Вплив різних факторів на формування катастрофічних паводків в Карпатах
Бурхливий характер паводків, які спостерігаються в останні роки на гірських річках Українських Карпат навіть при незначних сумах опадів, пояснюється не тільки зменшенням залісеності. Цьому сприяють також:

а) знищення водоохоронної лісової смуги вздовж русел рік та захисної лісової смуги у високогірному (субальпійському) поясі, на межі з полонинами;

б) винесення у річки кам'яноуламкового матеріалу осипів, зсувів і обрушень з оголених схилів та великою захаращеністю річок залишками деревини, які зумовлюють виникнення заторів та штучне збільшення витрат води в річках під час паводків;

в) характер грунтового покриву;

г) орографія басейну.

В Українських Карпатах, як і в гірських районах інших країн, існує вертикальна кліматична поясність з відповідною лісовою рослинністю. В Карпатах встановлено чотири основних лісових пояси: передгірний (до 400 м н. р.м.), нижній лісовий (400—800 м н. р. м.), верхній лісовий (700—800—1500 м н. р. м.) і високогірний субальпійський (вище 1400—1500 м н. р.м.).

Деревна рослинність високогірного (субальпійського) поясу не має великої цінності для народного господарства (чагарник, соснове криволісся), але вона відіграє виключно важливу роль як регулятор поверхневого стоку, який надходить з полонин, і захищає грунтовий покрив від ерозії. Гірська сосна має розгалужену кореневу систему і створює рослинний комплекс, під шатром якого розвивається торфо-моховий шар грунту, вологоємкість якого становить 400—500% сухої маси й більше, тому опади і стік, які надходять з полонин, затримуються і поступово скидаються на нижні ділянки схилів.

Останнім часом з метою збільшення площі високогірних пасовищ та з інших міркувань соснове криволісся знищено на великих площах. Це сприяє збільшенню максимальних витрат паводків та їх руйнівної сили, а також розвитку ерозійних процесів на схилах річкових долин.

На формування високих руйнівних паводків і сельових потоків впливають також затори, які дуже часто спостерігаються на гірських річках, де суцільними рубками або вітровалами знищена водоохоронна прируслова лісова зона, а русла річок і прируслові смуги захаращені залишками деревини. Аналізуючи дані про опади, рівні і максимальні витрати, можна нарахувати багато випадків, коли при незначних опадах спостерігались високі рівні води і великі витрати води, зареєстровані при миттєвих спостереженнях. Такі аномальні явища можна пояснити лише утворенням, а пізніше проривом заторів.

На багатьох річках Українських Карпат, в басейнах яких провадились суцільні рубки або розроблювався повалений вітром ліс, русла річок захаращені залишками деревини та змитим грунтово-гравелистим матеріалом. У період злив всі залишки деревини, що знаходиться у руслі та поблизу нього, разом з грунтом та кам'яним матеріалом, змитим із схилів, зносяться за течією річок і створюють на своєму шляху затори. Утворенню заторів на річках сприяє також мала пропускна здатність мостів

на лісових експлуатаційних та міжселищних дорогах. Тому за великих літніх паводків майже всі мости в зазначених місцях зруйновані. Перепади при проходженні великих паводків руйнуються, будівельний матеріал зноситься водою і створює в руслі затори. Після прориву заторів, утворених змитим матеріалом, витрати і швидкості потоку, який рухається хвилеподібно, збільшуються в кілька разів, потік зносить мулисті і кам'яно-гравелисті матеріали і набуває великої руйнівної сили, а після виходу з гір на рівнину затоплює і замулює винесеними з гір піщаними гравелистими наносами і великими брилами каменів сільськогосподарські угіддя. Таким чином, на розвиток і формування високих руйнівних паводків і сельових грязьово-кам'яних потоків у східній частині гірських районів Українських Карпат в наш час великий вплив має неправильна господарська діяльність людей.

За даними геоботанічного районування Українських Карпат, у передгірних та гірських районах басейнів Дністра та Пруту, що віднесені до І геоботанічного округу, переважають дерново-підзолисті оглеєні грунти. На більш високих відмітках гірської частини басейнів Дністра та Пруту, яка віднесена до II геоботанічного округу, переважають буроземні, кислі та слабоопідзолені грунти. У межах V геоботанічного округу, який охоплює верхню частину схилів Горган та Чорногір, де сформований пояс темнохвойних лісів, переважають слабоопідзолені буроземи, що сформувались на фліші, а іноді на кристалічних сланцях. У межах IV геоботанічного округу, розташованого вище верхньої межі лісу, переважають гірсько-дерново-опідзолені грунти.

З наведеного вище видно, що на північних та північно-східних схилах Карпат у межах басейнів Дністра та Пруту переважають дерново-підзолисті оглеєні грунти, середньоопідзолені буроземи та гірсько-дерново-підзолисті грунти. Всі вказані типи грунтів мають на невеликій глибині (25—40 см) елювіальний водонепроникний горизонт, тому вбирання води грунтом відбувається повільно і в незначних об'ємах, а поверхневий стік формується швидко. Цим частково пояснюються більш високі

максимальні модулі стоку у басейнах Дністра та Пруту при однаковій сумі опадів, у порівнянні з басейном Тиси.

На південному та південно-західному схилах Карпат, у тій частині басейну Тиси, що розглядається, переважають бурі лісові грунти на карпатському фліші (IV геоботанічний округ) та родючі буроземні грунти, які сформувалися на андезитах, трахітах і мармуровидних вапняках, без ознак опідзолювання. За вологомісткістю та вбираючою здатністю ці грунти дуже відрізняються від опідзолених, вони швидко і в значних об'ємах вбирають опади, тому максимальні модулі стоку при однакових опадах у басейні Тиси, як правило, значно нижчі, ніж у басейні Дністра.

Верхня частина басейну р. Тереблі (притока Тиси) до водопоста Колочава розташована у межах II та V геоботанічних округів, де переважають опідзолені грунти, тому максимальні модулі стоку, зареєстровані на водопостах Остріка та Колочава, помітно відрізняються від інших пунктів, розташованих у басейні Тиси, та наближаються до величин, які спостерігаються у басейні Дністра.
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Вороний
Реферати - Життя і творчість Ліни Костенко
Реферати - Життя та творчість Бориса Грінченка
Реферати - Жіноча доля у творах Т. Шевченка
Реферати - Настроєний життям, як скрипка (за творчістю Б. Лепкого)
Реферати - Максим Рильський
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія