Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини
Мета: охарактеризувати перебіг та наслідки воєнних дій у 1914 р. на території України; з’ясувати, за яких обставин Східна Галичина та Північна Буковина були захоплені російськими військами, а також розкрити суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях; розвивати в учнів навички самостійної та дослідницької роботи, вміння на основі візуальних і текстових джерел інформації характеризувати історичні події, робити висновки та узагальнення; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Галицька битва», «Галицько-Волинське генерал-

губернаторство».

Обладнання: мультимедійна презентація «Галицька битва», карта, картки з документами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території України, де у 1914 р. відбувались воєнні події Першої світової війни;

• визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на території України;

• на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати воєнно-політичні події 1914 р.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. Коли розпочалася Перша світова війна? Якими були її причини і характер?

2. Які плани виношували країни Антанти і Троїстого союзу щодо України?

3. Як війна вплинула на український національний рух?

4. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Отже, Перша світова війна, що почалася як збройний конфлікт між групами імперіалістичних країн, поставила Україну в епіцентр військово-політичних подій. Українську «карту» в ті роки прагнули розіграти Німеччина, Австро-Угорщина, Румунія, свої інтереси в цьому регіоні намагалися відстояти Росія, Англія і Франція. Українці, розділені кордонами і фронтами, змушені були воювати один проти одного за чужі їм інтереси.

Не маючи своєї державності, щоб захистити свої корінні інтереси, українці зазнали у війні особливо відчутних втрат. Вони воювали по обидва боки ворогуючих сторін, змушені були вбивати один одного, воюючи за імперії, які ігнорували українські національні інтереси. Війна готувала Україні величезні страждання у руїни, оскільки воєнні дії велися на її території.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Галицька битва. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини

Мультимедійна презентація учнів «Галицька битва»

Галицька битва — одна із грандіозних битв Першої світової війни. Вона тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської армії.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.

Галицька битва — одна з найбільших стратегічних операцій Першої світової війни. Вона характеризувалася складністю і великим розмахом. Воєнні дії розгорнулися спочатку на фронті в 320 км, який розширився потім до 400 км, і продовжувалися понад місяць.

Вони складалися з ряду одночасних і послідовних операцій групп армій. Її завершенням стало загальне переслідування австро-угорських військ усіма російськими арміями Південно-Західного фронту. Таким чином, «Велика Галицька битва», як її називали, закінчилася цілковитою поразкою австро-угорської армії. Вона позбавилася понад третини свого складу і до кінця війни вже не змогла оправитися від цього удару.

Робота з картою

1. Покажіть на карті територію, де 1914 року розгорталася Галицька битва.

2. Які землі в результаті Галицької битви були зайняті російськими військами?

У ч и т е л ь.

На початку зими 1914 року російські війська вели важкі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат. У суворі морози росіяни долали зледенілі гірські схили, пробиралися через замети.

У результаті їм удалося оволодіти значною частиною Карпатського хребта. Таким чином, у грудні 1914 р. в руках росіян опинилися майже всі землі Австро-Угорщини, населені українцями (не лише Галичина й Буковина, а й частина Закарпаття).

Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виникла загроза і з півдня. Наприкінці липня 1914 р., за підозрілого потурання з боку англо-французької ескадри, що дисклокувалася в Середземному морі, у Чорне море через Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». В ніч з 15 на 16 жовтня 1914 р. німецько-турецький флот раптово обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ. Туреччина включилася у війну на боці австро-німецького блоку. Для Росії утворився ще один фронт — Кавказький.

Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях

У ч и т е л ь. Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

Робота з документом

Із Маніфесту головнокомандувача російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 18 серпня 1914 р.

«…Как бурный поток рвет камни, чтобы слиться с морем, так нет силы, которая бы остановила русский народ в его порыве к объединению. Да не будет больше подъярмленной Руси! Достояние Владимира Святого, земля Ярослава Осмомысла и князей Даниила и Р омана, сбросив иго, да водрузит стяг единой, неразделимой и великой России! Да свершится Промысел Божий, благословивший дело великих собирателей земли Русской. Да поможет Господь царственному своєму помазаннику, императору Николаю Александровичу всея России, завершить дела великого князя Ивана Калиты. А ты, многострадальная братская Русь, встань на сретение русской рати. Освобождаемые русские братья! Всем вам найдется место на лоне матери России. Не обижая мирных людей, какой бы они ни были народности, не полагая своего счастья на притеснении иноземцев, как это делают швабы, обратите меч свой на врага, а сердца своё к Богу, с молитвой за Россию и русского царя».

Завдання

1. Чому Маніфест, на вашу думку, був написаний не українською, а російською мовою?

2. Яку мету переслідував Маніфест? Який зміст вкладено в слова про «единую, неделимую и великую Россию»?

3. Яке завдання ставила Російська імперія, захопивши територію Галичини?

У ч и т е л ь. На виконання цього завдання були спрямовані «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринського.

Царський уряд уже в перші дні війни став здійснювати широкомасштабну антиукраїнську акцію, маючи на меті повністю ліквідувати український рух, вважаючи його «сепаратизмом» і «мазепинством». «Кінець українству!» — таке було гасло царської адміністрації.

Про це відверто

заявив О. Бобринський: «Східна Галичина і Лемківщина — споконвіку корінна частина єдиної великої Русі; у цих землях корінне населення завжди було російським, устрій їх через це повинен бути заснований на російських засадах.

Я буду запроваджувати тут російську мову, закон і устрій». Вся політика російської адміністрації якомога швидше прагнула винищити всі місцеві особливості українського населення, витруїти національну свідомість і перетворити галицьких українців у «настоящих русских». Ця політика, зрозуміло, цілком схвалювалася царем Миколою II, який особисто відвідав Східну Галичину.

Робота з таблицею

Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях

• Поділ Галицько-Волинського генерал-губернаторства на губернії

Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку.

• Призначення на посади в адміністрації російських урядовців, серед

яких чимало було хабарників, злодюг, п’яниць.

• Припинено видання всіх українських газет і журналів, закрито

українські товариства й школи, заборонено продавати або брати

з бібліотек будь-які українські книги.

Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях

• Насильницька русифікація. Відкриття замість українських шкіл

російських, повсюдне запровадження російської мови.

• Репресії проти місцевої інтеліґенції, масові депортації населення.

Переслідування і примусове вивезення до Сибіру українських діячів

Завдання

• Чим ви можете пояснити антиукраїнську політику Російської імперії на західноукраїнських землях?

У ч и т е л ь.

Проти українського населення царська адміністрація застосовувала масштабні репресії. Як писав у своєму офіційному звіті жандармський полковник Мєзенцев, лише за кілька місяців ним було проведено тисячу двісті арештів і тисячу обшуків. Тільки через київські тюрми дорогою на Схід було вивезено понад 12 тис. чол.

Жорстоких переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит Андрій Шептицький був заарештований, вивезений через Київ на Схід і перебував у тюрмі Суздальського монастиря аж до лютого 1917 р. Разом були ув’язнені й депортовані на Схід чимало інших діячів греко-католицької церкви. Синод московської церкви надіслав до Галичини фанатиків православ’я архі-

єпископа Євлогія з Холму і владику Антонія з Харкова, які щосили прагнули покінчити з греко-католицькою церквою і насильно навернути населення на православ’я. Майже до двохсот парафій було призначено священиків із Росії.

Завдання

• Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом».

Прокоментуйте його висловлювання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант

Дайте заперечну або ствердну відповідь.

1. Галицька битва — одна із найбільших битв Першої світової війни.

2. На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт.

3. Командуючим Південно-Західного фронту в Г алицькій битвібув О.Брусилов.

4. Галицька битва тривала з 20 серпня 1914 — 23 вересня 1914 р.

5. Галицька битва тривала 33 дні.

6. 21 серпня російські війська зайняли місто Львів.

7. Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці.

8. В ніч з 15 на 16 листопада 1914 р. німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Н оворосійськ.

9. Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

10. На території західноукраїнських земель було створено Галицько-

Волинську губернію.

11. Генерал-губернатором новоствореної губернії було призначено графа

О. Мєзенцева.

12. У 1914 р. було заарештовано митрополита греко-католицької церкви Андрія Шептицького.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Групі учнів підготувати презентацію «Брусиловський прорив».

Пилинги и скрабы для лица
Звук [ш]. Позначення його буквами Шш
Твой Первый Раз
Нежелательная беременность
«Котики – воркотики» (складання казки за планом та опорними словами)
Секущиеся волосы. Кончики волос секутся

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 20
    Гостей: 20
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта