Що таке нотаріат, нотаріус і нотаріальні дії
Під нотаріатом в Україні розуміється система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності (достовірності).

Нотаріус - це громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

У чинному законодавстві України про нотаріат не дано визначення поняття нотаріальної дії, хоч цей термін широко використовується. Разом із тим, виходячи зі змісту та правових наслідків їх вчинення, під нотаріальними діями слід розуміти посвідчення безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення, а також вчинення інших дій, спрямованих на позасудову охорону прав і інтересів осіб, що належать до повноважень нотаріальних органів. Вчинена нотаріальна дія є безспірним фактом, що не потребує додаткового доказу в суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо рішенням суду, що вступило в законну силу, не було встановлено іншого.

Роль органів нотаріату в реалізації і захисті прав та законних інтересів громадян

Майже кожній людині протягом життя хоча б раз доводилось або ще доведеться звертатись до нотаріуса. Зокрема, з питаннями засвідчення копій документів, посвідчення договорів дарування чи купівлі-продажу, оформлення спадщини, посвідчення доручень тощо.

Роль органів нотаріату в реалізації і захисті прав та законних інтересів громадян є досить важливою.

Дійсно, діяльність нотаріату відчутно впливає на різні аспекти суспільного життя. На органи нотаріату покладається позасудова охорона та захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб та держави шляхом вчинення в межах безспірних правовідносин нотаріальних дій.

Зокрема, органи нотаріату відіграють важливу роль у правовому забезпеченні економічних відносин в державі. В певній мірі це пов'язано з переходом вітчизняної економіки до ринкової форми господарювання, створення нових видів економічної діяльності.

Від якості роботи органів нотаріату залежить нормальне функціонування цивільного обороту країни, ефективність охорони і захисту майнових прав та законних інтересів громадян та організацій. Активне залучення нотаріату в регулюванні економічних відносин створює більшу стійкість і гарантованість у поведінці учасників цивільних відносин, дає можливість скоротити кількість правопорушень, ліквідує об'єктивні передумови їх виникнення.

Згідно звіту про роботу державних та приватних нотаріусів, нотаріусами у 2007 році всього вчинено понад 21 мільйон нотаріальних дій, з яких державними нотаріусами вчинено понад 4 мільйони нотаріальних дій, приватними – 47 мільйонів.

Хто може вчиняти нотаріальні дії ?

Нотаріальні дії в Україні можуть вчинятися:

- державними нотаріусами;

- приватними нотаріусами;

- іншими посадовими особами, що не є нотаріусами.

Державні нотаріуси працюють у державних нотаріальних конторах та у державних нотаріальних архівах.

До інших посадових осіб, які не є нотаріусами, але можуть вчиняти ті чи інші нотаріальні дії, відносяться:

а) посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів;

б) головні лікарі, їх заступники по медичній частині або чергові лікарі лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв; директори і головні лікарі будинків для престарілих та інвалідів;

в) капітани морських суден і суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України;

г) начальники розвідувальних та арктичних експедицій;

д) начальники та їх заступники по медичній частині, старші і чергові лікарі військових госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;

е) командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів;

є) начальники місць позбавлення волі.

Крім вищезазначених посадових осіб, слід звернути увагу на те, що нотаріальні дії у визначених законом випадках можуть вчиняти консульські установи України.

Які нотаріальні дії можуть вчиняти посадові особи, що не є нотаріусами та в яких випадках ?

Згідно із Законом України «Про нотаріат» посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів можуть вчиняти у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, такі нотаріальні дії: 1) вживати заходів до охорони спадкового майна; 2) накладати та знімати заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Крім того посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють також такі нотаріальні дії: 1) посвідчують заповіти; 2) посвідчують доручення; 3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 4) засвідчують справжність підпису на документах. Однак, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не мають права оформляти документи, призначені для дії за кордоном.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. Зокрема, консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;

2) вживають заходів до охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

6) засвідчують справжність підпису на документах;

7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

8) посвідчують факт, що громадянин є живим;

9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;

10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

11) посвідчують час пред'явлення документів;

12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;

13) вчиняють виконавчі написи;

14) приймають на зберігання документи;

15) вчиняють морські протести. Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.

Головні лікарі, їх заступники по медичній частині або чергові лікарі лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, директори і головні лікарі будинків для престарілих та інвалідів посвідчують заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів.

Капітани морських суден і суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України посвідчують заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України.

Начальники розвідувальних та арктичних експедицій посвідчують заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедиціях.

Начальники та їх заступники по медичній частині,старші і чергові лікарі військових госпіталів,санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів посвідчують заповіти та доручення військовослужбовців та інших осіб,які перебувають на лікуванні в госпіталях,санаторіях та інших військово-лікувальних закладах.

Командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів посвідчують заповіти та доручення військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії, - також заповіти та доручення робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців.

Начальники місць позбавлення волі посвідчують заповіти та доручення осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Які права та обов'язки має нотаріус ?

Згідно із законом нотаріус має право:

- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Що стосується обов'язків нотаріуса, то він зобов'язаний:

- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про нотаріат» і принесеної присяги;

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Роль органів юстиції щодо регулювання діяльності нотаріату в Україні

Роль органів юстиції щодо регулювання діяльності нотаріату України є надзвичайно важливою. Насамперед, це пов'язано з тим, що згідно зі статтею 11 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату. Відповідні кваліфікаційні комісії утворюються при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції. Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю можуть бути анульовані Міністерством юстиції України за поданням головних управлінь юстиції Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

При цьому, органи юстиції мають відношення й до роботи державних нотаріусів в Україні. Так, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції:

- відкривають і ліквідують державні нотаріальні контори;

- затверджують штати державних нотаріальних контор;

- призначають осіб на посади державних нотаріусів та звільняють їх з відповідних посад. Також, згідно із Положенням про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, управління юстиції міст Києва та Севастополя відповідні органи:

- організовують роботу установ нотаріату, перевіряють їх діяльність і вживають заходів до її поліпшення, здійснюють контроль за виконанням нотаріусами їх професійних обов'язків, забезпечують роботу кваліфікаційних комісій нотаріату, організовують та забезпечують надання нотаріусами правової допомоги з питань учинення нотаріальних дій;

- призупиняють діяльність нотаріусів, готують обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;

- затверджують розміри оплати за надання державними нотаріусами додаткових платних послуг правового і технічного характеру та забезпечують організаційне керівництво цією роботою;

- забезпечують і контролюють діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів;

- контролюють обіг спеціальних бланків та захисних знаків нотаріальних документів, готують подання до Мін'юсту щодо необхідності виготовлення печаток нотаріусів відповідно до зразків, затверджених Мін'юстом;

- контролюють своєчасність та правильність унесення нотаріусами записів до Єдиних реєстрів, що діють у системі нотаріату;

- проводять аналітично-методичну роботу, вивчають, узагальнюють та скеровують нотаріальну практику, готують для нотаріусів роз'яснення щодо застосування чинного законодавства з питань вчинення нотаріальних дій;

- організовують та контролюють стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю;

- за дорученням Мін'юсту організовують, забезпечують та контролюють виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах, а також конвенцій і угод щодо діяльності установ юстиції;

- затверджує кошториси видатків на утримання державних нотаріальних контор у межах доведених показників;

- здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання державних нотаріальних контор;

- тощо.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про нотаріат” керівництво державними нотаріальними конторами здійснюється Міністерством юстиції України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва та Севастополя.

Різниця між діями, які можуть вчиняти державні та приватні нотаріуси

На даний час в Україні нотаріусам, які працюють в державних нотаріальних конторах, надано більші повноваження ніж приватним нотаріусам. Зокрема, в частині надання їм прав на вчинення деяких нотаріальних дій. Так, приватним нотаріусам не надано повноважень щодо вчинення окремих нотаріальних дій, на вчинення яких відповідні повноваження дано виключно державним нотаріусам. Розмежування повноважень державних і приватних нотаріусів здійснено чинним законодавством України.

В таблиці наведено порівняння нотаріальних дій, які можуть вчиняти державні та приватні нотаріуси.

Порівняльна таблиця нотаріальних дій, які вчиняються державними та приватними нотаріусами

Види нотаріальних дій, які мають право вчиняти:

Державні нотаріуси

Приватні нотаріуси

Посвідчення правочинів (договорів, заповітів, довіреностей, шлюбних договорів та ін.)

Вчиняє

Вчиняє, за винятком: 1) посвідчення договорів довічного утримання; 2) засвідчення доручень для їх дії за кордоном.

Вжиття заходів до охорони спадкового майна

Вчиняє

Не вчиняє

Установлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме

Вчиняє

Вчиняє

Видача свідоцтва про право на спадщину

Вчиняє

Не вчиняє

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

Вчиняє

Вчиняє, за винятком випадку, якщо один із подружжя помер

Видача свідоцтва про посвідчення та про прийняття на зберігання секретних заповітів

Вчиняє

Вчиняє

Видача свідоцтва виконавцям заповіту

Вчиняє

Вчиняє, за винятком випадків: 1) коли заповідач не призначив виконавця заповіту; 2) відмови виконавця заповіту від його виконання; 3) коли виконавець заповіту був усунений від його виконання.

Оголошення секретних заповітів

Вчиняє

Вчиняє

Видача свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів)

Вчиняє

Вчиняє

Видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори

Вчиняє

Вчиняє

Накладення заборони відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого та рухомого майна, майнових прав

Вчиняє

Вчиняє

Засвідчення правильності копій (фотокопій) документів і виписок з них

Вчиняє

Вчиняє

Засвідчення справжності підпису на документах

Вчиняє

Вчиняє, за винятком випадків: 1) засвідчення справжності підпису на документах, призначених для дії за кордоном; 2) засвідчення справжності підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоді про усиновлення дитини.

Засвідчення правильності перекладу документів з однієї мови на іншу

Вчиняє

Вчиняє

Посвідчення факту, що фізична особа є живою

Вчиняє

Вчиняє

Посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці

Вчиняє

Вчиняє

Посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці

Вчиняє

Вчиняє

Посвідчення часу пред'явлення документів

Вчиняє

Вчиняє

Передання заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам

Вчиняє

Вчиняє

Прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів

Вчиняє

Вчиняє

Вчинення виконавчих написів

Вчиняє

Вчиняє

Вчинення протестів векселів

Вчиняє

Вчиняє

Пред'явлення чеків до платежу і посвідчення не оплати чеків

Вчиняє

Вчиняє

Вчинення морських протестів

Вчиняє

Вчиняє

Прийняття на зберігання документів

Вчиняє

Вчиняє

Засвідчення справжності електронного цифрового підпису на документах (за наявності технічної можливості роботи з електронними документами)

Вчиняє

Вчиняє

Наведена таблиця відображає сучасний стан повноважень щодо вчинення нотаріальних дій, які надані державним та приватним нотаріусами України. Проте, в країні триває процес змін та вдосконалення норм, що стосуються нотаріату. Тому слід наголосити, що останнім часом не припиняються розмови про надання приватним нотаріусам повноважень, які мають державні нотаріуси. Зокрема, на розгляді у Верховній Раді нині перебуває кілька законопроектів про внесення змін до Закону України "Про нотаріат”. Саме ці проекти й передбачають, що в майбутньому весь спектр нотаріальних послуг громадяни зможуть отримувати як у державних нотаріальних конторах, так і в приватних.

В якому місці нотаріус повинен вчинити нотаріальні дії ? Обмеження щодо вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених Законом України "Про нотаріат” та іншими актами законодавства України.

Наприклад, існують наступні обмеження, передбачені законодавством:

- нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників цієї нотаріальної контори. У таких випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі;

- за місцезнаходженням майна державними нотаріусами вживаються заходи щодо охорони спадкового майна; видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі спільної письмової заяви подружжя; оформляється свідоцтво про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки); видається свідоцтво про придбання житлових будинків з прилюдних торгів; накладається заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна; видається свідоцтво про придбання арештованого або заставленого майна з публічних торгів (аукціонів); посвідчується договір оренди земельної ділянки; посвідчуються договори управління нерухомим майном; провадиться посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин) та ін.;

- за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину майна, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави; видається свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них; приймаються претензії від кредиторів спадкодавця; укладається договір на управління спадщиною; видається свідоцтво виконавця заповіту, а також припиняється чинність повноважень виконавця заповіту; подається письмова заява про прийняття спадщини чи відмову від неї спадкоємцем тощо;

- за місцем виконання зобов'язання провадиться прийняття нотаріусом в депозит грошових сум і цінних паперів;

- посвідчення договорів про безоплатну передачу в приватну власність громадян не завершених будівництвом будинків садибного типу, що споруджувались (споруджуються) за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, здійснюється нотаріусом за місцем переселення;

- за місцем проведення аукціону здійснюється видача свідоцтва про придбання заставленого майна, яке складається лише з рухомого майна;

- посвідчення договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, посвідчення договорів іпотеки здійснюється за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням однієї зі сторін правочину;

- тощо.

Здебільшого нотаріальні дії державним нотаріусом державної нотаріальної контори вчиняються в приміщенні тієї контори, де відповідний нотаріус працює.

Чи може державний нотаріус вчинити нотаріальні дії поза приміщенням державної нотаріальної контори?

В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитись в приміщення нотаріальної контори, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза приміщенням державної нотаріальної контори, але в межах діяльності нотаріуса.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням нотаріальної контори, про це зазначається в тексті посвідчувального напису або на документі, що видається нотаріусом, із зазначенням фактичної адреси та причин, що призвели до вчинення нотаріальної дії поза зазначеним приміщенням.

Потреба у вчиненні нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори виникає в більшості випадків з поважних причин, до яких можна віднести захворювання, інвалідність, похилий вік особи, яка звертається до нотаріуса. На практиці, таким чином, найчастіше посвідчуються заповіти, договори довічного утримання, дарування, довіреності. Слід відзначити, що в такому випадку нотаріусу відшкодовуються фактичні транспортні витрати, здійснені ним для виїзду у визначене місце.

В які строки нотаріус повинен вчинити нотаріальні дії? В яких випадках вчинення нотаріальних дій може бути відкладене чи зупинене?

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі всіх необхідних документів.

В окремих випадках нотаріальні дії вчиняються не лише після оплати вчинення таких дій, а й сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб (зокрема, у випадках укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (квартири, будинків тощо).

Однак за певних обставин можливе відкладення чи зупинення вчинення нотаріальної дії.

Відкладення нотаріальної дії можливе з ініціативи нотаріуса чи іншої уповноваженої особи, а також з ініціативи заінтересованих осіб.

Підставами для відкладення вчинення нотаріальної дії з ініціативи нотаріуса є:

1) необхідність витребувати додаткові відомості або документи від громадян, посадових осіб підприємств, установ та організацій;

2) направлення документів на експертизу, якщо у нотаріуса виникають сумніви щодо достовірності документів;

3) необхідність упевнитись у відсутності в заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії, наприклад, коли відповідно до закону нотаріус повинен отримати згоду інших співвласників на відчуження одним із співвласників своєї частки майна.

Проте, в будь-якому випадку строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у вказаних випадках, не може перевищувати одного місця.

За обґрунтованою заявою заінтересованої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії повинно бути відкладено на строк не більше десяти днів. Якщо за цей строк від суду не буде одержано повідомлення про надходження заяви, нотаріальна дія повинна бути вчинена.

У разі одержання від суду повідомлення про надходження заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом (набрання законної сили рішенням суду по відповідній справі).

Законодавством України можуть бути встановлені й інші підстави для відкладення і зупинення нотаріальних дій.

Коли і як особа повинна підписувати нотаріально посвідчуванні? Чи може такі документи підписати інша особа?

Нотаріально посвідчуванні правочини (правочинами є договори, заповіти, доручення тощо), а також заяви та інші документи підписуються особою у присутності нотаріуса. Якщо ж правочин, заяву чи інший документ підписано за відсутності нотаріуса, громадянин особисто підтверджує відповідному нотаріусу те, що документ, який подається для посвідчення, підписаний ним особисто.

Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати правочин, заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса, такий документ може підписати інший громадянин.

Про причини, з яких громадянин, заінтересований у вчиненні нотаріальної дії, не міг підписати документ, нотаріус зазначає у посвідчу вальному написі. Разом з тим правочин не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.

Зокрема, якщо громадянин, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, неписьменний або сліпий, нотаріус зачитує йому текст необхідного документу; якщо ж сліпий громадянин письменний, він сам підписує документи.

Якщо глухий, німий або глухонімий громадянин, який звернувся до нотаріуса, письменний, він сам читає і підписує документ; якщо неписьменний – при вчиненні нотаріальної дії повинна бути присутня письменна особа, яка може порозумітися з ним, пояснити зміст і наслідки вчинюваної нотаріальної дії, а також засвідчити своїм підписом, що зміст правочину відповідає волі такого громадянина.

Які документи обов'язково потрібно мати особі при зверненні до нотаріуса за вчиненням нотаріальних дій?

Особі, яка звертається за вчиненням нотаріальної дії до нотаріуса при собі потрібно мати наступні документи:

а) паспорт або інший документ, який виключає будь-які сумніви щодо особи громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Зокрема, це може бути один із наступних документів:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний чи службовий паспорт;

- посвідчення особи моряка;

- посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України;

- національний паспорт іноземця або документ, що його замінює;

- посвідчення водія;

- посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни;

- посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи;

- свідоцтво про народження (подається лише неповнолітньою особою до 16 років за умови підтвердження хоча б одним із батьків про те, що ця особа є їх дитиною);

б) довіреність (лише в разі, якщо до нотаріуса звертається представник особи, а не сама особа, яка має намір, щоб нотаріусом було вчинено певну нотаріальну дію);

в) довідка про ідентифікаційний номер.

Однак, слід пам'ятати, що в разі, коли особа звертається до нотаріуса для укладення цивільно-правових правочинів (договорів купівлі-продажу, дарування тощо), то в такому випадку не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення таких договорів наступні документи: посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи.

У яких випадках нотаріус може правомірно відмовитись вчинити нотаріальні дії?

Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В той же час є випадки, коли нотаріус може правомірно відмовитись від вчинення нотаріальних дій.

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можна поділити на дві групи:

1) які взагалі унеможливлюють вчинення нотаріальної дії;

2) які не дають можливості вчинити нотаріальну дію в даний момент, але після їх усунення, вчинення нотаріальної дії стає можливим.

Якщо говорити про підстави, які взагалі унеможливлюють вчинення нотаріальної дії, то до них відносяться наступні:

1) вчинення дії не входить до компетенції нотаріальних органів взагалі;

2) вчинення дії суперечить закону;

3) для вчинення нотаріальної дії подані документи, що суперечать закону або містять відомості, що принижують честь і гідність громадян;

4) угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Щодо підстав, які не дають можливості вчинити нотаріальну дію в даний момент, але після їх усунення вчинення нотаріальної дії стає можливим, то до них відносяться наступні:

1) звернення за вчиненням нотаріальної дії, що не входить до компетенції даного нотаріуса чи посадової особи;

2) неподання відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії;

3) коли нотаріус має сумніви у тому, що фізична особа, яка звертається за вчиненням нотаріальної дії, розуміє значення, зміст, правові наслідки цієї дії (наприклад, знаходиться у стані афекту, алкогольного сп'яніння тощо) або діє під примусом;

4) коли з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень.

Нотаріус, що вчиняє нотаріальні дії, на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Відмову вчинити певні нотаріальні дії нотаріус оформляє шляхом винесення у триденний строк постанови про таку відмову.

Яким чином у нотаріуса засвідчити справжність підпису на документі?

Для чого потрібно засвідчувати справжність підпису особи на документі?

Слід зазначити, що метою засвідчення нотаріусом справжності підпису на документі є підтвердження підписання певного документа саме тією особою, від імені якої він виходить.

Що посвідчує нотаріус, засвідчуючи підпис особи на документі?

При посвідченні відповідного документа нотаріус не посвідчує викладені у ньому факти (не підтверджує те, що вони мали місце), а лише підтверджує, що підпис під даним документом зроблено тією чи іншою особою.

Чи може нотаріус засвідчити справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок поважних причин?

В окремих випадках на договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. В такому випадку нотаріусу надається:

1) документ, підпис на якому бажають, щоб було засвідчено нотаріально;

2) документ, що посвідчує особу (паспорт або інший документ) того за кого підписалась інша особа;

3) документ, що посвідчує особу (паспорт або інший документ) того хто підписався під документом за іншу особу.

Нотаріус же про причини, з яких фізична особа, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначає в посвідчу вальному написі. Однак варто пам'ятати, що договір не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.

На яких документах нотаріус має право засвідчувати справжність підпису особи, а на яких – не має?

Нотаріус може засвідчувати справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Не засвідчується нотаріусом справжність підпису фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності майна тощо). Проте, справжність підпису на зазначеному документі може бути засвідчена у випадку, якщо відповідний документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.

За наявності технічних можливостей роботи з електронними документами нотаріус засвідчує справжність електронного цифрового підпису на таких документах за передбаченими Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України правилами.



Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні

Чи можна поскаржитись на неправомірні дії або бездіяльність нотаріуса?

Чинним законодавством України передбачено порядок оскарження дій або бездіяльності нотаріуса.

Норми чинного законодавства, що регулюють питання оскарження дій або бездіяльності нотаріусів містяться у Конституції України, Кодексі адміністративного судочинства України, Законі України "Про нотаріат”, Законі України "Про звернення громадян” тощо.

Куди можна поскаржитись на нотаріуса?

Оскаржити дії чи бездіяльність державного нотаріуса можна двома способами:

- судовим (до судових органів);

- позасудовим.

Так, особа може оскаржити рішення (наприклад, Постанова про відмову вчинити нотаріальну дію), дії (наприклад, неправильне вчинення нотаріальних дій) або бездіяльність державного нотаріуса в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України до відповідного адміністративного суду.

Що ж стосується позасудового оскарження, то особа може подати скаргу (звернення) в порядку Закону України "Про звернення громадян” як безпосередньо до завідуючого державної нотаріальної контори, в якій працює державний нотаріус, на якого подається скарга, так і до головного управління юстиції Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Яким чином можна поскаржитись на нотаріуса?

Оскарження дій або бездіяльності державного нотаріуса здійснюється шляхом подання адміністративного суду.

Згідно зі статтями 105 і 106 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка має містити:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Причому на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Слід зазначити, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання не чинним рішення відповідача – суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача – суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача – суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача – суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Проте, відповідним переліком можливості позивача не обмежено, то ж позовна заява може містити й інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо позасудового оскарження, то слід відзначити, що в скарзі згідно із статтею 5 Закону України "Про звернення громадян” має бути зазначено орган, якому адресується скарга, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть його скарги, прохання (вимоги). Скарга може бути усною або письмовою. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Найкращий варіант – подання письмової скарги. Варто зазначити, що письмове звернення обов'язково повинно бути підписано його автором (авторами) із зазначенням дати. Згідно зі статтею 16 відповідного Закону до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. Однак, найкраще – це подавати копії відповідних документів, а їх оригінали пред'являти при потребі для ознайомлення. Відповідно до статті 17 ЗУ "Про звернення громадян” скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
Случайные рефераты:
Реферати - Павло Грабовський
Реферати - Життя та творчість Василя Стефаника
Реферати - Володимир Яворівський - людина, борець, письменник
Реферати - Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника
Реферати - Іван Драч
Реферати - М.С. Грушевський і розвиток школи й педагогічної думки в Галичині та Україні
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія