Ранні поселення на території Єгипту. Гіпотези щодо виникнення держави
Археологічних експедицій, сферу наукових інтересів яких становили б додинастичні часи, було порівняно мало, тому картина виникнення держави багато в чому схематична й рясніє білими плямами. Результати досліджень показали майже безперервну послідовність заселення Південного Єгипту від палеоліту до мезоліту (XXX—X тис. до н. є.). Заселення країни пов'язують із «близькосхідною хвилею».

У Верхньому Єгипті й Нубії вже в 1250 р. до н. є. були відомі жнива й обмолочування дикорослих злаків. З великою ймовірністю передбачається, що одомашнювання тварин було відоме до V тис. до н. є. У період між V і III тис. до н. є. у Єгипті був цілий ряд додинастичних культур, що відрізнялися помітною культурною своєрідністю. Кочовики-пастухи пасли кіз, овець і велику рогату худобу. Навіть в осілих громадах, які жили на берегах Нілу, рибальство, полювання на птахів, на велику дичину часто мали набагато важливіше значення порівняно з вирощуванням злакових культур. З 5000 р. до н. є. йшла поступова адаптація до землеробського способу життя, як у Нижньому (північ), так і у Верхньому (південь) Єгипті.

Найдавніші культури — Фаюм, Меримде, Нагада, Бадарі, остання існувала одночасно з Убайдом, але була більш відсталою й примітивною: зернове землеробство — ячмінь, пшениця-полба, кремінні знаряддя, грубувата кераміка, перші вироби з привізної синайської міді.

Практично одночасний підйом міст-держав Шумеру й виникнення єгипетської держави — взаємопов'язаний процес, що становить собою результат культурної еволюції Близького Сходу та Північно-Східної Африки.

Могутнім стимулом у перетворенні давньої африканської культури було «вторгнення азіатів», що й заклало основи для утворення держави.

Але археологічні дані не підтверджують цей погляд. Глибокі й тісні контакти з Західною Азією, особливо із Сирією й Палестиною, безумовно, були (писемність, циліндричні печатки), але ніяк не імміграція або вторгнення (безпідставно).

1. «Іригаційна гіпотеза» (Карл Віттфогель). Учений припускав, що розвиток технології іригації в Месопотамії та Єгипті став початком прогресу в багатьох інших областях: виникло суперництво за контроль над водними ресурсами; зросла продуктивність праці; були розроблені більш досконалі іригаційні системи; з'явилася бюрократія, яка керує робочою силою; нарешті, сформувалася державна надбудова.

Автор гіпотези не погоджується із сучасним розумінням ролі іригації в історії Єгипту. Дані свідчать про те, що контроль над іригаційними спорудами та розливами ріки здійснювався місцевою адміністрацією, яка навряд чи була зацікавлена в розвитку й зміцненні системи загальнодержавної влади.

2. Головну роль у виникненні держави відігравала торгівля. Гіпотеза почасти прийнята для Месопотамії й цивілізації майя, але не для Єгипту. Порівняно з іншими державами, зв'язки із сусідніми країнами, далека торгівля були досить обмеженими й зосереджувалися тільки в декількох пунктах. Вольфганг Хельк вважає, що обмеженість дачекої торгівлі в поєднанні з імміграцією кочових народів, у результаті якої виникали невеликі тимчасові поселення вздовж усієї Нільської долини, не тільки не стимулювала ріст великих міських поселень, але й стримувала їхній розвиток.

Для Єгипту була характерною «приматна модель розселення», тобто існувало тільки кілька великих міст з обмеженими адміністративними або жрецькими функціями. Ці міста були оточені численними суто землеробськими селищами. Така модель розселення зберігалася до 3200—3100 р. до н. є., коли почалося запустіння багатьох дрібних поселень і переселення їхніх жителів до більших поселень.

Перші протодержави виникали навколо храмів — номи, божество виступало як «сполучна єдність» На чолі протодержав стояли священики-жерці, які набули згодом функцій адміністраторів, правителів номів. Цей процес, імовірно, відбувався паралельно з приростом населення та, як наслідок, зі зміною характеру поселень (Гієраконіполь і Нагада обнесені стінами, у кожному «царські цвинтарі» з чудовим похоронним інвентарем).

Жрець Манефон на межі IV— III ст. до н. є. написав історію Єгипту, у якій указував на існування близько 20 номів Верхнього Єгипту за течією до Дельти та стількох же номів Нижнього Єгипту.

На межі IV—III тис. до н. є. влада над номами була зосереджена в руках двох правителів. Близько 3400—3200 рр. до н. є. гостра боротьба між Верхнім і Нижнім Єгиптом закінчилася перемогою правителя Верхнього Єгипту. Наприкінці IV тис. до н. є., близько 3100 р. до н. є., відбулося об'єднання обох частин у єдину державу під владою фараона Менеса (Міна або Нармера, царя Скорпіона). Безсумнівною є наявність у Менеса честолюбних прагнень і амбіцій. Об'єднанню передували політичні чвари (що повторюється протягом усієї історії держави): космополітичні центри північної дельти чинили опір, не бажаючи входити до складу єдиної держави. Виявлені предмети того часу прикрашені сценами, у яких одна людина скоряє іншу.

Раннє об'єднання країни прискорило процес інституціоналізації влади, становлення ефективної централізованої адміністрації, що спиралася на могутній і розгалужений ієрархічно-бюрократичний апарат. Крім того, розвиток держави стимулювався розвитком писемності й «оформленням» системи похоронних обрядів, що дало поштовх будівництву пірамід, зведенню храмів і утворенню ісцевих адміністративних та перерозподільних центрів, а це у свою чергу привело до формування багатоярусної економіки.

Держава складала єдиний господарський механізм: садівнича й скотарська північ, землеробський південь.
Случайные рефераты:
Реферати - Вплив фемінізму на українську літературу останньої чверті ХІХ – початку ХХ століття
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської ("Пісні східних слов’ян")
Реферати - Поетеса Леся Храплива
Реферати - Микола Вінграновський
Реферати - Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 47
    Гостей: 47
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта