Соціальна і професійна структура. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття

Мета: актуалізувати поняття «працездатне населення», «тру­дові ресурси», «економічно активне населення», «безробіття», про­вести порівняльний аналіз трудових ресурсів і зайнятості населен­ня в основних сферах господарства країн та регіонів світу; розвивати вміння користуватися текстовими, картографічними, графічними, статистичними матеріалами, порівнювати їх та роби­ти висновки; виховувати уважність та аналітичні здібності.

Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, ат­ласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сучасний світ вступив в інформаційну епоху свого розвитку. Основою переходу до інформаційної економіки в будь-якій країні світу є рівень кваліфікації та освіченості її населення. Знання по­трібні не тільки для просування вперед науки та технологій, а й для того, щоб вміти користуватися їх продуктами, не бути ізольовани­ми від сучасного світу.

Досліджуючи характер та структуру зайнятості населення кра­їни, можна дізнатися про рівень її соціально-економічного розви­тку. Тому мета сьогоднішнього уроку — зробити порівняльний ана­ліз трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн із різним рівнем розвитку та знайти зв’язок між структурою зайнятості населення та її соціально-економічним роз­витком.

ІII. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

• Які групи виділяють у віковій структурі населення країни? Лю­дей якого віку відносять до працездатного населення в Україні?

• Що розуміють під поняттям «трудові ресурси країни»?

• Чим відрізняються поняття «трудові ресурси» та «економічно активне населення»?

IV. Вивчення нового матеріалу

1.      Трудові ресурси і зайнятість населення

Трудові ресурси — це частина населення, що має фізичні і духовні здібності, загальноосвітні та професійні знання й навички для роботи в господарстві. До трудових ресурсів належать здорові люди працездатного віку, працюючі підлітки та працюючі пенсіонери. Переважну частину трудових ресурсів складає населення працез­датного віку, межа якого є різною в різних країнах світу (в США, Росії, Україні — 16–60 років, Канаді — 15–66, в Мексиці і Порту­ґалії — 12–65). У міжнародній статистиці працездатним вважаєть­ся населення віком від 15 до 65 років.

Показник кількості працездатного населення є визначальним для оцінювання забезпеченості країни трудовими ресурсами. Цей показник вважається високим, якщо сягає за 60 % (наприклад в Японії — 64 %, Бразілії — 64 %, низьким — якщо складає менше 50 % (в ДРК — 47 %, Анґолі — 48 %). В Україні цей показник до­рівнює 56,6 %.

Про ступінь залучення трудових ресурсів до суспільно корисної діяльності свідчить показник економічно-активного населення (ЕАН).

ЕАН — це частина населення, що зайнята суспільно корисною діяльністю та має від цього прибуток. До цієї категорії належать не лише люди, що фактично працюють, але й безробітні, які шукають роботу. Від загальної кількості трудових ресурсів світу економічно активне населення складає близько 75 %.

Частка ЕАН визначається у відсотках від загального числа жи­телів країни. У високорозвинених країнах показник ЕАН стано­вить 50–60 % від загальної кількості жителів, у країнах, що розви­ваються — 30–40 %.

Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресур­сів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

Завдання 1 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

а) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;

б) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;

в) як забезпечені трудовими ресурсами постсоціалістичні країни;

г) поясніть причини розбіжностей у показниках кількості насе­лення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним рівнем розвитку.

 

Країна

Частка населення працездатного віку

Частка ЕАН

США

62

50

Японія

64

53

ФРН

63

49

Росія

64

50

Польща

63

44

Китай

64

58

Індія

57

38

Ніґерія

51

31

У розвинених країнах частка населення працездатного віку ви­ща, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюється відмінностя­ми у середній тривалості життя, віковій структурі населення, у встановленні пенсійного віку.

Частка ЕАН залежить від ступеня залучення людей у виробництво (наявності робочих місць), часу, необхідного на освіту, пенсій­ного віку, закріпленого у законах держави, якості життя.

Завдання 2 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

а) особливості розподілу населення за основними галузями госпо­дарства в кранах із різним рівнем розвитку;

б) поясніть причини розбіжностей у структурі зайнятості насе­лення.

Галузі

США

Японія

ФРН

Польща

Індія

Росія

Китай

Ніґерія

Сільське, лісове та рибне господарство

2,9

5,8

3,3

23,0

60,9

10

58,8

58, 0

Індустріальні галузі

(гірничодобувна та обробна промисловість, будівництво,

транспорт)

30,1

40,2

43,0

37,4

20,6

45

22,8

18,0

Сфера послуг, торгівля, управління тощо

60,0

54,0

53,7

39,6

18,5

45

18,4

24,0

                   

Структура зайнятості населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайня­тість у промисловості становить 25–40 %, а у сільському господар­стві постійно зменшується. Водночас до 35–50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в сільському господарстві). На невироб­ничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.

2. Соціальна і професійна структура населення

Для оцінки трудових ресурсів країни важливою характеристи­кою є не тільки їх кількість, але й «якість». Її відображає соціально-професійна структура населення, яка включає галузеву структуру зайнятості, професійну та освітню структури. Також обов’язково ураховуються такі соціальні чинники, як стан здоров’я населення, раціональне харчування, ступень безпеки громадян, можливості для самореалізації, дотримання прав людини та ін.

Завдання 3 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних показників у країнах із різним рівнем роз­витку.

Країна

Державні затрати на освіту(% до ВВП)

Частка населення, що закінчили вищі навчальні

заклади

Державні затрати на охорону здоров’я (на 1 особув дол. США)

США

5,6

60

2885

Японія

3,9

30

1698

ФРН

4,6

32

1867

Росія

3,9

25

160

Польща

4,9

23

123

Китай

2,5

8

29

Індія

3,7

6

23

Ніґерія

4,2

2

12

3.      Проблеми зайнятості і безробіття

Безробіття — це соціально-економічне явище, за якого части­на працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), безробітні — це особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:

• не мали роботи (прибуткового заняття);

• активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опиту­ванню;

• готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Зрозуміло, що будь-яка держава зацікавлена у високій зайня­тості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. Так, за даними ООН, сьогодні у світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випад­ковий чи сезонний заробіток (приблизно 750 млн чол.). Тому без­робіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспіль­ства. Найбільше проблема безробіття стосується молодих людей (віком від 15 до 24 років) і жінок.

Найнижчим у світі вважається рівень безробіття в країнах Схід­ної Азії, а найвищим — у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Країнам СНД характерний відносно високий рівень без­робіття, притаманний перехідному періоду.

Для всіх країн світу зайнятість населення в системі економіч­них та соціальних проблем посідає провідне місце разом з показни­ками рівня життя, виступає своєрідним індикатором соціальних процесів.

За останніми (травень 2009 року) оцінками Міжнародної орга­нізації праці (International Labor Organization — ILO), до кінця 2009 року у світі буде налічуватися в кращому — і дуже малоймо­вірному — випадку на 29–59 млн безробітних більше, ніж у 2007 ро­ці — до настання економічної кризи. А отже, загальна кількість людей, які не мають роботи, досягне 239 млн осіб. При цьому прогнози, що продовжують переглядатися, є не найкращими. В Україні на початку 2009 року рівень безробіття складав понад 3 млн осіб, а на кінець 2009 року у зв’язку з поглибленням економічної кри­зи — понад 5,5 млн.

Завдання 4 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці та поясніть, чому, незважаючи на світову економічну кризу, рівень безробіття в розвинених країнах набагато нижчий, ніж у постсоціалістичних країнах та країнах, що розвиваютьс

5 Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 5 (3 бала). Зробіть висновок, характеризуючи зв’язок між часткою працездатного населення, структурою зайнятості по галузях господарства, рівнем безробіття, соціально-професійною структурою та рівнем соціально-економічного розвитку країн.

VI. Підсумок уроку

• Характер і структура зайнятості населення пов’язані з рівнем соціально-економічного розвитку країни. За динамікою галузе­вої структури зайнятості можна простежити зміни в галузевій структурі виробництва та перебіг у напрямі розвитку господар­ства окремої країни.

• Чим вищий рівень соціально-економічного розвитку країни, тим менша частка населення, зайнятого у виробництві, тим більше темпи росту зайнятості в обслуговуючих галузях.

• Дедалі більшого значення для розвитку країни набуває якість тру­дових ресурсів — рівень освіти й кваліфікації, здоров’я і т. ін.

VІI. Домашнє завдання

Підручник, опрацювати § __.


Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»
Байка Л.Глібова «Бджола та муха»
Клубника для здоровья и красоты
Интернет-знакомства
Додавання і віднімання круглих десятків. Розв’язування задач
Успеть понравится за 12 секунд.

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 16
    Гостей: 16
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта