Проголошення ЗУНР
 

Мета: охарактеризувати процес утворення ЗУНР , визначити історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР , дати характеристику історичній постаті Є. Петрушевича; удосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння характеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб, робити висновки, висловлювати свою точку зору; на основі аналізу подій об’єднання УНР і ЗУНР виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, почуття єднання українського народу.

Основні поняття: «Західно-Українська Народна Республіка», «День соборності «України», «Акт злуки», «Українська Галицька армія».

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстрації, мультимедійний проектор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій утворення ЗУНР ;

• показувати на карті місця основних подій, пов’язаних з утворенням ЗУНР ;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду проголошення ЗУНР ;

б) характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР ;

в) складати політичний портрет Є. Петрушевича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напередодні Першої світової війни? Покажіть їх на карті.

2. В якому напрямку розвивався український національний рух на західноукраїнських землях в роки війни та в період Української революції?

3. Чи порушувалося питання про долю західноукраїнських земель під час укладення Брест-Литовського мирного договору? Яке рішення було прийнято?

4. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Перша світова війна та жовтневі події в Росії стали чинниками,

які кардинально змінили співвідношення міжнародних сил та геополітичне обличчя світу. Багатовікові імперії захиталися, а згодом і зовсім зникли з карти світу. Так сталося і з Австро-Угорщиною. Унаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії. У переддень поразки Австро-Угорщини у Першій світовій війні активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях.

У червні 1917 р. один із авторитетних депутатів від Галичини Кость Левицький заявив в австрійському парламенті, що українці «домагаються… нових національної і територіальної автономії по їх з’єднаних національних територіях Австро-Угорщини».

Питання про західноукраїнські землі було одним з головних на переговорах у Бресті. Делегація Центральної Ради їхала з наміром досягти включення до складу УНР усіх західних українських земель — Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини та Підляшшя. Переговори завершилися зобов’язанням Австро-Угорщини і Німеччини передати більшу частину Холмщини та Підляшшя УНР , а іншим західноукраїнським землям надати автономію, перетворивши їх на окремий коронний край. Тривалий час цісарський уряд відмовлявся виконувати це зобов’язання, і лише 16 жовтня

1918 р. коли імперія вже була приречена, з’явився маніфест імператора «До моїх вірних австрійських народів», який обіцяв федеративну перебудову держави.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Проголошення ЗУНР

По ходу розповіді вчителя учні складають хронологічну таблицю «Проголошення ЗУНР ».

У ч и т е л ь. 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада.

У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради мирно і в рамках існуючої законності досягти визнання Української держави. У вересні 1918 р. вони утворили Центральний військовий комітет, який об’єднував керівників українських гуртків австрійських військових частин Львова.

30 жовтня 1918 р. Центральний військовий комітет почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник УСС Дмитро Вітовський. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Її авторитет серед українського населення був беззаперечним. Цьому посприяли обіцянки забезпечити демократичні права всіх громадян, здійснити аграрну реформу, законодавчим порядком ввести 8-годинний робочий день, охорону праці.

Робота з документом

З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.

«Український народе!

Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях колишньої Австро-Угорської монархії Українська держава та її найвища власть — Українська національна рада. З нинішнім днем Українська національна рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави. Український народе! Доля Української держави в твоїх руках…

Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській національній раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.

…Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави».

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст цього документа.

2. З якою метою була створена Українська національна рада?

3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 р.?

4. Які кроки Української національної ради з розбудови держави ви можете назвати?

У ч и т е л ь.

9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР — Державний Секретаріат у складі: К. Левицький — прем’єр; Л. Цегельський — внутрішні справи; В. Панейко — закордонні справи; С. Голубович — судові справи; О. Барвінський — освіта та віросповідання; Д. Вітовський — військові справи; С. Баран — земельні справи; А. Чернецький — праця; І. Коровець — здоров’я; І. Мирон — шляхи; С. Федак — харчові справи; Я. Литвинович — торгівля і промисли; О. Пісецький — пошта і телеграф; І. Макух — громадські роботи. 13 листопада уряд склав присягу.

Тоді ж було затверджено конституційні основи новоствореної держави — вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР ), її територія охоплювала 70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а прапором — блакитно-жовте знамено.

Робота з ілюстраціями

Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання.

• Герб ЗУНР .

• Прапор ЗУНР .

• Поштова марка періоду ЗУНР .

Завдання

• Про що свідчила символіка ЗУНР ?

Робота з хронологічною таблицею

Проголошення ЗУНР

Дата

Подія

16 жовтня

1918 р.

 

Маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах, де «…кожне плем’я на області, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм»

18 жовтня

1918 р.

Утворення у Л ьвові Української національної ради — політичного

керівництва українського національно-визвольного руху

19 жовтня

1918 р.

Постанова Національної Ради про об’єднання українських земель Австро-Угорщини в єдину Українську державу

1 листопада

1918 р.

 

Захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д. Вітовським найважливіших об’єктів та урядових установ у Л ьвові та інших містах Східної Галичини, початок україно-польської війни

9 листопада

1918 р.

Утворення першого українського уряду — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким

 

13 листопада

1918 р.

Проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич

 

Завдання

1. Охарактеризуйте історичне значення проголошення ЗУНР .

2. В якій міжнародній обстановці відбулася ця подія?

У ч и т е л ь. Але Польща не збиралася здавати свої позиції в західноукраїнському краї. Краще підготовлені збройні формування поляків, очолювані значною кількістю офіцерів (в українців відчувався їх гострий дефіцит), досить швидко вийшли зі скрутного становища і 21 листопада захопили Львів. Невдовзі польські війська контролювали 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосила свою владу. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки

вимушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава.

У цей час молода українська держава енергійно шукала підтримки на міжнародній арені. ЗУНР відкрила посольства в Австрії, Угорщині, Німеччині, заснувала дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, Італії, США, Бразилії тощо. Проте українську державність світове співтовариство, особливо країни Антанти, визнавати не поспішало.

За цих обставин

уряди ЗУНР і Директорії, намагаючись взаємно зміцнити свої позиції та реалізувати на практиці споконвічні мрії українців, 1 грудня 1918 р. у Фастові уклали попередню угоду про об’єднання ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) та УНР (Наддніпрянська Україна).

Урочисте проголошення Акта злуки відбулося 22 січня 1919 р. в Києві.

Злука УНР і ЗУНР

Інформаційна хвилинка

Повідомлення учня «22 січня — день Соборності України».

Робота з джерелом інформації

В. Переяславець «Дзвони в Україні»

Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!»

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

Завдання

1. Поміркуйте, яке історичне значення мав Акт злуки УНР і ЗУНР ?

2. Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія мала суто символічний характер, а справжнього об’єднання так і не відбулося?

Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами

У ч и т е л ь. Згідно із Законом «Про форми влади в Україні», затвердженого Трудовим Конгресом України, ЗУНР було перейменовано в Західну Область Української Народної Республіки (ЗОУНР ). На жаль,

Акт злуки мав суто символічний характер і до справжнього об’єднання справа не дійшла, оскільки і ЗУНР , і УНР втрачали у цей час позицію за позицією, територію за територією.

Водночас політичне зближення західноукраїнського регіону з Наддніпрянською Україною все ж дало певні практичні наслідки. Зокрема, під час реорганізації Української Галицької армії (УГА) на зразок регулярних армій значну роль відіграли офіцери, рекомендовані урядом УНР , насамперед генерал М.Омелянович-Павленко.

Реорганізована УГА, що налічувала у своїх лавах у середині січня 1919 р. майже 60 тис. осіб, незважаючи на хронічну нестачу зброї і боєприпасів, потихеньку витісняла поляків з Г аличини.

У середині лютого 1919 р. УГА розпочала Вовчухівську операцію. Успішний початок операції був перерваний втручанням у польсько-український конфлікт представників Антанти. Прагнучи утримати розвиток подій під своїм контролем, західні держави направили 22 лютого 1919 р. до Галичини

місію на чолі з французьким генералом Ж. Бартелемі. Делегація Антанти намагалася переконати керівництво ЗОУНР у необхідності припинення польсько-українського протистояння та перенесенні питання про державну належність Галичини на розгляд майбутньої Паризької мирної конференції. Умовою реалізації цього плану було встановлення демаркаційної лінії (лінії Бартелемі) між воюючими сторонами. Ця лінія була проведена так, що до Польщі відходило фактично 40 % території Східної Галичини, у тому числі Львів та Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн. Представники Антанти

запевнили, що в разі прийняття цієї угоди вона визнає ЗОУНР як державу.

Завдання

• Поміркуйте, чи вигідною для ЗУНР була пропозиція Антанти?

У ч и т е л ь. Так, дійсно, з одного боку, антантівська пропозиція давала можливість об’єднаній українській державі (ЗУНР і УНР ) припинити

боротьбу на два фронти і сконцентрувати сили для боротьби на Сході, а це був шанс зберегти ще слабку українську державність за критичних умов збройних протистоянь. З іншого боку, заявлений в ультимативній формі проект демаркаційної лінії був грабіжницьким та образливим для української сторони. До того ж відмовлятися від галицької столиці та багатих родовищами земель за умови вдало розпочатої воєнної операції українці не хотіли.

Ці аргументи не сприяли пошукам компромісу. Рішучість української сторони

викристалізувалася в афористичній фразі М. Омеляновича-Павленка «Хай нас розсудить залізо і кров!»

Час, який було втрачено ЗОУНР на переговори, поляки використали для перегрупування сил та зміцнення своєї армії. Тому УГА починає катастрофічно втрачати здобутки першого етапу Вовчухівської операції — польські збройні формування відтіснили її від Львова та поновили залізничне сполучення з Перемишлем.

Стратегічна ініціатива знову вислизнула з рук української сторони. За цих обставин Рада країн Антанти знову запропонувала воюючим сторонам укласти перемир’я. Цього разу керівництво ЗОУНР погодилося з пропозиціями делегації Антанти, яку очолював генерал Л. Бота. Українців цілком задовольняло, що нова демаркаційна лінія (лінія Боти) залишала під контролем

ЗОУНР Дрогобицький нафтовий басейн, але саме це положення пропонованої угоди не влаштовувало поляків. Внаслідок цього ще одна спроба замирення за

Посередництва Антанти закінчилася невдачею.

У травні 1919 р. польський уряд, намагаючись посилити свої позиції, направив на український фронт в Г аличину та на Волинь 80-тисячну армію генерала Ю. Галлера. Поява на польсько-українському фронті свіжих, добре озброєних сил кардинально змінила ситуацію на користь поляків. Вже

на початку червня 1919 р. польські війська контролювали майже всю Галичину, за винятком трикутника між Дністром, Збручем і Заліщиками.

За цих обставин ЗОУНР провела реорганізацію власних владних структур. Уряд С. Голубовича склав свої повноваження, а вся повнота військової та цивільної влади, за рішенням Української Національної Ради, перейшла до диктатора ЗОУНР Є. Петрушевича.

Завдання

1. Поміркуйте, яку роль відіграв Є. Петрушевич у воєнно-політичних подіях періоду ЗУНР .

2. Ряд істориків стверджують, що об’єднанню УНР і ЗУНР перешкоджали ідеологічні та персональні чинники. С. Петлюра і весь провід УНР вважали Є. Петрушевича диктатором недемократичним і незаконним, а Є. Петрушевич і провід ЗУНР вважали перебування С. Петлюри на чолі армії шкідливим для

справи. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.

У ч и т е л ь. 7–28 червня 1919 року УГА під командуванням генерала О. Грекова провела Чортківську офензиву — широкомасштабну наступальну операцію, що мала на меті стабілізувати ситуацію та знову перехопити стратегічну ініціативу із рук ворога. Ця операція для українців спочатку розгорталася досить успішно — за два тижні було відвойовано значну частину Галичини, відкривався шлях до визволення Львова. Проте цей визвольний похід поглинув останні сили УГА. Хронічний брак зброї та боєприпасів, посилення міжнародного тиску, перегрупування польських сил та призначення командуючим польськими військами в Галичині Ю. Пілсудського стали основними причинами поразок, яких почала зазнавати УГА після 27 червня 1919 р. 16–18 липня її формування перейшли р. Збруч, і Східна Галичина опинилася під польською окупацією. Почалося поглинання території ЗУНР іншими державами.

Робота з таблицею

Поглинання території ЗУНР різними країнами

Східна Галичина

Північна Буковина

Закарпаття

Червень–липень 1919 р. — окупація цих земель Польщею. 25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної

конференції про надання

Польщі права володіння

Землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. 14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі

Листопад 1918 р. — окупація цих земель Румунією. 10 вересня

1919 р. — передача за Сен-Жерменським

договором Північної Буковини до складу

Румунії

 

Березень–квітень 1919 р. — землі Закарпаття

— автономна одиниця Угорської Радянської

Республіки. Травень 1919 р. — окупація цих земель військами Румунії та Чехо-Словаччини.

10 вересня 1919 р. —

включення за Сен –Жерменським договором

Закарпаття до складу

Чехо-Словаччини

на правах автономії

 

Завдання

1. Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті на Паризькій мирній конференції?

2. До складу яких держав увійшли західноукраїнські землі? Покажіть їх на карті.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Український історик С. Макарчук про причини поразки ЗУНР

«…У січні 1919 р. Галичині вже не доводилося сподіватися на допомогу з Великої України, а треба було думати про допомогу Українській Народній Республіці, в березні ж двобій малої Галичини з Польщею переріс у «боротьбу Галичини з Антантою». Поразки, завдані Українській Народній Республіці російсько-більшовицькою Червоною Армією, потягнули за собою і поразки

Галицької Армії на польському та інших фронтах».

Завдання

• Користуючись наведеним висловлюванням, визначте причини падіння ЗУНР .

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет Є. Петрушевича.


Чем опасно стремительное похудение?!
Барви осені
Таблиця множення на 5. Розвязування простих задач на збільшення та зменшення числа в кілька раз
Как сохранить маникюр
Люби і знай свій рідний край
Как удержать своего любимого мужчину

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 85
    Гостей: 85
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта