Створення Львівської залізниці на Україні
Віденський вокзал готується до важливої події - відкриття залізничного сполучення з галицькою столицею. Вранці 4 листопада урочистий ескорт прибув у Перемишль. Відбулася заміна локомотива. Новий паротяг, якому першим довелося подолати ново-зведену майже 100-кілометрову лінію, називався "Ярослав". О 10 годині за місцевим годиною він вирушив до Львова.

У жовтні 1861 р. було завершене будівництво вокзалу у Львові. У майбутньому він служитиме відправним пунктом для чотирьох залізниць: зі Львова до Кракова, до Чернівців, до Бродів і до Томашова, яких загальна довжина становитиме 110 миль.

У 1869 році 92-кілометрова лінія Львів-Броди досягла російського кордону і 12 липня була урочисто відкрита. Ще чотири роки довелося чекати аж поки не збудували залізницю до Радивилова з російської сторони. Тільки 28 вересня 1873 долі Галичина з’єдналася з Волинню, поки що, щоправда, тільки залізницею.

Залізниця Львів-Красне-Золочів-Тернопіль-Підволочиськ-Волочиськ стала для Галичини першою справді міжнародною лінією.

28 грудня 1870 р. залізничну колію отримав Тернопіль, 4 листопада 1871 р. (знову на іменини Карла Людвіга) було відкрито залізницю до Підволочиська і Волочиська.

У тому ж 1884-му у Відні була утворена Генеральна дирекція, у яку увійшло 11 розкиданих по країні дирекцій руху. У Східній Галичині на цю годину було шість державних колій: Львів-Стрий, Стрий-Станіславів, Хирів-Стрий, Дрогобич-Борислав, Станіславів-Гусятин і Долина-Вигода. Їх було достатньо, щоб у Львові відкрити Дирекцію руху державних залізниць – серйозного конкурента залізниці Карла Людвіга.

На початку ХХ сторіччя назріла необхідність будівництва нового вокзалу В Львові. Монументальна споруда Головного палацу Львова була віддана місту до експлуатації 26 березня 1904 року. Цього дня відбулося освячення та урочисте відкриття одного з найбільших вокзалів тогочасної Європи. Вокзал тоді дійсно був одним з найкращих у Європі і не тільки з огляду на архітектурне рішення; все отут було продумано для зручності пасажирів.

Львівська залізниця розпочала новий відлік часу, коли 16 липня 1990 року було проголошено суверенітет України, а 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла законодавчий Акт, який закріпив її незалежність. Залізничний транспорт теж переходив у безпосереднє підпорядкування молодої держави.

Перші роки самостійного економічного розвитку, переходу до ринкових відносин виявились для залізниць України, у тому числі і Львівської, нелегкими. Хоча було прийнято чимало правових документів урядів СНД, на нарадах керівників залізничного транспорту СНД, розрахунки за перевезення вантажів протягом 1992-93 рр. проводилися через Міністерство шляхів Росії. Довго вирішувалось і питання передачі вантажних, рефрижераторних вагонів залізницям України.

Складним для залізниці став перехід до ринкових відносин. Різко скоротилось надходження вантажів з інших магістралей, а також знизився обсяг їх власного навантаження.

Якщо в 1990 році залізниця відправила 107,1 млн. т вантажів, то в 1991 р. - 94,2, у 1992 р. - 81,7, у 1993 р. - 46,6 млн. т. Це, звичайно, призвело до зниження прибутків, зменшення джерел фінансування. З року в рік старіє рухомий склад, а поповнення його за рахунок придбання нових локомотивів, вагонів, електропоїздів, дизель-поїздів майже не відбувалось. Погіршилось і постачання потрібними запасними частинами, дизельним паливом. Якщо раніше не було проблем з їх придбанням, бо все необхідне поставлялося централізовано, те тепер керівництво залізниці змушене самотужки вирішувати ці важливі проблеми. Такий закон ринку, такі його вимоги.

Ускладнення завдань, зв’язаних з переходом до ринкових відносин, вимагали залучення до керівної роботи нових, більш грамотних кадрів. З широким світоглядом, самостійним мисленням, які здатні в нелегких економічних умовах так організувати діяльність у трудових колективах, аби не тільки виживати, а й забезпечувати виконання виробничих завдань, зменшувати витрати на експлуатаційну роботу, зміцнювати дисципліну та порядок. Це добре усвідомив Георгій Миколайович Кірпа, який 26 липня 1993 р. став начальником Львівської залізниці.

Львівська залізниця завдяки своєму географічному розташуванню зв’язує Україну з багатьма державами Заходу. З проголошенням незалежності розширюється співробітництво з ними, зростають перевезення вантажів і пасажирів. За останні п’ять років колектив магістралі не лише поліпшив організацію перевезень, але й підвищив вимоги щодо швидкості передачі вантажів, відбулося відкриття нових прикордонних переходів, розширено і реконструйовано розвантажувально-перевантажувальні пункти.

Тепер міжнародні пасажирські перевезення здійснюються між Україною і Польщею, а також транзитом зі Сходу на Захід через українсько-польські переходи Мостиська-Медика, Хирів-Кросценько, Ягодин-Дорохуськ, Ізов-Грубешув, Рава-Руська-Гребенне. Через згадані переходи курсує 28 пасажирських поїздів. 2 червня 1996 долі відкрито пасажирський маршрут Констанца-Краків, який буде проходити європейською колією через чотири держави - Румунію, Україну, Словаччину, Польщу, зупиняючись на станціях Дякове, Чоп, що на Закарпатті.

У важку годину переходу до ринкових відносин складно уявляти майбутнє Львівської магістралі. Але уся її стотридцятип’ятирічна історія свідчить про те, що вона з роками стала великим транспортним центром, постійно модернізовувалась, технічно оснащувалась. А в перші роки XXI століття стає транспортною артерією європейського рівня, де курсуватимуть її коліями швидкісні поїзди, які в лічені години доставлятимуть пасажирів і вантажі не лише в усі кінці України, але й у країни Заходу.

Необхідність будівництва залізниць на Україні виникла давно. Вони відігравали велику роль у сільському господарстві. Для України 90-х років ХХ сторіччя характеризувалося пожвавленням як у промисловості, так і в сільському господарстві. ЇЇ безкрайні степи швидко змінювали свій вигляд, будувалися фабрики і заводи, складалися нові промислові райони - Донецький вугільний, Криворізький залізничний і Придніпровський металургійний. У нових умовах не можна було обходитися без такого сучасного і досить розвинутого виду транспорту як залізничний, який знаходиться в найтіснішому зв`язку з всією економікою країни.

Разом з тим у залізничному будівництві позначилися вже названі вище колоніальні тенденції російської економічної політики. Російський уряд насамперед будував (або сприяв будівництву) ті магістралі, що сполучували українські землі не з українськими містами, а з московським промисловим районом. Будівництво залізниць, крім того, було пов`язане зі стратегічними планами імперії, що часто суперечило економічним потребам України.

У період з 1862-1900 відбувається жваве будівництво залізниць. Залізничні колії з'являються по всій Україні.

Під час Великої Вітчизняної війни, Українська залізниця змогла витримати навантаження по обслуговуванню фронту і тилу. Тільки в Південно-західному окрузі було знищено 10 тисяч кілометрів залізної колії. Збитки, нанесені залізничному транспорту. обчислювались в 10 тисяч карбованців.

Незважаючи на складності реформування економіки України, зв`язаного з переходом до ринкового господарства, Південно-Західні залізниці забезпечують роботу залізничного транспорту.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчість Дмитра Павличка
Реферати - Павло Тичина. Біографічні відомості
Реферати - Михайло Грушевський
Реферати - Мова і нація: акценти сучасності
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати - Василь Стус (пошукова робота)
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 55
    Гостей: 54
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта