Тема, сюжет, композиція п`єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського
П'єса «Наталка Полтавка» — це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір'ю українського народного театру».

Іван Петрович Котляревський написав «Наталку Полтавку» в 1819 році, але майже два десятиріччя п'єса не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді. До сьогодні дійшло кілька переписаних варіантів «Наталки Полтавки».

Вперше «Наталка Полтавка» була поставлена 1819 року в Полтаві за участю видатного актора Михайла ІЦепкіна, який тоді працював у трупі Штейна.

21 січня 1821 року «Наталка Полтавка» вперше була поставлена у Харківському театрі. Але перед виставою у Харкові виникли деякі труднощі: для постановки був необхідний цензурний дозвіл, оскільки дозвіл князя Рєпніна поширювався лише на Полтавську губернію. Але трупа вийшла зі складного становища. За порадою Григорія Квітки-Основ'яненка трупа проанон-сувала якусь,відому старовинну п'єсу, а напередодні вистави, зіславшись на «хворобу» когось з артистів, попросила офіційного дозволу поставити «Наталку Полтавку», яку нібито довелось готувати поспіхом. Мета була досягнута — «Наталка Полтавка» відгриміла у Харкові.

Проте вперше надрукована п'єса «Наталка Полтавка» була лише у 1838 році. Професор Харківського і Петербурзького університетів, академік Ізмаїл Среаневський надрукував її в «Украинском сборнике» , який він почав тоді видавати.

З великим успіхом п'єса йшла на сценах Петербурга, Москви, Талліна, Вільнюса, Мінська, Варшави, у Середній Азії та на Кавказі. її ставили російські трупи. У Варшаві на прохання глядачів виставу показували двічі на день при переповненому залі. «Наталку Полтавку» було перекладено литовською мовою, і вона увійшла у репертуар литовських театрів. Проте найбільшою популярністю цей твір користувався у Чехії, Словаччині та Болгарії — як в перекладах, так і в оригіналі «Наталку» там ставили сотні разів.

«Наталка Полтавка» з успіхом облетіла увесь світ, її з теплотою вітали найбільші міста Старого та Нового Світу. Пісні з п'єси навіть міцно увійшли у репертуар відомого співака Поля Робсона, і у його виконанні звучали зі сцен найбільших театрів світу.

Микола Лисенко написав музику до опери «Наталка Полтавка».

Сьогодні «Наталка Полтавка» з успіхом іде на сценах Італії, Німеччини, Англії, Сполучених Штатів та багатьох інших країн. Усе це свідчить про те, що цей твір є перлиною української літератури, який і зараз захоплює глядачів.

«Наталка Полтавка» — це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Твір має соціальну спрямованість, адже перешкодою на шляху до одруження Наталки а Петром стає майнова нерівність.

Дія твору відбувається у полтавському селі. Зав'язка сюжету — це зустріч Наталки з возним, який пропонує їй одружитися з ним. Наталка не хоче й думати про таке одруження, бо вона чекає на Петра, який пішов на заробітки.

Конфлікт п'єси досягає кульмінації, коли Наталка категорично відмовляється одружуватися з возним, а Петро радить скоритися матері і пропонує їй усі зароблені гроші. Возний, якого розчулив такий акт самопожертви, зрікається Наталки на користь Петра.

Отже, тематикою «Наталки Полтавк » є показ соціальної нерівності, життя селян, бурлаків та чиновників, відтворення сільських звичаїв. Загалом мотив п'єси — розлука з коханим-бідняком та одруження з багатим нелюбом — був досить характерним для більшості тогочасних європейських мелодрам.

Композиційна побудова «Наталки Полтавки» є надзвичайно простою. Дія в п'єсі розвивається надзвичайно природно, легко й динамічно, по висхідній лінії, без зайвих сцен і картин, які б гальмували її, затримували розгортання сюжетної лінії. Відчувається органічна єдність усіх сцен у п'єсі, їх тісний взаємозв'язок. Жодну, навіть найнезначнішу сценку не можна вилучити, бо без неї п'єса багато б втратила: адже кожна дія, кожна репліка несе певне ідейно-художнє навантаження.

З композиційного погляду важливу роль відіграють уведені у п'єсу пісні: вони допомагають глибше і виразніше розкрити характери дійових осіб, сприяють розгортанню основної сюжетної лінії, розвитку конфлікту.

Певну композиційну роль відіграють і ремарки — авторські пояснення, зауваження в тексті драматичного твору за ходом дії, про час і обстановку на сцені, поведінку дійових осіб, міміку, жести, інтонацію тощо. У «Наталці Полтавці» вони лаконічні, але досить виразні.
Случайные рефераты:
Реферати - Лариса Петрівна Косач-Квітка
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Василь Бобинський – о знанії і незнанії (пошукова / курсова робота)
Реферати - Біографія Остапа Вишні
Реферати - Життя і творчість Архипа Тесленко
Реферати - Історична повість Богдана Лепкого "Мотря": хронотопічна структура твору
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 19
    Гостей: 19
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта