Походження слов`ян - спільні корені слов`ян
Походження слов`ян - спільні корені слов`ян

Хто гакі слов`яни и де шукати їхні корені? Ці питання дотепер хвилють науковців. Дивно, що про цей народ, який зміг розселитися на гигантських територіях Європи й Азії, донині немає певних відомостей щодо первісного місця проживання, відсутні письмові джерела про слов`ян до середини VI ст. н.е.
Зараз до слов'янських народів належать росіяни, українці, білоруси, поляки, чехи, словаки, болгари, серби, хорвати, словенці й інші. Але споконвічно були відомі oе багато народів і народностей?, які розселялися в Греції, Малій Азії, Північній Африці, а також в Іспанії. Однак пізніше їх або повнитю знищили, або асимілювали, як це трапилося з поморськими слов`янами, які потрапили під владу Тевтонського ордену в XII-XIV ст. Незважаючи на начебто розрізненість і розкиданість слов'янських племен, усе таки вони становили єдине ціле. Тому проблемою є не тільки визначення прабатьківщини слон`ян, але навіть і можливість знайти відповідь на питання про їхнє походження. Існуї безліч версій хоча жодну з них не можна зараз вважати достовірною.
На межі XIX-XX ст. мовознавець І.А. Бодуен де Куртене висунув припущення про походження етноніма «слов'яни». На його думку назва «слов`яни» могли виникнути спочатку в середовищі римлян, які захопили на східних кордонах слов'янської держави безліч рабів, друга половина імені яких закінчувалася на «слав» Владислав, Судислав, Мирослав, Ярослав і т.д. Цим закінченням римляни почали називати будь-якого раба взагалі. Від римлян це було потім перейняте й самими слов`янами. Цією теорією згодом сильно зацікавилися й розвинули німецькі вчені-націоналісти, які почали використовувати її для приниження ролі культури и значення слов'янських народів в історії ранньосередньовічної Європи. І все-таки ця теорія має масу слабких сторін. Наприклад незрозуміло, чому раптом Римська імперія, яка існувала вже безліч століть вела постійні війни, у ході яких брала в полон величезну кількість людей, почала звертати увагу на полонених слов'ян і їхнім їм`ям називати всіх рабів. Не можна також пояснити, з якої причини образливу для се бе назву прийняли всі слов`яни, у тому числі східні, котрим ніколи не доводилося бути під пануванням римлян. До того ж сам автор теорії спирається на слов'янське походження цього кореня, отже, слов'янам не треба було ні в кого запозичати цю назву.
Слов'янські народи належать до давньої індоєвропейської спільноти, куди входять такі народи: німецькі, балтійські, романські, грецькі, індійські й інші, які розселилися ще в давнину на величезному просторі від Атлантичного океану до Індійського й від Льодовитого океану до Середземного моря. Чотири-п'ять тисяч років тому індоєвропейці займали ще не всю Європу, ними не був заселений Індостан. Учений Б.О. Рибаков упевнений, що спочатку слов'яни жили на території північно-східної частини Балканського півострова й Малої Азії. Ті племена, із яких завдяки поступовій консолідації утворилися праслов'яни, проживали майже на краю індоєвропейських просторів, на північ від гірського бар'єра, що відгороджує південну Європу від Північної й тягнеться від Альп на схід, завершуючись Карпатами. У зв'язку із цим слов`ян вважають порівняно молодим народом. Лише з VI ст. вони вперше під власним ім'ям згадуються в письмових джерелах. Уперше їм я слов`ян можна зустріти в Псевдоцезаріуса близько 525 р. н.е.
Основною твірною силою праслов'янського народу слід вважати стихійну інтеграцію більше-менш споріднених племен. Хоча, безперечно, важливу роль відіграло природне розмноження й колонізація нових просторів. Іншими словами, створило слов'янський народ не розмноження одного племені.
До причин відокремлення слов'янського народу від індоєвропейської групи можна віднести загальноєвропейську подію, що відбулася на межі 3—4 тис до н.е. у північній половині Європи (від Рейну до Дніпра). Тут міцніло скотарське господарство, швидко виникала майнова й соціальна нерівність. Багатими вважалися люди, які мали значне поголів'я великої рогатої худоби (у старій російській мові «скотарка» — скарбниця). Легкість відчуження черід призводить до воєн і нерівності племен та вождів, у такий спосіб порушується первісна рівність. Боротьба за череди й пасовища призвела до найширшого розселення пастушачих племен не тільки в Центральній, але й у Східній Європі аж до Середньої Волги. Розселення здійснювалося окремими, незалежними племенами. Важливим є той факт, що під час розселення (перша половина 2 тисячоліття) ще не існувало ні слов'янської, ні німецької, ні балтійської спільноти; усі племена перемішувалися й змінювали сусідів у міру поступового пересування.
Науковці вважають, що приблизно до XIV століття рух племен припинився. Уся зона європейських листяних лісів і лісостепу була зайнята індоєвропейськими племенами. Почалося осіле життя; постійно складалися різнорідні зв'язки між сусідніми племенами, уперше на такій великій території почали розвиватися нові споріднені між собою мови. Лінгвістика довела спорідненість цих мов: лінгвістам вдалося визначити, що відділення праслов'янських племен від споріднених або сусідніх індоєвропейських племен відбулося близько 4000—3500 років тому. Також було встановлено, що сусідами слов'ян з індоєвропейських народів були германці, балтійці, іранці, дако-фракійці, кельти й ін.
Случайные рефераты:
Реферати - Олесь Гончар
Реферати - Микола Куліш та його зв’язок з театром "Березіль"
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Драча
Реферати - Літературний портрет Степана Пушика
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Франка
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта