Воєнні дії на території України у 1915–1917 рр.

Мета: розглянути перебіг та наслідки воєнних подій на західно-українських землях у 1915–1917 рр., а також простежити бойовий шлях легіону УСС, показавши їхню мужність і героїзм; розвиватив учнів уміння працювати з картою, складати хронологічну таблицю, удосконалювати навички дослідницької роботи та роботи з джерелами інформації під час підготовки мультимедійних презентації; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Брусиловський прорив», «битва за гору Маківку», «битва за гору Лисоня».

Обладнання: мультимедійна презентація «Брусиловський прорив», картки з документами, карта, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території України, де у 1915–1917 роках відбувались воєнні події Першої світової війни;

• визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на території України та складати хронологічну таблицю;

• на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати воєнно-політичні події 1915–1917 років та визначати їх наслідки для України.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1. Які воєнні події відбувалися на території України у 1914 році?

2. Що ви можете розповісти про Галицьку битву?

3. Якими були її наслідки для України?

4. Розкрийте суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях щодо:

а) української інтеліґенції;

б) греко-католицької церкви.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Захоплення Галичини було предметом особливої гордості для Російської імперії. Австро-угорські війська зазнали такої відчутної поразки, що вона поставила державу на грань цілковитого краху. Російська окупація західноукраїнських земель тривала до весни — початку літа 1915 р. У березні 1915 р. російським військам удалося взяти фортецю Перемишль (у полон потрапило 120 тис. австрійців). Але це був останній успіх росіян у кампа-

нії 1914–1915 pp.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915 р.

Завдання

• По ходу розповіді учителя розпочати складання хронологічної таблиці «Воєнні дії на території України у 1914–1917 рр.», записавши до неї події

1914 р.

У ч и т е л ь. Отже, російське командування було переконане, що в результаті кампанії 1914 р. Галичина назавжди стала частиною імперії.

На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав новий головнокомандувач Микола II — російський імператор, який відвідав і Перемишль. Проте час для візиту царя був вибраний досить невдало. На фронті назрівав перелом на користь німецько-австрійських військ. Російська армія була знекровлена. За час наступу вона зазнала величезних втрат, а її резерви були вичерпані.

Російські артилеристи отримали наказ витрачати на день лише по одному снаряду. Тим часом німецьке командування зосередило на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, вивести Росію з війни. Уже 17 лютого було відвойовано Чернівці. Новий контрнаступ було призначено на квітень.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.

19 квітня німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт і змусили російську армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно. Таким чином, до осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії.

Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.

Відступ російської армії приніс для населення України, передусім Східної Галичини і Північної Буковини, нову катастрофу. Усіх, кого вважали «неблагонадійними», виселяли з прифронтової смуги. Ті ж, хто перейшов у православ’я, виїжджали добровільно, цілком справедливо побоюючись розправи з боку німецько-австрійських військ. І тих, і інших російська влада спрямовувала у тилові області імперії. Відступаючи з Холмщини і Волині, які до початку світової війни перебували у складі Російської імперії, російські війська вдавалися до тактики «спаленої землі». Евакуйованих і біженців у самому лише Київському комітеті допомоги, який опікувався біженцями, було зареєстровано 3,3 млн чол.

З осені 1915 р. розпочалася евакуація підприємств і навчальних закладів Правобережної України. Так, Київський університет перевозили до Саратова, а Київський політехнічний інститут — до Воронежа. Вивозили державні установи, заводи, школи, музеї, бібліотеки. Планувалося навіть вивезти Києво-Печерську лавру з її святинями.

Робота з картою

1. Покажіть на карті українські землі, які у 1915 р. були окуповані німецько-австрійськими військами.

2. Покажіть, де проходила лінія фронту восени 1915 р.

3. Які наслідки для населення України мала воєнна кампанія 1915 р.?

Брусиловський прорив

У ч и т е л ь. У першій половині 1916 року ситуація на фронті знову змінюється, причому на користь російської сторони.

Навесні—влітку 1916 р. розпочалася знаменита наступальна операція російських військ в Україні одразу в чотирьох напрямках на фронті довжиною в 350 км, яка увійшла в історію під назвою Брусиловський прорив.

Російська армія під командуванням генерала О. Брусилова прорвала фронт і знову захопила Чернівці, Коломию, Броди й Луцьк, значну частину Галичини і Буковини. Загальна площа окупованої у ході операції території становила 2,5 тис. км2. Загроза вторгнення нависла над Угорщиною. Армії О. Брусилова

наприкінці літа вийшли на карпатські перевали.

Утрати противника складали до 1,5 млн солдат і офіцерів. Але розвинути цей успіх російській армії не вдалося. Німецьке командування перекинуло частину своїх військ із Західного фронту і зупинило російський наступ у районах Ковеля і Пінська. Фронт стабілізувався і в такому стані перебував до літа 1917 р. Була врятована від поразки Італія, а Р умунія оголосила війну Німеччині та Австро-Угорщині.

Інформаційна хвилинка

Виступ учнів з мультимедійною презентацією «Брусиловський прорив».

Завдання

1. Якими були наслідки Брусиловського прориву для України?

2. Покажіть на карті українські землі, які після цієї військової операції були захоплені російськими військами?

3. Де проходила лінія фронту на кінець 1916 р.? Покажіть на карті.

У ч и т е л ь. Отже, Брусиловський прорив був, мабуть, найвдалішою воєнною операцією російської армії за весь час війни. Але спроба захопити Львів закінчилася провалом. 1917 р. виявився теж багатим на військово-політичні події. У Р осії перемогла Лютнева буржуазно-демократична революція, внаслідок якої було повалено самодержавство і до влади прийшов Тимчасовий уряд.

З’явилась перспектива покінчити з війною. Але уряд стояв на позиціях продовження війни до «переможного кінця». Організований наступ російської армії влітку 1917 р. призвів до розгрому російських військ у Галичині і на Буковині. Уже вкотре західноукраїнські землі стали ареною кривавих битв. До кінця 1917 р. німецько-австрійська армія просунулася на схід по українській території навіть далі, ніж вони були наприкінці 1915 р. 25 жовтня 1917 р. до

влади у Петрограді внаслідок перевороту приходять більшовики.

Тимчасовий уряд було повалено, у грудні новий уряд В. Леніна розпочав

мирні переговори про вихід Росії з війни.

Бойовий шлях Легіону УСС

У ч и т е л ь. На попередньому уроці ми з вами розглянули питання про утворення Легіону УСС. Сьогодні ми познайомимося з їх бойовим шляхом в роки Першої світової війни.

Інформаційна хвилинка

Повідомлення учня «Бойовий шлях Легіону УСС».

Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. Тільки коли російське командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти до Карпат.

На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини. Штурм російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці загинули 42 січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі курені знову втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.

2 листопада зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.

Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно-освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон, до таборів Симбірська і Царицина.

Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника. Лише 150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916 р. стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині. За допомогою громадських діячів Львова К. Студинського,

П. Мишуги січовики придбали для волинських шкіл 1500 підручників, чимало приладів. На фронт під Бережани вже оновлений полк повернувся у лютому 1917 р.

У березні–жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, згідно з умовами Берестейського миру 1918 р., у складі австро-німецьких військ здійснив похід на Наддніпрянську Україну (Жмеринка—Бірзула—Херсон—Нікополь—Олександрівськ).

На початку жовтня 1918 р. УСС було передислоковано з Херсонщини на Буковину, в Чернівці. Після утворення Західноукраїнської Народної Республіки в листопаді 1918 р. полк передислоковано до Львова, де він став ядром Української Галицької армії.

Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання.

• «Усуси» в Карпатах взимку 1914–1915 рр.

• На горі Маківка 1915 р.

• Відділ кінноти УСС, 1915 р.

• УСС на Поділлі, 1915 р.

• Навчання новобранців

• УСС на вишколі, 1916 р.

• «Усуси» на бойових позиціях, 1916 р.

Завдання

1. Яким був статус УСС у складі австрійської армії?

2. В яких битвах Першої світової війни брав участь Легіон УСС?

3. Що було особливого у підготовці вояків Легіону УСС?

4. Чим можна пояснити масовий героїзм «усусів» на фронтах Першої світової війни?

V. Узагальнення та систематизація знань

Перевірка складання учнями хронологічної таблиці

Воєнні дії на території України у 1914—1917 рр.

Дата

Подія. Результат

Серпень–вересень

1914 р.

Галицька битва. Захоплення російською армією Галичини, Буковини, частини Карпат

Кінець 1914 — початок 1915 рр.

Позиційна війна на Східному фронті

 

Березень 1915 р.

Взяття російською армією Перемишля

Воєнні дії на території України у 1914—1917 рр.

Квітень 1915 р.

Контрнаступ німецько-австрійських військ у Галичині. Відступ російської армії. Польща, Західна Україна, Західна Білорусь, частина Прибалтики опинилися під контролем Німеччини

Квітень–травень

1915 р.

Запеклі бої УСС із російськими військами на горі Маківка в Карпатах. Відступ російських військ по всій лінії фронту

Осінь 1915 р.

Російська армія залишила Польщу, Литву, Буковину, Східну Галичину, частину Латвії та Білорусії, п’ять повітів Волині

Кінець 1915 — початок 1916 рр.

Стабілізація фронту. Позиційна війна

Травень–червень

1916 р.

 

Брусиловський прорив, наступ російських військ на

Південно-Західному фронті під командуванням генерала О. Брусилова, прорив австрійської лінії фронту, захоплення російськими військами Східної Галичини, Буковини, Волині. Лінія фронту залишалась незмінною до літа 1917 р.

Весна–літо

1916 р.

Контрнаступ німецьких військ. Зупинення посування російської армії

Серпень–вересень

1916 р.

Битва УСС із російськими військами в районі гори Лисоня під Бережанами

Червень 1917 р.

Невдалий наступ російської армії на львівському напрямі. Витіснення російських військ із Галичини, Буковини. Стабілізація фронту до укладення Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Н імеччиною (3 березня 1918 р.)

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


С наступающим!
Тваринний світ Червоної книги
Мужчина на взводе или что их заводит на самом деле?
Вимова і правопис слів ненаголошених голосних Е, И, що перевіряються наголосом
Математичний віночок
Наш клас може врятуватися

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 14
    Гостей: 14
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта