Що таке людянiсть
Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це, чи нi?
Усмiшка твоя-єдина,
Мука твоя - єдина,
очi твої - однi.
/ В. Симоненко, /

"Ти знаєш, що ти - людина?"
Людина, людство, людянiсть!

Скiльки в цих словах доброго, красивого, величного. Цi поняття оспiванi в пiснях i думах, в народних казках i в лiтературi, в музицi i в живописi.

Людянiсть, доброта, здатнiсть до спiвпереживання, спiвчуття - синонiми. Людянiсть i жорстокiсть - антонiми.

"Лагiдне слово й кiшцi приємне", - кажуть в народi.

"Возлюби ближнього свого, як самого себе", - проповiдує християнська мораль. I виконують цю заповiдь переважно простi люди, що знають цiну горю i стражданням. Так у роки вiйни люди, ледь живi вiд голоду, дiлилися останньою скоринкою з тими, кому було найтяжче, багатодiтнi матерi виховували ще й чужих дiтей-сирiт.

Материнство i людянiсть - теж синонiми. Кожна мати дивиться на свiт глибокими нiжними очима Мадонни Рафаеля. I саме вона найчастiше стає зразком виявлення доброти, чуйностi. Скiльки людяностi у вчинку наймички з однойменного твору Т. Г. Шевченка! А у жiнки з оповiдання О. Довженка "Мати", що доглядає чужих синiв (поранених льотчикiв) i платить за їхнє життя власним?

Протилежнiсть - звiряча жорстокiсть фашистiв.
... й очицi синi
Примарою перед бiйцем,
Його дiтей на Полтавщинi
Спалили iроди живцем
(I. Муратов, "Хлiб")

Здається, серце людини повинно згорiти повнiстю у полум'ї помсти, але цей боєць, прийшовши звитяжцем у Берлiн, бачить нiмецьку дитину...

I дружнiй "брот", що звався хлiбом,

Простяг сирiтцi вiд душi.

Людянiсть сильнiша за ненависть. Аналогiчно поводиться дядько Оверко з поеми В. Симоненка "Червонi конвалiї". "Ми не дикi конi, щоб усе топтати. Не такими нас ждуть!" - говорить Юрiй Брянський у романi О. Гончара "Прапороносцi".

Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро.

I не тiльки в умовах вiйни - хiба мало моральних випробувань випадає витримати людинi в повсякденному життi?

Кохання - одна з найсильнiших пристрастей. Коли воно справжнє, високе, то нi за яких умов люди не бажатимуть одне одному лиха. Вiддавати серце, а не вимагати цього вiд iнших - це теж людянiсть.

Людянiсть може виявитися i в ставленнi до малознайомої людини або до тварин. Згадаємо трагiчну iсторiю про собаку Бiма, Чорне Вухо. Здатнi спiвчувати не можуть стримати сльоз, дiзнаючись про його долю. Свiт нiби поляризується навколо нього - людянiсть вступає у двобiй з побутовою жорстокiстю. А хiба не доводилося нам бачити, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи то якусь iншу тваринку? Та чи кожен з нас виявився здатним зупинити його?

А от ще приклад, на якому можна зрозумiти, що таке - людянiсть. Часто ми знаємо, що поруч з нами живе якась одинока стара. Вона може i не просити про допомогу, але допомога їй дуже потрiбна. Чи кожен здогадається зайти до неї i спитати, чи не треба принести хлiба?

Та усе ж таки людянiсть - це не безхребетнiсть. Треба часом вмiти знаходити у собi сили бути вищим за нерозумiння i навiть посмiшки бездуших людей, вмiти наполягти на своєму, щоб здiйснити добру справу.

Що вдiє раб, знедолений, нещасний,
Як стане проповiдь читать своїм панам?

- ставила риторичне запитання Леся Українка в драмi "У катакомбах".

Стати до боротьби за чуже щастя - це теж людянiсть.

Не слiд забувати, що як не прагнуть люди до добра, людяностi, жорстокiсть i байдужiсть ще дуже живучi. Ми бачимо щодня їх прояви. Зневагу до бiдних, старих i немiчних. Презирство до iнвалiдiв, що iнколи змушенi жебракувати. Байдужiсть чиновникiв, що хiба через суд виконуватимуть власнi обов'язки, у тому числi покладенi на них саме для допомоги найнезахищенiшим з людей. Просто тих, хто проходить повз чужої бiди - останнiх найбiльше, можна сказати, що їх безлiч.

Це було завжди. Але завжди iснували й iншi люди. Хотiлося б, щоб бiльше було останнiх!

О. Гончар говорив у романi "Собор" про двох духiв, один з яких спонукає людей творити добро, а другий пiдбурює на зле. Спробуємо ж дослухатися до доброго!
Случайные рефераты:
Реферати - Коцюбинський Михайло Михайлович
Реферати - Десталінізація. Літературне оновлення 60-х років
Реферати - Іван Вишенський
Реферати - Курбас, Куліш, Крушельницький –коло друзів-творців
Реферати - Життя і творчість Бориса Олійника
Реферати - Дмитро Білоус
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 75
    Гостей: 74
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта