Загальна характеристика поеми «Мойсей» Івана Франка
Вершиною громадянської лірики Каменяра стала поема «Мойсей» (1905). Для реалізації гостроактуальної суспільно-політичної проблеми Іван Франко обрав біблійну історію пророка Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. Як і всі твори Франка, поема спроектована в сучасну авторові українську дійсність. У цьому переконує пролог до твору, безпосередньо звернений до рідного, «замученого, розбитого» народу. Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості митця.

Поетові болять «укрита злість, облудлива покірність» перед чужинцями, які «зрадою і розбоєм» цькували українців. Разом з тим автор уславлює душевне багатство свого народу, що не прагнув загарбати чужі землі. Поет пророкує відродження України у процесі невідворотного поступу історії, вірить у те, що батьківщина засяє «у народів вольних колі».

Поема писалася одним поДихом, на великому творчому піднесенні. Цьому значною мірою сприяли тогочасні революційні події, що животворною силою наснаясували думку поета.

У передмові до твору І. Франко писав, що основною темою поеми він зробив смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. Трагедія Мойсея в тому, що люди, яким він віддав свої сили, дух, славу, відвернулися від нього у вирішальну хвилину. Біблійна тема, по-своєму переосмислена Франком, набуває актуального значення: у старі релігійні образи і картини Франко вклав новий революційний зміст, глибоку філософську думку. Конфлікт Мойсея з народом коріниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя і пророка. Мойсей — втілення безмежної доброти і відданості своєму народові:

О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю тебе,
Як люблю невимовно!

За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.

Поема розкриває глибоку віру поета в невичерпні сили народу, в те, що, попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє. В основу поемі « Мойсей » Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі в Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується, забуває про Божі заповіді та обіцянки. Датан і Авірон забороняють Мойсееві промовляти до народу, погрожуючи закидати його камінням. Пророк, втративши віру в Божий промисел, карається Богом:

А що ти усумнивсь на момент
Щодо волі моєї,
То, побачивши сю вітчину.
Сам не вступиш до неї.

Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.

Велику увагу при розгляді твору, безперечно, привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему. Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності.

І справді, у пролозі І. Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу. Саме пролог ясно визначає тему та ідею твору. Поет висловлює глибокий жаль з приводу того, що українському народові, роз'єднаному Австро-Угорською монархією і царською Росією, призначено було нести безмірні страждання, а також тверде переконання, що всі жертви, злигодні й муки не пройдуть марно. На думку І. Франіса, визволення українського народу і возз'єднання його в єдиній вільній державі може відбутися разом із визволенням інших народів.

За характером вислову пролог поділяється на дві частини: у першій переважають риторичні запитання, які викликають сумніви в державотворчих задатках українського народу, у його гідності та честі. У другій частині сумнів долається, а замість нього з'являється віра в спроможність народу віднайти себе:

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі.
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Таку ж структуру має і сама поема: ізраїльський народ сумнівається в можливості здобуття обіцяної землі, але зрештою знаходить її. Цікавою є й постать Мойсея, за ним певно добачаємо самого Франка, який, як і пророк, бере на себе відповідальність за долю народу, хоч у хвилини розпачу і піддається сумнівам:

Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом, —
Не нам тебе провадити до бою! і

Отже, без прологу поема «Мойсей» сприймалась би зовсім по-іншому, пролог поглиблює зміст твору, надає йому ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом приховується глибший, потаємний зміст.

Саме в поемі «Мойсей», яка є вершиною в літературній спадщині Каменяра, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його життя, відображає його прагнення до національної самостійності, до волі.

«Мойсей» — то залишений у спадщину «духовний заповіт» митця своєму народові. Це твір про українців і про Україну.

Поет розповідає нащадкам про історичну долю предків:

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом вкритийі
Твоїм будущим душу я тривожу...

Франко усвідомлює, що народ не може довіку бути в рабстві. Поет дивується, що народ не вірить у свої сили, по-рабськи підкоряється, не має сили духу. Митець запитує: «Невже дух рабства і внутрішня пустота залишаться назавжди?» Поет стверджує віру у силу народу. Переконання його в тому, що народ не зупиниться не перед якою силою на шляху до боротьби, до революції.

З народу легковірого й некерованого він стає народом-силою, яка легко змітає зі свого шляху всі перешкоди.

Поемою «Мойсей» Іван Франко будив національну самосвідомість, піднімав з рабства народ, надихав його на боротьбу і віру.
Случайные рефераты:
Реферати - Історія написання й видання та художня цінність історичного роману у віршах "Маруся Чурай" (курсова робота)
Реферати - Народна мудрість в легендах, оповідках, фольклорі
Реферати - Життя і творчий шлях Романа Федоріва
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках
Реферати - Біографія Григорія Сковороди
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта