Романський стиль. Готика
Термін «романський стиль» виник порівняно недавно — у першій половині ХІХ ст., коли був виявлений зв'язок середньовічної архітектури з римською.
У XI—ХП ст. церква мала величезний вплив на життя суспільства загалом, зокрема на духовне життя, культуру й державність, тому вона виявилася й головним замовником архітектурних споруд, що сьогодні розглядаються як твори мистецтва.
У церковних проповідях піднімалася тема гріховності світу, сповненого зла й спокус, підвладного впливу таємничих і страшних сил. Ця тема сприяла розвитку в романському мистецтві Західної Європи етичного й естетичного ідеалу, протилежного до античного мистецтва. У зв'язку з тим, що провідним видом мистецтва в той період була архітектура, їй приділялася роль тієї ланки, що «впливала» візуально й духовно на віруючих. Сюжети Страшного суду й Апокаліпсиса, біблійні сцени, скульптури — ось що масово було присутнє в оформленні церков. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті полум'яної духовної експресії й зовнішньої потворності.
Романські храми, переважно монастирські, повинні були виглядати масивно, міцно і надійно, тому будувалися вони з великого каменю, мали прості форми, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, дуже вузькі дверні й віконні отвори і півциркульні арки. Суворі, важкі зовнішні форми надавали романському храму суворого і простого вигляду. Щоб якось «розвантажити» конструкцію храму, архітектори створили склепіння у вигляді хрестів. Безліч вільних площин сприяла поширенню монументальної скульптури, що знайшла своє и ісие на площинах стіни або поверхні капітелей і виражалася у формі рельєфу.
Фігурні композиції мають різні масштаби; їхні розміри залежать від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Крім того, фігури знаходяться у певному співвідношенні з архітектурними формами. Зображення в"середині — більші, ніж ті, що знаходяться у кутках. На фризах фігури мають присадкуваті форми, на носійних частинах — подовжені. Саме таке розташування фігур і їхніх форм є характерною рисою романського стилю.
Споруди романського мистецтва розсіяні по всій Західній Європі У Німеччині в цьому стилі побудовані собори в містах, розташованих на Рейні. Але найбільша кількість пам'ятників XI—XII ст. була побудована у Франції. В архітектурі й скульптурі спостерігається розмаїтість форм і цікаве вирішення конструктивних проблем. У храмах Бургундії були зроблені перші кроки до зміни конструкції склепінних перекриттів у типі базилікального храму. П'ятинефна монастирська церква в Клюні — найбільший храм із побудованих у той час — класичний зразок такого типу. Французькі архітектори розробляли конструкції, що збільшують обсяг внутрішніх приміщень, але при цьому забезпечують надійність склепінь. Жертвуючи верхнім світлом, у центральному нефі будівельники зводили так звані зальні церкви однакової або майже однакової висоти, завдяки чому розпір центрального склепіння почасти компенсувався зустрічним тиском бічних. Бічні нефи робили навіть двох'ярусними, що збільшувало їхню вагу, а також робило будівлю більш місткою. Щоб полегшити склепіння центрального нефа, йому надавали стрілчастого перетину, вводили підпірні арки, що приймали основне навантаження, і верхнє склепіння прорізали вікнами
У XII ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульп гурні зображення. Найчудовішим творінням романської монументальної плас тики є гігантські рельєфні композиції над порталами храмів Сюжетами найчас тіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду. Композиція суворо підпорядкована принципу ієрархії: у центрі величезна й нерухома фігура Христа, навколо неї — безліч фігур, що передають бурхливий рух. У романській пластиці поєднуються піднесене й повсякденне, груботілесне і навіть абстрактно гротескне. Зображення страшного суду наочно демонструють богословську схему ієрар хічної структури світу. Центром композиції завжди служить величезна фігура Христа. У верхній частині — небо, у нижній — грішна земля, праворуч від Христа розташовані рай і праведники (добро), ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). Сюжет Страшного суду присутній у кожно му храмі, але схеми його виконання досить різноманітні Наприклад, у тимані собору Сент-Лазар в Отені в сцені Страшного суду поруч із грізним і величним образом Христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що супроводжується крутійством диявола й анге на, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним
На відміну від французького, німецьке романське мистецтво розвивалося менш послідовно. У період найвищого загострення боротьби між імперією й папством церковне мистецтво набуло в Німеччині рис суворого аскетизму. «Суворий стиль» можна побачити на численних дерев'яних розп'яттях XII ст Рівні, рівнобіжні, суворі лінії складок одягу, такими ж паралелями намічені волосся, борода; Христос не страждаюча людина, а суворий і безпристрасний суддя, який переміг смерть. Найвідомішим є «Розп'яття Імервальда» (назване на честь майстра).
На зміну романському мистецтву прийшла готика. Синонімом варварства назвали історики Відродження середньовічне мистецтво. На відміну від романського, готичне мистецтво «пропагує» інтерес до людських почуттів, звертається до краси реального світу, повертається до індивідуальності Готичне мистецтво є символом квітучих торговельних і ремісничих міст-комун, що домоглися популярності й самостійності усередині феодального світу. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором. Для готичного стилю характерні гострі споруди, зі стрілчастими склепіннями, безліч кам'яного різьблення і скульптурних прикрас. Важко знайти слова, щоб описати пишноту, багатство й стрункість готичного собору. Нескінченні стріли веж і оашточок вимпергів, фіалів і загострених арок тягнуться вгору. Але вражає не стільки спрямованість собору в небеса, скільки багатство аспектів, що відкривається, коли обходиш собор навколо На відміну від романської церкви з її чіткими, легко доступними для огляду формами, готичний собор неозорий, часто асиметричний і навіть неоднорідний у своїх частинах кожний з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний, але при цьому дуже гармонічний. У загальній конструкції стіни ніби «губляться» за арками, галере ями. вежами, майданчиками з аркадами, величезними вікнами, за нескінченно складною грою ажурних форм. Весь простір собору, і всередині, і зовні, заповне ний неймовірною кількістю скульптур (у Шартрському соборі їх близько десяти тисяч). Статуї займають не тільки портали й галереї, їх також можна знайти на покрівлі, карнизах, під склепіннями капел, на кручених сходах, навіть на ринвах і на консолях. Словом, готичний собор — це цілий світ, відображення середню вічного міста.
Готичні форми в культовій архітектурі вже з'являються в період розквіту романського стилю (Х!І століття). У XIII ст. готичний стиль досяг вершин — висока готика. Згасання припадає на XIV—XV ст. — полум'яна готика. До будівництва церков підключаються будівельні артілі, до складу яких входять про фесійш ремісники й архітектори. Численні артілі, які кочують із міста в місто, обмінюються досвідом і знаннями. Деякі готичні собори зводяться не одне покоління, знання передаються синам, при цьому романський стиль непомітно «розбавляється» елементами готичного.
Динамічність, легкість і мальовничість соборів визначає характер міських будівель, що витягаються догори услід за соборами. У міській архітектурі з'являються нові ідеї католицької церкви, що свідчить про самосвідомість городян, яка зростає, про нове уявлення про світ. У готичному соборі усе підпорядковане однаковій системі: стійкі каркасні системи, хрестово-реберні стрілчасті зводи, арки стрілчастої форми і т. п. Вигляд собору істотно змінюється як внутрішньо, так і зовні.
Класичним вираженням готичного стилю є собор Паризької Богоматері, будівництво якого почалося в XI, а закінчилося в ХШ ст. Можна уявити собі, як переконливо виглядав собор Паризької Богоматері в середньовічному Парижі, із його ламаними вуличками і маленькими двориками уздовж берегів Сени, якщо й у наші дні архітектура собору змушує зблякнути такі стилі, як бароко, ампір, класицизм.
Случайные рефераты:
Реферати - Колискові пісні
Реферати - Матвій Шестопал
Реферати - Михайло Драй-Хмара. Життєвий і творчій шлях
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати - Життя та творчість Івана Багряного
Реферати - Життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 12
    Гостей: 12
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта