Початок Української революції
Мета: з’ясувати програмні засади діяльності Центральної Ради, а також розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні. Основні поняття: «Українська революція», «Центральна Рада», «Тимчасовий уряд». Обладнання: схеми, таблиці, документи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • доводити зв’язок Першої світової війни і революції; • характеризувати відносини Центральної Ради та Тимчасового уряду, давати їм власну оцінку; • складати характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції; • визначати причини та аналізувати події на початку Української революції; • описувати повсякденне життя та визначати зміни в житті українського населення, пов’язані з революцією. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ . Актуалізація опорних знань учнів Бесіда за питаннями 1. Пригадайте події на початку 1917 р. у Р осійській імперії, які істотно вплинули не тільки на перебіг війни, а й на ситуацію в Україні. 2. В якому стані перебували українські землі на початку 1917 р.? 3. Яким терміном можна охарактеризувати цей стан? ІІІ . Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь. Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Така блискавичність перемоги над царизмом пояснюється насамперед: • кризовим станом в імперії; • гостротою політичних, соціально-економічних та національних проблем; • зростаючою активністю політичних сил; • зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади; • потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна. Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичне напруження в країні. Першочерговим було створення нової стабільної держави, визначеність у питанні про участь у війні, подолання негативних тенденцій в економіці, розв’язання аграрного та національного питань. Чи позначилися події, що розгорталися у Петрограді, на ситуації в України? Саме це ми і з’ясуємо на сьогоднішньому уроці. Завдання • Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції? Відповідь на запитання учні дають наприкінці уроку. ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Політичні партії в підросійській Україні У ч и т е л ь. Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду. Його основною опорою на місцях і, зокрема, в Україні були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтеліґенція. Одними з перших Тимчасовий уряд прийняв рішення, спрямовані на широку демократизацію суспільства: • проголошення політичних прав і свобод; • скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари; • ліквідація репресивних органів царського режиму; • оголошення амністії. Решту реформ Тимчасовий уряд відклав до скликання Установчих зборів. Це зумовило прогресуюче падіння авторитету уряду та кризу влади. У центрі і на місцях виникають альтернативні органи влади — Ради депутатів як безпосередній наслідок волевиявлення політично активної частини трудящих і логічне продовження революційних традицій 1905–1907 pp. У середині 1917 р. в Україні їх налічувалося 252. У Радах домінували загальноросійські соціалістичні партії есерів та соціал-демократів. Найвпливовішими вони були в Донбасі, де їх кількість становила 180 (71 %), у великих містах — Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Полтаві та ін. Після Лютневої революції активізували свою діяльність й українські політичні партії. Вони стали одним із важливих чинників розгортання революційного руху в Україні в 1917 р. Робота з таблицею Українські політичні партії Назва Лідери Програмові засади Українська партія соціалістів- революціонерів (українські есери) — УПСР М. Грушевський, В. Голубович, М. Ковалеський, П. Христюк • Аграрні перетворення; • ліквідація поміщицького землеволодіння; • автономія України у складі Російської держави Українська соціал- демократична робітнича партія (українські есдеки) — УСДРП В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш • Демократичні перетворення; • соціалістичні перетворення; • автономія України у складі Російської федерації Українська партія соціалістів- федералістів (українські есефи) — УПСФ Д. Дорошенко, С. Єфремов, О. Лотоцький, А. Ніковський • Р еформування господарства; • аграрна реформа; • збереження приватної власності; • республіканська форма правління; • автономія України у складі федеративної Росії Українська демократично- хліборобська партія — УДХП В. Липинський, брати Шемети • Збереження приватної власності і хуторянського селянського господарства; • автономія України; • не відкидали й питання про незалежну Українську державу Українська народна партія — УНП М. Міхновський, брати Макаренки, І. Липа, О. Андрієвський • Незалежність Української держави Завдання • Які позиції щодо майбутнього Української держави обстоювали українські політичні партії? Утворення Центральної Ради Робота з таблицею Причини і передумови Української революції Залежне і пригноблене становище України. Великодер- жавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро- Угорщини Важке соціальне становище переважної частини населення Нерозв’язаність аграрного пи- тання і питання соціального захисту робітництва Піднесення українського національно- визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення Порушення стабільності Російської та Австро- Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої сві- тової війни Привід Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.) Повалення монархії Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.) Мета Рушійна сила Здобуття автономії як першого кроку до незалежності Українська національна інтеліґенція, селянство, військові, робітництво Завдання 1. Користуючись таблицею та вже набутими раніше знаннями, поясніть причини, передумови, привід та завдання Української революції. 2. Поміркуйте, який зв’язок ми можемо простежити між Першою світовою війною та Українською революцією. У ч и т е л ь. Національно-демократична революція в Україні розпочалася в березневі дні 1917 р. 25 березня 1917 р. у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з нагоди роковин смерті Т. Шевченка. Її учасники несли портрети поета, транспаранти з гаслом «Хай живе вільна Україна у вільній Росії!», десятки національних синьо-жовтих прапорів. Ця перша після повалення самодержавства демонстрація сили національного руху стала значною подією у політичному житті. Через тиждень після петроградської маніфестації в Києві відбулися багатолюдні демонстрації під гаслами «Автономія України», «Вільна Україна у вільній Росії» тощо. На Софійській площі біля пам’ятника Б. Хмельницькому відбулося віче. На ньому пролунали вимоги скликати найближчим часом Український національний конгрес з метою підготовки запровадження автономії. Майже одразу після Лютневої революції питання про подальшу долю України опинилось в епіцентрі політичної боротьби. Кадети, які домінували в Тимчасовому уряді, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, здебільшого мали однакові погляди щодо розв’язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. В Україні сформувався ще одна альтернативна центру влада — Центральна Рада — громадсько-політичне об’єднання, що утворилося 4 березня 1917 р. Ініціаторами її створення виступили українські самостійники на чолі з М. Міхновським. У цей же час власний національний центр починає створювати Товариство Українських Поступовців (ТУП). Щоб уникнути розколу, лідери обох центрів 4 березня погодились на створення об’єднаної організації з назвою Українська Центральна Рада. Самостійники об’єдналися з федералістами, сподіваючись, що революція приведе усіх до визнання незалежності. У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади. Робота зі схемою Завдання 1. Які українські політичні партії увійшли до складу Центральної Ради? 2. Поміркуйте, яким вони бачили майбутнє України. У ч и т е л ь. Важливу роль у створенні, зміцненні та визначенні основних напрямів діяльності Центральної Ради відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів (М. Ковалевський, П. Христюк, М. Шаповал), Українська соціал-демократична робітнича партія (В.Винниченко, С. Петлюра, М. Порш) та Українська партія соціалістів-федералістів (Д. Дорошенко, С. Єфремов, А. Ніковський). Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського, який 27 березня повернувся із заслання. Він одразу ж визначив чіткий політичний курс Центральної Ради. Робота з документом Із записів М. Грушевського «Минули ті обставини, коли ми мусили виступати з петиціями, супліками, доказувати свої права навіть на культурне самоозначення… Нічого більш помилкового не може бути тепер, як витягнути старі українські петиції і подавати їх наново правительству, як наші домагання в данім моменті… Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід, який будує свою долю в нових умовах свободи». Завдання 1. Яке завдання М. Грушевський визначив як головне в платформі Центральної Ради? 2. Як ви вважаєте, чому Центральна Рада не виголосила курс на створення незалежної Української держави? У ч и т е л ь. Враховуючи міжнародну політичну ситуацію і дискусії в російському суспільстві, українські соціалісти вимушені використовувати термін «автономія» як «димову завісу» для побудови незалежної держави. Хоча в історичній науці є інша думка, що все ж таки діячі Центральної Ради на початку були автономістами і роль самостійників була їм нав’язана самим ходом революції. Основу політичної платформи Центральної Ради становила вимога «широкої національно-територіальної автономії України в Російській федеративній республіці, на демократичних підвалинах, з міцним забезпеченням національних меншостей нашої землі». Зростанню авторитету, популярності та впливовості Центральної Ради сприяло те, що вона обстоювала близькі та зрозумілі народу ідеї національно територіальної автономії та популярні ідеї соціалізму. Значну роль у цьому процесі відіграв демократичний та всеохопний принцип формування Центральної Ради, адже від самого початку свого існування вона булла уособленням трьох представництв: національного, соціально-класового та територіального. Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили їй широку народну підтримку. Початок українізації армії У ч и т е л ь. Процес формування української армії розпочався одночасно з початком Української революції. Робота з таблицею Початок формування української армії Дата Подія 9 березня 1917 р. Перші збори українських офіцерів і солдатів російської армії у Києві за ініціативою Миколи Міхновського. Прийнято звернення до Тимчасового уряду з домаганнями національно-територіальної автономії України і проголошення зборів Тимчасовою Українською Військовою Радою 16 березня 1917 р. Нарада військових київського гарнізону. Створено першу військову організацію — Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка. Ухвалено: • приступити до створення національної армії, • розпочати формування українських добровільних полків і першому з них присвоїти назву — Перший Український козачий ім. гетьмана Б. Хмельницького полк. Утворено Український військовий організаційний комітет, що мав безпосередньо займатись формуванням національних збройних сил 10 квітня 1917 р. Віче українських солдатів-фронтовиків у Києві. Ухвалено рішення вимагати від Тимчасового уряду створення української армії, виділення на фронті солдатів-українців в окремі військові частини, формування в тилу полків, для яких державною мовою була б українська Квітень 1917 р. Утворення Української Фронтової Ради для військ Західного фронту у Мінську на чолі з Симоном Петлюрою Травень 1917 р. Формування Українського козачого імені гетьмана Б. Хмельницького полку, командиром якого призначено сотника Д. Путника-Гребенюка, згодом — підполковника Юрія Капкана Травень 1917 р. Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Утворено Український генеральний військовий комітет, який мав здійснювати керівництво усім українським військовим рухом Весна 1917 р. Утворення підрозділів Вільного козацтва У ч и т е л ь. Водночас зі створенням українських військових організацій і формуванням добровільних полків тривала українізація тих фронтових частин російської армії, що складалася переважно з українців. До царської армії на початку Першої світової війни було мобілізовано близько 4 млн українців, які у міру поширення українського національного руху почали вимагати від російського командування виділення їх в окремі військові частини. Завдання 1. Чому водночас з Українською революцією починається українізація армії? 2. Як ставилося до цього питання керівництво Центральної Ради та група самостійників? V. Узагальнення та систематизація знань Відповідь на запитання, що прозвучало на початку уроку. Завдання виконується методом «Прес». • Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції? Національно-демократичний характер революції в Україні 1917 р. визначався тим, що: 1) вона набула характеру масового національно-визвольного руху; 2) у ній брали участь різні соціальні верстви населення, які висували вимоги: а) вона мала на меті позбутися залежності від Російської імперії та національного гніту; б) відновити українську державність; в) встановити демократичний лад. Висновок. Отже, безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для України були: • посилення політичної боротьби; • вихід на політичну арену широких народних мас; • перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя; • зростання ролі політичних партій; • паралельна поява конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і Р ад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної Ради, яка віддавалаперевагу розв’язанню питань національного розвитку. VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Красивая грудь. Техники массажа груди
Уход за пяточками
Рослини рідного краю
Пилинги и скрабы для лица
Пригоди останнього осіннього листочка
Как устроить девичник

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта