Економічне становище українських земель у складі Австро-Угорської імперії

Мета: охарактеризувати економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. у складі Австро-Угорської імперії; визначити, яке місце посідала економіка українських земель в загальноімперській економіці; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, зіставляти їх, вміння аналізувати і систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: «внутрішня колонія», «аграрно-сировинний придаток», «кооперативний рух», «монополія».

Обладнання: карта, документи, ілюстрації, схеми, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність явищ економічного життя;

• показувати на карті території західноукраїнських земель, визначати їх господарську спеціалізацію;

• на основі аналізу різних джерел інформації;

а) описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку ХХ ст.;

б) характеризувати прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення західноукраїнських земель та порівнювати їх із аналогічними процесами в Н аддніпрянській Україні, загальноєвропейськими й світовими.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання

1. Покажіть на карті та назвіть західноукраїнські землі, що входили до складу Австро-Угорщини.

2. Який характер мала економіка західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.?

3. Яким було становище промисловості і сільського господарства?

4. Які нові ознаки з’явилися в розвитку промисловості і сільського господарства в другій половині ХІХ ст.

5. Яким було соціально-економічне і політичне становище українського населення під владою Австро-Угорської імперії?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. визначався, як і в попередній період, їхнім залежним становищем від Австро-Угорської імперії. Хоча великий крок вперед зробила українська промисловість, але вона продовжувала розвиватися однобічно і нерівномірно й значно відставала від промисловості власне Австро-Угорщини. У сільському господарстві ситуація залишалася також дуже складною. Австро-Угорщина перетворила українські землі на свою внутрішню колонію, яка повинна була постачати дешеві продукти та сировину і бути ринком збуту для австрійських товарів.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Характер економіки західноукраїнських земель

Робота зі схемою

Завдання

1. На основі даної схеми дайте загальну характеристику стану економіки західноукраїнських земель.

2. Які особливості розвитку промисловості ви можете відмітити порівняно з попереднім періодом?

3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна промисловість стали основними галузями української промисловості?

4. Як кріпосницькі пережитки впливали на стан сільського господарства?

Розвиток промисловості та сільського господарства

Робота з джерелами інформації в групах

Галицький економіст про економічну ситуацію на західноукраїнських землях

«Вироби з тканини і прядива. Від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позичаємо у чужих».

Завдання

1. Яку особливість у розвитку західноукраїнської промисловості розкриває даний документ ?

2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в західноукраїнських землях?

За даними перепису населення 1900 р.

«…З усієї кількості українців Галичини власне землеробів було 94 %, робітників — 1,4 %, службовців — українців взагалі майже не було.

До Львова стікається українська людність, але співвідношення між різними національними групами залишається майже незмінним: трохи більше половини поляків…

Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешканців, у кінці століття — 160 тисяч. Львів залишається одним з найзначніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Будапешта, Праги і Трієста.

Упродовж другої половини століття Львів стає великим залізничним вузлом».

Завдання

• До кожного абзацу цього документа зробіть висновки про певні ознаки розвитку економіки західноукраїнських земель.

Зі спогадів гуцулки Марічки про її подорож до міста

«Ждемо. Аж приїхало таких возив, возив. А дим идет з передньої машини. Людей багато и всі бігом у вози сідати. Учитель казав мині йти, бо я ни знала, єк тото. Так боялася, але як сіла, то вже би хотіла цим їхати. Так сиди, єк у хаті. И тепло, и лавки.

Идет колісцема машина, а так дуже фуркотить. Вулиці у місті такі, що боками стежки, а посередині вулиця. Стежками идут люди, а вулицею фіри. Стежками у вечір світла горе, а в нас такого нима. То ни своє село, і люди чужі».

Завдання

1. Що вразило дівчинку під час подорожі до міста?

2. Що привернуло вашу увагу в цій розповіді?

Висновок:

на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли чавун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка.

Протягом 1905–1906 pp. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицьке-Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Галичина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, що видобувалася в Галичині.

Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хімічний завод у Сваляві, збудований у 1910–1911 pp., належав будапештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрійських, були англійські, французькі та американські підприємці.

Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші монополістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними галузями промисловості Західної України.

Будівництво залізниць велося переважно зі стратегічних міркувань. Протягом 1870–1910 pp. залізнична мережа в усій Галичині зросла на 1 430 км. У 1910 p. вона становила 4 120 км. Незважаючи на це, західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні про-

вінції Австро-Угорщини.

Економічна відсталість західноукраїнських земель позначалася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на початку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кількість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880—1910 pp. збільшилася на 62,8 %. Попри зростання населення міст, західно-українські землі були відсталими провінціями Австро-Угорської

імперії. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято лише 9 % населення, а в сільському господарстві — 77 %. На Буковині в 1900 p. сільським господарством було зайнято 75 % населення. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не більш ніж 5 % населення.

Головну частину продукції давали галузі, що займалися видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова, лісопильна і нафтоозокеритна. Незважаючи на значні зрушення наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось.

Становище українського населення

У ч и т е л ь.

 Соціально-економічне і політичне становище українців на початку ХХ ст., як і в попередній період, залишалося тяжким. Зростання промислового виробництва не супроводжувалося поліпшенням становища робітників. Економічний та соціальний гніт також відчували на собі селяни. Відбувалася

дискримінація українського населення у кожній сфері народного

господарства.

Робота з документами в групах

Н. Полонська-Василенко про становище українських селян

«У Галичині становище селян погіршувала та обставина, що дідичами переважно були поляки. Поляки обіймали також всі адміністративні посади, в їхніх руках був суд. У ХХ ст. число селянських страйків постійно зростає. 1902 року страйк, в якому взяло участь 200 000 селян, охопив усі східні частини Галичини. Селяни виявили надзвичайну стійкість, і дідичі змушені були піти на поступки. У 1906 році до 30 000 селян зібралися до Львова з вимогами не тільки економічних полегшень, але й політичних свобод та загального виборчого права. Разом з тим вони вимагали продажу поміщицьких земель. Страйки — з одного боку, масовий вихід селян на сезонні роботи — з другого, підривали поміщицькі господарства».

Завдання

1. Чим можна пояснити важке становище українського селянства на західноукраїнських землях?

2. Які форми протесту використовували селяни для покращення свого становища? Якими були їхні вимоги?

Зі спогадів Д. Купляка

«Мої батьки були малоземельними. Хліба нам вистачало, але вже на взуття чи убрання треба було заробляти. Перед війною 1914 р. мої рідні постійно виїжджали на сезонні роботи до Німеччини. Із захопленням слухав я оповідання про життя іншого народу».

Зі спогадів Павла Скоропадського

«Діяльність агентств з вербовки за океан із початком століття набула широких масштабів. Будь-який агент, що завербував сім’ю до Канади, одержував п’ять доларів за чоловіка й по два долари за кожного члена сім’ї».

Завдання

1. Що об’єднує ці два документи?

2. Як ви вважаєте, чому на початку ХХ ст. тривала еміграція українських селян? Який характер вона мала?

Робота з таблицею

Розвиток кооперативного руху

• Був дуже поширеним. Найбільшого поширення набули кредитно-позикові і споживчі кооперативи;

• центром керівництва кооперативним рухом став «Ревізійний союз українських кооперативів»;

• кооперативи матеріально підтримували дрібних виробників, допомагали зміцнити господарське становлення українських селян, стримували процес обезземелення селян, допомагали їм збувати сільськогосподарську продукцію, сприяли росту національної свідомості

V. Узагальнення та систематизація знань

• Порівняйте економічний розвиток західноукраїнських земель з розвитком Наддніпрянської України.

Висновок: у цілому у промисловості українських земель, що перебували в складі Австро-Угорщини, на початку XX ст. намітився значний прогрес. Проте у Східній Україні процес індустріалізації відбувався більш швидкими темпами. Промисловий переворот проходив повільніше і до початку Першої світової війни ще не завершився. Західний регіон, як і вся Україна на початку XX ст., істотно відставав від провідних країн світу. Це стало результатом насамперед грабіжницької антиукраїнської політики Австро-Угорської імперії, збереження численних пережитків через засилля іноземного капіталу.

Завдання

Іван Франко у 1907 р. писав: «Наш бідний, довгі роки систематично гноблений і оглуплюваний народ власною силою й енергією підіймав себе з понижуючого стану… та з радісною впевненістю глядить у свою кращу будучність».

1. Про яку зміну у селянських настроях говорить І. Франко?

2. Н а чому було засноване його твердження?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Маска для повышения объема волос
Повторення таблиці множення і ділення чисел 2 і 3
Устраняем "черные точки"
Ми маємо рівні права й можливості
Різницеве порівняння чисел. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання числа 5
Віднімання виду 53-8. Творча робота над задачею

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 80
    Гостей: 80
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта