Проблема створення "пластикових грошей": смарт-картки
Смарт-картка (smartcard – інтелектуальна картка) – це пластиковий прямокутник, аналогічний за розмірами до карток з магнітною смугою. Замість смуги (чи додатково до неї) в таку картку вбудований мікропроцесор (як правило, 8-розрядний), пам’ять постійного типу для збереження операційної системи та прикладних програм і пам’ять для збереження змінних даних, що може перепрограмовуватися.

Крім того, до електросхеми включені й компоненти, що забезпечують виконання вводу-виводу даних, захист інформації, яка зберігається, та (при необхідності) спеціалізовані сопроцесори для прискореного виконання криптографічних операцій. Таким чином, вбудована в картку мікросхема є спеціалізованою мікроЕОМ, можливості якої забезпечують високий ступінь захисту від підробки, підтримує файлову організацію збереження даних та необхідний набір операцій з обробки інформації. Це, а також високі експлуатаційні характеристики зробили смарт-картки лідером серед носіїв конфіденційної інформації та привернули увагу спеціалістів, які розробляють та використовують пластикові картки в якості банківських платіжних інструментів.

Стандарти. Міжнародні платіжні системи (EUROPAY, MASTERCARD, VІSA) об’єдналися з метою розробки єдиних стандартів на основні характеристики смарт-карток. Результатом праці стали проекти специфікацій (EMV'94, EMV'95 та EMV'96), які були опубліковані відповідно в грудні 1994 р., серпні 1995 р. та червні 1996 р. Схожу мету поставили перед собою і ряд провідних фірм-розробників з Європи (так, групою CEN 10 був розроблений стандарт prEN 1546). Велике значення для розвитку смарт-карток мало прийняття в 1995 р. міжнародного стандарту ІSO 7816 (1-6). Зараз на різних стадіях розгляду знаходяться документи ІSO 7816-7, 8, 10. Вони визначили стандарт на картку з вбудованою мікросхемою. Хоча не всі ці роботи набули кінцевого вигляду, вони визначили напрям розвитку технології виробництва та застосування смарт-карток в якості платіжних інструментів.

Важливою характеристикою специфікацій EMV є те, що кожна з нових редакцій доповнює та розвиває попередню, не перекреслюючи її. Найсучаснішою є остання редакція специфікацій EMV'96, в яких визначено ряд нових, порівняно з EMV'95, можливостей, серед яких:

динамічна аутентифікація даних, які зберігаються на картці у відкритому та зашифрованому вигляді. Ця функція виконується в тому випадку, якщо її підтримує платіжний термінал, який дешифрує прочитаний з картки сертифікат відкритого ключа, відновлює зашифровані дані та порівнює їх з відкритими. Якщо термінал не підтримує динамічну аутентифікацію, то здійснюється статична аутентифікація згідно з EMV'95, яка перевіряє справжність статичних даних, поміщених на картку емітентом;
додавання постемісійних команд, що забезпечують можливість реалізації на картці нових додатків, тобто надається можливість "до програмувати" картку, використовуючи для цього пам’ять (EEPROM), яка перепрограмовується;
формування та передача безпечних повідомлень;
визначення архітектури програмного забезпечення терміналів.
Останнє припускає два альтернативних підходи: через APІ (Applіcatіon Program Іnterface) та інтерпретатор. В обох випадках рекомендується розробляти бібліотеки додатків у вигляді модулів, що динамічно визиваються при виконанні трансакцій. При APІ-підході існує деякий інтерфейс, через який термінальні додатки, що розробляються, використовують специфічні функції. Це дозволяє спростити вимоги до сертифікації додатків для різних терміналів за рахунок сертифікації тільки функцій APІ.

Інтерпретатор є програмним ядром, яке реалізує функції деякою віртуальною машиною, що може реалізовуватися на кожному процесорі запропонованих терміналів. Це дозволяє тільки один раз сертифікувати розроблені багаторівневі бібліотеки, типові додатки та термінальні програми, які використовують стандартні функції ядра. Після цього їх можна застосовувати на довільному терміналі, який підтримує цю віртуальну машину. Цей підхід дає можливість реалізувати концепцію plugs-and-sockets (розйомів та гнізд), що дозволяє динамічно вставляти в додатки (гнізда) модулі (розйоми), що виконуються, які зберігають код для розширення логіки програми терміналу.

У специфікаціях EMV визначені основні вимоги до носія інформації (картки), а також другого важливого елементу – терміналу, який взаємодіє з карткою. Картка повинна мати систему управління файлами, яка підтримує ієрархічну структуру файлової системи, визначену ще в EMV'95.

Крім того, у специфікації EMV'96 визначаються:

види терміналів за категоріями (ті, що супроводжуються (не супроводжуються) оператором), типом зв’язку (off-lіne та on-lіne), належності (до банку, торговця, власника картки);
технічні вимоги до клавіатури терміналу (Keypad), клавіатури для вводу PІN-коду (PІN-pad), дисплея, рівня захисту пам’яті, годинника, принтера та рідера магнітної смуги;
вимоги до забезпечення безпеки на фізичному та логічному рівнях.
Побудова та розвиток платіжних систем на базі пластикових карток є прибутковим видом бізнесу, що чудово усвідомлено фінансовими організаціями за кордоном. Упровадження карткових програм надає можливість банкам отримувати додатковий прибуток за рахунок розширення спектра послуг, залучення нових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу надходження коштів на банківські рахунки та ін. З цієї причини у світі постійно зростає кількість емітентів пластикових карток. Припускається значне збільшення числа карток та їх власників карток у найближчий час (зараз на кожного дорослого жителя Західної Європи у середньому припадає 2 пластикові картки, а жителя США – 4-5).

Зростає кількість карток із застосуванням смарт-карток та off-lіne технологій. Вони дозволяють зменшити собівартість послуг за користування картками шляхом здешевлення обслуговування в платіжних системах та вирішити проблему дрібних платежів, що є збитковими чи малоприбутковими, у випадку технології з магнітною смугою. Потрібно враховувати, що дрібні платежі складають відчутну частку в грошовому обігу будь-якої країни (для України грошові прибутки населення в 1996 р. склали 38,8 млрд. грн., а загальний споживацький товарообіг – 26,3 млрд. грн., тобто майже 70% прибутку). Проте їх обслуговування за допомогою карток є прибутковим при відповідній дешевизні таких послуг.

Смарт-картки, які функціонують у режимі off-lіne, забезпечують високий ступінь безпеки платежів, що дозволяє ширше використовувати їх поза приміщеннями банку та торгових підприємств, а також розширити коло клієнтів, що мають картки, надаючи їх людям, які не мають кредитного досвіду.

Вибираючи конкретну платіжну систему банку, доводиться враховувати вартість проекту, безпеку та функціональність системи, перспективи її розвитку та потенційну сумісність з міжнародними системами, надійність і можливості технологічних партнерів. Найбільш істотними факторами при цьому є фінансові можливості банку, оцінка витрат та прибутку.

Плануючи надання конкретних послуг, банк повинен розписати статті прибутків і витрат за кожним із напрямів та оцінити, чи створювати йому власну платіжну систему, чи приєднатися до вже існуючої, а також яку технологію вибрати, враховуючи такі фактори: вступати в платіжну систему чи емітувати власну картку, створювати власний процесинговий центр чи скористатися послугами чужого. Відповіді на ці запитання відіграють значну роль в усій політиці банку щодо фінансових ринків міста, регіону, країни.

Цілком природнім є прагнення кожного банку випустити власну картку та розповсюдити її серед своїх клієнтів. Виходячи з цього, створюються платіжні системи, локальні не в розумінні їх дій, а в розумінні належності до одного банку. Вони орієнтовані на певне коло клієнтів, а оскільки система цілком належить банку, то він завжди може створити найбільш сприятливі умови обслуговування. Банк у роботі з клієнтом більш гнучкий у межах власної платіжної системи, у нього є додаткові можливості для залучення нових клієнтів, що завжди важливо в конкурентній боротьбі на національному і світовому ринках. Створення індивідуальної платіжної системи – це, насамперед, можливість для банку мати власну захищену нішу на ринку.

Такі займають приблизно 80% загального ринку карток у країнах із перехідною економікою. Упровадження подібних систем може проходити дуже швидко та ефективно за рахунок відносно невеликої території розповсюдження і мінімізації витрат (поетапність вводу в дію, залучення ресурсів партнерів, участь у проекті муніципальної влади тощо). За підрахунками, які робилися для банків у багатьох країнах СНД, локальні карткові програми окупаються протягом 9-18 місяців.

Що ж стосується проблем вибору банком технології (картка з магнітною смугою чи смарт-картка з мікропроцесором), то, і це вже є очевидним, ринок уже зробив свій вибір. По-перше, про це свідчать тенденції розвитку міжнародних платіжних систем; по-друге, відомо, що тільки мікропроцесорні картки дозволяють широко впровадити карткові технології за межами приміщень (банку чи торгових підприємств), тобто розвивати бізнес без великих затрат на зв’язок та з гарантією безпеки платежів. При цьому технологія з магнітною смугою зумовлює значні витрати на комунікації та обслуговування при оманливо низькій первісній вартості самої картки.

З досвіду інших країн відомо, що на ринках, які розвиваються, особливо в період їх бурхливого розвитку, обов’язково повинні з’явитися некомпетентні рішення, і Україна не є винятком. Таким є механізм ринку: при попиті він миттєво генерує усілякі рішення, серед яких трапляються й "іграшкові", виготовлені на швидку руку або й відверто шахрайські.

Повноцінний же програмний комплекс повинен забезпечувати випуск карток, авторизацію та процесинг платіжних операцій, введення карткових розрахунків, нарахування та капіталізацію процентів, формування звітних, контрольних та платіжних документів, налаштування на різні плани банківських рахунків, схем бухгалтерських проводок, а також надавати гнучкий інтерфейс, який дозволяє об’єднати його з іншими автоматизованими системами банку.

Приймаючи рішення, керівництво банку повинно знати, що розробка серйозного рішення здійснюється численним колективом розробників не один рік з поетапним розвитком системи, її тестуванням та адаптацією до ринку тощо. З цієї причини найбільші міжнародні платіжні системи часто йдуть шляхом придбання готових перевірених рішень, вже достатньо відомих спеціалістам.

Мікропроцесорні картки на ринках України можна використовувати за всіма напрямами банківської діяльності, де існують грошові потоки, нехай на перший погляд незначні, проте постійні.

Ринок карток в Україні розвивається достатньо швидко, і необхідно підключатися до задоволення його вимог. Актуальним є відомий постулат "хто не встиг, той запізнився". Банки втрачають значні прибутки, тобто зазнають збитків через неможливість надати платні послуги та отримати дешеві кредитні ресурси. Підприємства та організації не можуть отримати зручний "замінник" готівки, що спрощує їх обіг. Клієнт втрачає прибуток від відсотків за вкладами та ризикує безпекою, зберігаючи гроші вдома чи при собі.

Депозитні вклади населення. Усі операції з депозитними вкладами населення можна перевести на смарт-карткову технологію. Магнітна смуга в обслуговуванні операцій вкладення, як правило, дає можливість отримати готівку тільки в приміщенні банку. Це дозволить значно ширше використовувати картки як платіжний інструмент поза банківськими приміщеннями, гарантуючи високий рівень безпеки платежів. Додаткові послуги з картками – додатковий прибуток для банку.

Обслуговування зарплат. Нині за карт-рахунком зарплата видається в багатьох (близько 15) банках України. Можна запропонувати смарт-технологію підприємствам та організаціям будь-якого масштабу та в результаті отримати більшу кількість клієнтів (тобто не обов’язково мати на обслуговуванні одне велике підприємство з великою кількістю працівників). АРМ спискового нарахування зарплат дозволяє швидко здійснювати процедуру нарахування для будь-якої кількості підприємств, що обслуговуються в банку, для чого достатньо мати файл з нарахуванням зарплат. Банк може в умовах зарплатного проекту кредитувати фізичну особу при відсутності в неї кредитної історії (наприклад, під гарантії підприємства). При наявності в інфраструктурі міст та селищ термінальної торгової мережі, смарт-карткова технологія розширює можливості зарплатних проектів та прискорює їх окупність.

Як свідчить практика, через зарплатні проекти проходить закріплення за банком вигідних клієнтів (підприємств та установ), а також залучення до банківського обслуговування нових організацій (тобто відтік клієнтів з інших банків, що не мають передових технологій).

Обслуговування зарплат вигідне, в першу чергу, для підприємства, яке позбавляється проблем при видачі готівки, а їх чимало. А банк, кредитуючи видачу зарплати для працівників підприємства під зобов’язання самого підприємства, отримує гарантоване повернення кредитних ресурсів та виплату відсотків. Із залишків на карткових рахунках банк може кредитувати підприємство на пільгових умовах або ж ділитися відсотками від надання кредитів у вигляді кредитів іншим юридичним особам.

Напевне, існують й інші шляхи зближення банку та його клієнта при використанні карткових технологій. Головне – проходить зближення, а то й зрощування промислового капіталу з банківським. Хто розуміє це, той буде у виграші, якщо не сьогодні, то завтра. Три – три з половиною роки тому великі комерційні банки в Україні (або ж окремі представники їх керівництва) вважали, що зарплатне обслуговування підприємств не приносить великого прибутку порівняно з обслуговуванням платежів підприємства (особливо валютних). Півтора – два роки тому їх погляди різко змінилися. Після впровадження карткових технологій іншими банками, коли стала можливою втрата важливого для банку клієнта, через обслуговування зарплат можна перетягнути на обслуговування всі платежі підприємства.

Картка підприємця (корпоративна картка юридичної особи та підприємця). Підприємець, використовуючи смарт-карткову технологію, отримує зарплату для себе та своїх співробітників і виконує всі потрібні платежі. У ряді банків такі послуги вже надаються. Доволі часто саме ці операції гарантують значну частину прибутку за картками, навіть якщо їх загальна кількість незначна.

Юридичні особи можуть мати корпоративний карт-рахунок та виконувати багато платежів з використанням смарт-карткової технології. Найбільш простим варіантом використання картки є оплата товарів чи послуг, що купуються для потреб підприємства в роздрібній мережі. Це може бути оплата послуг готелю, придбання паливно-мастильних матеріалів, офісного приладдя, отримання готівки.

Родинна картка. Смарт-карткова технологія дозволяє ввести родинні картки в обіг. Наприклад, члени родини власника карт-рахунка (і навіть неповнолітні діти) можуть користуватися електронним гаманцем на картці, не маючи можливості витрачати гроші з іншої, зачиненої для них частини картки.

Сфера торгівлі. Причина випуску торговими підприємствами розвинених країн (в основному супермаркетами та мережами бензоколонок) "фірмових" платіжних карток (т. з. лоялті-карток) досить прозаїчна. Це небажання платити банкам торгові комісії. Багато торгових фірм вважають, що плата за користування "послугами" банківських карток дуже висока.

У торгових підприємствах України знають про працю лоялті-схем на Заході мабуть більше, ніж банки. Багато підприємств торгівлі вже готові використовувати смарт-карткову технологію, і деякі з них впроваджують свої картки в ряді регіонів України. Це серйозний сигнал для банків про втрачені можливості та прибутки. Необхідно залучати їх у платіжну систему банку, а краще – превентивно пропонувати торгівлі карткове обслуговування банком.

Ще один приклад – "Престиж-карт". Банківським інструментом ці картки не є, але при хорошій рекламі та постійній роботі з підприємствами торгівлі, харчування, індустрією розваг, наданні різних послуг вони працюють вже не один рік, забезпечуючи дисконтні знижки своїм власникам та прибуток організаторам системи "Престиж-карт".

Смарт-картки можуть використовуватися для організації оперативної оплати за відпущену продукцію підприємством (фірмою) дрібнооптовому покупцю. Відпуск продуктів при щоденних закупівлях продуктів харчування для будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень, ресторанів та для дрібнооптової торгівлі бажано проводити за картками. При вміло поставленій роботі це принесе банку чималу вигоду.

Карткові технології можуть використовуватися на ринках та базарах, оскільки існують портативні термінали (наприклад, TWІN-10 французької фірми Monetel), що працюють від батарейок і дозволяють приймати платежі у будь-якому зручному місці.

Можливим є випуск карток банку спільно з великим торговельним об’єднанням (так звані "co-branded cards"). Торгова марка об’єднання у вигляді голограмного зображення наноситься (як наклейка) на банківську картку. Значна частина промислових та торговельних організацій у розвинених країнах світу прагнуть випускати картки спільно з банками. Вони мають більшу привабливість для споживачів, ніж "роялті" -схеми. Їх дія не обмежується торговою фірмою чи торговим об’єднанням. Вони функціонують на всьому полі діяльності банків чи їх об’єднань.

Смарт-карткова технологія дозволяє організувати торгівлю в кредит, при якій ризик покладається на торговельне підприємство, а банк в автоматичному режимі контролює та виконує за дорученням клієнта закриття платежів розстрочки.

Прийом комунальних платежів за надані послуги. Однією з помітних статей прибутку при реалізації карткових проектів у банках є обслуговування прийому комунальних платежів та різних послуг (телекомунікаційних, мобільного зв’язку тощо). За цими напрямами існує стабільний грошовий потік, що є важливим при використанні карткових технологій.

Реалізація паливно-мастильних матеріалів. Реалізація паливно-мастильних матеріалів та супутніх товарів на АЗС і в господарствах може бути переведена на смарт-карткову технологію. Термінал Monetel EFT-10 підходить і для цього. Конкретні кроки у цьому напряму вже ведуться, до цих проектів може підключатися і муніципальна влада.

Видача цільових кредитних коштів та контроль за їх використанням. Видачу цільових кредитних засобів для потреб господарства (наприклад, сільського) на закупівлю пального, добрив можна проводити за допомогою корпоративних смарт-карток. Списання коштів з них можливе тільки за прямим призначенням (інша можливість просто відсутня).

Сфера туризму та відпочинку. В Україні існують регіони, які спеціалізуються на індустрії відпочинку, туризмі та лікуванні населення (Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська області, Карпати тощо). Відпочиваючі та туристи зараховують грошові кошти на картки, у міру потреби отримуючи готівку або витрачаючи електронні гроші через торгові термінали. При цьому гарантуються безпека та зручність зберігання грошей. Невикористаний же залишок можна отримати за день-два до від’їзду разом з заставною сумою за картку. Усі операції за тимчасовим карт-рахунком архівуються та зберігаються в системі. Картка перепрограмовується та видається новому клієнту з новим рахунком.

За цією схемою можуть сплачуватися місця в готелі, туристичне знаряддя, медичне обслуговування та інші послуги. Дуже зручно використовувати цю схему в морських круїзах, коли клієнти на борту корабля розраховуються смарт-картками, а гроші знаходяться у банку і приносять йому прибуток.

Банк, взаємодіючи з великими туристичними фірмами або ж їх об’єднаннями, як і в разі з торговими організаціями, випускає спільну туристичну картку, іноді – зі спеціально розробленим дизайном.

Деякі банки починають "прощупувати" можливість використання смарт-карткової технології для обслуговування грошових потоків туристів "човників". За цим напрямом існують стабільно високі грошові обороти, які можна спробувати втягнути в картковий бізнес.

Сфера освіти. Студентські картки можуть використовуватися для видачі стипендій, а також нарахування різного роду допомоги. Їх можна пропонувати тим, хто приїхав на період навчання, гарантуючи безпеку зберігання грошових сум, їх цільове використання (наприклад, лише на харчування в студентських їдальнях за пільговими цінами).

Будівництво. Картки дозволяють впроваджувати банківський бізнес у сферу будівництва, в першу чергу, житлового. Технологія надає можливість залучити клієнта в процес будівництва та виконати платежі за виконані роботи. Відкриваються спеціальні накопичувальні вклади в банку, що обслуговує будіндустрію, при погодженні з будівельними організаціями (холдинговими компаніями) з оплатою карткою за фактом виконання будівельниками конкретних робіт. Клієнт ніби сам бере участь у фінансуванні будівництва, оплаті і контролі виконаних робіт.

Соціальні виплати. Виплату пенсії і всіляких доплат пенсіонерам можна здійснювати за карткою. Це має сенс, враховуючи загальні суми та економне витрачання коштів пенсіонером протягом місяця. Плата за покупки у "ветеранських" та "чорнобильських" магазинах, виплата спеціальних пенсій (з місцевих або спеціальних пенсійних фондів) – це лише початок можливого переліку послуг за картками для пенсіонерів та малозабезпечених. Смарт-карткова технологія значно пом’якшить проблему готівки при виплаті пенсій, бо збирання готівки в дні видачі пенсій – іноді серйозна проблема для місцевих органів влади.

Страхування. Технологія дозволяє розвинути та надійно поєднати банківський бізнес зі страховим. Страхові компанії міцно пов’язані з банками, і без карток тут не обійтися. Для страхових компаній це вигідно, оскільки дозволяє відійти від паперових технологій.

Охорона здоров’я. Плату за всі медичні послуги та медстрахування можна організувати за картками. Цей вид послуг ще слабо розвинений, проте має велике майбутнє. Слід пропонувати технологію спеціалізованим медичним фірмам.

Збирання податків та обов’язкових платежів. Ця технологія дозволяє виконувати збирання податків та обов’язкових платежів (збори на ринках, збори штрафів ДАІ на дорогах, митні збори тощо) безпосередньо на місцях, використовуючи портативний термінал TWІN-10.

Клубні картки. Різні клуби (відкриті та закриті) поступово входять у наше повсякденне життя. Це не данина західному способу життя – корпоративні, виробничі або якісь інші інтереси людей штовхають їх на зближення у неформальних об’єднаннях за типом клубу. І, звичайно, смарт-картки можуть бути клубними: це і пропуск до клубу, і засіб платежу.

Картки авіаліній. Цей напрям використання карток є характерним для усього світу. В Україні практикується рідко, але може активно розвиватися як засіб обслуговування нових клієнтів-авіакомпаній та компаній з реалізації авіаквитків.

Картки паркування автомобіля. Збори за паркування автомобілів у містах – одна із статей прибутку міської влади. Як правило, вони часто не доходять до міської казни. Смарт-картки дозволять відійти від зборів у вигляді готівки, систематизувати та дати повну картину цих платежів щодобово.

Наведений перелік не є повним. Активно впливають на впровадження карток і потреби ринку, що постійно розвиваються. Упровадження технології за кожним з напрямів потребує ретельного маркетингу, а також розробки детальної схеми впровадження, яка неможлива без участі спеціалістів та фінансистів зацікавлених організацій.

Література

Антонов В. М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. – К.: Таксон, 1998. – 120 с.
Антонов В. Н. АРМ: Вопросы практического использования. – К.: Лыбидь, 1992. – 164 с.
Антонов В. Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. –1996. – № 4. – С. 16-18.
Антонов В. Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. – 1996. – № 2. – С. 17-20.
Антонов В. Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. – 1995. – № 3. – С. 82-85.
Антонов В. Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. – 1997. – № 4/5. – С. 102-106.
Антонов В. Н., Антонова Ю. В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. – 1994. – № 1/2. – С. 27-29.
Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. – М.: Финансы и статистика, 1994.
Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А. М. Мороза – К.: Ельтра, 1993. – 328 с.
Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. – К.: Основи, 1997. – 943 с.
Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу та повної моделі банку // Вісник НБУ. – 1999. – № 9. – С. 61-64.
Ганах Н. І., Мельниченко І. Г. До питання розвитку ринку інформаційного бізнесу в Україні // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 3-ій вип. – Ч. 2. – Біла Церква, 1997. – С. 125-130.
Ганах Н. І., Мельниченко Г. І. Застосування методів експериментально-статистичного моделювання для дотримування маневрених характеристик виробництва // Проблеми праці, економіки та моделювання. – Ч. 1. – Хмельницький, 1998. – С. 52-54.
Ганах Н. І., Прокопенко Н. С. Особливості сучасного податкового законодавства України в контексті прийняття Податкового кодексу // Регион, город, предприятия в условиях переходной экономики. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. – С. 62-68.
Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. І. Мороз та ін. – К., 1992. – 386 с.
Случайные рефераты:
Реферати - Павло Грабовський
Реферати - Павло Тичина. Біографічні відомості
Реферати - Героїчне минуле українського народу в ранній творчості Т.Г.Шевченка
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - З історії української освіти в діаспорі
Реферати - Коцюбинський Михайло Михайлович
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 5
    Гостей: 5
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта