Румунія та Північна Буковина у роки Першої світової війни
Найавторитетнішим офіційним ідеологом у питанні "східної політики" королівської Румунії вважався професор І. Ністор, у працях якого обґрунтовувалась концепція "історичного права" Румунії на Покуття, Бессарабію і всю Буковину, вперше у румунській історіографії були сформульовані претензії на так звану Трансністрію (землі між Дністром і Південним Бугом).

Коли 1 серпня 1914 р. в Європі почалася світова війна, стало ясно, що Румунія не залишиться осторонь. У той час надзвичайно загострилися її стосунки з Австро-Угорщиною через суперництво за Трансільванію. Апетити Бухареста не обмежувалися територіями, більшість населення яких складали румуни, а розповсюджувались на угорські, сербські та українські землі.

На початку вересня 1916 р. після двох років політичних і дипломатичних маневрів та поступового дистанціювання від колишніх союзників - центральних держав - у Бухаресті була підписана угода про приєднання Румунії до Антанти.

Румунія вступила в Першу світову війну з метою приєднання нових територій і створення "Великої Румунії". Чи не найголовнішим об`єктом зазіхань були етнічні українські землі. Засоби масової інформації Румунії того часу чимало зусиль доклали для формування відповідної громадської думки і привертання на свій бік тієї частини політичних діячів і інтелігенції Буковини, яка в роки Першої світової війни орієнтувалась на Габсбурзьку імперію. Ще у листопаді 1914 р. румунські політичні діячі Буковини вимагали від короля Румунії не вступати у війну проти Австро-Угорщини, бо для румунського народу Росія являє "найбільшу небезпеку", "від якої може захистити тільки сильна Австрія". Вони були вірні Австро-Угорській імперії навіть тоді, коли вона вже розповзалася під тиском визвольних рухів уярмлених нею народів.

Так, К. Ісопеску-Ґрекул, оголошуючи 22 липня 1918 р. заяву "румунського парламентського клубу" буковинських депутатів з проханням до віденського уряду захистити "життєві інтереси румунів Австрії", чітко підкреслював, що відмова у захисті могла б привести до катастрофи, бо "пан Вільсон і Антанта приєднали б нас, всупереч нашій волі, до румунського королівства".

Отже, на той час серед румунських політичних діячів Буковини не припускалася й гадка про об’єднання краю з королівською Румунією, а навпаки - висловлювалися побоювання перед можливістю такої небажаної перспективи.

У другій половині жовтня 1918 р. у виступах в австрійському парламенті депутата від Буковини Г. Григоровича підкреслювалося, що "у буковинських румунів немає абсолютно ніякого сумніву в тому, що українська частина (Буковини. - Авт.) повинна належати Україні, а румунська - Румунії". На той час ніхто з політичних діячів румунської громади Буковини не висував претензій на північну частину краю, заселену переважно українцями.

Але у кінці жовтня 1918 р. різко активізувалися прихильники гасла "Великої Румунії". Так, сучавська газета "Вяца ноуе" 27 жовтня 1918 р. виступила із засудом "національної ради" у Відні, яка пропонувала розподіл Буковини за національною ознакою. "Що стосується Буковини, - писала газета, - то нам здається, що наші депутати в парламенті поспішили погодитись на її розчленування... Історично і географічно Буковина єдина. Це суто румунська територія не тільки від Сучави до Прута, але й від Ватра-Дорней до Дністра". Таку ж позицію обстоювала й румунська газета "Гласул Буковіней", яка 25 жовтня 1918 р. писала: "Ми не визнаємо ніякого права українців на жодну частину Буковини як української землі і закликаємо всіх румунів... чинити опір... відчуженню нашої стародавньої землі".

Одночасно з ідеологічною обробкою населення правлячі кола королівської Румунії за допомогою про-бухарестських політичних діячів Буковини на чолі з Я. Флондором намагалися створити хоча б видимість "правових засад" приєднання до Румунії всієї Буковини. На противагу "національній раді" у Відні було вирішено створити нову "національну раду" в Чернівцях. 27 жовтня 1918 р. "конституанта", ініційована Бухарестом, прийняла резолюцію про створення "Румунської національної ради" і "об’єднання всієї Буковини з рештою румунських країв у національну державу".

Поспішність у проведенні "конституанти" була викликана терміновою потребою у рішенні фіктивних "представницьких зборів" як формального приводу для інтервенції Румунії. 11 листопада 1918 р. румунська армія вступила на північну частину Буковини. А на другій день на території краю було запроваджено стан облоги. Н. Йорга пояснював запровадження надзвичайних заходів тим, що тут "справи схилились на користь українців".

Зусилля румунського уряду і флондорівського оточення були спрямовані на юридичне оформлення акта "об’єднання". З цією метою 23 листопада 1918 р. "Комітет буковинських емігрантів" був передислокований румунським урядом з Ясс у Чернівці. На терміновому засіданні 25 листопада до складу "Румунської національної ради" було кооптовано відразу увесь "комітет емігрантів" у складі 54 чоловік на чолі з І. Ністором. Після кооптації "національна рада" ухвалила рішення скликати через три дні "Конгрес буковинського народу", на якому "об’єднання" Буковини з Румунією було б проголошено в такій формі, яка б являла собою правову основу.

Вступ румунської армії у північну частину Буковини віддалив на 22 роки здійснення волі українського населення краю, висловленої 3 листопада 1918 р. на Буковинському народному вічі в Чернівцях.

Уряд ЗУНР заявив протест Румунії у зв’язку з окупацією північної частини Буковини, але не міг допомогти буковинцям, бо Західноукраїнська держава уже вела оборонні бої проти польських військ. Уряд гетьманської України доживав останні дні і теж не мав реальної воєнної сили, щоб стати на захист своєї фактично вже приєднаної території. Водночас румунські анексії не були у подальшому визнанні УСРР ні СРСР.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя та творчість Григорія Сковороди
Реферати - Василь Еллан-Блакитний
Реферати - Іван Франко. Курсова робота
Реферати - Журналіст і митець Анатолій Марущак
Реферати - Естетична функція кольору в романах Павла Загребельного
Реферати - Дмитро Білоус
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 28
    Гостей: 28
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта