Загальна характеристика суджень: терміни, змінні, пропозиційна функція
Розподіленість термінів у судженнях

Як наголошувалося раніше, суб'єкт і предикат судження називаються термінами. Кожен термін у судженні розподілений або не розподілений.

Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів:

- Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений.

- Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він розподілений.

При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.

Існують такі правила розподіленості термінів у судженнях.

1. а) У загальноствердних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р, S - розподілене, а P - не розподілене.

Розглянемо це правило на такому прикладі: "Усі метали є провідниками електрики" ("Всі S є Р"). Оскільки обсяг суб'єкта цього судження (поняття "метал") цілком включається до обсягу предиката (поняття "провідник електрики"), то S тут розподілене, а Р - не розподілене. У цьому судженні йдеться про всі метали, але не про всі провідники електрики. Обсяг предиката (Р) у таких судженнях не вичерпується обсягом суб'єкта (S).

б) У тих же загальноствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта є одним і тим же, розподілений не тільки суб'єкт (S), а й предикат (Р). До загальноствердних суджень, у яких розподілені S і Р, відносяться судження- означення і судження із виділяючим суб'єктом.

2. У загально заперечних судженнях суб’єкт і предикат розподілені. Наприклад, у судженні "Жодний із доказів не повинен братися на віру" ("Жодне S не є Р") обсяг суб'єкта (поняття "доказ") повністю виключається із обсягу предиката ("братися на віру"), тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені.

3. У частковоствердних судженнях ми маємо два випадки.

а) У частковоствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта частково включається до обсягу предиката, S і Р не розподілені. Наприклад: "Деякі студенти - відмінники" ("Деякі S є Р"). У цьому судженні і суб'єкт (поняття "студенти"), і предикат (поняття "відмінники") не розподілені, оскільки обсяг одного терміна лише частково включається до обсягу другого.

б) У частковоствердному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб'єкта, S - розподілене, а Р - не розподілене. Наприклад, у судженні "Деякі злочини є посадовими" ("Деякі S є Р") обсяг предиката ("посадові злочини") повністю включається до обсягу суб'єкта ("злочини"), тому Р тут розподілене, а S - не розподілене.

4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт не розподілений, предикат розподілений, або в цих судженнях обсяг S частково виключається із обсягу Р. Наприклад, у судженні "Деякі студенти не є відмінниками" ("Деякі S не є Р") суб'єкт ("студенти") не розподілений, оскільки його обсяг частково виключається із обсягу предиката ("відмінники"), а предикат розподілений.

Логічні змінні та логічні постійні

У формулах, за допомогою яких виражають структуру суджень, одні знаки є постійними, а другі - змінними. Щоб з'ясувати, що таке ті й інші, розглянемо ряд прикладів.

Візьмемо такі три судження:

Деякі студенти є відмінниками.
Деякі письменники є лауреатами.
Деякі угоди є односторонніми.
Якщо виразити структуру кожного з цих суджень у вигляді формули, то вона буде для них однаковою: "Деякі S є P". Знаки S і Р у цій формулі є змінними, вони заміняють слова, що виражають різноманітні за конкретним змістом поняття. У першому судженні S - це поняття "студент", у другому - "письменник", у третьому - "угода". Знак Р заміняє у першому судженні поняття "відмінник", у другому "лауреат", у третьому - "одностороння". Слова ж "деякі" і "є" у цих судженнях, що виражають одні й ті ж логічні зв'язки є постійними.

Знаки у формулах суджень, які замінюються конкретними за змістом поняттями, називаються логічними змінниками. А слова або символи у формулах, наявних в усіх конкретних за змістом судженнях, які мають дану структуру, називаються логічними постійними.

Логічні змінні ми позначили знаками (символами) S та Р, а логічні постійні - "всі", "деякі", "є" тощо. Але символами можна позначати не тільки логічні змінні, а й логічні постійні. Використання символів дає змогу не тільки коротше записувати структуру суджень (та інших форм думки), а й усувати багатозначність слів, за допомогою яких виражаються логічні постійні.

Так, слово "є", за допомогою якого виражається зв'язок між S і Р у судженнях, котрі мають структуру "S є Р", багатозначне, воно має різноманітний логічний зміст. Наприклад, у судженні "Договір є угода" слово "є" виражає відношення включення S у Р (включення класу договорів до класу угод). У судженні "Іванов визнаний винним" воно виражає відношення елемента класу до всіх класів.

Щоб усунути цю багатозначність слова "є", користуються знаками (символами). Відношення рівнозначності між S і Р позначають знаком "=" або "≈", а відношення елемента класу до класів - знаком є.

Символи, за допомогою яких позначають логічні постійні інших видів суджень, будуть розглянуті при описуванні цих суджень.

Судження і пропозиційна функція

Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання".

Пропорційною функцією називається такий граматичний вислів, який має форму стверджувального судження, в котрому відоме тільки те, що стверджується про предмет думки, сам же предмет думки залишається невідомим (неозначеним).

Пояснимо на прикладах. Візьмімо такі судження:

Суддя - юрист.
Слідчий - юрист.
Адвокат - юрист.
Предикат у цих суджень один і той же – "юрист", а суб’єкт – різний: "суддя", "слідчий", "адвокат". Якщо замінити суб’єкт цих суджень знаком х, то дістанемо вираз: х – юрист.

Таке мовне висловлювання називається про позиційною функцією, або функцією висловлювання. Як приклади можна навести такі: "х – людина", "х – норма права", "х > у" тощо.

Пропозиційна функція не є судженням, вона не істинна й не хибна, її не можна ні спростувати, ні довести. Функція висловлювання стає судженням лише тоді, коли на місце невідомого предмета (змінної х) стає якийсь конкретний предмет. Наприклад, якщо ми візьмемо функцію висловлювання "х - норма права" і підставимо під х щось конкретне, визначене, то матимемо судження, яке буде або істинним, або хибним: "Стаття 144 КК України - норма права" - судження, до того ж істинне, а "Вирок народного суду в справі Петренка - норма права" - судження, але хибне.

У пропорційній функції розрізняють аргумент і предикат. У функції висловлювання "х – юрист" знак х - аргумент, а поняття "юрист" - предикат. У функції висловлювання "х менший від у" один предикат - поняття "менший" і два аргументи - х та у; у пропозиційній функції "х знаходиться між у і z" один предикат - поняття "знаходитися" і три аргументи - х, у і z.

Звідси й розрізняють одномісні пропозиційні функції (з одним аргументом) і багатомісні пропозиційні функції (з кількома аргументами).

Пропозиційні функції у вигляді формул записують так:

Р (х), Р (х, у), Р (х, у, z) і т. д., де х, у, z - предметні змінні (аргументи), а Р - предикат, який виражає конкретну властивість або відношення.

Література

Жеребкін В. Є.; Логіка: Підручник. – 4-те вид., випр. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. –255с.
Кириллов В. И., Старченко А. А., Логика. М., 1995.
Марценюк С. П. Логіка. К., 1993.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого
Реферати - Підручники з української літератури в країнах Східної Європи
Реферати - Григорiй Сковорода. Тематична рiзноманiтнiсть творiв (творча робота)
Реферати - Дитяча Література (контрольна робота)
Реферати - Монголо-татарська навала. Спустошення центрів української культури
Реферати - Володимир Яворівський - людина, борець, письменник
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія