Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну
Мета: охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України в складі Російської імперії в 1907–1914 рр., акцентувавши увагу на проведенні аграрної реформи Столипіна; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, робити висновки, виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів національні та патріотичні почуття.
Основні поняття: «третьочервнева монархія», «реакція», «реформа», «шовінізм», «ТУП».
Обладнання: роздавальні картки з документами, ілюстраціями, схемами, таблицями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• характеризувати соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України в складі Російської імперії в 1907–1914 рр.;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) узагальнити основні факти щодо проведення Столипінської аграрної реформи та формулювати власну оцінку реформи;
б) аналізувати стан українського національного руху та діяльність українських політичних партій у 1907–1914 рр.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне спілкування
1. Пригадайте причини поразки та значення революції 1905–1907 рр.
2. Які були здобутки українського національного руху в роки революції? Які чинники в даний період сприяли його розвиткові, а які гальмували?
3. Які українські партії діяли за часів революції та які завдання ставили вони перед собою?
4. Які обставини на початку ХХ ст. стримували розвиток сільського господарства?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
3 червня 1907 р. була розігнана ІІ Державна дума і підписаний новий виборчий закон, який обмежив права селян та робітників і розширив права поміщиків і буржуазії. Ці події названо державним переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою монархією. Настав період реакції — це придушення всього прогресивного, ліквідація здобутків революції 1905–1907 років.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Період реакції в Україні
Робота з документом
Із праці Бойка О. Д. «Історія України»
«У багатьох районах Російської імперії було введено «воєнний», або ж «особливий», стан. Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Чернігівська та Херсонська губернії тривалий час перебували в стані посиленої охорони. У цих регіонах заборонялись будь-які збори, наради, навіть не дозволялося збиратися декільком особам у приватних квартирах.
Період реакції — це час «надзвичайних заходів» у боротьбі з революційним рухом, зростання кількості арештів, сваволі воєнних судів зі спрощеною формою судочинства, масових заслань без суду і слідства, погромів профспілок, заборони демократичних видань тощо. …Активно запрацював репресивний апарат. …Було засуджено 26 тисяч осіб, з яких 5 тисячам винесено смертні вироки. У переповнених тюрмах країни перебувало майже 180 тис. осіб».
Завдання
1. Як ви розумієте суть періоду реакції?
2. Якими каральними заходами він супроводжувався?
У ч и т е л ь. Період реакції, що настав після революції 1905–1907 рр., в історії пов’язують з іменем Петра Аркадійовича Столипіна.
Аграрна реформа П. Столипіна
Робота з джерелами інформації
1-а група
Революція 1905–1907 рр. довела, що аграрне питання з економічного переросло в політичне. Його нерозв’язаність поглиблювала конфронтацію в суспільстві, посилювала соціальне напруження та політичну нестабільність. Будучи залишком феодалізму, самодержавство тривалий час консервувало свою опору — два інших релікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську общину.
На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодіння стала цілком очевидною, а община показала не лише свою нездатність ефективно господарювати, а й належно контролювати настрої селян. Саме тоді ще
в ході революції прем’єр-міністром П. Столипіним було проголошено курс на реформування аграрного сектора. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст. У його основі лежало три головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та бідності.
Завдання
1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведення аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?
2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?
3. Як ви думаєте, чи можна вважати цю реформу «логічним продовженням
модернізаційних процесів у Росії середини
ХІХ ст.»? Свою думку аргументуйте.
Останнє завдання виконується методом «Прес».
2-а група
З указу Петра Столипіна (1906)
«…Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих домохазяїн ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу…
1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі…
4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах…
Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна…»
Завдання
1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипінської аграрної реформи.
2. Чи змінювала якось життя селян ця реформа? Зробіть висновки.
3-я група
Аграрними перетвореннями П. Столипін хотів комплексно розв’язати низку важливих завдань: підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, селянського господарювання, зміцнити соціальну опору самодержавства на селі, розв’язати проблему аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів у перспективі обіцяло поліпшення ситуації, в суспільстві вони були зустрінуті здебільшого ворожо.
Завдання
1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?
2. Спробуйте продовжити думку О. Д. Бойка і пояснити, чому реформу сприйняли ворожо.
3. А як, на вашу думку була сприйнята реформа самими селянами?
4-а група
Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це пояснюється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росіян, прагненням до індивідуального господарювання, порівняно меншою поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907–1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуторів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селянських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %.
Завдання
1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Україні, ніж у Росії.
2. А як ви думаєте, чому на Лівобережжі реформа не мала таких значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?
5-а група отримує найскладніше завдання, тому вона повинна формуватися із числа сильніших учнів, так званих учнів-експертів.
Прослухавши відповіді перших трьох груп, четверта група повинна спробувати визначити значення аграрної реформи Петра Столипіна, вказавши як позитивні, так і негативні її сторони (якщо діти самі не можуть впоратися із завданням, тоді їм на допомогу приходить учитель).
Завдання виконується методом «Дерево рішень», що орієнтовно матиме такий вигляд.
Значення реформи
позитивне негативне
• відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння;
• дала поштовх до розвитку товарно- грошових відносин у сільському господарстві;
• сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції;
• у господарствах заможних селян стали широко використовуватися сільськогосподарська техніка і добрива;
• підвищилася врожайність у селянських господарствах • реформа поглибила соціальне розшарування селянства і загострила відносини між бідними та заможними селянами;
• збільшила кількість селян-емігрантів з України;
• реформа не булла доведена до кінця
Із висловлювання П. Струве щодо аграрної реформи П. Столипіна
«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна — можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, — цією політикою він зробив величезний подвиг у російському житті. І зрушення воістину революційне… З аграрною реформою, яка ліквідувала общину, за
значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць».
Завдання
1. У чому, на думку автора, полягає значення аграрної реформи Столипіна?
2. А якої думки дотримуєтеся ви? Як можна визначити цю реформу: як «найбільше зло» чи «хірургічну операцію»?
Спробуйте висловити свою точку зору за допомогою методу «Прес».
Український національний рух.
Українські партії в 1907–1914 рр.
У ч и т е л ь. У 1911 р. Петро Столипін заявив, що «історичним завданням російської державності є боротьба з рухом, в теперішнім часі прозваним українським, що містить в собі ідею відродження старої України і устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних основах».
Завдання
1. Як ви вважаєте, чи свідчить ця заява про те, що самодержавство визнавало історичність національного руху, адже до цього часу вони вважали український рух вигадкою купки фантастів?
2. Чому Столипін вважав український національний рух таким небезпечним?
У ч и т е л ь. Саме тому, що Столипін вважав український національний рух таким небезпечним, він проводить політику посилення національного гніту в Україні (див. табл.).
Посилення національного гніту
• Насадження ідеології російського великодержавного шовінізму. У 1908 році в Києві виникає шовіністична організація «Клуб російських націоналістів». Її мета — переконати українців, що вони лише гілка єдиної російської народності, а не окрема нація.
• 1909 рік — рішення про недопущення викладання українською мовою в школах. Також учителям заборонялося розмовляти з учнями українською мовою, а учням знижувалися оцінки за вживання українських слів.
• Закриття українських газет, товариств «Просвіта» та інших громадських організацій, заборона продавати українські книги, ставити концерти та вечори українською мовою;
• 20 січня 1910 року — «Столипінський циркуляр», за яким було заборонено реєструвати будь-які товариства і видавництва «інородців»;
• 1914 рік — заборона святкування 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.
• Використання «чорних сотень» для фізичної розправи з прогресивною інтеліґенцією
Робота з термінами
Шовінізм (походить від прізвища солдата Шовена, який захищав політику Наполеона) — це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.
Робота з документом
Цензор Сергій Щоголєв про українську мову
«1. Украинский язык малопригоден для создания родной малороссам областной культуры.
2. Наличность в малорусской или украинской популярной литературе своеобразной орфографии является фактором, вредящим народной грамотности и тормозящим культуру Юга России.
3. Южнорусская народная школа не нуждается в малорусских учебниках и преподавании: учебники же и книги на языке украинском не только бесполезны, но и вредны.
4. Национализация малорусских народных училищ, как указано М. Драгомановым, наобходима для федеративного распада России, для уничтожения единства и сплоченности русского народа как великодержавной единицы в Европе.
5. В Западной Руси украинский книжный язык — плоть от плоти языка польского — обеспечивает украинскому движению поддержку и сочувствие колонизаторов».
Завдання
1. Прокоментуйте кожен із пунктів цього документа.
2. Яку мету, на вашу думку, переслідував автор, видаючи цю працю?
Робота з таблицею
Українські політичні партії у 1907–1914 рр.
• Партії значно ослабли, бо зазнавали переслідувань.
• Українська соціал-демократична спілка розпалася, частина її членів приєдналися до УСДРП.
• УСДРП також зазнала переслідувань, частина її членів емігрувала.
• УНП активізує свою діяльність у 1910–1914 рр., до неї приєднуються нові члени. Її лідер М. Міхновський видає у Харкові журнал «Сніп».
• УДРП втрачає єдність, частина її членів відходить від політики, частина приєднується до російської партії кадетів. Тому вирішено було перейти до діяльності без партії.
• 1908 р. — утворення ТУП (товариства українських поступовців)
Робота з документами
Із декларації ТУП «Наша позиція»
«…Державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів, ні гноблених.
Адже боролися ми й боротимемося за демократичну автономію України, гарантовану таку ж федерацію рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу».
Завдання
1. На основі цього документа визначте основні завдання, які ставило перед собою Товариство українських поступовців?
2. Як вони прагнули розв’язати національне питання в Україні?
Законопроект про навчання українською мовою, внесений депутатами українцями на розгляд ІІІ Державної Думи у 1908 році (витяг)
«1. Щоб по тих сторонах, де живе український народ, в народних школах учено українською мовою…
2. Книжки до учення щоб були приладжені до розуміння дітей українських і до потреб тамошнього життя.
…При теперішній науці, коли на Україні вчать по школах російською мовою, темнота розвелася по Україні страшенна. Між народом українським удвоє менше грамотних, ніж між народом великоруським; в деяких губерніях українських між українцями ледве знайдеться один грамотний на десять душ… Так підупав український народ, такий здатний, талановитий з природи своєї, що колись далеко вище своєю освітою стояв від народу великоруського, та дивував сторонніх людей своєю освітою й охотою до книжки та науки».
Завдання
1. Які вимоги українських депутатів звучать у даному законопроекті?
2. Як ви думаєте, чи могла схвалити Державна Дума даний законопроект? Чому?
З промови депутата Григорія Петровського на засіданні ІV Державної Думи 2 червня 1913 р.:
«Арешти, обшуки, штрафи, поліцейські переслідування за таємне навчання рідної мови, — скажіть, де це ще збереглося? Де це може бути в ХХ ст.? Це відбувається у «слов’янській» державі щодо слов’янських націй — у Росії…
Українцеві досить оголосити читання лекцій українською мовою, і, хоч у цій лекції не буде нічого політичного і злочинного, нічого незаконного, ця лекція буде заборонена. Чому? Тому, що вона читатиметься українською мовою.
…Український клуб закривається тільки тому, що там знайшли книги, які були пропущені через кордон… Ми одержуємо багато наказів і прохань про те, щоб ці факти оголошувати перед усім народом з цієї трибуни».
Завдання
1. У чому, на думку промовця, Російська імперія перевершила у ХХ ст. усі цивілізовані держави світу?
2. На основі цієї промови визначте вимоги українців у ІV Державній Думі.
У ч и т е л ь
Напередодні Першої світової війни в українському національному русі з’явилася ідея політичного відокремлення (сепарації) України від Росії. Її ідеологом був Дмитро Донцов. Дмитро Донцов стверджував: «Сепаративні течії спершу слабі, поборювані «автономістами» й соціал-демократами, скоро дістали ґрунт під ногами. Постала сепаративна література, декілька часописів на російській Україні стали на службу цій ідеї».
Завдання
1. Як ви вважаєте, чому ідея політичного відокремлення України від Росії постала напередодні Першої світової війни?
2. Як це пояснює Дмитро Донцов?
3. Як ви можете це пояснити?
V. Узагальнення та систематизація знань
Графічний диктант
Позначте правильні твердження знаком «+» , а неправильні — знаком «–» .
1. Петро Столипін обіймав посаду Міністра фінансів Російської імперії.
2. Після революції 1905–1907 рр. розпочався період політичної реакції.
3. Указ про початок аграрної реформи було видано 9 листопада 1907 року.
4. За реформою селянам дозволялося переходити на хутори і ставати землевласниками.
5. Продавати свої наділи селяни не мали права.
6. Переселятися селянам за межі України не дозволялося.
7. Банк давав позики селянам терміном на 45 років.
8. У 1910 році було прийнято рішення про недопущення викладання українською мовою в школах.
9. 20 січня 1910 року — прийняття «Столипінського циркуляру», за яким заборонялася діяльність будь-яких політичних партій і громадських організацій.
10. 1908 рік — рік утворення ТУП (товариства українських партій).
11. Українська громада представила свій законопроект про навчання українською мовою у ІІІ Державній Думі.
12. Дмитро Донцов був ідеологом політичного відокремлення України від Росії.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Декілька учнів готують повідомлення про розвиток культури
в Україні на початку ХХ ст.

Таблиця множення числа 9
7 причин измен.
Как перенести жару: 5 правил
Галина Демченко «Калина» (казка). Загадки
Народні усмішки. Прислів’я та приказки. Скоромовки. Загадки
Как правильно оценить свой вес

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта