Початок другої світової війни і Україна
Чи справді найкровопролитніша за всю історію людства війна була для нашого народу "великою вітчизняною війною"? Чому ми святкуючи визволення наших міст і сіл від німецьких загарбників забуваємо, що ці населені пункти після того попали під тоталітарний режим "імперії зла, що проводила політику геноциду, знищуючи українців? Як оцінювати участь українців у бойових діях другої світової війни під різними прапорами?

Звичайно можна пробувати ігнорувати ці питання, протиставивши їм емоційні аргументи: люди загинули, люди терпіли, тому вони заслужили на вдячне слово. Справді втрати нашого народу в тій війні величезні.

Емоційні аргументи наводяться, як правило, для того, щоб схилити опонентів до святкування перемог червоної армії. Про інші частини українців, які безпосередньо воювали на фронтах війни, але під іншими прапорами "забувають". Раніше вони не називались інакше, як "люті вороги українського народу", "фашиські найманці і ТД. Чому ми повинні оцінювати терпіння і жертовність у часи воєнного лихоліття лише червоноармійців, а інших ігнорувати? Маю на увазі Українську Повстанську Армію та Українську Національну Армію.

Потрібно підкреслити, що залежно від відповіді на ці питання залежить наше ставлення до багатьох інших процесів, зокрема тих, які безпосередньо пов’язані з процесом сучасного державотворення.

Безумовно, порушені питання далеко не прості. Відомий історик Тарас Гунчак писав: "Проблеми другої світової війни з історичної точки зору, з величезним розмаїттям учасників та жертв цієї війни, є такими складними, що намагання звести їх до простої формули добра і зла, друзів і ворогів або правильних чи неправильних результатів було б надмірним спрощенням. Залишається багато білих плям, розуміння яких можна досягнути лише старанним та чесним дослідженням усіх наявних фактів".

З наближенням Європи до Другої світової війни українці, здавалося, мало що могли втратити внаслідок тих докорінних змін, до яких вона могла призвести. Страждаючи від ран сталінщини, а в західних частинах - від дедалі більшого гноблення Польщею, Румунією та Угорщиною, українці мали підстави сподіватися, що будь-які, хай навіть спричинені війною, зміни принесуть покращення умов їхнього існування. Проте ті, хто так гадав, трагічно помилялися, бо хоч війна радикально змінила становище українців, їхня доля стала ще гіршою.

Падіння Польщі на початку війни призвело до встановлення на Західній Україні ще репресивнішого радянського режиму. Та, вигнавши радянські війська, німецькі нападники принесли з собою нацистський режим, що сягнув на Україні вершини жорстокості. Опинившись між нацистським і радянським режимами, позбавлені власної держави, котра захищала б їхні інтереси, українці виявилися, як ніхто інший, беззахисними перед спустошенням війни й нещадною політикою тоталітарних держав, що її вели.

Аналізуючи суть другої світової війни в історії нашого народу, мусимо насамперед відповісти коли розпочалася ця війна для нашого народу? Відомо, що жителі Волині і Галичини могли двічі вступати в боротьбу проти німецьких військ у складі інших окупаційних армій: у вересні 1939 – на боці Польщі, а в 1941-1945 – на боці Росії. Однак не можна ігнорувати того, що фактично вони могли воювати в лавах німецької армії проти Росії, коли йдеться про вояків дивізії "Галичина".

Ми, українці, на фоні протистояння двох систем – німецького фашизму та російського більшовизму опинились в дуже складному становищі. Через те, що і німецький фашизм та російський більшовизм були однаково погибельні для нас. Не маючи власної держави, перед кожним українцем постало питання, на чийому боці виступити? Тож щоб боротись з німецьким фашизмом, він мусив піти до червоної армії, а щоб з російським більшовизмом – до німців.

Безумовно існував і третій шлях – вони мали можливість воювати на два фронти у складі Української Повстанської Армії, яка хоча і не мала достатніх сил, але боролася на два фронти. Але з певних обставин не кожний українець мав можливість потрапити до лісу, до УПА. Чому українці робили свій політичний вибір не на користь російського більшовизму? Подивимось в минуле. До 1939 року Західна Україна була в складі Польщі, галичани не знали, що це таке більшовицька влада. Вони не пережили голод 33 року, не знали, що то таке колгосп, НКВД, хто такі комуністи.

Галичанам властива яскраво виражена індивідуальність, особливо у веденні господарства, і вони ментально не могли сприйняти ідеї колективізації в сільському господарстві. Це призводило до супротиву більшовикам. Експерименти мали місце і серед інших народів колишньої комуністичної імперії - СРСР.

Звичайно для українського народу початок і кінець війни не збігається з загально прийнятими датами. Українці були втягнені у вир Другої світової війни ще в березні 1939 року, про що засвідчила битва на Червоному полі під Хустом. Карпатська Україна з територією в 11,1 тис. кв. км. і населенням близько 552 тис. осіб сфокусувала інтереси багатьох держав. Більшовицька Москва не могла змиритись з тим, що на невеликому клаптику території зароджується незалежна Українська держава, яка притягає погляди десятків мільйонів поневолених українців з СРСР, Польщі та Румунії. Без володіння Україною Росія втрачає всі шанси на світову імперію.

Нагадаємо слова Лева Троцького, які тепер стали дуже відомі: "... возвратить Украину России. Без Украины нет России. Без Украинского угля, железа, руды, хлеба, соли, Черного моря Россия существовать не может: она задохнется, а с ней и советская власть и мы с вами". Польща боялась, що волелюбний дух перенесеться на східну сторону Карпат і вона втратить окуповані західноукраїнські землі, тому хотіла мати кордон з традиційним другом – Угорщиною, яка після захоплення значної частини Українського Закарпаття хотіла проковтнути його повністю. Не могла бути байдужою до Карпатської України й Румунія, що утримувала Буковину й частину закарпатсько-українських земель.

За дозволом Гітлера Угорщина придушила перші парості незалежної маленької держави.

Так почалась для нашого народу друга світова війна. Володимир Косик пише: "Карпатська Січ, що налічувала близько 10-12 тисяч стрільців, погано оснащених і погано озброєних, перетворилась в національну армію. Українці всюди чинили опір, відмовляючись підкоритись рішенням Гітлера. Після п’яти днів запеклих боїв Угорщина окупувала територію цієї маленької держави. Українці продовжували партизанську війну в горах ще упродовж трьох тижнів. Ця "маленька" війна коштувала їм 5 000 смертей."

Багато років нам пропонувалась думка, що разом з "братнім російським народом" українці вели "Велику Вітчизняну війну проти німецько-фашистських загарбників". Про звірства цих загарбників ми вже знаємо багато, а от про звірства більшовиків на українських землях ніхто, до останнього часу, не згадував. Навіть щоденник Довженка друкувався з цензурними вирізками, де більшовики подавались як справедливі вояки проти гітлерівських головорізів та їхніх спільників - "українсько-німецьких буржуазних націоналістів". А об’єктивність полягає в тому, що в Другій світовій війні ми, українці, опинились між молотом і кувалдою. Тут не міг діяти принцип: "ворог мого ворога - мій друг!". Доводилося вибирати не між добром і злом, а між меншим і більшим злом. Тепер, коли результати війни відомі, ці далекі роки сприймаються інакше, тоді люди були в воєнному становищі і мусили діяти, спираючись тільки на власні сили.

Література

Орест Субтельний Україна Історія. Київ. "Либідь". 1993.
Андріанов В. Н. Участь чекістів у партизанській боротьбі в роки Великої Вітчизняної війни. М., 1990.
Коровін В. В. Радянська розвідка і контррозвідка в роки Великої Вітчизняної війни. М., 1998.
Мищенко Г. П., Мигрин Г. П. Задача особливої важливості. Київ, 1985.
Кисельов В. К. Партизанська розвідка, Мінськ, 1980.
Олександр Алфьоров. Стаття "Нариси діяльності гетьманців у рядах Руху опору Другої Світової війни на теренах України".
Україна: друга половина XX ст. Нариси історії. Київ, "Либідь" 1997.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952. Мюнхен: "Ціцеро", 1953.
Советская историческая энциклопедия. — Т. 7. — М.: И-во "Советская энциклопедия", 1965.
Случайные рефераты:
Реферати - Естетична функція кольору в романах Павла Загребельного
Реферати - Огляд творчості Юрія Яновського
Реферати - Зародження фемінізму в українській літературі на тлі західноєвропейських традицій
Реферати - Життя і творчість Тодося Осьмачки
Реферати - Михайло Грушевський. Коротка біографія
Реферати - Підручник з літератури в східній діаспорі
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 14
    Гостей: 14
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта