Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою

Мета: актуалізувати й поглибити знання про форми державно­го правління та адміністративно-територіального устрою; форму­вати вміння характеризувати основні форми державного устрою, політичні системи країн; розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користуючись політичною картою світу; виховувати геополітичне та аналітичне мислення.

Обладнання: політична карта світу, атласи, дидактичні картки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Міні-конкурс «Так–ні»

Проводиться між командами рядів. Три дидактичні картки (по одній на кожний ряд) за командою вчителя передаються з однієї парти на іншу, і так до кінця ряду. Кожна пара учнів поряд з одним із тверджень ставить значок «плюс» або «мінус». Потім ряди обмі­нюються картками та, аналогічно передаючи їх, здійснюють пере­вірку. Перемагає та команда, яка за найменший час припустилася найменшої кількості помилок.

Картка 1

 

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Політична карта є предметом вивчення фізичної географії

 

Середньовічний період формування політичної карти охоплює V–ХV ст.

 

Після другої світової війни на соціалістичний шлях розвитку стала більшість країн Центральної Європи

 

Держава Ізраїль з’явилася на політичній карті світу в 1948 р.

 

Сьогодні о. Тайвань перебуває під суверенітетом Південної Кореї

 

 

Картка 2

 

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Формування політичної карти світу завершилосянаприкінці ХХ ст.

 

Новий період формування політичної карти світуохоплює ХVІ–ХІХ ст.

 

Після Другої світової війни на соціалістичний шляхрозвитку стала більшість країн Західної Європи

 

НДР увійшла до складу ФРН в 1980 р.

 

Сьогодні Макао (Аомінь) перебуває під суверенітетомКитаю

 

 

Картка 3

 

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Сьогодні спостерігається тенденція до зменшеннякількості держав на політичній карті світу

 

Перший етап новітнього періоду охоплює час між двома світовими війнами

 

Після Другої світової війни на соціалістичний шляхрозвитку стала найбільша азіатська держава — Китай

 

Розпад СРСР стався в 1991 р.

 

Сьогодні Сянґан є адміністративним центром Японії

 

 

2. Бесіда

• Що відображено на політичній карті світу?

• Чим різняться між собою поняття «країна» і «держава»?

• Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?

• Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.

• Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Політичну карту світу іноді образно називають «політичним портретом світу», який змінюється в часі внаслідок приєднання відкритих земель, територіального поділу чи об’єднання держав тощо. Щоб розкрити особливості цього «портрета», потрібно дізна­тися про суспільно-політичні характеристики держав, їх політичні та економічні системи, місце на політичній карті світу.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Державний устрій країн світу

Основні форми державного правління у світі — це республіка і монархія.

Завдання 1 (робота в парах). Назвіть головні ознаки респу­бліки та монархії. Використовуючи карти атласа, наведіть прикла­ди країн — республік і монархій.

Республіка — це форма правління, при якій всі вищі органи влади обираються населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада належить виборному представницькому органу (парламенту). Розрізняють парламентські (Німеччина, Італія, Ін­дія, Швейцарія), президентські (США, Бразілія, Мексика) і зміша­ні (Франція, Польща, Портуґалія, Ірландія) республіки. Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху та передається спадково. Якщо влада мо­нарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Оман, Ка­тар, ОАЕ), якщо обмежена — конституційною (більшість сучас­них монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). У конституційних монархіях законодавча влада належить парла­менту, виконавча — уряду. Якщо монарх одночасно є главою церк­ви, то форма правління в державі називається теократичною мо­нархію (Ватикан, Саудівська Аравія).

Особливу форму правління мають деякі країни, які входять до складу Співдружності, що поєднує Велику Британію та її колишні володіння. Главою держави в них за традицією вважається короле­ва Великобританії, хоча фактично всі ці країни — Австралія, Нова Зеландія, Канада, а також невеликі острівні країни в Америці та Океанії — є суверенними.

Єдина країна у світі — Лівія проголосила принцип прямого на­родовладдя за участі всього населення країни у державному житті та без уведення таких інститутів, як президент, парламент, уряд та партії. Така форма правління набула назви джамагирія, що в пере­кладі з арабської означає «держава народних мас».

Завдання 2. Назвіть основні форми територіального поділу кра­їн. Використовуючи карти атласа, наведіть приклади країн, які є унітарними або федеративними.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав світу є унітарними. На всій їх території функціонують єдині зако­ни і органи влади (Франція, Україна, Ізраїль).

Понад 20 країн світу належать до федерацій. Федеративна дер­жава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі відносно самостійні утворення (республіки, штати, землі, провінції) на основі єдиного конституційного союзу.

Основні принципи федерального поділу:

• національно-етнічний (Росія, Бельґія, Ніґерія);

• історико-географічний (США, Канада, Мексика, Бразілія).

2. Політичні системи сучасних держав

Політична система — це цілісна сукупність державних і не­державних суспільних інститутів, правових і політичних норм, взаємовідносин політичних суб’єктів, засобами яких здійснюється влада і управління суспільством.

Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, то­талітарні, демократичні політичні системи.

Завдання 3. Сформулюйте головні ознаки авторитарних, тота­літарних та демократичних політичних систем.

Авторитарна політична система характеризується зосередженням влади в руках однієї особистості або їх обмеженої групи, звуженням політичних прав та свобод громадян, жорстким приму­шенням до виконання законів (режими 70–80-х років ХХ ст. в Іс­панії, Чілі; сучасний режим Північної Кореї). Авторитарним є пря­ме президентське правління, яке оголошується за надзвичайних ситуацій. Крайній прояв авторитаризму — військова диктатура або хунта.

Тоталітаризм — це політичний режим, який характеризуєть­ся повним контролем держави над усіма сферами людського жит­тя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями що­до опозиції та інакодумців.

Демократія — це така форма організації та функціонування політичної системи, за якої існують рівні можливості для здійснен­ня прав і свобод кожного члена суспільства.

За характером взаємодії із зовнішнім середовищем виділяють відкриті та закриті політичні системи. Прикладом закритої є полі­тична система радянського типу, для якої була притаманна відсут­ність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактів. Символ цієї закритості — існування «залізної завіси» у відносинах між СРСР і країнами Заходу.

3. Економічні системи сучасних держав

Економічна система — сукупність принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають способи організації господар­ського життя. Вона виконує кілька функцій: виробництво, розпо­діл і обмін, споживання суспільного продукту, регулювання як са­мої системи в цілому, так її складових.

За рівнем розвитку технологічних способів виробництва виді­ляють такі економічні системи:

• доіндустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сільському господарстві, поширені в найбільш від­сталих країнах Азії та Африки);

• індустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сфері матеріального виробництва, поширені у біль­шості постсоціалістичних країн, Китаї, країнах Латинської Америки);

• постіндустріальні (переважна частина працездатного населен­ня зайнята у сфері послуг).

За відносинами власності на основні виробничі ресурси роз­різняють країни з ринковою та плановою (централізованою) еко­номікою. Основні принципи ринкової економіки: ресурси розпо­діляються за допомогою ринку, приватна власність на матеріальні ресурси, свобода підприємництва, конкуренція. Основні принци­пи планової економіки: весь обсяг ресурсів розподіляється орга­нами централізованого управління, суспільна власність на всі матеріальні ресурси, відсутність конкуренції, обмеженість мате­ріальних і духовних свобод людини. Після розпаду соціалістич­ної системи країн із плановою економікою у світі залишилося не­багато — КНДР, Куба. В Китаї та В’єтнамі поряд з принципами планової економіки одночасно впроваджуються й ринкові. Пострадянські країни відносять до країн з перехідною економікою.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Питання для обговорення:

• Чому на Землі досі існують колонії?

• Яка форма правління — республіканська чи монархічна — ефективніша?

• Чому республіканська форма правління домінує в сучасному світі?

• Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?

• Яку мету можуть мати держави, що об’єднуються у конфеде­рацію?

• Яка економічна система — планова чи ринкова — є більш про­гресивною?

VI. Підсумок уроку

• За політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, країни, території.

• За формою державного правління країни світу поділяються на республіки і монархії.

• В адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною або конфедеративною.

• Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, то­талітарні, демократичні політичні системи, а за характером взаємодії із зовнішнім середовищем — відкриті та закриті по­літичні системи.

• За питаннями власності розрізняють ринкову, планову, пере­хідну економічні системи.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Позначити на контурній карті федеративні держави та їх сто­лиці.

3. Скласти таблицю «Позитивні та негативні риси ринкової та планової економічної системи».


Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Водный маникюр
Секущиеся волосы. Кончики волос секутся
Наращивание волос
Здоров’я і харчування. Практична робота
«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В. Сухомлинський «Як Микола став хоробрим»

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта