Пам'ятки архітектури та містобудування України: облік та пошук
Складовою частиною світової культурної спадщини є самобутня культура українського народу, яку він створив за багатовікову історію свого існування та розвитку.

Стан зовнішнього інформаційного середовища, зокрема галузевих архівів підприємств Держбуду: розпорошення інформації у безлічі документів; відсутність необхідної та достатньої кількості даних, які характеризують об'єкт; невпорядкованість даних, які перебувають у розпорядженні фондоотримувачів інформації - не дозволяє використовувати її в існуючому вигляді для наукових досліджень та вибірок.

Упорядкування матеріалів обстежень, які знаходяться в архівах і містять відомості про пам'ятки культури України, вимагає використання засобів інтеграції даних, які забезпечать включення до наукового обігу усіх відомостей про об'єкти національної культури.

Система, яка надасть можливість забезпечити дослідження та опис пам'яток, їх облік, збереження та реставрацію, повинна мати не окремі компоненти, а повний перелік необхідних видів забезпечення системи: методичне, організаційне, кадрове, правове, лінгвістичне, технологічне і технічне.

Сучасні вимоги документування пам'яток містобудування та архітектури висвітлюють лише окремі компоненти необхідних видів.

Компоненти видів забезпечення системи документування пам'яток, що відповідають сучасним вимогам, вивчаються і формуються комплексними науковими дослідженнями.

У системі Держбуду України питаннями комплексного вивчення пам'яток містобудування та архітектури займається Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування.

Фахівці Головного науково-методичного центру містобудівного кадастру населених пунктів України у відділі управління розвитком містобудівних систем НДІТІАМ, займаючись дослідженням та документуванням пам'яток архітектури та містобудування, аналізуючи міжнародний досвід у цих питаннях, дійшли висновку, що у традиційну технологію документування пам'яток треба широко впроваджувати компоненти комп'ютерної технології.

Аналіз компонентів методичного забезпечення системи документування показав, що традиційні методи й засоби ведення системи документування пам'яток архітектури та містобудування не дозволять створити предметну галузь як єдину систему опису об'єктів (пам'яток), відомих персон, причетних до виникнення цих об'єктів та документів, в яких висвітлено відомості щодо об'єктів.

Нова технологія відповідно впливає та визначає структуру й зміст компонентів забезпечення системи документування. Сучасна інформаційна технологія збирання, введення, зберігання, аналізу, обробки та виведення даних щодо пам'яток має забезпечуватись засобами банків даних та експертних систем.

Основними змістовними підсистемами банку даних можуть бути національний кадастр пам'яток архітектури та містобудування України, підсистема даних щодо документів архівів підприємств Держбуду України та експертна підсистема знань щодо нерухомих пам'яток історико-культурної спадщини України.

Останнім часом зазначеними фахівцями НДІТІАМ здійснено розробки, засновані на методах логічного програмування, процедурах обробки растрової, векторної, та тримірної графіки, засобах лексичного аналізу, які використовуються для створення компонентів методичних основ стандартів та форм опису пам'яток, програмно-інформаційних та технічних засобів ведення баз даних кадастру історико-культурної спадщини України, а також засобів, що забезпечують виконання дослідницьких та реставраційних робіт. Результати розробок дозволять створити якісно нові засоби та технології ведення даних історичної та культурної спадщини.

На єдиних методичних принципах розроблені окремі компоненти забезпечення сучасної інформаційної технології, які в процесі модернізації системи документування пам'яток архітектури та містобудування в цілому в структурі Держбуду України будуть об'єднані у системі забезпечення банку даних пам'яток архітектури та містобудування.

Для ведення архівів, тим більше сучасною інформаційною технологією, важливо користуватися однозначними класифікаціями ознак документів та об'єктів предметної галузі. Фахівцями Головного науково-методичного центру містобудівного кадастру населених пунктів України у відділі управління розвитком містобудівних систем НДІТІАМ при виконанні низки науково-дослідних робіт було продовжено та ґрунтовно доопрацьовано попередню редакцію класифікації та структуризації об'єктів містобудування і архітектури, а також документів архівів, в яких ці об'єкти досліджено.

При формуванні окремих баз даних в НДІТІАМ проходять експериментальне впровадження розроблені та сформовані за єдиними правилами компоненти забезпечення системи документування пам'яток архітектури та містобудування: єдина система опису; єдина, але відкрита система класифікації ознак, єдина система термінів та визначень, єдиний лексичний розділ - лексикон, тезаурус, сумісна система технічних засобів.

Розроблені компоненти можна уявляти, як компоненти майбутнього національного кадастру пам'яток архітектури та містобудування, а також компоненти майбутнього єдиного банку даних історико-культурної спадщини України. Це дозволить оперативно одержувати вірогідну інформацію, забезпечувати обмін інформацією між підприємствами галузі, обмінюватися даними між базами та банками даних щодо історико-культурної спадщини.

Ці розробки встановлюють порядок створення і ведення бази обліку, пошуку нерухомих пам'яток культурної спадщини та накопичення дослідницької інформації на прикладі пам'яток містобудування та архітектури, занесених до зазначеного вище реєстру пам'яток м. Києва, а також, вимог до програмного забезпечення.

Інформація, що міститься в базі, повинна використовуватися при розв'язанні задач охорони і збереження пам'яток містобудування та архітектури, їх реставрації, а також регенерації історичних поселень.

Першим традиційним документом, який потребує модернізації для впровадження в галузі, є список (реєстр) пам'яток містобудування та архітектури. В результаті дослідження форм і змісту реєстрів обліку пам'яток містобудування та архітектури в Україні та за кордоном прийнято форму обліку пам'яток містобудування та архітектури, рекомендовану Європейською Радою співробітництва міжнародних центрів з документування архітектурної спадщини.

Розробка проекту програмного забезпечення структури реєстру пам'яток архітектури і містобудування здійснювалась згідно із законами України "Про охорону культурної спадщини", "Основи законодавства про культуру", "Про концепцію Національної програми інформатизації", "Про Національну програму інформатизації", "Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки", а також з урахуванням пропозицій до "Програми інформатизації культурної спадщини України", що були розроблені Координаційною групою провідних науковців таких фахових інститутів як НДІТІАМ Держбуду України, Інституту археології НАН України, Інституту історії НАН України, Інституту пам'ятнико охоронних досліджень Мінкультури України.

Результати наробок увійшли до пропозицій при підготовці "Комплексної програми паспортизації пам'яток історії та культури України (в частині, що стосується пам'яток містобудування та архітектури), які в середені поточного року були підготовлені в НДІТІАМ за завданням Управління охорони та реставрації пам'яток містобудування і архітектури Держбуду України у зв'язку з дорученням Кабінету Міністрів України та дорученням Президента України.

Інформаційне забезпечення повинно включати бази даних (моделі об'єктів дослідження, класифікатори, лексичний розділ); опис структури та організації інформаційного забезпечення, перелік баз даних, правила підготовки інформації, контролю, змін, відновлення бази даних.

Спираючись на накопичений у даному напрямку досвід, враховуючи та узагальнюючи попередній доробок НДІТІАМ у цій галузі на ґрунті запропонованої у цих роботах системи класифікації та кодування було проаналізовано і суттєво розвинуто структуру елементів реєстру пам'яток містобудування та архітектури, деталізовано перелік їх показників.

Результатом зазначеної роботи став опис інформації про пам'ятки містобудування та архітектури, представлений у вигляді ієрархічно-логічної моделі семи рівнів.

В ході роботи насамперед було визначено місце пам'яток містобудування та архітектури, як об'єктів дослідження.

Пам'ятки національної культурної спадщини поділяються на дві предметні галузі - рухомі та нерухомі пам'ятки культурної спадщини. Нерухомі пам'ятки національної культурної спадщини складаються з семи основних класів: містобудування, архітектура, історія, археологія, монументальне мистецтво, садово-паркове мистецтво та пам'ятки ландшафту.

Всі об'єкти будь якого класу галузі нерухомих пам'яток культурної спадщини мають низку суттєвих спільностей, які за своїм інформаційним змістом складаються з атрибутивної, довідкової, науково-дослідної інформації про об'єкт, що сформована у дев'ять основних типологічних блоків:

перший - ідентифікація об'єкта, тобто фіксація первинної та сучасної назви, а також визначення одного або декількох класів, до яких належить ця пам'ятка;
другий - територіальна прив'язка кожного об'єкта (поштова, адміністративна, топогеодезична, топонімічна та ін.);
третій — характеристика технічного стану;
четвертий - реєстрація охоронного статусу;
п'ятий - фіксація функціонального призначення та використання;
шостий - визначення осіб та установ, причетних до існування пам'ятки;
сьомий - перелік документів, що містять відомості про пам'ятку;
восьмий - компоненти, які мають особливу цінність;
дев'ятий - інформація про складання та ведення даних.
Кожний структурний блок складається з елементів, що характеризують об'єкт. В залежності від причетності до того чи іншого класу спільні (однакові) елементи можуть відрізнятися своїми характеристиками та їх показниками, оскільки кожний клас має свої, лише йому притаманні, характеристики та особливості. Перелік цих як елементів так і показників для кожного класу визначається і фіксується класифікаторами тезаурусу кожної предметної області знань.

Пропонована таким чином для використання диференційна система складових елементів пам'яток національної культурної спадщини, в розділі "Пам'ятки містобудування та архітектури" дозволяє моделювати й інтерпретувати розмаїття характеристик кожного об'єкта в напрямку узагальнення певних процесивних ознак під час розробки та оформлення містобудівної документації.

База даних реєстру пам'яток містобудування і архітектури - це автоматизована інформаційна система, що містить дані про об'єкт згідно структури показників.

На основі обраної структури реєстру пам'яток містобудування і архітектури розроблено форми, які встановлюють порядок створення і ведення бази даних реєстру, її організаційну структуру, вимоги до програмного забезпечення.

Існує можливість використовувати по запиту ті форми, які необхідні в кожному конкретному випадку. Форми можуть бути згруповані в такому порядку, який зручний для роботи.

Розроблено форму для підготовки, вводу та редагування інформації, а також форма твердої копії (картка) інформації про об'єкт для збереження у картотеці

База даних наповнена інформацією про об'єкти, що містяться в Державному реєстрі національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури), в Зводі пам'яток історії та культури України (існує для кожної області та окремо по Києву), в Державному списку нерухомих пам'яток історії та культури м. Києва, в Списку споруд, що рекомендовано включити до "Зводу пам'яток історії та культури м. Києва", а також в Списку об'єктів культурної і природної спадщини Києва, який сформовано при виконанні "Історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів Києва".

Виконана робота складається з двох частин. Перша частина, текстова, складається з трьох розділів: перший розділ - науково-дослідні обґрунтування методичного забезпечення; другий розділ - перелік та зміст класифікаторів; третій розділ - викладення технологічного і технічного забезпечення інформаційної системи обліку та пошуку пам'яток культурної спадщини.

Друга частина, програмне забезпечення інформаційно-пошукової системи "УрбоКад" (розділ "Нерухомі пам'ятки культурної спадщини", підрозділ "Пам'ятки архітектури та містобудування", які представлені базою даних пам'яток архітектури та містобудування м. Києва) загальним обсягом понад дві тисячі об'єктів.

Робота присвячена основним питанням методології, методики і практики створення інформаційної система обліку та пошуку нерухомих пам'яток архітектури та містобудування. Розглянуті основні поняття і визначення, структура даних, описана система елементів. Надані практичні рекомендації по створенню і функціонуванню інформаційної системи обліку та пошуку пам'яток культурної спадщини різного рівня, їх комплектації програмно-технічними засобами.
Случайные рефераты:
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького
Реферати - Борис Дмитрович Грінченко
Реферати - Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози
Реферати - Микола Хвильовий - український прозаїк, поет, публіцист
Реферати - Олесь Гончар
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта