Торговельний потенціал Волинської області
Зміст

Вступ

Історичний нарис розвитку торгівлі

Передумови розвитку і розміщення торгівлі

Характеристика роздрібної і оптової ланок торгівлі області

Зовнішньоекономічна діяльність

Література

Вступ

Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Утворена 4 грудня 1939 року. Площа - 20,14 тис. км2. Загальна протяжність меж області - 930 км. На півночі вона межує з Республікою Білорусь - протяжність кордону 205 км. На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні - з Львівською (125км) областями. На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон з Республікою Польща (190 км).

Політико-географічне положення області є периферійним в Україні, але характеризується центральністю в Європі. Волинь розташована в центральній частині світового поясу найвищого політичного і соціально-економічного розвитку. ЇЇ центральне положення в європейській геополітичній системі є вигідним для налагодження економічних і культурних стосунків з країнами Європи. Позитивною стороною є сусідство з Польщею, і Білоруссю, з якими Україна підтримує дружні стосунки і область має протяжні зони контакту. Внаслідок цього Волинь має багато варіантів розвитку зовнішньо-політичних, культурних та зовнішньо-економічних відносин і контактів, можливість виходу в європейські країни.

Одна із головних рис ЕГП області - це її прикордонне положення в зоні контактної взаємодії і стику територіально-господарських структур України, Білорусі і Польщі, близькість до європейського ринку. Положення території області в цій інтеграційній зоні може і повинно сприяти активній участі краю в міжнародному і міжрайонному поділі та інтеграції праці, у транзитному транспортному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України.

Історичний нарис розвитку торгівлі

За часів Київської Русі та існування Володимиро-Волинського і Галицько-Волинського князівств територія знаходилась на перехресті європейських торгових шляхів, що сприяло розвитку господарства і суспільно-політичних відносин на Волині. В цю епоху виникає ряд міст ( Володимир-Волинський, Луцьк, Турійськ, Ратне, Олика, Камінь-Каширський, Перемиль та ін.), які відіграли значну роль у посиленні економічних, торговельних та культурних зв'язків з народами Західної і Східної Європи.

В центрі великих поселень були розташовані городища, які виконували не тільки оборонні чи адміністративні функції, а й відігравали значну роль у торгівлі. Про розвиток тогочасної торгівлі свідчать численні скарби монет, знайдених в різних районах Волині. Їх характер вказує на зв'язки волинян з Прибалтикою, Західною Європою, Північним Причорномор'ям. Через Південну Волинь в Х ст. проходив головний торговельний шлях, що з'єднував Русь-Україну із Західною Європою. Він вів з Києва на Краків, Прагу, Регенсбург. Хутра, мед та віск були найважливішими товарами Волині у її торгівлі з іншими країнами.

Прийняття християнства у 988 році призвело до значних змін у суспільному житті волинян, в тому числі й в соціально-економічній сфері. З'явилися нові міста, швидко розвивалися старі, будувалися храми, монастирі. Подальший розвиток старих і нових ремесел сприяв розширенню внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Величезних руйнувань зазнала Волинь 1241 року, коли монголо-татарська навала призвела до знищення більшості міст і сіл, в тому числі столичного Володимира. Загинуло багато мирних жителів. У своєму економічному розвитку Волинь була відкинута на багато років назад. На економіці краю негативно позначилось зміщення на південь Європи великого торговельного шляху Схід - Захід. Це було пов'язано з політичною нестабільністю Східної Європи у ХІІ-ХІІІ ст. Натомість, в цей час Волинь зав'язала нові торговельні зв'язки, зокрема з Литвою, Тевтонським орденом, Данцігом, а також зміцнила старі - з Польщею, Німеччиною, Угорщиною. У Володимирі існувала ціла колонія німецьких купців. Тоді ж там з'явилась перша митниця.

У ХV ст. економічне життя краю набуло знов значного розвитку. Починаючи з ХV ст., магнати й шляхта прагнули розширяти свої орні землі, щоб виробляти більше продуктів на продаж. Це було зумовлено значним розвитком внутрішньої торгівлі. В цей час отримують розвиток ремесла, різні промисли, торгівлі. На базі виявлених тут родовищ залізної руди провадилося виробництво заліза. Все це сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, збільшенню кількості торгів та ярмарків. Луцьк, Володимир-Волинський, Торчин, Устилуг та інші міста стають великими центрами торгівлі. На Захід з Волині вивозили хліб, ліс, худобу та інші товари. Протягом ХV-XVI ст. переважна більшість волинських міст отримало самоврядування за магдебурзьким правом, що відіграло певну позитивну роль у іх розвитку.

Центром торгівлі на цей час був Луцьк - один з центрів міжнародної торгівлі. В місті йшла жвава торгівля, відбувалися багатолюдні ярмарки. В 1552 році в Луцьку було 30 крамниць. Луцьк підтримував жваві торговельні зв'язки з містами Російської держави, країнами Західної і Східної Європи. Із Туреччини сюди надходили прянощі, оксамит, шовкові і парчові тканини, зброя, кінська збруя, коні, сіль, із Франції - шерстяні і шовкові тканини, вино, цукор, аптекарські товари; з Угорщини - вино, мідь, ножі; з Чехії - сукна; з Російської держави - хутра.

Через Луцьк у західні країни вивозилася значна кількість сільськогосподарських продуктів. Поряд із Володимиром - Волинським і Брестом Луцьк був одним із головних пунктів, через які за кордон вивозили мед і віск, а також хліб, худобу, шкіру, рибу, хутра тощо. Купці з Луцька торгували у багатьох країнах, зокрема бували у Москві.

В середині XVII ст. торгівля погіршилася, оскільки після визвольної війни 1648-1654рр. Волинь вийшла дуже розореною. Більшість населених пунктів було спалено, зруйновано. Кількість населення дуже зменшилась. Розвиток міст, ремесел і торгівлі сповільнився, економіці Волині перешкоджали часті війни що тривали до середини XVII ст.

У 1795 році за третім поділом Польщі майже вся Волинь відійшла до Росії. Це сприяло економічному і культурному розвитку краю. З 1861 року по 1900 рік потужного розвитку набула промисловість. Найбільш поширені були цукрові, млинарські, деревообробні, горілчані підприємства. Значний вплив на розвиток народного господарства мало будівництво залізниць, шосейних шляхів. Хоча промисловий розвиток кінця XIX - початку ХХ ст. не оминув і Волинь, все ж вона і надалі лишалася глухою аграрною провінцією у складі Російської імперії.

Перша світова війна і революція принесла багато руйнувань та збитків народному господарству Волині. Восени 1920 року, з утвердженням польської влади, наступив 20-ти річний період мирного розвитку економіки. Важливе місце в економіці Волині того часу займали вивіз лісу і деревообробка. По всій Волині поширені були лісопилки, пилорами, меблеві фабрики. Численними були цегельні. У містах найбільш численною категорією населення були ремісники і дрібні торговці.

Структура зайнятості населення в народному господарстві Волині в 1920-1930-х роках змінювалась дуже повільно. У 1921 році в с/г було зайнято 81% волинян, а в 1931 - 79%, у промисловості відповідно 7 і 9%, у торгівлі - 6 і 5%. Отже, як і в попередні роки Волинь залишалась аграрним регіоном з тенденцією до повільного розвитку інших галузей економіки.

Сучасний розвиток економіки області характеризується тим, що на Волині отримали розвиток більшість галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Передумови розвитку і розміщення торгівлі

Сучасний розвиток економіки області характеризується тим, що на Волині отримали розвиток більшість галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери. За окремими видами продукції область вносить деякий внесок у загальнодержавне виробництво. Взагалі, Волинська область спеціалізується на лісовій і деревообробній, легкій, харчовій промисловості, машинобудуванні, на виробництві цукрових буряків, зернових культур, картоплі, м'ясо-молочному тваринництві.

Аналіз виконання завдань Програми економічного і соціального розвитку області на 2003 рік свідчить про те, що промисловий комплекс Волині продовжує динамічно розвиватись.

Протягом січня-червня поточного року обсяги промислового виробництва зросли на 14,2% і перевищили 801 млн. гривень.

Понад 54 % промислових підприємств збільшили обсяги промислового виробництва.

Внаслідок вжиття заходів по підвищенню ефективності роботи діючих шахт та торфобрикетних підприємств, приріст обсягів виробництва у добувній промисловості у першому півріччі 2003 року становив 18,9 %.

Особливо динамічно розвиваються пріоритетні галузі промислового комплексу. Зокрема, у хімічній промисловості приріст виробництва за січень-червень 2003 року становив 34,3 %, у машинобудуванні - 24,3 %, у виробництві будматеріалів - 8,2 %.

В області набули подальшого розвитку позитивні зрушення у вдосконаленні структури промислового виробництва, розвитку соціально-орієнтованих галузей, які спеціалізуються на випуску товарів народного споживання.

На 7,6 % зросли обсяги виробництва у харчовій та переробній промисловості, на 2,7 %- у легкій промисловості.

Внаслідок цього виробництво товарів народного споживання в цілому по області збільшилось на 7,2 %.

Основним завданням агропромислового комплексу області в 2003 році залишається стабільне нарощування виробництва продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості, створення ефективного конкурентного середовища, розвиток інфраструктури аграрного ринку.

У червні цього року вдалось стабілізувати виробництво у харчовій та переробній промисловості області. З початку року у порівнянні з відповідним минулорічним періодом обсяги виробництва зросли на 7,6 %, у тому числі виробництво товарів народного споживання - на 3,2 %. У червні приріст виробництва підприємствами молокопереробної промисловості зріс на 21 %.

Разом з тим продовжується спад у м'ясопереробній галузі. Виробництво ковбасних виробів, м'яса та субпродуктів І категорії зменшилось на 20,5 %.

Програма економічного і соціального розвитку продукції харчової та переробної промисловості виконана. Харчові підприємства наростили обсяги виробництва майже на 8 %. Значно збільшився випуск кондитерських та макаронних виробів (у 2 рази), горілчаних виробів (на 13 %), борошна (на 61 wacko та інших. У першому півріччі 2003 року усіма категоріями господарств вироблено 228,1 тис. тон молока, 139,6 млн. штук яєць, реалізовано на забій 41 тис. тон худоби і птиці. Виробництво молока зменшено на 5,6 тис. тон або на 2,4 %. Зросло виробництво яєць на 8,8 %. Реалізація худоби і птиці на забій зросла на 10,7 %.

Підприємства області активно розширюють ринок збуту, налагоджують контакти з іншими партнерами в Україні та за її межами, беруть участь у різноманітних виставкових заходах. На міжнародній виставці-ярмарку промислових технологій, що відбулась 14-17 травня 2003 року в Національному комплексі "Експоцентр України” представили свою продукцію 35 підприємств, організацій і фірм різних форм власності, у тому числі "Ковельські ковбаси”, "Торчинпродукт”, "Комо”, "Йоданка Павлівська”, "Руна”, "Роси”, "Курка-Чеботурка”, "Боніта”, "Троянда-Волинь”, "Луцьккондитер”.

Підприємства ЗАТ "Ковельські ковбаси” і АТ "Волиньхолдінг” стали переможцями Національного конкурсу "Золоті торгові марки України” у номінаціях "Якість третього тисячоліття” і "Виробництво високоякісної продукції лише з натуральної сировини”.

Як вже було зазначено вище, в промисловості області набули розвитку такі галузі як машинобудування, легка, харчова, лісова і деревообробна та промисловість будівельних матеріалів.

Підприємства машинобудування зосереджені в таких центрах як Луцьк - ЛуАЗ, Луцький підшипниковий завод, електроапаратний завод АТ „Енко”, завод „Іскра”; Любомль - завод „Світязь”; Рожище - „Рожищеферммаш”; Ковель - „Ковельсільмаш”.

Підприємства харчової промисловості сконцентровані в таких містах як Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський та Торчин. Зокрема саме в них розміщені такі фірми і підприємства як "Ковельські ковбаси”, "Торчинпродукт”, "Комо”, "Йоданка Павлівська”, "Руна”, "Роси”, "Курка-Чеботурка”, "Боніта”, "Троянда-Волинь”, "Луцьккондитер”. Провідними галузями є цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна та молочна. Найбільші підприємства м'ясної промисловості - Луцький, Нововолинський і Ковельський м'ясокомбінати, цукрової - Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (в Луцьку), Горохівський в Мар'янівці та ін. цукрові заводи, плодоконсервної - Луцький, Володимир-Волинський, Іваничівський, Голобський, Рожищенський консервні заводи.

Легка промисловість об'єднує підприємства різних галузей: швейної, текстильної і шкіряно-взуттєвої. Спеціалізацію області визначає текстильна галузь промисловості. Найбільшими центрами є Луцьк, Нововолинськ та Ковель.

В таблиці наведені основні види продукції харчової і легкої промисловості

Види продукції

Роки

1990

1995

1999

2000

2002

м'ясо тис. тон

61,8

23,1

12,6

13,6

12,3

жирних сирів тис. тон

5,9

2,0

1,4

3,2

6,2

цукру тис. тон

221,1

81,5

76,5

71,0

77,8

консерви млн. ум. банок

150,3

26,9

23,5

42,7

100,3

кондитерські вир-би тис. тон

15,7

4,3

7,1

7,4

3,9

хліб та хлібобулочні вир-би

184

59

40

43

46

продукція з незбираного молока тис. тон

106

23

8

12

28

тканини м кв

72,3

5,1

2,6

2,4

1,1

взуття тис пар

1935

152

22

169

48

Характеристика роздрібної і оптової ланок торгівлі області

Сфера торгівлі і громадського харчування Волині знаходиться в тяжкому стані навіть після реформування. Зменшилися мережі торговельних закладів, погіршилося обслуговування населення. Не зважаючи на те, що торгові точки і заклади громадського харчування оснащені сучасними засобами, касовими апаратами, іншими обладнанням, вартість наданих послуг різко зменшилась.

Низька купівельна спроможність жителів Волинської області призвела до занепаду торгівлі в цьому регіоні, хоча останнім часом торгівля знов починає набирати обортів. Роздрібний товарооборот у 2001 році склав 683,6 млн. грн. Оптовий товарооборот у 2002 році у порівнянні з попереднім роком знизився - 8794,4 млн. грн. проти 9253,4 у 2001 році.

Знизилась як торгівельна площа магазинів так і кількість об'єктів роздрібної торгівлі (див. таблицю 2)

Показники розвитку соціальної сфери

Показники

Роки

1990

1995

1999

2000

2002

торг. площа магазинів тис кв м

240

227

*

147

137

кількість об'єктів роздрібної торгівлі на 1 особу

3,1

3,4

*

2,4

2,3

роздрібний товарооборот на 1 особу грн

*

184

323

544

752

В області у 1992 році 44,6% роздрібного товарообороту припадало на підприємства колективної власності, 10,5% - змішаної власності, 4,9% - приватної власності. Протягом 1993-1996 років ситуація дещо змінилася. Так, у 1995 році на підприємства колективної власності припадало 18,8% загального обсягу роздрібного обороту, на підприємства комунальної форми власності - 63,3% і приватної - 17,9%. Спостерігається чітка тенденція до зменшення частки підприємств державної форми власності : з 53,4% у 1990 році до 18,8% у 1995 році. У порівнянні з іншими галузями матеріально-побутового комплексу приватизаційні процеси в торгівлі проходять активніше. На початок 1994 року було приватизовано майже 150 об'єктів торгівлі. Високі темпи приватизації спостерігались і в наступних роках.

Зовнішньоекономічна діяльність

У січні-серпні 2003 року зовнішньоторговий оборот товарами склав 439,9 млн.дол.США, що на 40 % більше, ніж у минулому році. При цьому експортовано товарів на 138,8 млн.дол.США (на 32 % більше, ніж торік), імпортовано - на 301,1 млн.дол.США (на 44 % більше).

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном у січні-серпні 2003 року, займали машини, апарати та механічні пристрої (27,1 млн.дол.США, або 20% від сукупного експорту), енергетичні матеріали, нафта та продукція її переробки (19,9 млн.дол.США, або 15%), продукція рослинного походження (15,2 млн.дол.США, або 11 %).

У структурі імпорту товарів традиційно переважали нафта та продукти її переробки - 67% (200,8 млн.дол.США), частка транспортних засобів та полімерних матеріалів становила 9 і 6 відсотків відповідно, зернових - 0,8 млн.дол.США.

Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з 77 країнами світу.

Найбільшим торговим партнером Волині є Російська Федерація. Товарообіг з цією державою у січні - серпні 2003 року дорівнював 245,0 млн.дол.США (або 56% від загальнообласного), що на 62 % більше у порівнянні з минулим роком. Експорт товарів в цю країну зріс на 44%, імпорт - на 64% і становлять відповідно 22,8 млн. і 222,2 млн.дол.США (або 16% і 74% загальних обсягів). Значні експортні поставки здійснено також в Німеччину (19,1 млн.дол.США, або 14%), Угорщину (12,1 млн.дол.США, або 9%) та Польщу (11,7 млн.дол.США, або 8%).

Протягом дев'яти місяців 2003 року в управлінні зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності зареєстровано 28 іноземних інвестицій на загальну суму 28,0 млн.дол.США, що надійшли у 17 підприємств області. Вони спрямовані на розвиток виробничої сфери, зокрема, машинобудівної, деревообробної, харчової, легкої та хімічної галузей, торгово-посередницької діяльності, транспортно-експедиційних послуг і сільського господарства. Капіталовкладення протягом цього періоду здійснені з Великобританії, Німеччини, Польщі, Нідерландів, Данії, Швейцарії, Литви та США. Для порівняння - за три квартали минулого року цей показник становив 2,7 млн.дол.США.

Крім того, за дев'ять місяців 2003 року в територію пріоритетного розвитку у Нововолинську надійшло 1,9 млн.дол.США на розвиток виробничої сфери об'єктів малого і середнього бізнесу шахтарського міста.

Для подальшого розвитку та встановлення багатостороннього співробітництва місцеві представники органів влади та підприємницьких структур протягом ІІІ кварталу ц.р. залучалися до участі у міжнародних зустрічах, конференціях, форумах, виставках та ярмарках:

- двохденному семінарі "Зменшення адміністративних перешкод для ведення бізнесу”, який проходив в рамках проекту ЄС "Покращення середовища для розвитку малого та середнього підприємництва в Україні” (17-18 липня 2003 року, м. Івано-Франківськ);

- Українсько-польському бізнес-форумі (31 липня 2003 року, м. Донецьк);

- ХІІ Економічному форумі "Криниця 2003” (4-6 вересня 2003 року, м. Криниця Гурська, РП).

- Другому щорічному українсько-російському діловому форумі (26-28 вересня 2003 року, м. Одеса).

Область активно підтримує продуктивні стосунки з міжнародними організаціями й інституціями. В рамках Національної програми Тасіс Волинська та Івано-Франківська області виступають учасниками проекту „Покращення середовища для розвитку малого та середнього підприємництва”, головною метою якого є сприяння економічному зростанню та зменшенню бідності через розвиток приватного сектору та прискорення розвитку малого та середнього бізнесу. Конкретні завдання проекту полягають у створенні сприятливого клімату, який стимулюватиме розвиток сфери малого та середнього бізнесу в обраних областях; збільшенні доступності та використання бізнес-консультацій через кращий розвиток ринку послуг; заохоченні змін у політиці фінансових посередників для забезпечення малих і середніх підприємств довгостроковими кредитами; збільшенні кількості нових робочих місць. Виконання проекту покладено на міжнародний консорціум, який очолює компанія ECORYS Research and Consulting.

В області триває реалізація проекту за фінансової й технічної підтримки Департаменту міжнародного розвитку уряду Великої Британії "Сприяння заснуванню українсько-польської транскордонної агенції регіонального розвитку”, складовою якого є створення фонду сприяння малим проектам, зокрема у сфері підтримки малого та середнього підприємництва та підсиленні структур, чия діяльність спрямована на регіональний/місцевий розвиток.

В рамках цього проекту за допомогою вітчизняних та зарубіжних експертів вже підготовлено дослідження „Наслідки вступу ЄС на Західну Україну”, у міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет створено веб-сторінку, користувачі якої можуть отримувати практичну інформацію щодо двосторонньої взаємодії на прикордонному рівні, зокрема, про міжнародні донорські інституції, що надають фінансову і технічну допомогу при впровадженні в двох країнах проектів транскордонного характеру, а також матеріали стосовно діяльності Єврорегіону "Буг”.

В кінці серпня 2003 року делегація Волинської області та Люблінського воєводства Республіки Польща в рамках цього проекту здійснили навчальну поїздку до прикордонних регіонів Фінляндії та Естонії. Головна мета візиту полягала у вивченні напрацьованої технології транскордонних зв'язків між країною-членом ЄС та сусідньою державою, перейманні досвіду російсько-фінського єврорегіонального співробітництва, координації дій у підготовці проектів з залученням технічної допомоги через програми Тасіс і Фаре/Інтеррег, організації прикордонної взаємодії між місцевими/регіональними органами влади та неурядовими інституціями.

В галузі охорони довкілля за фінансової підтримки Європейського Союзу через програму прикордонного співробітництва Тасіс в області здійснюється проект "Сприяння політиці постійного розвитку та захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею”. В рамках цього проекту завершено дослідження з питань регіональних природоохоронних політик і стратегій в партнерських регіонах України, Польщі й Франції, розпочато роботу з створення "карти навколишнього середовища”, на якій будуть відображенні найбільш екологічно вразливі території Волині, Люблінського воєводства та провінції Лотарингія. В області 7-12 липня ц.р. перебували два експерти з провінції Лотарингія (Франція), основною метою візиту яких був збір даних для створення "карти навколишнього середовища”.

В рамках реалізації проекту ТАСІС „Спільне управління річковими басейнами - управління басейном ріки Прип'ять” проведено навчання для спеціалістів аналітичних відділів Міністерства екології та природних ресурсів України чотирьох областей з питань атомно-абсорбційного визначення важких матеріалів в поверхневих водоймах. Організовано навчальну поїздку в інспекторат з питань охорони навколишнього середовища Люблінського воєводства (Республіка Польща) з метою обміну досвідом по транскордонному моніторингу та басейновим принципом управління водними ресурсами. В результаті роботи експедицій за рахунок проекту були обладнані стаціонарні гідрометричні пости на ріці Прип'ять, а також випробувано новий мікрокомп'ютерний витратомір води.

Протягом звітного періоду управлінням здійснювалися заходи, спрямовані на висвітлення подій міжнародного життя Волині у засобах масової інформації. Зокрема, 15 вересня ц.р. начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації К.В.Хомюк виступала на Волинському радіо з приводу обговорення виступу Президента України Л.Д.Кучми на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці Незалежності України (23.08.03), а також питань стосовно розвитку сфери міжнародних відносин області, зокрема: залучення іноземних інвестицій, розширення ЄС на схід, економізація зовнішньої торгівлі Волині з країнами СНД, в тому числі з Російською Федерацією.

Література

„Єврорегіон Буг: Волинська область” 1998 рік

Статистичний щорічник України за 2002 рік
Случайные рефераты:
Реферати - Загальнолюдські цінності в поезії Ліни Костенко (контрольна робота)
Реферати - Микола Хвильовий - український прозаїк, поет, публіцист
Реферати - Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького
Реферати - Життя та творчість Бориса Грінченка
Реферати - Життя та творчість Василя Короліва-Старого
Реферати - Життя і творчість Олега Ольжича
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія