Роль Національного банку України на ринку цінних паперів
Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк.

У Законі "Про Національний банк України" (ст. 29) визначено, що "... операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням Національного банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань".

Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єкта регулювання на грошовий ринок. Такі операції можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інструмент регулювання операції на відкритому ринку е передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьому значно звужуються можливості довгострокового антиінфляційного управління.

Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економічною основою операцій центрального банку на відкритому ринку е монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому.

За наявного рівня попиту на ресурси центрального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому ринку визначає реальний обсяг пропозиції банківських ресурсів.

Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі Цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відбивається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку — і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку проявляється при продажу центральним банком цінних паперів.

У більшості розвинутих країн, де зберігається орієнтація грошової політики на регулювання вартості кредиту, основним об'єктом операцій на відкритому ринку е ставки за кредитами. Це пов'язано з тим, що ставки за довгостроковими інструментами грошово-кредитного ринку більшою мірою прив'язані до інвестиційних рішень, а тому їм надається перевага в підтримці їхньої невідчутності до кон'юнктурних коливань ринку.

Операції на відкритому ринку використовуються центральними банками всіх розвинутих країн, але в різних масштабах. Є ціла низка перепон для інтенсивного використання їх: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій в необхідних розмірах тощо.

Можливість проведення операцій на відкритому ринку сприяє тому, що цей інструмент є дуже зручним для нейтралізації певних обсягів надлишкової ліквідності.

НБУ на ринку цінних паперів

Широкого застосування операції на відкритому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчасності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було покладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань.

Національний банк України виконував обов'язки генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування, розміщення державних облігацій та проведення платежів за ними, а також депозитарію за державними облігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, та дилера на вторинному ринку.

Учасниками ринку державних облігацій, крім Міністерства фінансів України та Національного банку України, можуть бути комерційні банки, юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків, нерезиденти й організаційно оформлені торговельні системи.

У березні 2000 р. у зв'язку з необхідністю приведення нормативних актів Національного банку України з питань функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики відповідність до Закону України "Про Національний банк України" постановою Правління Національного банку № 116 від 22.03. 2000 р. затверджено нове Положення про порядок здійснення установами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики, яке замінило відповідне Положення про порядок функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики № 15 від 26.01. 1996 р.

Випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) здійснюється на пред'явника у формі, визначеній в умовах випуску, які встановлюються постановами Кабінету Міністрів України. Згідно з ними за дорученням Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів здійснює випуск ОВДП, а також виконує обов'язки гаранта вчасності сплати доходу та погашення їх. ОВДП можуть бути об'єктом цивільно-правових угод відповідно до умов випуску.

Відповідно до названого Положення чітко визначено функції Національного банку України на ринку облігацій внутрішньої державної позики, зокрема:

виконання операцій з обслуговування державного боргу, пов'язаних із розміщенням ОВДП, погашенням їх та виплатою доходу за ними;
здійснення депозитарної діяльності з ОВДП, включно з обслуговуванням операцій Міністерства фінансів України з ними;
проведення операцій на відкритому ринку з купівлі та продажу ОВДП з метою регулювання обсягу грошової маси, що перебуває в обігу;
здійснення рефінансування комерційних банків під заставу ОВДП.
Виконуючи ці функції Національний банк України як генеральний агент з обслуговування ОВДП та проведення платежів за ними здійснює такі операції:
розсилає повідомлення Міністерства фінансів України про проведення аукціонів;
здійснює збір заявок від учасників аукціонів та підготовку аналітичної інформації щодо визначення ціни відсіку або встановлення рівня дохідності при придбанні ОВДП;
проводить розміщення ОВДП згідно з визначеною Міністерством фінансів України ціною відсіку або встановленим рівнем дохідності;
надає учасникам аукціонів; інформацію про результати їхнього проведення;
виконує Клірингові розрахунки та організовує проведення платежів за результатами аукціонів.
Окрім того. Національний банк України може купувати облігації внутрішньої державної позики за рахунок власних коштів і продавати їх на вторинному ринку.

Розміщення державних облігацій на первинному ринку державних цінних паперів здійснюється через комерційні банки, які виконують функції фінансових посередників і проводять операції з придбання облігацій за рахунок мобілізованих ресурсів як вкладення в державні цінні папери за дорученням юридичних та фізичних осіб, які є клієнтами комерційних банків. Участь нерезидентів на ринку державних цінних паперів може здійснюватися через уповноважені банки, які за дорученням нерезидентів здійснюють операції з державними облігаціями.

Розміщення облігацій внутрішньої державної позики на первинному ринку організовує і проводить за доручення Міністерства фінансів Національний банк України на основі аукціонів:

з оголошенням обсягу облігацій, виставлених на продаж;
без оголошення обсягу облігацій, що пропонуються до продажу;
з оголошенням (або без оголошення) обсягу реалізації облігацій за фіксованими цінами, що встановилися на попередньому аукціоні.
Аукціон, що проводиться з попереднім оголошенням обсягу облігацій, виставлених на продаж, вважається таким, що відбувся, у разі реалізації 20% облігацій від їхньої загальної кількості.

Покупцями облігацій на торгах виступають комерційні банки. Вони можуть подавати заявки на придбання облігації на аукціонах за рахунок:

власних і залучених коштів, за умови дотримання встановлених Національним банком економічних нормативів;
коштів клієнтів за їхніми дорученнями. Комерційні банки допускаються до участі в аукціонах за умови укладання угоди про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з облігаціями і набуття статусу депонента Депозитарію Національного банку України.
Придбання комерційним банком облігацій за дорученням клієнтів резидентів, а також за рахунок власних і залучених коштів з метою подальшого перепродажу проводиться за умови:
наявності дозволу уповноваженого органу на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів;
виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;
надання комерційному банку права на ведення рахунків депозитарного обліку за облігаціями, які перебувають у власності його клієнтів;
наявності угоди з клієнтами на придбання облігацій на аукціоні, що проводиться Національним банком України.
Для обслуговування клієнтів-нерезидентів комерційний банк повинен одержати статус уповноваженого та укласти з Національним банком України угоду про обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій.

В угоді визначаються порядок встановлення банкам можливих обмежень обсягів придбання нерезидентами облігацій, а також умови переведення ОВДП з рахунків у цінних паперах від одного уповноваженого банку до іншого. Копію угоди з нерезидентом про обслуговування його операцій з облігаціями на первинному та вторинному ринках уповноважений банк обов'язково повинен подати на реєстрацію до Національного банку України. На підставі цієї копії кожному нерезиденту присвоюється індивідуальний код клієнта уповноваженого банку за структурою, що встановлена чинними нормативними актами з питань депозитарної діяльності з державними цінними паперами. Не допускається встановлення для одного нерезидента різних за значенням кодів.

Статусу уповноважених банків для обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій можуть набувати тільки ті банки-резиденти, які уклали відповідні угоди з Національним банком України. Уповноважені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати такі операції:

придбання облігацій на торгах, що проводяться Національним банком України, і грошові розрахунки за їхніми результатами;
операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;
депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів;
платежі за облігаціями при погашенні їх та сплаті доходу.
На підставі угоди з уповноваженими банками Національний банк за погодженням з Міністерством фінансів України може встановлювати обмеження на обсяги придбання нерезидентами облігацій. При визначенні обмежень враховуються потреби Міністерства фінансів у коштах для покриття дефіциту бюджету, розподіл за термінами погашення сум платежів за облігаціями, що придбані нерезидентами на попередніх торгах, тенденції зміни валютного курсу тощо.

Винятково важливе значення має чітке врегулювання операцій комерційних банків на вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики. Відповідно до розділу 5 названого Положення комерційні банки, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, є безпосередніми учасниками біржових торгів облігаціями державної позики, які укладають прямі договори з фондовою секцією біржі та Національним банком України про депозитарне обслуговування.

Ведення рахунків у цінних паперах комерційних банків, які не проводять професійної діяльності на ринку ОВДП, здійснюють на договірних засадах зберігачі, що уклали договори про депозитарне обслуговування з Національним банком України як депозитарієм державних цінних паперів.

Розширення кола безпосередніх учасників ринку облігацій пов'язане з виходом на нього торговців цінними паперами, що не належать до установ банківської системи. З метою недопущення зловживань на ринку облігацій право безпосереднього виходу на цей ринок слід надати торговцям, які мають найбільш стабільні позиції на фондовому ринку і значний досвід у цій сфері діяльності. Такий відбір здійснюють органи державної виконавчої влади, які безпосередньо контролюють діяльність торговців цінними паперами.

На підставі рішень цих органів Національний банк України може укладати окремі угоди з торговцями цінними паперами щодо надання їм програмно-технологічних засобів участі в торгах облігаціями та ведення депозитарного обліку операцій з ними. Угоду може бути укладено за умови придбання програмно-технологічних засобів електронної пошти та подання копії угоди з комерційним банком про розрахункове обслуговування. Відповідно до цієї угоди торговець цінними паперами має право:

придбати облігації за рахунок власних коштів, а також за дорученням клієнтів резидентів;
відкрити рахунок депозитарного обліку в Депозитарії Національного банку України та окремий грошовий субрахунок у його операційному управлінні;
одержати програмно-технологічні засоби участі в торгах облігаціями та захисту інформації від несанкціонованого доступу;
підключити програмно-технологічні засоби електронної пошти до телекомунікаційної мережі Національного банку України.
У торгах облігаціями можна виділити кілька організаційних етапів:
підготовчий, пов'язаний зі складанням інформаційного повідомлення про проведення торгів та його поширенням серед учасників ринку;
здійснення торгів;
підсумковий, що охоплює проведення платежів за результатами розміщення облігацій.
Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь у ньому приймається Міністерством фінансів України за погодженням із Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів надсилає Національному банку України повідомлення про проведення торгів, у якому зазначається:

дата і час проведення аукціону;
кількість облігацій, що виставляються на продаж (у разі, якщо є обмеження);
термін погашення облігацій та виплати відсотків за ними. При розміщенні дисконтних облігацій дати виплати доходу не вказуються;
вимоги щодо подання заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дробової частини у їхній ціновій частині тощо;
дата і час переказу коштів за результатами проведення торгів та номер рахунку в операційному управлінні Національного банку, на якому здійснюється акумулювання коштів;
штрафні санкції, які можуть застосовуватися до порушників платежів.
За умови розміщення облігацій за фіксованими цінами, що встановилися на попередньому аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. На підставі договору з Національним банком учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи "ЛІГА", які забезпечують формування та передавання заявок на участь у торгах та отримання даних за їхніми результатами. З використанням цієї системи учасники торгів подають до Національного банку заявки на придбання:

зазначеної в заявці кількості облігацій за фіксованими в них цінами і мають назву конкурентних;
зазначеної в заявці кількості облігацій за середньозваженими цінами, які визначаються за результатами аукціону й мають назву неконкурентних.
Заявки на торги засвідчуються підписами (в електронній формі) уповноважених осіб їхніх учасників. Під час проведення аукціону до заявок може входити необмежена кількість конкурентних і неконкурентних пропозицій.

При розміщенні облігацій за фіксованими цінами його учасники надають лише неконкурентні пропозиції. Задоволення цих пропозицій здійснюється Національним банком України за середньозваженими цінами, які було встановлено на попередньому аукціоні.

Отже, повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків і торговців цінними паперами) можна вважати своєрідною формою угод із розміщення облігацій між Національним банком України як генеральним агентом. Міністерством фінансів України та юридичними особами, які беруть участь у продажу державних боргових зобов'язань. Цією "угодою" визначено порядок продажу облігацій, правила здійснення розрахунків та штрафні санкції, які може бути застосовано до порушників платіжної дисципліни. Проведення торгів облігаціями здійснюється за такою схемою.

У день проведення торгів у час, зазначений у повідомленні, заявки, які надійшли телекомунікаційною мережею від його учасників, розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи "ЛІГА" визначається склад учасників торгів, котрі подали пропозиції щодо придбання облігацій.

На підставі даних довідника, який відображає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених умовами їхнього допуску до участі в розміщенні облігацій, формується перелік учасників, заявки яких не допускаються до участі в торгах. Заявки цих учасників програмними засобами системи "ЛІГА" вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій.

На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час продажу їх, тобто ціни, нижче від якої заявки учасників торгів не задовольняються.

Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим особам Міністерства фінансів України для визначення обсягів залучення коштів та встановлення ціни відсікання на основі:

загального обсягу розміщення облігацій;
розрахункової дохідності облігацій;
встановленої облікової ставки Національного банку України;
курсу національної грошової одиниці стосовно іноземної;
рівня ставок за кредитами і депозитами комерційних банків та інших даних.
Аукціони з розміщення облігацій внутрішньої державної позики можуть проводитися за попередніми та остаточними заявками й умовами. На основі попередніх заявок, що надаються комерційними банками до Національного банку України як від свого імені, так і від імені клієнтів, Міністерство фінансів України визначає попередню ціну продажу облігацій, нижче якої заявки не будуть задовольнятися. Комерційні банки на підставі інформації про попередню ціну уточнюють свої конкурентні й неконкурентні заявки і надсилають до Національного банку остаточні заявки. У цих заявках банки можуть підвищувати ціни на придбання облігацій та обсяги купівлі їх порівняно з попередніми заявками. Якщо остаточні заявки від комерційних банків у заздалегідь визначений час не надійшли до НБУ, попередні заявки набувають сили остаточних. Міністерство фінансів на основі остаточних заявок визначає ціну відсікання щодо продажу облігацій.

Приймаючи рішення про ціну відсікання, Міністерство фінансів надає Національному банку:

глобальний сертифікат, яким визначається загальний обсяг випуску облігацій;
доручення на задоволення заявок щодо придбання облігацій, у якому вказується ціна відсікання та середньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні пропозиції.
Глобальний сертифікат складається в двох примірниках, один із яких залишається на зберіганні в Міністерстві фінансів України.

За дорученням Міністерства фінансів України Національний банк формує зведену відомість розподілу облігацій за їхніми власниками — учасниками торгів, які відповідно до поданих заявок та встановленої ціни відсікання придбали облігації на торгах. Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів, відсікаються і не задовольняються.

Розміщення облігацій здійснюється за такими правилами.

Конкурентні заявки є пріоритетними і задовольняються в першу чергу.

Неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженими цінами, які розраховуються на підставі поданих конкурентних заявок.

У разі обмеження обсягу розміщення облігацій:

неконкурентні заявки мають задовольнятися не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок;
неконкурентні заявки не мають права брати участі в аукціоні, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсязі пропозиції щодо розміщення облігацій;
конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ціною відсікання задовольнити неможливо, може бути задоволене не в повному обсязі, а пропорційно в межах залишку від задоволення конкурентних заявок за цінами, вищими за визначену Міністерством фінансів ціну відсікання. У цьому разі неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні;
неконкурентні заявки, що надійшли до Національного банку України раніше, вважаються пріоритетними відносно інших заявок під час проведення продажу облігацій за фіксованими цінами.
У разі перевищення попиту над пропозицією (при встановленні обсягу продажу) неконкурентні заявки задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок.

На підставі зведеної відомості розподілу облігацій за учасниками торгів і даних депозитарного обліку на клірингових засадах формуються дані про результати проведення торгів.

Клірингові розрахунки проводяться з урахуванням взаємних грошових зобов'язань між учасниками торгів за придбані облігації, з однієї сторони, та Міністерством фінансів України, з іншої, при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збігаються.

Національний банк України зобов'язаний надсилати учасникам аукціонів офіційне повідомлення про результати аукціонів. Це повідомлення містить розрахунок взаємних зобов'язань за аукціонами з розміщення облігацій та дані про обсяги сплат, що здійснюються за рахунок державного бюджету.

Для здійснення контролю за розрахунками з державним бюджетом ОПЕРУ Національного банку України подаються:

доручення Міністерства фінансів України на задоволення заявок із придбання облігацій;
глобальний сертифікат;
зведена відомість розподілу облігацій за учасниками торгів;
клірингова відомість переказу коштів від учасників ринку, які придбали облігації.
Одночасно засобами телекомунікаційного зв'язку Головному управлінню державного казначейства України подається клірингова відомість, що характеризує загальні обсяги платежів від учасників торгів та за рахунок коштів державного бюджету при погашенні або сплаті доходу за облігаціями.

Отже, під час розміщення облігацій застосовуються різні схеми:

аукціон з обмеженими або необмеженими обсягами продажу;
аукціон за попередніми та остаточними заявками й умовами;
розміщення державних боргових зобов'язань за фіксованими цінами.
Використання цих схем спрямоване передусім на підвищення ефективності залучення коштів для фінансування потреб державного бюджету з урахуванням ситуації, що складається на ринку державних облігацій та на інших сегментах фінансового ринку.

Реалізуючи функції платіжного агента за облігаціями. Національний банк України контролює надходження коштів від учасників торгів, організовує перерахування коштів до державного бюджету та зарахування на рахунки власників у Депозитарії Національного банку відповідної кількості облігацій, придбаних учасниками торгів.

Отже, механізм проведення торгів облігаціями заснований на чіткому розмежуванні повноважень Міністерства фінансів України та Національного банку як його генерального агента. Національний банк організовує торги облігаціями та грошові розрахунки за їхніми результатами, а Міністерство фінансів визначає цінові умови придбання державних боргових зобов'язань. Механізм торгів базується на договірних засадах, що забезпечує добровільність придбання облігацій та рівність доступу на ринок його учасників.

Виконання Національним банком України функцій депозитарної діяльності передбачає зберігання й обслуговування обігу облігацій на рахунках у цінних паперах, обслуговування операцій Міністерства фінансів України щодо випущених облігацій, а також кліринг і розрахунки за угодами. З метою реалізації цих функцій Національний банк України укладає угоди з Міністерством фінансів про обслуговування емісії ОВДП. а з професійними учасниками фондового ринку (зберігачами) та з фондовими біржами - про здійснення клірингу та розрахунків.

Обслуговування операцій Міністерства фінансів України щодо випущених ОВДП здійснюється Депозитарієм Національного банку України на підставі договору про обслуговування емісії державних цінних паперів. Відповідно до основних умов цього договору Національний банк бере на себе такі зобов'язання:

відкриття та ведення рахунку Міністерства фінансів України в цінних паперах, а також окремого рахунку для викуплених ним облігацій;
зберігання глобальних сертифікатів. Якими оформляється емісія облігацій;
контроль за обсягом емісії облігацій та за кількістю їх в обігу;
обслуговування операцій Міністерства фінансів України з випущеними облігаціями (розміщення, викуп, дроблення, консолідація, конвертація, погашення, анулювання);
надання виписок про стан рахунку Міністерства фінансів України в цінних паперах та виконання операцій з ними;
проведення на клірингових засадах розрахунків з визначення обсягів платежів зі сплати доходу та погашення облігацій;
здійснення платежів зі сплати доходу та погашення облігацій за дорученням і за рахунок коштів Міністерства фінансів України.
Ведення рахунків зберігачів ОВДП здійснюється Депозитарієм Національного банку України на підставі депозитарних договорів. Відповідно до основних умов цих договорів Національний банк України здійснює:

відкриття й ведення рахунків зберігачів при розміщенні та обігу ОВДП на біржовому і позабіржовому ринках за принципом "поставка проти платежу";
контроль за співвідношенням між кількістю ОВДП, що перебувають у власності зберігачів та їхніх депонентів, і тією, що пропонується для укладання цивільно-правових угод на вторинному ринку;
контроль за депозитарними операціями зберігачів;
надання зберігачам виписок про стан їхніх рахунків у цінних паперах та виконання операцій з ними;
блокування рахунків зберігачів у цінних паперах;
визначення взаємних зобов'язань зберігачів та їхніх клієнтів при виконанні цивільно-правових угод за облігаціями.
Розрахункове обслуговування біржових торгів ОВДП здійснюється Депозитарієм Національного банку України в порядку, визначеному правилами функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів, зареєстрованих згідно з вимогами чинного законодавства Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на підставі договору про кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

На час відкриття електронний Депозитарій Національного банку України обслуговував лише 14 депонентів, на 01.01. 1997 р. на обслуговуванні було 152, а на 01.01. 1998 р. — 162 депоненти. Збільшилася й кількість державних облігацій в обліку електронного депозитарію з 8,9 млн. штук на час його відкриття до 90,0 млн. штук.

Завдяки комплексному розв'язанню завдань автоматизації розрахунків у електронному режимі Національний банк України при проведенні первинного розміщення облігацій внутрішньої державної позики запровадив розрахунки на клірингових засадах, у результаті чого обсяг взаємних платежів між Міністерством фінансів України та комерційними банками суттєво зменшився.

Облігації, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, можуть бути предметом укладання й реалізації цивільних правових угод, у тому числі купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках (відкритому, вторинному ринку).

Участь у біржових торгах можуть брати депоненти Депозитарію Національного банку та їхні клієнти. Під час продажу облігацій комерційні банки засобами телекомунікаційного зв'язку повинні подавати до Депозитарію Національного банку України депо-розпорядження про блокування облігацій, що виставляються на продаж. У депо-розпорядженнях зазначається код торговельного майданчика, на якому облігації пропонуються до продажу. Програмно-технологічним комплексом ведення депозитарного обліку облігацій ці депо-розпорядження необхідно контролювати з погляду:

правильності заповнення реквізитів;
не перевищення обсягів продажу облігацій, який зафіксовано на рахунках депонента у вільному обігу;
автентифікації депонента і виконання вимог технології захисту інформації від викривлення.
Якщо за результатами контролю дані депо-розпорядження задовольняють ці вимоги, то облігації блокуються в Депозитарії Національного банку за напрямом "заблоковані для продажу на: біржі". Виписка з блокувального рахунку засобами телекомунікаційного зв'язку дається депоненту, а інформація про блокування — біржовій системі, де здійснюються торги облігаціями.

У разі невідповідності заповнення депо-розпоряджень установленим вимогам або неможливості розшифрування чи автентифікації депонента операції з блокування облігацій Депозитарієм Національного банку не проводяться. Ці депо-розпорядження в автоматизованому режимі повертаються депонентам із поясненням про відмову в проведенні операцій.

Біржовою системою за результатами проведення торгів засобами телекомунікаційного зв'язку до Депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про зміст укладених угод. На підставі цієї інформації облігації, за якими укладено угоди про їхній продаж, блокуються в Депозитарії Національного банку України за напрямком "заблоковані за результатами біржових торгів для наступної оплати". Облігації, за якими не укладено біржових угод, на підставі депо-розпоряджень депонентів розблоковуються і зараховуються на рахунки власників. Виписки про зарахування надаються депонентам.

На наступний день після проведення торгів та після надходження коштів від покупці біржовою системою до Депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про склад угод з облігаціями, що сплачені. На підставі цих даних у депозитарії здійснюється розблокування облігацій за біржовими угодами, що сплачені, і перереєстрація прав власності за ними. За результатами перереєстрації прав власності учасникам угод засобами телекомунікаційного зв'язку надсилаються виписки з рахунків депозитарного обліку.

Здійснення Національним банком функцій платіжного агента Міністерства фінансів під час погашення облігацій і виплати доходу за ними нерозривно пов'язане з функціонуванням депозитарію за державними борговими зобов'язаннями. Це зумовлено тим, що кошти за облігаціями переказуються депонентам, зареєстрованим у Депозитарії Національного банку. Платежі здійснюються в такому порядку.

За два робочих дні до сплати доходу (погашення) облігації блокуються на рахунках Депозитарію Національного банку України за напрямком "заблоковано для сплати доходу та погашення". На підставі даних блокувальних рахунків формується реєстр власників облігацій.

У день проведення платежів, якщо він не збігається зі строком переказування коштів за результатами торгів із розміщення ОВДП, реєстр сплати за депонентами передається операційному управлінню Національного банку України. Воно здійснює платежі на підставі платіжного доручення Державного казначейства та реєстр виплат за депонентами.

Розрахунки з погашення та виплати доходу, які за строками проведення збігаються з платежами за результатами торгів з первинного розміщення облігацій, можуть здійснюватися на клірингових засадах. Підставою для проведення цих розрахунків є показники, що характеризують обсяги платежів між учасниками торгів та Державним казначейством України.

Під час погашення облігацій кошти за облігаціями, що перебувають на блокувальних рахунках відповідно до угод на позабіржовому ринку, не переказуються депонентам, а спрямовуються на окремий рахунок Національного банку України до вирішення суперечок за угодами з облігаціями. Переказування цих коштів депонентам здійснюється на підставі письмової згоди учасників договору або за рішенням судових органів.

За результатами погашення облігацій депонентам Депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про вилучення з обігу цих цінних паперів.

Як контрольний органу Національний банк України виконує такі функції:

встановлює порядок бухгалтерського та депозитарного обліку, розміщення, сплати відсотків та погашення облігацій в установах банківської системи;
здійснює контроль за комерційними банками — учасниками ринку облігацій під час розміщення, обігу та погашення їх;
не допускає до участі на ринку державних облігацій комерційні банки у разі порушення ними вимог чинного законодавства;
одержує інформацію про результати торгів облігаціями на вторинному ринку, кількість облігацій на рахунках "депо" у депозитарній мережі, рух коштів за облігаціями в установах банківської системи.
З викладеного вище можна зробити висновок, що Національний банк України посідає провідне місце на ринку державних облігацій, здійснюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження, насамперед, зумовлені використанням Національним банком облігацій як інструмента регулювання грошового ринку.

Таблиця придбання Національним банком ОВДП на первинному та вторинному ринках 1999-2000 рр., млн. грн.



Придбання ОВДП

Дата



у т. ч. на ринку

Усього

первинному

вторинному

01.01. 99

6653,3

5909,3

744,1

01,02.99

226,7

226,7

0,0

01.03. 99

446,0

446,0

0,0

01.04. 99

354,1

354,1

0.0

01.05. 99

214,3

200,2

• 14.1

01.06. 99

450,0

450,0

0.0

01.07. 99

525,1

500,1

25,0

01.08. 99

530.7

500,1

30,6

01.09. 99

120.0

120,0

0,0

01.10. 99

320,6

290,5

30,1

01.11. 99

605,0

595.0

10,0

01.12. 99

100,0

100,0

0,0

01.01. 2000

33,7

0,0

33,7

01.02. 2000

0,0

0,0

0,0



Але в зв'язку з тим, що формування фондового ринку державних цінних паперів відбувалося без достатнього аналізу можливостей залучення коштів через розміщення ОВДП та забезпечення їхнього повернення, ейфорія фондового ринку державних цінних паперів, яка була в 1996 р. таї половині 1997 р., змінилася песимістичними настроями учасників (інвесторів) ринку державних цінних паперів. Якщо в період започаткування фондового ринку державних цінних паперів необхідні були відповідні преференції для комерційних банків, то в 1996— 1997 рр., у зв'язку зі значною дохідністю за цінними паперами, активність на фондовому ринку з боку як вітчизняних, так й іноземних інвесторів була досить високою.

З кінця 1997 р., в період інтенсивного дострокового виведення із внутрішнього ринку України коштів, вкладених у державні цінні папери іноземними інвесторами, основним учасником ринку державних цінних паперів став Національний банк України, що в цілому негативно вплинуло на розвиток грошово-кредитного ринку. Особливо погіршилася ситуація при проведенні Міністерством фінансів у серпні 1998 р. конверсії погашення ОВДП, які належали комерційним банкам та Національному банку, із зобов'язанням сплатити їх у 2001—2004 рр. Із оперативного управління грошово-кредитним ринком практично було вилучено суму коштів, яка належала комерційним банкам, в обсязі, 9,1 млрд. грн.

У 1998—1999 рр. Національний банк України самостійно забезпечував фінансування бюджетних витрат на основі купівлі державних цінних паперів, а тому весь приріст грошової маси здійснювався за рахунок випуску Національним банком коштів через первинний фондовий ринок.

Після прийняття Закону України "Про Національний банк України", яким визначено, що Національний банк не може бути учасником первинних аукціонів державних цінних паперів, а може купляти їх лише на вторинному ринку, роль Національного банку в цьому процесі суттєво зміниться, а ефективність грошово-кредитної політики підвищиться.

Тому відновлення розвитку та функціонування фондового ринку державних цінних паперів як механізму залучення на короткий період коштів до державного бюджету та фінансового інструмента регулювання грошово-кредитного ринку через перерозподіл грошових коштів, а також визначення вартості кредитних коштів на нинішньому етапі є надзвичайно актуальним.

У квітні 2000 р. Кабінет Міністрів України оголосив про відновлення випуску облігацій внутрішньої державної позики. Передбачено, що в 2000 р. емісія облігацій складе 5170,869 млн. грн., із яких 1 млрд. призначено для кредиторів, які не погодилися на реструктуризацію єврооблігацій.

За умовами випуску облігації надійдуть в обіг у безготівковій формі на пред'явника з термінами погашення 28, 63, 91,182, 273 дні, 12,18, 24 і 36 місяців, а також на визначену дату. Номінальна вартість однієї облігації складе 100 гривень, а реалізація їх буде здійснюватися з дисконтом.

Таблиця суми погашення ОВДП окремими учасниками ринку в 1998-2000 рр., млн. грн.

Дата

Учасники ринку

НБУ

Нерезиденти

Клієнти банків

Комерційні банки

01.02. 98

250,1

233,9

65,1

148,0

01.03. 98

554,9

239,3

51,1

240,1

01.04. 98

456,2

241,9

39,8

190,1

01.05. 98

205,7

253,2

41,1

343,7

01.06. 98

107,1

302,6

17,5

320,0

01.07. 98

158,0

507,3

20,4

393,8

01.08. 98

133,2

520,1

17,9

277,0

01.09. 98

238,7

97,0

49,3

627,6

01.10. 98

36,3

457,5

50,2

85,3

01.11. 98

0,0

10,8

56,5

140,8

01.12. 98

0,0

9,6

117,8

300.1

01.01. 99

0,0

18,1

35,9

105,6

01.02. 99.

0,0

2,6

46,6

232,9

01.03. 99

0,0

39,4

24,6

7,8

01.04. 99

363,0

0,2

31,1

245,0

01.05. 99

0,0

0,0

3.4

28,3

01.06. 99

258,4

0,4

17,2

99,1

01.07. 99

258,7

0,0

2,4

27,6

01.08. 99

117,6

0,0

3,3

69,3

01.09. 99

72,6

0,0

5,2

132,7

01.10. 99

120,7

639,9

33,2

24,9

01.11. 99

0,0

0.0

0.0

0,1

01.12. 99

255,6

0,0

28,8

11,5

01.01. 2000

197,0

0,0

22,5

0,05



У державному бюджеті на 2000 р. передбачено внутрішнє фінансування в обсязі 3895,9 млн. грн., тобто можна прогнозувати, що дисконт складе ЗО—35% від номінальної вартості облігацій. Обов'язки генерального агента з обслуговування, випуску й погашення облігацій внутрішньої державної позики покладено на Національний банк України.

На початку травня 2000 р. у зв'язку зі зниженням нормативу обов'язкового резервування до 15%, низьким попитом на кредити з боку позичальників і досить стабільною ситуацією на валютному ринку комерційні банки накопичили значні гривневі ресурси, внаслідок чого знизили свою активність щодо залучення депозитів.

За таких умов найбільш привабливими для комерційних банків стають операції на валютному ринку, а це може загрожувати стабільності національної грошової одиниці. Тому відродження випуску облігацій внутрішньої державної позики можна вважати засобом впливу на валютний ринок і курсову політику, який буде здійснюватися шляхом переміщення вільних гривневих ресурсів з валютного на фондовий ринок. При цьому слід зазначити, що така зміна ринків буде досить привабливою та ефективною для комерційних банків, зросте їхня активність щодо залучення депозитів, а уряд одержить додаткові ресурси для фінансування державного бюджету.

Паралельно з емісією ОВДП уряд прийняв рішення про випуск облігацій зовнішньої державної позики, що пов'язано передусім з реструктуризацією зовнішнього боргу та обміном єврооблігацій з терміном погашення в 2000— 2001 рр. на цінні папери з довшими термінами погашення. З цією метою Міністерство фінансів України здійснило дві емісії облігацій зовнішньої державної позики. Перша - випуск облігацій, номінованих у євро, на суму 1133,331 млн. євро зі щоквартальним купоном за ставкою 10% річних. Друга емісія - випуск облігацій, номінованих у доларах США на загальну суму 1129,329 млн. доларів зі щоквартальним купоном заставкою 11% річних.
Случайные рефераты:
Реферати - Володимир Шухевич
Реферати - Василь Стус (пошукова робота)
Реферати - Життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки
Реферати - Борис Дмитрович Грінченко
Реферати - Життя і творчість Олекси Стефановича
Реферати - Життя і творчість Микола Сингаївський
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта