Населення світу: кількість, відтворення, розміщення

Мета: сформувати в учнів систему знань про кількість, склад та закономірності розміщення населення планети; актуалізувати по­няття «природний рух», «природний приріст», соціально-економічні причини, що впливають на народжуваність та смерт­ність; навчити характеризувати типи відтворення населення та напрями демографічної політики; розвивати уміння працювати з картографічними, статистичними матеріалами, створювати та аналізувати графіки зміни кількості населення в часі, статево-вікові піраміди; виховувати аналітичні здібності.

Обладнання: політична карта світу, фізична карта світу, атла­си, карта населення світу, таблиці, графіки.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Географія населення, одна з основних складових соціально-економічної географії, набула в наш час надзвичайної актуальнос­ті. Людина є найвищою цінністю на Землі, її трудовим та інтелек­туальним потенціалом, основою розвитку, носієм духовної культури. Людина — головна продуктивна сила суспільства, за­вдяки їй створюються всі матеріальні і духовні блага. Водночас лю­дина є не тільки виробником, але й головним споживачем цих благ. У 9 класі ви вивчали географію населення України, тому розуміє­те, наскільки важливо знати, які процеси відбуваються в суспіль­стві, як і чому змінюється кількість населення, де воно розміщу­ється, до яких релігійних конфесій належить тощо. Тепер ви дізнаєтесь про головні особливості народонаселення світу.

IIІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

• Пригадайте, які причини впливають на зміни кількості насе­лення в країні.

• Що означають поняття «густота населення», «відтворення на­селення»?

• Чи може держава за допомогою певних заходів змінити динамі­ку відтворення населення в країні?

• Як розвиток економіки впливає на густоту населення?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Кількість населення на Землі

Демографія — наука про закономірності відтворення населен­ня. Вона вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайнятості, віковий та статевий склад насе­лення та ін.

За даними демографічних досліджень на початку нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн осіб, у 1000 р. — 275 млн, у середині XVII ст. — 500 млн, у 1850 р. — 1,3 млрд, у 1900 р. — 1,6 млрд, у 1950 р. — 2,5 млрд, у 1970 р. — 3,6 млрд, у 1999 р. — 6 млрд. Зараз на Землі живуть близько 6,84 (жовтень 2009 р.) млрд осіб. За розрахунками ООН, найближчими роками ця цифра збіль­шуватиметься в середньому на 78 мільйонів щорічно. У 2005–2010 рр. в середньому на одну жінку народжується 2,56 дитини.

Темпи приросту населення

 

Роки

Приріст населення, ‰

Весь світ

Розвинені країни

Країни, що розвиваються

1960–65 рр.

20

9

25

1975–80 рр.

17

6

20

1999 р.

14

4

18

2025 р. (прогноз)

9

3

11

Запитання. Чим можна пояснити, що період різкого збільшен­ня чисельності населення в 60–70-х рр. ХХ ст. завершився і тепер темпи приросту населення уповільнюються?

Найбільш високими темпами — 20 ‰ на рік — населення Землі збільшувалося у 60–70-ті рр. ХХ ст., внаслідок чого вини­кло поняття «демографічний вибух» — різке зростання кількості населення. Та можливості виробництва всього необхідного для життя населення зростають повільніше, ніж його кількість, тому перед людством постала демографічна проблема. Розв’язання цієї проблеми передбачає проведення відповідної демографічної полі­тики — соціальних, економічних, юридичних та інших заходів, спрямованих на зміну темпів відтворення населення.

2. Відтворення населення

Відтворення — сукупність процесів народжуваності і смерт­ності, співвідношення яких визначає величину природного при­росту.

Завдання 1. Проаналізуйте карти атласа та статистичні табли­ці, визначте регіони та країни світу, де темпи приросту є дуже висо­кими або дуже низькими. Поясніть причини таких показників.

У наш час у світі переважають два типи відтворення населен­ня. Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту (до 12 чоловік на 1000 жителів). Цей тип характерний для більшості країн Євро­пи, Північної Америки. Другий тип відтворення властивий краї­нам Азії, Африки та Латинської Америки. Для нього характерні порівняно високі показники народжуваності, стабільні на певно­му (часто низькому) рівні показники смертності та високий при­родний приріст (понад 12 чоловік на 1000 жителів). Так, природ­ний приріст населення в розвинених країнах Західної Європи та Північної Америки становить відповідно 3 і 5 чоловік на 1000 жи­телів, тоді як, наприклад, у країнах Південної Азії — 22, Цен­тральної Америки — 31 чоловік на 1000 жителів. Населення Зем­лі зростає насамперед за рахунок країн, що розвиваються, вони дають понад 90 % щорічного приросту населення. Очікується, що половину приросту населення планети в 2010–2050 рр. забезпе­чать Індія, Пакистан, Ніґерія, Демократична Республіка Конґо, Танзанія і Банґладеш.

Найчисельніші країни світу (2009 р.)

Місце

Країна

Населення, млн осіб

1

Китай

1339

2

Індія

1166

3

США

308

4

Індонезія

240,3

5

Бразілія

199

6

Пакистан

176

7

Банґладеш

156

8

Ніґерія

149,2

9

Росія

140

10

Японія

127

11

Мексика

111

У країнах з першим типом відтворення населення державні за­ходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного при­росту, а в країнах з другим типом, навпаки,— на скорочення. По­літику заохочування народжуваності найбільш активно проводять Франція і Швеція. У Німеччині прийнята складна система заохо­чувальних заходів, яка включає виплати грошової допомоги і над­бавок, надання житлових пільг. Демографічна політика, спрямо­вана на стримування народжуваності, проводиться в багатьох країнах Азії.

3. Статево-віковий склад населення

Від типу відтворення залежить вікова структура населення. У країнах з першим типом частка молоді незначна, а частка людей похилого віку постійно збільшується — відбувається процес «ста­ріння нації». Другий тип, навпаки, характеризується значною кількістю молодих людей. Вікова структура населення пов’язана також з показниками тривалості життя. За даними ООН, у 2005 р. середня тривалість життя складала 63,9 років для чоловіків та 68,1 років у жінок. У розвинених країнах ці показники становлять 71,9 років та 79,3 років відповідно. Найдовше живуть люди у Япо­нії (81,4 років). У країнах, що розвиваються, чоловіки живуть у се­редньому 62, 5 років, а жінки — 65,7 років. Найменша тривалість життя в Ботсвані (36 років), Сьєрра-Леоне (40,5 років).

Відмінності у статевому складі не настільки значні. Загалом в світі переважають чоловіки — на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак співвідношення чоловіків і жінок у різних країнах різне. Так, у країнах Європи, США, Канаді чисельно пере­важать жінки. У країнах Африки, Латинської Америки, Австралії та Океанії кількість чоловіків і жінок є приблизно однаковою. А в більшості країн Азії досить помітно переважають чоловіки.

Особливості статево-вікового складу населення відображають статево-вікові піраміди.

Завдання 2. Проаналізуйте статево-вікові піраміди країн із різ­ними типами відтворення населення. Визначте відмінності та по­ясніть їх причини.

Статево-вікові піраміди наочно показують характер змін у від­творенні населення, тобто те, як змінюються показники народжу­ваності і смертності і, відповідно, співвідношення різних вікових груп. Аналіз піраміди надає можливість побачити демографічну іс­торію країни, а також спрогнозувати демографічну ситуацію в май­бутньому.

4. Розміщення населення

Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Середня гус­тота населення в 2009 р. склала приблизно 48 осіб/км2. Однак по­над 2/3 його сконцентровано на 8 % суходолу, близько 85 % про­живає в Східній півкулі, 60 % — у помірному поясі Північної півкулі, більш ніж 50 % на низовинах і майже 1/3 в приморській смузі. На сучасному етапі розвитку людства розміщення населення дедалі більше залежить від соціально-економічних чинників — розміщення виробництва, комфортних умов життя тощо.

Завдання 3. Проаналізуйте карти атласа та визначте регіони із найвищою та найнижчою густотою населення.

Окремі регіони Землі відрізняються великим скупченням насе­лення:

1) східноазіатський (Китай, Японія, Корея) — густота населення 200–400 осіб/км2;

2) південноазіатський (Індія, Банґладеш, Шрі-Ланка, Пакис­тан) — 300–800 осіб/км2;

3) європейський — понад 100 осіб/км2;

4) південно-східно-азіатський (Індонезія, Таїланд, Філіппіни та ін.) — 400–500 осіб/км2.

Залежно від місця проживання населення Землі поділяється на міське і сільське. Критерій міста закріплюється законодавством в кожній країні, коливаючись від 200 осіб в Данії, Швеції, Фінлян­дії до 50 тис. чоловік в Японії. Міське населення в сучасному світі складає майже половину від загальної кількості, і його частка про­довжує збільшуватися. Найбільша частка міського населення в Ав­стралії (85 %), країнах Західної Європи, Північної Америки (близько 75 %), Латинської Америки (понад 60 %).

Зростання частки міського населення зумовлено багатьма чин­никами, з-поміж яких і відтік людей з сільської місцевості до міс­та, і перетворення на міста сільських поселень тощо. Процес збіль­шення частки міського населення (на думку деяких вчених, він розпочався одночасно з виникненням міст) називається урбанізаці­єю і є однією зі складових процесу розселення.

Урбанізацію можна визначити і як світовий історичний процес підвищення значення міст у житті суспільства, поступове перетво­рення суспільства на міське за характером праці, спосіб життя, культури, що пов’язано з розвитком цивілізації і особливо — роз­витком НТП. До найбільш урбанізованих країн, де міське населен­ня становить понад 4/5 жителів, належить Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уруґвай, Кувейт, Ізраїль, Японія. Урбанізація може набувати різних видів. Так, наприклад, виділя­ють тенденцію до субурбанізації (підвищення ролі передмість, які «відтягають» на себе частину населення і функцій міст) і псевдоур­банізації (зростання населення міст відбувається за рахунок не­контрольованого притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми).

Зростання міст і посилення зв’язків між ними призводять до виникнення такої форми розселення, як міська агломерація. Місь­ка аґломерація — це компактне просторове угруповання поселень (головним чином міських), об’єднаних в одне ціле інтенсивними виробничими, трудовими, культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські аґломерації світу сформувалися на­вколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа, Ріо-де-Жанейро та інших міст.

Якщо зона урбанізована цілком, міські аґломерації на цій тери­торії зливаються, утворюючи мегалополіс — найбільшу форму роз­селення. У світі наприкінці ХХ ст. було шість найбільших мегало­полісів. Найбільший за кількістю жителів — японський Токкайдо (понад 80 млн чол.). Три мегалополіси знаходяться в США: Бос-Ваш (близько 50 млн чол.), Приозерний (близько 35 млн чол.), Ка­ліфорнійський (18 млн чол.). В Європі ще два мегалополіси по 35 млн чол. — Англійський та Прирейнський.

Незважаючи на швидке зростання міст, половина населення світу нині проживає в сільській місцевості. Сільське населення пе­реважає в таких країнах, як Банґладеш (понад 70 % кількості), Ін­дія, Пакистан, Індонезія, Китай. У деяких країнах Африки воно становить близько 80 % усього населення.

При цьому сільське розселення може бути двох типів:

а) групове (Західна Європа, Японія, Китай, Росія, Україна, краї­ни, що розвиваються);

б) розкидане або фермерського типу (США, Канада, Австралія).

Ці типи сільського розселення можуть поєднуватися, утворюю­чи проміжний тип.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

• Чи існує, на вашу думку, пряма залежність між густотою насе­лення, природними умовами та рівнем економічного розвитку певної території? Доведіть це на конкретних прикладах.

• останніми десятиріччями в розвинених країнах відбувається повільне збільшення частки сільського населення. Як ви це мо­жете пояснити?

• У чому полягають причини розбіжностей у статевому складі різних країн і регіонів світу?

VI. Підсумок уроку

• У ХХІ ст. кількість населення Землі продовжує збільшуватися, хоча темпи зростання уповільнюються. Приріст населення сві­ту відбувається за рахунок країн із другим типом відтворення, який характерний для країн, що розвиваються.

• Кожному типу відтворення населення відповідає свій тип віко­вого складу. У розвинених країнах відбувається процес старін­ня нації.

• Нерівномірні тенденції процесів відтворення населення у різ­них регіонах світу призвели до загострення демографічних проблем.

• Частка міського населення у світі зростає у зв’язку з процесами урбанізації. Високий рівень урбанізації характерний для роз­винених країн. У країнах, що розвиваються, спостерігаються високі темпи урбанізації.

VІI. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Скласти за параграфом п’ять тестових запитань закритого типу.

3. Позначити на контурній карті: а) одинадцять країн із найбіль­шою чисельністю населення у світі; б) регіони із найвищою гус­тотою населення.


Практичне ознайомлення з групами числівників за складом
Косметическое воздействие облепихи
Побудова квадрата на папері в клітинку. Знаходження периметра квадрата
Птахи (1 клас)
Пилинги и скрабы для лица
Довіра і співпраця

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта