Поява та розвиток віршованої літератури та драматургії
Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до «Острозької Біблії».

На розвиток віршування, безперечно, вплинули братські школи, одним із обов'язкових предметів у яких була піїтика, тобто теорія і практика віршування. Учні братських шкіл писали так звані похвальні вірші, тобто вірші, присвячені релігійним святам або видатним особам. З часом віршування вийшло за межі шкіл, і тематика творів розширилася в історію та соціальну дійсність. Існує багато творів, присвячених Визвольній війні 1648-1654 рр., твори проти кріпацтва.

Великою популярністю у той час користувалися сатиричні вірші про духовенство та владу. До нашого часу дійшла лише невелика частина таких творів: «Вірш про попа Негребецького», «Плач Лаврських монахів», «Вірш про Марка Пекельного» та інші. Більшість сатиричних творів анонімна, бо автори остерігалися переслідувань з боку влади.

Велику роль у розвитку віршованої літератури і драми відіграли твори «мандрівних дяків», тобто студентів духовних шкіл, що заробляли собі на їжу хоровими співами та постановкою невеличких сценок. Уся їхня творчість мала гумористичний характер, і різдвяні та великодні вірші були зовсім не про божественні події, а про те, як люди «вминають ковбаси» та «пиво, меди, горілку» п'ють. Саме завдяки творчості «мандрівних дяків» виникла бурлескна традиція в українській літературі.

На ґрунті бурлескної, гумористичної літератури виникають сатиричні вірші, спрямовані проти феодальної сваволі, духовенства, чиновників.

Ще одним витком у розвитку української віршованої літератури стала поява романсів.

Поряд з нерівноскладовою системою віршування виникає рівноскладова силабічна система («силаба» — від лат. «склад»).

Найбільш відомими поетами цього періоду були Климентій Зинов'їв, Іван Некращевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Си-меон Полоцький, Семен Климовський та інші.

Перші драми XVII століття з'являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями — студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма «Володимир» Феофана Прокоповича, «Милість Божа» невідомого автора, «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського. У драмі «Володимир» розповідається про життя й. діяльність князя Володимира Великого, у «Милості Божій» прославляється Богдан Хмельницький, а у «Воскресінні мертвих» звучать соціальні мотиви — загарбання козацькою старшиною селянських земель та насильство чиновників.

До шкільних драм, як правило, додавалися інтермедії, або інтерлюдії (від лат. іпtег — між, medius — середина, ludus — гра) — гумористичні сценки побутового характеру, які як невеличкі вистави показували між діями основної драми або в антракті. Сюжетну основу інтермедій складав фольклор (народні жарти, анекдоти, побутові ситуації), а їх завдання вбачали у розважанні напруженого і стомленого глядача. Але цікаві, веселі, злободенні інтермедії цікавили глядача набагато більше, ніж «серйозні» драми.

Велику роль у розвитку драматургії відіграла також, творчість «мандрівних дяків». Під час різдвяних свят вони створювали вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, і ставили вистави з колядками. Вертепник нагадував двоповерховий будиночок ніби у скриньці. Кожний поверх відповідав релігійному чи побутовому змісту: у верхньому ярусі показували релігійні сценки, а в нижньому — побутові, переважно комічного характеру. Замість актора роль виконувала лялька, а схована за вертепом людина її «озвучувала». Вертепні п'єси показували на ярмарках та в хатах, і вони користувалися народною любов'ю за, гумор; гостру сатиру та правдиве зображення народного життя.
Случайные рефераты:
Реферати - Життєвий і творчий шлях Юрія Федьковича
Реферати - Вічна загадка любові (за оповіданням Григора Тютюнника "Зав'язь")
Реферати - Микола Вінграновський – поет, прозаїк – Божий дар для української літератури
Реферати - Олексій Коломієць
Реферати - Життя і творчість Григір Тютюнник
Реферати - Іван Багряний
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта