Україна - НАТО: питання співробітництва у невійськових сферах
Питання співробітництва України з НАТО, на жаль, є занадто заідеологізованими та недостат­ньо відомими широкому загалу. Це, зокрема, стосується обізнаності населення нашої держави щодо невійськових сфер співробітництва України з Альянсом.

У той час співробітництво Укрвїни з Альянсом є широким та різноплановим. Ця різноплановість визначена у положеннях Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Хартією, зокрема, "передбачено проведення консультацій у таких невійськових сферах, як економічна та наукова, сфері планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, у сфері захисту природного середовища, включаючи ядерну безпеку".

Зокрема, у цьому дослідженні ми зупинимося на економічній, соціальній, науковій, інформаційній та культурній галузях співпраці Волинської області з країнами членами НАТО.

Економічний потенціал Волинської області у поєднанні з вигідним географічним розташу­ванням створює сприятливі умови не тільки для ефективної господарської діяльності у межах області, але й для проведення активної зовнішньоекономічної діяльності, сприяє залученню в економіку внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Станом на вересень місяць 2000 р. у господарський комплекс області залучено 32 іноземні інвестиції на суму 6,4 млн. дол. США. Це дає змогу активно проводити інноваційну діяльність. Протягом 2000 р. впроваджено у виробництво 310 конкурентноспроможних видів продукції та 52 нових технологічних процеси [1, 128].

Продукція волинського товаровиробника заявляє про себе не лише на ринках України, а й у країнах НАТО та ЄС. Суб'єкти господарювання області здійснюють зовнішньоторговельні операції з 61 країною світу. Обсяг зовнішньої торгівлі підприємств та організацій області за січень-липень 2000 року становив 306,3 млн. дол. США, а це у чотири рази перевищує цифру за відповідний період 1999 р. [1, 128].

У процесі західноєвропейської інтеграції поставлено питання про створення "Європи регіонів". Ідеться про формування федерального типу наддержавної будови.

У такому федеральному утворенні відповідно до Маастрихтського договору на основі принципу субсидіарності додаткові компенсації передаються з наднаціонального й особливо національного - на регіональний рівень.

Безсумнівні успіхи в цій ділянці здобула й Волинська область, на практиці реалізуючи модель транскордонного співробітництва з Люблінським воєводством Польщі в рамках єврорегіону "Буг".

Існує конкретна співпраця Волині і Польщі по реалізації багатогалузевих програм єврорегіону "Буг". Наприкінці січня 1996 р. у Замості відбулося перше засідання українсько-польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва на рівні міністрів зовнішніх економічних зв'язків України і Польщі та керівництва єврорегіону "Буг". Схвалено головні напрями і завдання по виконанню конкретних програм, а саме: будівництво автомагістралей, розбудова кордону та кордонної інфраструктури, охорона навколишнього середовища, гідрометеорологія, промислова кооперація, сільське господарство, наукове співробітництво та підготовка кадрів, співпраця в галузі культури, розвитку місцевого самоврядування. Зокрема, передбачено будівництво нового моста через річку Буг (автомобільний перехід Ягодин - Дорогуськ), сприяння розбудові швидкісної автомагістралі Варшава - Люблін - Хелм - Ковель - Київ і створенню інфраструктури широкої колії Катовіце - Ковель, реалізація спільної українсько-польської програми "Чистий Буг", розвиток та охорона водноболотних угідь - місць поселення водоплавних птахів, які мають міжнародне значення (Шацькі озера, басейни річок Стохід і Прип'ять) та інші пропозиції. Рада позитивно оцінила роботу двох сторін у програмах єврорегіону "Буг" і розвиток взаємної співпраці у розбудові й модернізації прикордонних регіонів [5].

20 травня 1996 р. у Володимирі-Волинському відбулося друге засідання Ради єврорегіону "Буг". На цей раз висловлювалася ціла низка цікавих пропозицій, зокрема у галузі обміну культурою. Вирішено перетворити музей Стравинського в Устилузі в осередок творчих зустрічей українських і польських митців, діячів культури. Водночас мери Володимира-Волинського і Грубешова проявили ініціативу - для тіснішого спілкування створити спілку мерів міст у рамках єврорегіону "Буг" [3].

Польська сторона високо оцінює діяльну участь прикордонних регіонів України у розвитку діло­вого партнерства з воєводами Польщі. Проявом цього стало вручення президенту України Л.Кучмі вищої польської нагороди для бізнесменів і ділових людей "Оскар Польського Бізнесу 1996" [9].

Програма спільних дій у рамках цього транскордонного об'єднання дійсно всебічна, тому що, крім аспектів торгівельно-економічного співробітництва, включає великий спектр інших питань: від створення спільних підприємств, взаємодії у сфеї освіти, науки, культури, територіального спрямування, самоуправління до охорони навколишнього середовища та історичних пам'яток, обміну інформацією.

Крім того, серед інвестиційних партнерів суб'єктів підприємництва Волині - 22 держави світу. Обсяги капіталу, що надійшли в її економіку з-за кордону протягом 1993-2000 рр. становлять понад 54 млн. дол. США. 89 % сукупного розміру інвестицій в область припадає на такі держави, як Польща, США, Словаччина. Досить помітною є присутність валютно-матеріальних ресурсів походженням з Німеччини, Бельгії, Нідерландів Великої Британії, Ірландії та Іспанії. Так, у цілому частка країн (членів) НАТО в інвестиційному потоці становить 55,6 % [1, 130].

За останні роки значно активізувалося інвестування об'єктів малого та середнього приватного бізнесу. Сьогодні в області налічується 216 господарсько-комерційних утворень, співзасновниками яких виступають представники ділових кіл 26 країн світу. Причому 39 % загальної кількості спільних підприємств створено за участю польських бізнесменів. Досягнувши певних позитивних результатів, область продовжує співпрацювати з міжнародними організаціями, інституціями, установами та бізнесовими колами зарубіжних країн над залученням інвестицій в економіку області. Зокрема, особливо плідно розвивається співробітництво з тими країнами, що входять до складу НАТО.

Так, найбільше інвестицій в економіку Волинської області вкладено в підприємство з іно­земними інвестиціями АТЗТ "Троянда-Експрес" від фірми "Вестерн ЕН-АЙ-ЕС Ентерпрайз Фонд" США (4502,3 тис. дол. США), фірму "Терцет" - від німецької фірми "Spindler GmbH" (570,7 тис. дол. США), ВАТ "Камінь-Каширський маслозавод" - від німецької фірми "Єврорекс" (99 тис. німецьких марок), спільне українсько-польське підприємство "Агромоліннвест" (м. Луцьк) від громадянина Польщі Анджея Грабовскі (360 тис. дол. США) та інші [1, 130].

Одним із реальних шляхів активізації інвестиційних процесів є використання потенціалу спеціальних економічних зон. Це стосується насамперед територій пріоритетного розвитку у Волинській області, до якого належить місто Нововолинськ та селище Жовтневе, де Указом Президента України від 27 червня 1999 року з 1 січня 2000 р. запроваджено терміном на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності, а також у м. Ковель, де, відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1999 р., створена спеціальна економічна зона "Інтерпорт Ковель". Тут передбачено встановлення податкових і митних пільг під реалізацію конкретних інвестиційних проектів на підставі відповідних договорів [1, 130-131; 4, 242].

Економічна співпраця є найбільш плідною формою партнерства між Україною і Польщею. Її зміцнення не може не цікавити НАТО як один з факторів посилення орієнтації нашої дер­жави на Захід. Найактивніше обговорюється останнім часом мож­ливість спільного будівництва нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, залізничної колії Вроцлав - Київ, автобану Одеса - Гданськ та низки прикордонних переходів. Планується участь поляків у транспорту­ванні норвезького газу до України.

Завдяки польським інвестиціям уже у 2000 р. було введено в дію митний пропускний пункт Краковець - Корчова. На цьому фоні закономірний вигляд має зростання товарообміну між Україною та Польщею і поява тенденції до вирівнювання їхніх торгових балансів. Реальних обрисів набуває і можливість переходу від простої торгівлі до спільного виробництва продукції масового попиту. Необхідність цього підкреслив Прем'єр-міністр України В.Ющенко під час свого візиту у липні 2000 р. до міста Замость.

Таким чином, Польща перетворюється на своєрідного провідника у злитті України з Європою через НАТО. Регулярні контакти між нашими країнами дають змогу перевірити готовність вітчизняного законодавства, систем господарювання та державного управління до існування в європейському політико-правовому полі. Особливе значення у цьому процесі має допомога поляків Україні у проведенні адміністративної, військової, економічної реформ відповідно до стан­дартів країн-членів НАТО.

Проголошений європейськими державами Альянсу курс на розвиток транскордонної співпраці повністю співпадає із зацікавленістю України і Польщі у взаємних зв'язках. Станом на липень 2000 р. 20 областей України та воєводств Польщі уклали партнерські угоди, було підписано Декларацію про співробітництво між Асоціацією міст України та Спілкою міст Польщі; діє Украї­нсько-польська Координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва.

Практичним виявом цієї взаємодії є робота міжнародних асоціацій, таких як "Карпатський єврорегіон" та єврорегіон "Буг". До першо­го увійшли регіони Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини (асоційований член) і чотири області України - Закарпатська, Івано-Франківсь­ка, Львівська та Чернівецька. До другого - Люблінське воєводство Польщі, Волинська область і частина Республіки Білорусь. єврорегіон "Буг", який почав функціонувати у вересні 1995 р., вітчизняні та за­кордонні експерти визнають найрезультативнішим з українських транскордонних об'єднань [4, 242].

Економічну, адміністративну, культурну співпрацю з усіма партнерами по участі в єврорегіонах (одним з найактивніших є Польща) в Україні контролює Інститут Схід - Захід. Окремо займається поглибленням зв'язків з Польщею (насамперед у гуманітарній сфері) заснований у січні 2000 р. Польський інститут у Києві - одне з 16 подібних представництв польського Міністерства закор­донних справ у головних центрах Європи [4, 243].

До його завдань належить формування і промоція образу Польщі як сучасної і демократичної держави, що успішно реформує суспільний устрій, має певні досягнення у ринковій трансформації, посідає великий культурний і науковий потенціал, політично, економічно та військово готова до європейської інтеграції.

Досягнути цього планується передусім через презентацію в Україні всіх напрямів творчої активності поляків: артистичної, художньої, наукової і т.д. За короткий час свого існування Польський інститут встиг провести ряд резонансних культурницьких акцій. Наприклад, гастролі в Києві всесвітньо відомого композитора Кшиштофа Пендерецького, виступи модерних театральних колективів із Кракова, Познані, Варшави [4, 243].

Проте ознайомлення української громадськості з культурою Польщі, як і польської - з культурою України, відбувається в основному завдяки ініціативі різноманітних мистецьких фондів, органів місцевого та державного управління. Концерти музичних груп, окремих солістів, організація фестивалів, художніх і музейних та фото виставок, театральних вистав сприяє ліквідації негативних стереотипів в українсько-польських стосунках, налагодженню добросусідських відносин та усвідомленню місця наших народів у єдиній європейській та світовій спільноті.

Підсумовуючи наведені факти, можна зробити висновок, що українсько-польські стосунки у всіх сферах життя значно пожвавилися з часу прийняття Польщі до складу країн-учасників Північноатлантичного альянсу. Розвиваючись за принципами Стратегічної програми НАТО, Програми "Партнерство заради миру" та Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, вони досягнули якісно нового рівня - рівня стратегічного партнерства.

Щодо соціально-економічної співпраці України з НАТО можна навести ще один яскравий приклад, а саме - у сфері соціальної адаптації звільнених у запас військовослужбовців.

На відміну від спеціалізованих фінансових інститутів НАТО не має повноважень та ресурсів на фінансування розвитку конкретних програм економічного співробітництва. Проте Альянс проводить лінію на активізацію діалогу й обміну досвідом з експертами країн-партнерів, залучених до процесу управління, процесу реструктуризації, що є досить актуальним для України питанням. Так, у 1999 р. між створеним при Кабінеті Міністрів України Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та НАТО було підписано Угоду, котра передбачає фінансування з боку Альянсу навчання українських військовослужбовців англійській, французькій та німецькій мовам у відділеннях мовних курсів "Альянс Франсез", "Інституту Гете" та "Британської Ради" в Україні. Загальна вартість цього проекту - близько 100тис. дол. США. В рамках цього проекту вже пройшли підготовку та отримали сертифікати перші 50 представників України. Зараз триває робота по "розширенню" згаданого проекту, а саме - започаткування подібних мовних курсів в інших містах України - Севастополі, Харкові, Узині [2, 27].

Поряд з цим постійно збільшується кількість представників України, які вивчають іноземні мови за кордоном та на спеціалізованих курсах НАТО.

Метою співробітництва України з НАТО в науковій сфері є, зокрема, залучення потенціалу та можливостей НАТО і її держав-членів для підтримки національних програм України в галузі науки і технологій, обмін результатами наукових досліджень у сферах роззброєння, екологічної безпеки, високих технологій і комп'ютеризації, участь у здійснюваних під егідою НАТО наукових програмах та проектах.

Курс на інтеграцію в Європу, в тому числі й у євроатлантичні структури, сьогодні стає не тільки стратегічним пріоритетом, а й історичним імперативом України. На сьогоднішні найпотужнішим експортним потенціалом України є науково-технічний потенціал, який досі привертає увагу розвинених країн світу, потужних міжнародних організацій. Закордонні інвестиції в науку України складають близько 10 відсотків державного фінансування наукового сектора [8, 29].

Наукова програма НАТО була започаткована в 1958 р. як свідчення особливої уваги до прогресу в галузі науки і технологій, як чинника створення безпеки націй та укріплення їхніх позицій у світовій спільноті. Визначальними характеристиками Наукової програми були і є підтримка досліджень високої наукової якості та спроможність швидко реагувати на нові досягнення. Щороку в реалізації наукової програми НАТО беруть участь близько 13 тисяч учених, як стипендіати, учасники наукових зустрічей, семінарів, консультанти, або члени консультативних комісій.

Із початку 90-х років до участі в Науковій програмі НАТО залучено вчених не тільки з країн НАТО, а й із країн-членів Ради Євро-Атлантичного Партнерства. А з 1999 р. Наукова програма майже цілком присвячена підтримці співробітництва між ученими країн Партнерства і країн НАТО або фінансуванню та підтримці наукових досліджень у країнах партнерства [8, 29-30].

На сьогодні Україна посідає друге місце після Росії серед країн-партнерів із співробітництва в рамках Наукової програми НАТО. Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій українські науковці беруть участь у 38 проектах Наукової програми, з них десять - у рамках підпрограми "Наука заради миру ", яка спрямована на підтримку адаптації впровадження наукових розробок до ринкових відносин. Це проекти в галузях наукових технологій, очищення стічних вод, моніторингу навколишнього середовища, створення нових матеріалів та джерел енергії, в галузях, які є найпріоритетнішими в усіх країнах світу. Тільки за програмою "Наука заради миру" інвестиції НАТО в Україну складають близько 1 млн. дол. США.

10 проектів Наукової програми за участю українських науковців у галузі фізичних та інженерних наук, близько 15 - у галузях науки та технологій життєзабезпечення та захисту довкілля виконується майже за всіма формами підтримки, що передбачені Науковою програмою НАТО. Серед співдиректорів проектів - науковці Національної академії наук, Академії медичних наук, Національних університетів, інших вищих закладів освіти, галузевих наукових організацій. Для координації співпраці Україна - НАТО в рамках Наукової програми НАТО та програми з проблем сучасного суспільства (CCMS) створено спільну робочу групу Україна - НАТО з питань науки та захисту довкілля. Наприкінці лютого 2000 р. відбулося перше засідання її української частини, а 18 жовтня цього ж року в м. Брюселі, у штаб-квартирі НАТО відбулося перше спільне засідання робочої групи [8, 30].

Високу оцінку керівництва Наукового комітету НАТО під час засідання робочої групи отримала ініціатива України, яка першою серед країн-партнерів проголосила про державну підтримку науковців, які отримали гранти НАТО, для підвищення якості виконання досліджень. Про цю ініціативу за рекомендацією робочої групи було інформовано наукову спільноту на засіданні Наукового комітету НАТО в форматі РЄАП.

На засіданні робочої групи від України проголошено, що Україна високо оцінює програми НАТО в галузі науки та захисту довкілля, із задоволенням відзначаючи їхній позитивний імідж у країні, серед наукової спільноти країни.

Україна більше опікується підвищенням якості виконання грантів, ніж їхньою кількістю. З метою більш ефективного використання грантів НАТО та покращення співпраці Україна має залучатися до огляду національних запитів на більш ранніх стадіях, наша держава має бути краще представлена в різних консультативних радах і в цьому контексті представлено перелік потенційних кандидатів для подання до керівництва відділу науки та довкілля Міжнародного секретаріату НАТО.

Україна вважає доцільною допомогу НАТО в заснуванні курсу післядипломного підвищення рівня науковців у галузі телекомунікації та навігації, який читатиметься англійською мовою.

Однак, зважаючи на принципи Наукової програми НАТО, не всі ініціативи можливо запровадити у найближчий час.

У рамках наукової програми НАТО близько 500 українських науковців отримали гранти або стипендії НАТО для того, щоб вони мали змогу відвідати різні наукові установи в країнах Альянсу; майже 300 учених отримали фінансову підтримку для участі в наукових конференціях НАТО або в роботі інститутів поглиблених досліджень. Одна з останніх науково-практичних міжнародних конференцій пройшла у Луцьку в березні 2001 р. на тему: "Україна - НАТО: стратегічне партнерство".

Загальний обсяг фінансування участі України в наукових заходах Альянсу складає близько 1 млн. дол. США. А в першій половині 2000 р. за допомогою НАТО в Україні розпочала роботу Інформаційна академічна мережа, через яку українські науково-дослідні інститути та університети отримали доступ до інформаційної мережі Інтернет [2, 27].

За допомогою Центру документації та інформації НАТО в Україні унікальною для країн партнерів структурою НАТО постійно продовжується здійснення інформаційно-ознайомчих візитів представників України до штаб-квартири НАТО та штабу Верховного Головнокомандуючого Обє'днаними Збройними силами НАТО в Європі.

Максимальна і своєчасна інформованість - важливий відсоток успіху. Для Волинської області це особливо болюче питання, оскільки надходження інформації через Київ сповільнює процес реагуваняя, а отже, і правильність та своєчасність прийняття відповідних рішень чи вживання заходів. Позитивним є той факт, що стосовно цієї проблеми заходи по її розв'язанню вже вжито. Питання стосовно покращення і поширення інформації широко обговорювалося в кінці липня 2000 р. у м. Любліні на засіданнях робочих груп секретаріату транскордонного об'єднання єврорегіон "Буг". Українською стороною було висунуто пропозицію про створення бази даних. Тоді ж було прийнято рішення про видання щоквартальника у видавництві "Єврорегіон-прес" з інформаційними викладками трьох країн (України, Польщі, Білорусії), а також статистичного довідника "Єврорегіон "Буг" у цифрах" [6; 7, 142]. Ці рішення - важливий крок у прикордонному співробітництві та взаємодії двох країн - України і Польщі, й вони є важливою складовою частиною програми ПЗМ.

Крім зазначених вище сфер співпраці, досвід та допомога НАТО використовується в наступних невійськових чи напіввійськових галузях:

захист навколишнього середовища, боротьба з контрабандою наркотиків та тероризмом, цивільно-військові відносини та демократичний контроль над збройними силами;
оборонне планування, бюджет, політичні питання, питання стратегії та концентрації національної безпеки, дослідження і розробки з питань використання космічного та повітряного простору, організація повітряного руху.
У кожному з цих напрямів уже існують або ж створюються робочі групи Україна -НАТО, які покликані вивчити можливості відповідної допомоги Альянсом.

Література

Баторевич Т.Б. Економічний розвиток області і пропозиції до співпраці // Україна - НАТО : стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск У. - Луцьк, 2001. - С. 128-132.
Волков О. Україна в колі стратегічних інтересів НАТО // Україна - НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. - Луцьк, 2001. - С. 24-28.
Друге засідання Ради єврорегіону "Буг" // Волинь. - 1996. -21 травня.
Медведчук Н.А., Колесник В.П. Розвиток і поглиблення співробітництва між Україною і Польщею в колі стратегічних інтересів НАТО // Україна - НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. - Луцьк, 2001. - С. 239-243.
Перше засідання українсько-польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва у Замості // Волинь. - 1996. - 1 лютого.
6. Пропозиції робочої групи "Єврорегіону "Буг" // Волинь. - 2000. - 25.07.
Стрільчук Л.В. Інтеграційні орієнтири Волині в контексті загальнодержавних пріоритетів: проблеми, реалії перспективи // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. - Луцьк, 2001 .- № 5. - С. 140-144.
Яцків Я. Співпраця в науковій сфері - складова стратегічного партнерства України з НАТО//Україна - НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. - Луцьк, 2001. - С. 29-31.
Oskar Polskiego Biznesu // Dziennik Kijowski. - 1997. - № 2.
Случайные рефераты:
Реферати - Огляд творчості Юрія Яновського
Реферати - Володимир Малик
Реферати - Ключові слова в художньому творі
Реферати - Життя і творчість Т. Г. Шевченко
Реферати - Зародження фемінізму в українській літературі на тлі західноєвропейських традицій
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 17
    Гостей: 17
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта