Відтворення побуту і традицій в повісті "Кайдашева сім'я"
"Всеобіймаючим оком України" назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу.

Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами.

Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї і побут селян, захоплювався народними піснями дослухався до Переказів, казок, билин, легенд, анекдотів, а пізніше втілив свої спостереження в творах, зокрема в повісті "Кайдашева сім'я". Цей твір про побут українців, про справи, пов'язані з господарством, в ньому детально описуються звичаї, обряди нашого народу. Зустрічаємо деталі обрядів сватання, заручин, простежуємо елементи віри в закликання, замовлення від злих сил, сновидіння тощо.

В повісті в гумористичній формі розповідається про вічні проблеми стосунків у родині. Але ця родина постає перед читачем як уособлення всього українського народу.

Родина Кайдашів живе за народним календарем, приділяючи багато уваги споконвічним звичаям. Так, тільки після Семена починають засилати сватів до дівчат, а на Петрівку — "можна й заручини відбути", на Пилипівку жінки збираються прясти... Дотримуються Кайдаші хліборобського календаря, і навіть тижневого: в п'ятницю принципово не прибирають і не мають ніяких справ, які були б пов'язані з водою, в неділю всі відпочивають.

У повість введено численні деталі народних звичаїв і обрядів. Яскраво відбито обряд оглядин і заручин, простежуються елементи обряду поховання. Зафіксовано в творі і деякі "положення" звичаєвого права: Карпо і Лаврін приводять своїх дружин в хату батьків, молодший син повинен залишатися при батьках і успадкувати їх хату, старшому ж синові батьки "відділяли" хату та майно. Багата повість і на етнографічні елементи: Мотря і Карпо за народними повір'ями сіють жито,"щоб знати, де краще ставити нову хату. Відбиті у дворі і повір'я нашого народу: старий Кайдаш вірить, що в п'ятницю не слід пиячити, щоб не втопитися.

Кожне слово повісті відбиває народне життя й побут, відображає національний характер, кожне слово у творі має своє призначення, несе свою ідею. За силою і правдивістю художнього відтворення життя народу "Кайдашева сім'я" займає почесне місце серед творів української літератури, а Іван Франко назвав цей твір однією з найкращих "оздоб українського письменства".
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Вінграновський – поет, прозаїк – Божий дар для української літератури
Реферати - Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки
Реферати - Володимир Малик
Реферати - Олег Ольжич
Реферати - Борис Ілліч Олійник
Реферати - Пісня у драмі-опері Івана Котляревського "Наталка Полтавка"
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 12
    Гостей: 12
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта