Туристичний ринок України: сучасний стан, тенденції, перспективи
Туристичний ринок вУкраїні знаходиться настадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки івизначається соціально-економічними таполітичними процесами, щовідбуваються вкраїні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить докраїн, детуризм якактивний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався тастимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг ітому був сприйнятий більшістю населення якскладова способу життя. Поліпшення рівня таумов життя вводить туризм доспоживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит іформуючи ринок туристичних послуг.

Тривале домінування внутрішнього туризму засоціалістичної доби обумовило сплеск попиту наміжнародні подорожі, щопозначилось зміною статусу тарозширенням участі України наринку міжнародного туризму. Перш завсе, розширилась участь країни наданому ринку. Зкраїни-реціпієнта здозованим обсягом обслуговування вона перетворилась накраїну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний наперехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних уминулому країн імає об?єктивнесоціально-економічне підгрунтя.

Поступові зміни накраще векономічній ситуації тапевні зрушення нашляху поліпшення матеріального становища населення створили об?єктивніпередумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала йдержавна туристична політика, перш завсе, через впровадження системи ліцензування, щопосилило контроль заякістю туристичного обслуговування. Але вміжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується ізспадами, відтворюючи вцих коливаннях нетільки стан внутрішнього ринкового середовища, айсвітової ринкової кон?юнктури (мал.1),деімідж України залишається щеневизначеним.

Україна наринку міжнародного туризму виступає яккраїна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів донашої країни постійно зростає (мал.2).

Незважаючи напозитивні зрушення нанаціональному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності навнутрішньому ринку ізростанням потоку іноземних відвідувачів, щепомітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзднимуструктурі міжнародного туризму. Слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму ійого мотиваційний тагеографічний перерозподіл, щопозитивно характеризує зміни нанаціональному туристичному ринку. Основними партнерами країни наринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, дояких спрямовані яктуристичні, так ітранзитні поїздки: Польща (31,4%),Росія (30,5%),Молдова (11,5%),Білорусь (6,5%),Угорщина (5,7%),Словаччина (4,2%).Запровадження візового режиму увідносинах ізСловаччиною позначилось зменшенням виїзного потоку майже на19%зарік. Відпрацьовується механізм роботи візового режиму зПольщею таУгорщиною, які з1.05.2004р. стали членами Європейського Співтовариства.

Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців закордон— провідне місце займають поїздки зрекреаційною таекскурсійною метою. Вритміці виїздних потоків можна прослідкувати наявність двох «гарячих» сезонів— яскраво вираженого літнього таменш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно вмежах Європи (таблиця 1),хоча їхгеографія постійно розширюється: якщо у1997р. українці відвідали 62країни, тоу2000р.— 96.Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) таСередземномор?я(Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки докраїн Східного Середземномор?я(особливо наКіпр) таПівнічної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко).

Таблиця1.

Регіональна структура міжнародного туризму, 2000р.

МакрорегіониВТО

Обсяг іноземного туризму

Обсяг зарубіжного туризму

Кількість осіб

% від загального обсягу

Кількість осіб

% від загального обсягу

Європа

4263773

96,8

8558049

98,9

Америка

70503

1,6

47618

0,55

Африка

14977

0,34

3631

0,04

Східна Азія іТихоокеанський регіон

26530

0,6

6451

0,07

Південна Азія

11618

0,25

1580

0,02

Близький Схід

18345

0,41

36763

0,42

Всього

4405746

100,0

8654092

100,0

Наринку іноземного (в'їздного) туризму також спостерігається значна сезонність, «пік» якої припадає налипень-серпень, оскільки основною метою приїзду вУкраїну іноземних туристів єрекреація івідпочинок (понад половину всіх відвідувань) табізнес (майже 32%).Водночас зростає чисельність туристів, які прибувають зкурортно-лікувальною таспортивно-оздоровчою метою, хоча частка цих сегментів залишається порівняно незначною. Відповідно домотивації потік іноземних туристів розподіляється йтериторіально: майже половина його спрямована наКрим, третина— доКиєва, п?ятачастина— доОдеської області імайже 7%— доЛьвівської.

Заостанні три роки доУкраїни спрямовані туристичні потоки із168 країн світу. Спостерігається зростання в'їздногопотоку зкраїн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), зТуреччини, країн Африки, Східної Азії таТихоокеанського басейну, зПівденної Азії, що,нажаль, свідчить нестільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму якміграційного інструменту. Зменшується потік зколишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п?ятучастину обмінів становить прикордонний обмін.

Зростає значення України яктранзитної держави іцепозначається накількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно росте, перевищуючи 50%всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну зкраїн СНД (Туркменістану, Таджикістану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану).

Туристична політика України наринку міжнародного туризму базується наактивній маркетинговій стратегії, спрямованій настимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни яккраїни безпечного такомфортного перебування. Зцією метою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму тапідвищується відповідно доєвропейських стандартів якість обслуговування.

Розвиток внутрішнього туризму визначено Державною програмою розвитку туризму до2010 р.якпріоритетний напрям туристичної діяльності ізаостанні три роки намітилась тенденція дозростання внутрішнього туризму таекскурсійної діяльності (мал.3).

Мал.3.Динаміка внутрішнього туризму, млн.осіб

Національний туристичний ринок України належить дореформованого типу ієринком країни перехідної економіки зсереднім рівнем соціально-економічного розвитку, щоформує ринкові структури таіндустрію туризму відповідно домакрорегіональних (європейських) стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю усвітовому туристичному процесі іпереважанням експорту туристичних послуг.

Туризм, згідно Закону України «Про туризм» (1995р.) визнаний одним зпріоритетних напрямків розвитку господарства країни, щовизначає державну увагу іпроведення стимулюючої державної туристичної політики, спрямованої нарозбудову індустрії туризму відповідно доєвропейських стандартів. Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму країни знаходиться встадії перманентного реформування, щозначно ускладнює проведення послідовної туристичної політики інестимулює розвиток інвестиційного процесу. Державну туристичну політику наринках міжнародного тавнутрішнього туризму впроваджує Державна туристична адміністрація України шляхом координації інтересів державних імісцевих органів влади, некомерційних організацій такомерційних суб'єктів ринку. Розбудовується система підготовки кадрів для туризму ікоординуються зусилля вцьому напрям.

Функціонально-господарська підсистема характеризується інтеграційними процесами вмежах видових татериторіальних структур. Видова реструктуризація тадиверсифікація, підкріплені конкуренцією суб'єктів видових татериторіальних субринків, закріплюються втериторіальній структурі формуванням точкових елементів різного типу. Кількісне зростання цих елементів веде дотериторіальної дифузії туристичної діяльності іформування місцевих територіальних ринків різного типу, спеціалізації тамасштабів. Більшість цих ринків ємоноцентричними, сформованими зв?язкамиточкових елементів зтуристичним вузлом. Вареальних елементах територіальної структури звизначеною туристсько-рекреаційною спеціалізацією формуються поліцентричні місцеві ринки (Кримські, Передкарпатські таЗакарпатські курорти). Сфера гостинності індустрії туризму країни характеризується процесами перебудови наринкових засадах, які позначились зміною форм власності, скороченням виробничих потужностей тачисельності зайнятих. Конкуренція навнутрішньому тапотреба виходу наміжнародний туристичний ринок обумовлюють оновлення матеріально-технічної бази відповідно доєвропейських стандартів, кадрового складу тапосилення уваги домаркетингових механізмів ринкової діяльності. Реструктуризація готельного тасанаторно-курортного господарства проявляється узростаючій сегментованості відповідних ринків. Уготельному господарстві цепризвело доперерозподілу підприємств розміщення різного типу іпозначилось процесами територіальної концентрації готельного господарства втуристичних центрах, вузлах такурортних зонах. Найпопулярнішими туристичними вузлами країни залишаються Київ, Ялта, Одеса, Львів, зростає популярність Дніпропетровська таДонецька. Наявна територіальна диференціація готельного господарства врозрізі адміністративних областей має незначні варіаційні відміни, хоча помітною залишається значна диспропорція між міською тасільською місцевістю. Високим рівнем розвитку готельної мережі вирізняються м.Київ, АРКрим (міста Південного узбережжя таСевастополь), Одеська, Волинська, Закарпатська області. Найнижчі показники мають Кіровоградська таЛуганська області.

Україна має найбільші йнайрізноманітніші вЦентральній Європі запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їхвикористання неможна назвати ефективним: застаріла матеріально-технічна база, недостатність фінансування державних закладів і,якнаслідок, низька конкурентоспроможність, збитковість більш ніж половини зних. Скорочення кількості підприємств таперсоналу, зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту тазменшення завантаженості підприємств. Санаторна база значно рівномірніше розподілена потериторії країни. Найбільше закладів санаторного типу сконцентровано уКриму, Донецькій, Одеській таДніпропетровській, анайменше уЧернівецькій таТернопільській областях. Найбільшою популярністю користуються санаторні заклади Криму, депротягом 2001 р.було оздоровлено 27,7% відпочиваючих від загальної кількості поУкраїні, Одеської (8,2) таЛьвівської областей (7,9%).

Кількість ліцензованих туристичних підприємств малого тасереднього бізнесу постійно зростає, хоча постійно працюють наринку тільки 68%зних. Процес реструктуризації ринку просувається досить повільно іринкова пропозиція турів недиференційована іфактично непозначена ексклюзивністю. Серед світових розподільчих мереж наукраїнському ринку найпотужніше представлені системи АМАDЕUS таGalileo, через які туристичні фірми здійснюють бронювання авіаквитків таінших послуг. Вцілому транснаціоналізація щенеторкнулася національного туристичного ринку, лише позначилась наньому окремими штрихами (зростання національних туроператорів, хоча ймалопотужних інеконкурентоспроможних наміжнародному туристичному ринку; увага транснаціональних готельних груп, зокрема, «Редісон-Сас», потреба формування національних готельних мереж, розбудова транспортної інфраструктури).

Формування національного туристичного продукту грунтується переважно навизначених туристсько-рекреаційних ресурсах зелементами інновацій ієкласичним поєднанням природних ікультурно-історичних ресурсів, посилене етно-релігійною самобутністю регіонів країни.

Територіальна концентрація туристичних підприємств відображає територіальну структуру попиту наринку: максимальною вона єуКиєві тавКриму, порівняно високою вОдеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, анайменшою— уКіровоградській, Хмельницькій, Донецькій таЛуганській областях.

Основними видовими сегментами ринку йнадалі залишаться рекреаційний зметою відпочинку, курортно-лікувальний, культурно-пізнавальний (екскурсійний), спортивно-оздоровчий, релігійний туризм. Традиційним національним турпродуктом наринку міжнародного туризму євідпочинок, курортно-лікувальний, культурний таекскурсійний туризм. Зокрема, запрограмою «Намисто Славутича» розроблено понад 250 екскурсійних маршрутів, діють понад 100 курортів наоснові мінеральних вод тагрязей. Маркетингові зусилля спрямовані саме напросування даного традиційного продукту, атакож нового, представленого екологічними напрямами тасільським туризмом, шляхом поліпшення інформаційного забезпечення, участі вміжнародних регіональних заходах тапроведення національних туристичних виставок, координації зВТО таіншими міжнародними структурами.

Урізноманітнення ірозвиток пропозиції України можливі нанапрямах культурно-пізнавального іекскурсійного, екологічного, спортивного, атакож сільського туризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального туризму, підтримки тавідновлення— ринок круїзного таспортивного туризму, розбудови— ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, тоосновні маркетингові зусилля повинні бути спрямовані нарозвиток дитячого відпочинку таоздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення тарозбудову автотуризму (особливо цеактуально стосовно статусу транзитної держави тастворення трансєвропейських транспортних коридорів), релігійного туризму. Основним споживчим ринком залишається ринок масового попиту зпревалюючою мотивацію «відпочинок+екскурсії». Наринках нестандартного таелітарного попиту домінуючими можуть бути позиції спортивного таекологічного туризму. Пріоритетним напрямом розвитку євнутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків таускладнення територіальної структури внутрішнього ринку зарахунок формування місцевих територіальних ринків наоснові інтенсифікації ресурсної бази туризму ірозбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором повинно стати проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого тасереднього підприємництва увнутрішньому туризмі таорганізації екскурсійної діяльності.

Розбудова індустрії туризму таформування національного ринку туристичних послуг позначиться натериторіальній організації туристичного ринку країни процесами структуризації геопростору ідиверсифікації місцевих ринків ісприятиме подальшій поляризації територіальної структури, ієрархізації територіальних ринків, щозакріпиться процесами територіальної концентрації іспеціалізації. Означені процеси повинні оформитись утуристичну логістичну систему зрозподільчими вузлами-координаторами внутрішніх ізовнішніх туристичних потоків (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Симферополь, Одеса, Львів) ічіткою функціонально-територіальною диференціацією елементів територіальної структури.
Случайные рефераты:
Реферати - Василь Еллан-Блакитний
Реферати - Життєвий шлях Богдана Лепкого
Реферати - Микола Лукаш – геніальний український перекладач
Реферати - З історії української освіти в діаспорі
Реферати - Життя і творчість Івана Сенченко
Реферати - Життя і творчий шлях Андрія Головка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія