Соціально-економічний розвиток країни та його планування
Суть і значення державних програм. Програмування національної економіки — як явище в системі державного регулювання економіки — було започатковане у світовій практиці в середині XX ст. Першими на цей шлях вступили Франція і Японія.

Сутність, програмуванні в системі державного регулювання економіки полягає:

в аналізі стану національної економіки і складанні узагальненого прогнозу на майбутнє;
визначенні найраціональнішого з позицій держави варіанта розвитку економіки;
розробці і реалізації заходів щодо досягнення поставлених цілей.
Об'єктивна необхідність програмування економіки зумовлена такими факторами:

наявністю потреби в глибоких і відносно швидких структурних перетвореннях національної економіки;
недостатньою ефективністю суто ринкових механізмів або їх нерозвиненістю.
Основними завданнями програмування — як форми державного регулювання економіки — є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання розвитку економіки.

Мета державного програмування— досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку економіки.

Програмування як форма державного регулювання має такі специфічні особливості:

воно є особливим способом втручання держави в економіку, який не усуває стихійності руху, а лише коригує його;
воно є елементом сучасної ринкової організації економіки, оскільки держава не керує агентами ринку, а лише орієнтує їх у поведінці і забезпечує в головному їх самостійність;
основу програмування становить структурне регулювання (з точки зору об'єкта програмування І з точки зору методу — селективного впливу);
програмування як форма впливу на економіку є систематичним і комплексним, тобто охоплює усі сфери фактори і стадії відтворення;
програмування деякою мірою, але оволодіває економічним розвитком.
Програмування — це процес орієнтації економіки з боку держави через регулярний і комплексний вплив на її структуру відповідно до варіанта соціально-економічного розвитку в рамках ринкового механізму.

За рівнем проблем як об'єктів програм розрізняють:

великомасштабні комплексні програми (комплексна програма науково-технічного прогресу в народному господарстві, програму розв'язання найважливіших соціальних проблем);
програми розвитку найважливіших ланок соціально-економічного розвитку (житлова програма для концепції підвищення рівня життя).
Програмування як елемент державного регулювання економіки найбільшого поширення набуло у практиці державного регулювання економіки США, Канади, франції і Японії. Широку відомість отримала програма освоєння ресурсів р. Теннессі, розроблена в США у ЗО-ті роки, Програми освоєння районів Півночі розроблені і реалізовані у Канаді. В Японії розроблявся ряд національних програм, найвідомішими з яких є програми "Технополіс", "План реконструкції Японських островів".

Державні програми, як правило, не е обов'язковими не лише для звичайних агентів економіки (приватних і державних), а й для самих державних органів управління. Виняток становлять державні цільові комплексні програми.

Цільові комплексні програми. Особливе місце у системі державних програм посідають цільові, комплексні програми.

Комплексно-цільова народногосподарська програма — це директивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко-економічних, науково-дослідних, техніко-виробничих, організаційно-господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів і які дозволяють — загальними зусиллями — вирішити народногосподарську проблему.

За змістом комплексні цільові програми поділяються:

соціально-економічні програми, спрямовані на вирішення проблем розвитку і удосконалення способу життя, підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, перетворення виробничих і соціальних умов праці, поліпшення умов відпочинку;
виробничі програми, орієнтовані на збільшення виробництва певних видів продукції (і послуг), розвиток нових видів виробництва, підвищення якісних характеристик продукції, підвищення ефективності використання ресурсів;
науково-технічні програми, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки і впровадження в практику нових видів техніки і технології;
екологічні програми;
регіональні програми, націлені на господарське освоєння нових районів, перетворення економіки сформованих регіонів України, формування територіально-виробничих комплексів.
Верховною Радою України схвалено такі пріоритетні напрями, що вимагають програмного вирішення:

Здоров'я людини.
Охорона навколишнього середовища.
Продовольство.
Наукомісткі технології (якість).
Ресурсозбереження.
Інформатика, автоматизація та приладобудування.
Нові речовини та матеріали.
Наукові засади національно-культурного відродження.
За встановленим переліком програм відкривається конкурс на розробку конкретних цільових наукових програм.
Случайные рефераты:
Реферати - Іван Франко. Курсова робота
Реферати - Панас Мирний
Реферати - Києво-Могилянська Академія
Реферати - Образи поеми Т.Шевченка "Гайдамаки"
Реферати - Життя і творчість Павла Тичини
Реферати - Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Франка "Зів'яле листя"
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія