«З журбою радість обнялась...» (поезія Олександра Олеся)
Хтось ударив без жалю по серці моїм, —

і забилося серце в вогні золотім...

І посипались іскри ясні,

І в дзвінкі обернулись пісні.

О. Олесь

Радість і журба злилися в поезіях Олександра Олеся — тонкого лірика, співця краси й кохання. Його твори сповнені глибоким ліризмом, щирістю й подекуди сумом. Так у житті переплітаються щастя і горе, сльози і сміх, біле і чорне. Тому назва першої збірки поета видається символічною: журба і радість — одвічні супутники людської долі:

В обоймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня...

І йде між ними боротьба,

І дужчий хто — не знаю я...

У багатьох віршах Олесь намагається передати сприйняття світу, природи через звуки і барви («Є слова, що білі-білі...»). Мабуть, саме тому велика кількість його поезій покладена на музику. Так, наприклад, романс «Чари ночі» має кілька варіантів музичного супроводу; ця пісня давно вже стала народною:

Сміються, плачуть солов'ї

І б'ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!»

Провідна ідея твору, як, мабуть і всієї творчості Олександра Олеся, — гармонія людини і природи. Цей вірш називають гімном життю, весні, коханню. Автор закликає любити життя, не забувати про те, що воно — мить, так швидко спливає, тому треба насолоджуватися кожним прожитим днем, кожною хвилиною:

Лови летючу мить життя!..

...Гори! Життя — єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.

Але помилкою буде вважати, що Олесь обмежувався сферою інтимної лірики. Тематика громадянської поезії митця різноманітна: поет-патріот вболіває за Україну, докоряє землякам за рабську покору, короткозорість, обмеженість, закликає до боротьби за свободу, спонукає поважати мову рідної землі. У вірші «О слово рідне! Орле скутий!» слово є символом усього рідного, найдорожчого: це спадок батьків, втілення краси природи, степів, лісів, Дніпра. Через твір проходить думка про те, що для поета слово є тією зброєю, за допомогою якої він бореться з несправедливістю, злом, жорстокістю, захищає Батьківщину:

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! вгорі спинися,

Осяй смій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Але про що не написав би Олександр Олесь, — про кохання і природу, про Батьківщину, народ і рідне слово, — в його поезіях мотив журби і радості, що утворюють єдине ціле. Сум змінюється надією на краще. Нелегким було життя поета, але він зміг залишити по собі неоціненний спадок — слово, що зберігається в пам'яті народу.
Случайные рефераты:
Реферати - Володимир Малик
Реферати - Максим Рильський
Реферати - Олена Теліга
Реферати - Літературний гурт "Молода муза"
Реферати - Поема Івана Франка "Мойсей"
Реферати - Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 21
    Гостей: 21
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта