи, усвідомленням свого рабського становища.

Джеря не може пристосовуватись, лицемірити. Висока духовна свобода характеризує його як людину непересічної вдачі, людину, яка є носієм якостей національного характеру, коріння якого сягають у глибини історії і побуту його волелюбного народу.

Усвідомивши, що не особисті риси пана є причиною нещастя його родини, а панщина, Микола покидає село: «Піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду». І він дотримав слова, дарма, що дорогою ціною. Навіть заповіт батька скоритися, не чіпати пана й осавули не змінили його поведінки. Досвід батька, вихованого віковим рабством, неприйнятний для молодого покоління. Переживши чвертьстолітню «одіссею», Микола зберігає духовну міць

і незламність. Микола «був сивий аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий».

Уже в перших розділах повісті автор зображує старого кріпака Петра Джерю, батька Миколи. Усе життя Петро покірно робив на пана, але це не рятувало його від канчуків. Виснажений непосильною працею, Джеря передчасно помирає. «Важка праця виссала з його усю силу. Уся його сила прийшла на чужу користь, в чужу кишеню,— на дорогі оксамитові сукні, на золоті сережки пані Бжозовській, на дорогі наїдки та напитки, на дорогі панські примхи та витребеньки».

Дуже яскраво й зворушливо змальовано також жінку кріпачку Нимидору, дружину Миколи. Гарна, чесна, працьовита людина, вона мала всі права на щастя, але в умовах кріпосницького гніту життя її було понівечено.

Крім головного героя, в повісті виведено й інших персонажів. Не тільки Микола протестує проти панського гніту. Разом із ним тікає від панщини з рідного села ще кілька кріпаків. Вербівські бурлаки — люди волелюбні, чесні, готові на самопожертву. Серед бурлак особливо відзначається щирістю почуттів, вірністю почуттів, вірністю товариству Петро Кавун.

Реалістично зображені в повісті такі визискувачі: пан Бжозовський, посесор Бродовський, панський прислужник — осавула. Усі вони прагнуть скористатися з праці кріпаків. Особливо жорстоким гнобителем був пан Бжозовський, від якого кріпаки втікали з рідного села.

Змальовуючи в повісті цих жорстких експлуататорів, письменник показав їх як «ворожу силу», з якою вже не бажає миритися трудовий народ.

3. Дослідницька робота

· Довести на прикладі уривку особливості літературного портрету персонажів Нечуя-Левицького.

Літературний портрет — один із засобів створення образу, зображення героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поведінки. Через психологічний портрет автор прагне розкрити внутрішній світ і характер героя. Портрет ілюструє ті особливості натури героя, які уявляються авторові найбільш важливими.

«Музики заграли, і Микола пішов садить гопака. Той гопак був страшний; здавалось, ніби сам сатана вирвався з пекла на волю. Його темні очі ніби горіли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе посатаніло. То був не молодий Микола з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен жити й гулять хоч весь день».

Висновок: портрети його персонажів у кожній деталі наповнені психологічними переживаннями.

4. Робота з текстом у малих групах

Психологія персонажів часом підкреслюється й безпосереднім звертанням автора повісті до ритмів і образів народної творчості. Українська пісня, прислів’я, приказка невимушено й вільно входять у письменницьку розповідь і допомагають висловити глибину думок і почуття персонажів. «Скажу тобі, моє серце, що на душі маю: я тебе, молоду, цього вечора покинуть думаю»,— каже Микола дружині перед втечею від лютого пана. А на її питання, коли ж дожидати його додому, відповідає словами пісні: «Тоді жди мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості». Уведені в текст твору звороти й образні засоби народної пісні сприймаються як узагальнені поетичні формули народних відчувань, підкреслюють мелодійність, м’якість і образність української мови, тісно пов’язаної з психологією і побутом народу.

Учитель ділить повість на частини та пропонує кожній групі знайти зразки усної народної творчості.

Досить часто вдається І. Нечуй-Левицький і до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси. Один із таких снів передує першій зустрічі Миколи з Нимидорою. Дзвінкий і чистий голос дівчини він чує крізь сон, і в його свідомості виникають чудові видіння: співають листя дерев, співає срібно-золотий птах і з крил його сиплються огняні іскри… Прокинувшись, Микола помічає над рікою незнайому дівчину з тонким станом і чорними бровами. Так у сні виявляється несвідоме бажання любові, передчуття близького щастя.

Іншого, соціального характеру набувають сни Нимидори, що алегорично містять у собі прагнення селян до волі й помсти. Жінка бачить огняні снопи, які молотять Микола і старий Джеря.

5. Фронтальне опитування

· Чому в Миколи зароджується ненависть до пана й панщини?

· Чому Микола змушений був утекти з рідного села?

· Які картини народного побуту і звичаїв змальовані в повісті «Микола Джеря»?

· Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?

· Розповісти про умови життя Миколи та інших утікачів на заробітках.

Вербівських утікачів жорстоко експлуатують підприємці, серед яких є німецькі капіталісти — власники заводів і фабрик. Мізерна платня (3 карбованці на місяць), нестерпні умови побуту, важка праця довели заробітчан до стану робочої худоби.

Письменник не шкодує фарб, щоб детально описати весь жах, в якому животіють і працюють люди: «Між білими чистими німецькими хатами, між зеленими вербами чорніли дві довгі казарми для бурлак. Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами. Можна було подумати, що то кошари для овець, а не для людей».

· Зачитайте опис обіду бурлаків на заводі. З якою метою автор гіперболізує деталі? (Письменник навмисне згущує фарби, нагнітає деталі, мовби намагається викликати почуття власної гідності і прагнення жити по-людськи: «Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки, виголодавшись після дороги, через велику силу набивали ним пельки. В борщі була сама за себе бутвина та квас; подекуди плавали тільки таргани замість м’яса. Після борщу подали кашу. Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм. Хліб був чорний, як свята земля»).

· З якою метою автор протиставляє село місту? Зачитайте приклади з тексту. (Письменник трактує місто як осередок деморалізації, а капіталізацію як силу, що руйнує екологію середовища й екологію душі).

· Перекажіть кінцівку повісті. З якою метою автор закінчує свою оповідь живописною картиною? (Життя продовжується, гуде, грає; онуки слухають розповідь славного й непокірного свого діда. Вони принесуть очікувані зміни суспільному ладу, що започаткував їх дід).— Поясніть, з якою метою вдається І. Нечуй-Левицький до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. (У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси). Зачитайте зразки з повісті.

6. Робота за картками

1-ша картка (тести, 6 балів)

1. Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».

А Життя покріпаченого села і становище заробітчан-бурлак;

Б традиційний патріархальний устрій українського села;

В сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;

Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.

2. Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй-Левицький.

А Соціально-побутову повість;

Б соціально-психологічний роман;

В ліро-епічний роман;

Г психологічну новелу.

3. Новаторство образу Миколи Джері, героя з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, виявляється:

А у створенні багатогранного, динамічного образу селянина бунтаря;

Б у яскравому розкритті жіночих художніх образів;

В в оригінальній оповідній манері;

Г у всебічному показі життя українського пореформенного села.

4. Укажіть, що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім’я», створюючи комічні ситуації і сцени.

А Необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством;

Б крутий характер Марусі Кайдашихи;

В постійне вживання спиртного старим Кайдашем;

Г життя і здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.

5. Укажіть опис останніх днів Нимидори.

А До самої смерті залишається самотньою;

Б іде за чоловіком, покинувши сім’ю напризволяще;

В вдало виходить другий раз заміж;

Г дочекалася Миколу і прожила щасливу подружню старість.

6. Як починається повість «Микола Джеря»?

А Описом річки Ластавиці;

Б описом сім’ї Миколи Джері;

В описом маєтка пана Бжозовського;

Г портретом Нимидори.

2-га картка (9 балів)

1. Назвіть серед персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Микола Джеря, його батьки, Бжозовський, Нимидора, Кавуни, Бродовський, Андрій Корчак, Ковбаненко) протилежні соціальні групи, зіткнення між якими і визначає головний її конфлікт.

2. Визначте в описі пожежі, спричиненої Миколою Джерею та його товаришами з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, художні засоби, до яких вдається автор для досягнення реалістичності зображуваних ситуацій, що формує відчуття присутності під час події.

3-тя картка (12 балів)

Поміркуйте, які українські письменники були попередниками становлення соціально-побутової повісті і в чому виявляється новаторство І. Нечуя-Левицького (обсяг відповіді — 10– 12 речень).

7. Повторення відомостей про реалізм як творчий метод

Реалізм (з лат.— речовий) — один із творчих методів у літературі та мистецтві. Реалізм у літературі — це вірність зображення характерів персонажів, їх психології, психології їх середовища. Основна властивість — за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповідають суті явищ самого життя. Прагнення до широкого охвату дійсності в її протиріччях, глибинних закономірностях і розвитку. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем: внутрішній світ персонажів, їх поведінка несуть на собі прикмети часу; велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу.

Провідний критерій художності — вірність дійсності; прагнення до безпосередньої достовірності зображення, «відтворення» життя «у формах самого життя».

Реалістичний твір — твір, у якому автор прагне відтворити й зобразити життя достовірно, в правдоподібних образах та «формах самого життя». Для них властиве прагнення до об’єктивності, узагальнення, типізації.

ІV. Закріплення вивченого

1. Творче завдання

Довести, що роман належить до напряму критичного реалізму.

· Об’єктивність художнього зображення.

· Народність.

· Гуманізм.

· Зображення персонажів у взаємодії з оточенням (через деталі інтер’єру, портрета, пейзажу).

V. Домашнє завдання

1. Написати три синканти (невеличкі твори-характеристики героїв) за такою схемою:

1-й рядок — ім’я героя;

2-й рядок — визначальні слова, що характеризують героя;

3-й рядок — стан героя, його дії;

4-й рядок — фраза (слово), що свідчить про авторське ставлення до героя.

2. Написати складний план до роботи на тему «Значення літературної спадщини І. Нечуя-Левицького».

Байка Л.Глібова «Бджола та муха»
С наступающим!
Длительные отношения и обязательства в любви.
15 шагов к триумфу. Твой стиль
Закріплення випадків додавання і віднімання, пов'язаних із нумерацією чисел
Іван Франко «Грицева шкільна наука». Михайло Коцюбинський «Ялинка». Архип Тесленко «Школяр»

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 90
    Гостей: 90
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта