Український флот 1917 - 1919 рр
Зброї і техніці українських армій доби Визвольних змагань були присвячені публікації Т. Штика в часописі "Пам'ятки України: історія та культура". Подаємо його ілюстративно-інформаційні матеріали про кораблі тогочасного Українського флоту.

Лютнева революція 1917 р. й наступні події актуалізували національно-визвольні прагнення українців, зокрема в армії й на флоті. Передусім це стосувалося Чорноморського флоту, де в 1914 – 1918 рр. особовий склад на 75 – 90 відсотків складався з українців. Провідником українського руху стала рада Української чорноморської громади. "З кінцем квітня 1917 р. майже на всіх кораблях Чорноморського флоту вже існували свої українські корабельні ради чи гуртки, так само як у сухопутних частинах Севастопольської морської кріпості й повітрофлоту.

З цих рад найбільш діяльні були ради лінійних кораблів – "Іван Золотоустий", "Св. Євстафій", "Ростислав", крейсерів – "Пам'ять Mеркурія" (в майбутньому] "Гетьман Іван Mазепа"), "Kагул", "Прут", мінної бригади, ескадреного міноносця "Завидний", Севастопольського флотського півекіпажу, якого командантом був полк. В. Савченко-Більський. Півекіпаж мав уже свою українську корогву ("знам'я"). Це, безумовно, перша історична українська корогва не лише при новітньому українському флоті, але і в новій українській армії".

Виявом піднесення української національної свідомості серед особового складу стало підняття жовто-блакитних і блакитно-жовтих прапорів: у листопаді вже майже на половині кораблів Чорноморського флоту й у всіх чорноморських портах маяріли українські корогви. Водночас 1 листопада 1917 року в Києві при Центральній Раді було створено Морську генеральну раду, яка, окрім фахових завдань, займалася й українізацією Чорноморського (військового і цивільного) флоту. Результати процесу українізації дістали відбиття в "Тимчасовому законі про флот УНР", ухваленому Центральною Радою 14 січня 1918 р. й оголошеного 13 березня того ж року. Цей історичної ваги закон ознайомляв:

"Російський Чорноморський флот - воєнний і транспортовий (тобто торговельний) проголошується флотом Української Народної Республіки й виконує обов'язки охорони побережжя й торгівлі на Чорному й Азовському морі.

Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту та портів.

З часу проголошення цього закону всі російські воєнні й торговельні кораблі на Чорному й Азовському морі підносять український прапор".

Кульмінацією подій стала радіограма, надіслана з Севастополя вранці 29 квітня 1918 р. до Центральної Ради: "Сього числа Севастопольська фортеця і флот, що в Севастополі, підняли українські прапори. Kомандувати флотом приступив адмірал Саблін". Тієї ж години на штабному кораблі флоту "Георгий Победоносец" було піднято адміральський сигнал-наказ: "Заступив у командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін". Це був найвидатніший день Українського державного флоту, пізніше його відзначали як свято українського моря.

На той час Чорноморський флот складався з 3 бригад лінійних кораблів, 1 бригади крейсерів, 1 бригади гідро-крейсерів, дивізій міноносців, підводних човнів, кораблів окремого призначення та допоміжних суден. До нього належали також морська піхота та авіація.

Проте дальші події набрали трагічного характеру. Німці, брутально втрутившись до внутрішніх справ України, сприяли державному переворотові й приходові до влади 29 квітня гетьмана П. Скоропадського. Чорноморський флот опинився під загрозою захоплення її німецькими військами. Адмірал Саблін наказав усім кораблям, що були боєздатними, покинути Севастополь і взяти курс на Новоросійськ. Наказ виконали 12 есмінців, 10 катерів і 8 транспортів.

Вночі проти 30 квітня, вже під обстрілом німецьких батарей, з порту вийшли лінкори "Воля" і "Свободная Россия" і 15 міноносців. Прихід кораблів до Новоросійська, що тоді перебував у руках більшовиків, не врятував ситуації, оскільки німецька армія просувалася до Новоросійська. 28 травня з Москви за підписом В. Ульянова (Леніна) надійшла таємна директива про знищення всіх кораблів Чорноморського флоту, щоб вони не дісталися німцям.

Тим часом 9 червня німецький уряд надіслав російській радянській республіці ультиматум, де вимагалося протягом шести днів, до 14 червня (пізніше – 19 червня), повернути з Новоросійська всі кораблі: 17 червня зворотним курсом на Севастополь пішли лінкор "Воля", есмінці "Дерзкий", "Поспешный", "Беспокойный", "Пылкий", "Громкий" та міноносці "Жаркий", "Живой". Залога есмінця "Громкий", що також вийшов був у море, вирішила затопити свій корабель. Це був перший з кораблів Чорноморського флота, що ліг на дно поблизу Новоросійська, коло мису Mисхако.

У Новоросійську залишилися лінкор "Свободная Россия", есмінці "Гаджибей", "Kерчь", "Kалиакрия", "Фидониси", "Пронзительный", "Kапитан-лейтенант Баранов", "Лейтенант Шестаков" та міноносці "Сметливый" і "Стремительный". Їхні залоги піддалися пропаганді більшовиків та агентів Антанти і 18 – 19 червня затопили свої кораблі.

Тим часом у Севастополі німці інтернували всі кораблі – як ті, що там базувалися, так і ті, що повернулися з Новоросійська.

10 червня 1918 р. на посаду представника України в Kриму гетьман призначив начальника дивізії підводних човнів контр-адмірала В. Kлочковського. На українських кораблях було знову піднято національні прапори, але вони залишаються під німецьким контролем.

15 липня 1918 р. видано закон про уніформу для державної української флоти, 18 липня – закон про військово-морський прапор флоти.

Влітку 1918 року Український військовий флот складався з 3 бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, 3 бригад гідро-крейсерів, дивізій міноносців у складі 27 ескадрених міноносців, 22 підводних човнів та інших суден різного призначення.

Восени розпочалася зміна назв військових кораблів на українські. 17 вересня 1918 р. першим перейменовано канонірський човен "Kубанец", який дістав нову назву "Запорожець". Згодом бронепалубний крейсер "Память Mеркурия" перейменовано на "Гетьман Іван Mазепа". Цивільні судна дістали українські назви раніше.

На листопад Українська держава мала у своєму розпорядженні майже весь Чорноморський флот, що базувався в Севастополі, а також Mозирську (Пинську) річкову флотилію.

Проте дальші події знову склалися не на користь України. В грудні 1918 р. у чорноморські порти ввійшли кораблі Антанти. За наказом контр-адмірала В. Kлочковського, який мав права тимчасового командувача морських сил Чорного моря, на підпорядкованих йому кораблях було піднято Андріївський прапор. Цим він хотів привернути симпатії колишніх союзників.

Але англійське й французьке командування повелося з флотом, як зі своєю військовою здобиччю. Більшу частину військових кораблів було передано Добровольчій армії, на яку Антанта робила основну ставку в боротьбі проти більшовиків, а решту вивела у свої порти. Права й інтереси України було брутально потоптано. Фактично після цього український Чорноморський флот перестав існувати.

Література

Василевський П. Чорноморський флот під українськими національними прапорами в 1917 – 1918 роках // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 81.
Василевський П. Чорноморський флот під українськими національними прапорами в 1917 – 1918 роках // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 81 – 82.
Історія українського війська. – С. 446.
Случайные рефераты:
Реферати - Легенди рідного краю
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Життя та творчість Олени Теліги
Реферати - Казка як жанр
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати - Життя та творчість Лесі Українки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта