Тематика поеми «Енеїда» І. Котляревського
У поемі Вергілія йдеться про те, як у героїчних походах, морських пригодах з волі богів троянці здобували землі латинян, а Еней — син богині Венери і смертного Анхіса — створив царство, що пізніше стало Римською державою. Такий міф про божественне походження царів був вигідний римським імператорам, бо підкреслював їх право на незмінну родову владу. Боги у поемі Вергілія всесильні і керують долею людства. Котляревський, навпаки, наділив богів та імператорів людськими вадами, такими як: хабарництво, пияцтво, заздрощі та зрадливість і т. ін. Наприклад, бог вітрів Еол — бахур, Нептун — хабарник, Зевс — п'яниця, Венера — «шльоха», Цірцея — «дуже злая до людей», цар Латин — «скупиндя». Героїчну поему письменник перетворює на комічну, а драматичні ситуації — на кумедні. Наприклад, Юнона у Вергілія — велична богиня, дружина Зевсе, у Котляревського вона — лише мстива жінка, «суча дочка».

Вергілій:
Горя вів досить зазнав,
суходолами й морем блукавши,
З волі безсмертних богів
І мстивої серцем Юнони
Лиха він досить зазнав у бою,
Доки місто поставив.

І. Котляревський:
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам, і щоб і дух не пах.

Дідона Вергілія—богиня «краси неземної», повелителька і справедлива суддя, у Котляревського вона — лише приваблива вдова, і зустріч її з троянцями, які «обідрались», «охляли, ніби в дощ щеня», відбувається не за всіма правилами дипломатії з обміном подарунками і бенкетом, а просто на березі, де Еней поводиться з нею, як парубок з дівкою: «Поцілувались гарно всмак; за рученьки біленькі взявшись, балакали то так, то сяк».

«Енеїда» Котляревського мала велике громадське значення, а гумор та сатира у творі були соціально спрямованими. Поет на основі античної поеми відтворив соціальну дійсність ХУЛІ століття. Третя частина поеми, у якій зображене пекло і рай, подає загальну картину суспільства. У пеклі поет зображує панівний клас: жорстоких панів, здирників, чиновників, нечесних суддів та церковних служителів:

Тут всякії були цехмістри,
І ратмани, і бургомістри,
Судді, підсудки, писарі...

Перелік тих, хто очікував на свою чергу до пекла, доповнюється десятниками, соцькими, стряпчими, секретарями та повіреними — «начальниками, п'явками людськими», яких автор називає проклятими. З позицій народу І. Котляревський показує, яку відплату мають отримати грішники, і за що:

Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.

У раю І. Котляревський показує представників трудового народу, які були пригноблені за життя:

Не ті се, що в цвітних жупанах...
Не ті се, що кричать і паки,
Не ті, що в золотих шапках.
***
...бідні, яищі, навіжені,
Що дурнями зачисляли їх...
Се вдови бідні, безпомощві,
Яким приюту не було...

Праведних панів у раю було зовсім мало, бо «трохи сього дива, Не квапляться на се вони!».

Отже, в «Енеїді» не тільки показана правда про нелюдську сутність кріпацтва, але й висловлена надія на вищу справедливість: місце трудового народу у раю, а їх гнобителів — у пеклі. У четвертій частині поеми поет розкрив соціальні протиріччя, показав класову нерівність. З великим сумом Котляревський говорить про вільних колись козаків, які тепер змушені «волом... в плузі проходжати».

Проте автор йе втрачав надії на те, що колись буде встановлена справедливість, і у суспільстві буде панувати рівноправ'я, а люди почнуть жити за законами християнської маралі:

Ченці, попи і крутопопи
Мирян щоб звали научать;
Щоб не ганялись за гривнями,
Щоб не возились а попадями,
Та знали церкву щоб одну;
Ксьондзи до баб щоб не іржали...

Змальовуючи життя царів і властителів, поет показує, що суттєвої різниці в способі їх існування немає — воно є однаково паразитичним і безцільним, проходить у розвагах, любовних пригодах та пияцтві. А уподобання — чи то переодягання і гуляння, як у Дідо-ни, чи то дріб'язкові сварки, бійки та інтриги, як у Адеста Та Еван-дера, чи то обмін «песиків, сучок, лошаків», як у Авентія, — однаково низькі та ганебні.

У викритті царів і можновладців Котляревський заходить так далеко, що алегорично навіть Катерину II зображує у поемі:

Живе на острові цариця
Цірцея, люта чарівниця
І дуже злая до людей.

1783 року Катерина II указом ствердила кріпацтво. Поета хвилює майбутнє народу та тяжка доля кріпаків:

Пропали всі ми з головами,
Прощаймось а тілом і душами,
Останній наш народ пропав;
Пропали! Як Сірко в базарі,
Готовте шиї од ярма!

Описуючи життя богів, Іван Котляревський особливу увагу приділяє наголосові на хабарництві. За характером роботи поет добре знав чиновницьку систему, і Олімп дуже нагадує якусь державну установу на зразок канцелярії, з типовим для неї чиношануванням, недовірою та хабарництвом. За хабар Вол влаштовує бурю на морі, за хабар Нептун-«дряпічка» її втихомирює, хабарі бере навіть мати богів Цібелла. Слова Сівілли свідчать про глибокий сум автора про нехтування християнською мораллю:

У нас хоть трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій, -
То той, хоть з батька, та здере.

Не оминув своєю увагою ловт і представників офіцерства, бундючних і пихатих, жорстоких у ставленні до солдат. Яскравим представником цього прошарку суспільства у поемі є князьок Турн.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчість Анатолія Шияна
Реферати - Мистецькі пошуки Михайла Жука
Реферати - Павло Грабовський
Реферати - Настроєний життям, як скрипка (за творчістю Б. Лепкого)
Реферати - Життя і творчість Леоніда Смілянського
Реферати - Вічна загадка любові (за оповіданням Григора Тютюнника "Зав'язь")
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта