Великий палац у Пушкіні як видатна палацова споруда світу
В історії російської архітектури ім'я Варфоломія Варфоломійовича Растреллі (1700-1771 рр.), мабуть, найпопулярніше. Його творчістю пишаються міста Ленінград, Київ, Пушкін, Петродворець, Істра, Єлгава, Румтале.

Слава цього зодчого справді всесвітня. Растреллі творив у ті часи, коли в Росії після петровських реформ розвивалися міста і торгівля, наука і мистецтво. Водночас дворянська знать, яка захопила владу, нещадно експлуатуючи кріпаків, нагромаджувала величезні багатства, оточуючи себе небувалою розкішшю.

Замість громадських споруд будуються численні імператорські палаци, будинки для знаті, церкви і монастирі. Певна стриманість архітектурних форм і раціоналізм петровського бароко змінюються на багаті й пишні декоративні форми.

Ніхто з архітекторів тих часів не володів такою дивовижною фантазією, таким блискучим талантом у створенні могутніх архітектурних симфоній, де на повний голос звучали золоті, сині, білі, зелені, червоні кольори, композиції колон, фронтонів, ліпних окрас скульптури, ефекти світла й тіні — словом, весь арсенал засобів художньої виразності архітектурного стилю бароко, як Растреллі. Його Петродворець, Зимовий палац і Смольний монастир у Петербурзі, Андріївська церква в Києві та деякі інші споруди і ансамблі е шедеврами російської архітектури.

Великий палац у Пушкіні (колишнє Царське Село) — одна з найвизначніших палацових споруд у світі. Будівництво в Царському Селі розпочалося ще при Петрі І, коли в 1717-1723 рр. на Сарській мизі зводилися споруди невеликої садиби Катерини І, серед яких були двоповерхові палаци.

У 1743 р. на місці садиби архітектор А. В. Квасов споруджує двоповерховий палац з двома флігелями з боків, що з'єднувались з центральним корпусом галереями. Згодом А. В. Квасов і С. І. Чевакінський добудовують ще кілька приміщень. Проте порівняно стримана архітектура Квасова не влаштовувала царський двір, і Растреллі було доручено перебудувати палац.

Будівництво тривало з 1752 по 1756 рр. Краса палацу вразила сучасників. М. В. Ломоносов, що, певно, був на його відкритті, написав вірш "Напис на нову споруду Царського Села", в якому називав палац "сузір'ям ясним". У 1770-х рр. до палацу добудовуються флігелі: правий — архітектором Ю. М. Фельтеном, уже в стилі класицизму, і лівий, поблизу церкви, — архітектором І. В. Несловим, що певною мірою зберіг характер растреллівської архітектури.

Згодом, у 1780-х рр. Чарльз Камерон оформив дві групи приміщень у палаці та добудував для Катерини II комплекс споруд з правого боку палацу. Це прекрасні за формами класичні будови — корпус Холодних бань, Агатовий павільйон над ними та Камеронова галерея зі сходами до парку. Від Агатового павільйону в парк веде пандус.

У 1786 р. архітектор В. І. Неелов почав будувати флігель поблизу церкви, з'єднавши його з палацом широкою аркою. У 1811 р. архітектор В. П. Стасов перебудував його в ліцей, де навчався Пушкін. За палацом продовжується парк з великим ставом, численними павільйонами та парковими спорудами різних часів і стилів.

Вражає весь фасад палацу, довжина якого 325 м. Його розчленовано виступами-різалітами з колонними портиками, які групуються в різній послідовності. Центральні відтинки фасаду оформлено колонадами на двох верхніх ярусах: колони спираються на кронштейни пілястр аркади першого поверху, що підтримують скульптури атлантів.

Золото капітелів, скульптур та орнаментальних окрас, сині поля стін, білосніжні колони, наличники вікон, зеленуваті тони антаблементів і горизонтальних тяг — усе це створює яскраву, сліпучу гаму.

Ще ефективніше виглядає фасад з парку, де його можна розглянути лише зблизька і збоку. Ще виразніше підкреслюються пластика фасадів і гра світлотіні. У плані верхній поверх — це нескінченна амфілада великих залів, з яких найбільшим є Тронний, або Великий зал (довжина 47,5 м, ширина 17 м). Зали вражають казковим багатством. Сліпуче золото різьбляних окрас, дзеркала, панелі з дорогих порід каменю, скульптури та картини створюють художній ефект величезної сили. Особливо прекрасною була славнозвісна Янтарна кімната; академік О. Е. Ферсман назвав її "одним з чудес світу".

Переходячи до правого крила, де зали оформлено Чарльзом Камероном, потрапляємо в інший світ. Це вже класицизм, до краю витончений, безмежно красивий, але це якась холодна краса. Саме таке почуття викликають і камеронова галерея, і холодні бані, і, особливо, агатовий павільйон, який є контрастом до растреллівських форм.

У вересні 1941 р. німецькі фашисти захопили м. Пушкін. Палац розграбували і зруйнували, розікрали всі музейні цінності, вивезли до Німеччини бібліотеку і весь янтар з Янтарної кімнати, який і досі розшукують. Дикунському варварству гітлерівців не було меж. Відомий радянський поет і громадський діяч Микола Тихонов так писав про палац і парк 22 січня 1944 р.: "Повалені дерева вікових парків лежали, як мертві велетні. Обривки стародавньої парчі, оксамиту і шовку носив вітер над димом згарищ. Картини і фарфор, розтоптані чоботами гітлерівців, лежали в грязюці алей.

Статуї без голів валялися в кущах. Вогонь поглинав залишки будинків. Горіло все, що могло горіти". Тим, хто бачив Великий палац у перші післявоєнні роки, не вірилось, що все це можна відбудувати, хоча реставраційні роботи розпочалися відразу після визволення від німецьких фашистів.

Минули десятиліття величезної кропіткої праці радянських реставраторів, майстрів-умільців найвищої кваліфікації, учених, архітекторів та мистецтвознавців, і знову засяяв усіма барвами Великий палац, відбудовано майже всі його зали, ще красивішим став парк, реконструйовано пушкінський ліцей і паркові споруди.

Знову ллється вода з розбитого глечика, над яким сидить засмучена дівчина, відома з вірша Пушкіна "Царськосільська статуя", і знову серед гомінких дерев задумливо сидить на бронзовій лаві безсмертний кучерявий юнак, з іменем якого пов'язаний кожний куточок цього прекрасного парку.
Случайные рефераты:
Реферати - Літературний портрет Степана Пушика
Реферати - Життя та творчість Ліни Костенко
Реферати - Іван Сенченко
Реферати - Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" як невичерпне джерело українознавства
Реферати - Микола Хвильовий - український прозаїк, поет, публіцист
Реферати - Біографія Григорія Сковороди
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 9
    Гостей: 9
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта