Палац Праці в Туріні як зразок італійської архітектури
Якщо Міс ван дер Рое можна назвати в архітектурі співцем скла і металу, то видатного сучасного італійського інженера і архітектора П'єра Луїджі Нерві — співцем залізобетону. Обидва вони, за висловом японського архітектора Кендзо Танге, ідуть у фарватері граничних можливостей будівельної техніки і досягають максимальної художньої виразності у використанні цих будівельних матеріалів.

Протягом своєї історії італійська архітектура майже ніколи не втрачала чіткої виразності й класичної гармонійності, традиції якої сягають ще в античні часи. Саме ця гармонійна логіка притаманна П'єру Луїджі Нерві (нар. 1891 р.), талановитому інженерові з великим художнім смаком. Розроблені ним збірні залізобетонні елементи не тільки відкрили великі можливості цих конструкцій, а й несподівано розкрили їх художню виразність.

На основі винайденого ним так званого армоцементу Нерві створює різні варіанти легких залізобетонних конструкцій. Здебільшого він працює разом з архітекторами, але в більшості споруд, в яких брав участь, основний художній ефект створюють розроблені ним конструкції.

Однією з найкращих споруд П'єра Нерві є Палац Праці в Туріні, збудований у 1961 р. Це гігантський зал (у ньому була розташована промислова виставка), квадратний у плані, розмірами 158X158 м, а висота його 23 м. Перекрито споруду 16 бетонними плитами, кожна з яких спирається на одну опору. Фасад Палацу — суцільна скляна стіна, її рівномірно розділяють вертикальні металеві ферми. Переступивши поріг Палацу, мимоволі зупиняєшся від здивування. Серед величезного просторого залу вільно стоять велетенські зірчастого профілю колони, які звужуються вгору, а під стелею розпускаються у фантастичні ребра зонтів. Між плитами видно небо.

Дивлячись на конструкції турінського Палацу Праці, я пригадав слова самого Нерві: "Усі конструктивні проблеми — це синтез, в якому не можна відокремлювати художнє натхнення від технічної думки. Визріваючи в результаті інтуїції і роздуму, вони рухають уперед мистецтво".

Мені довелося бути в Туріні через кілька років після будівництва Палацу Праці. Величезний зал був порожній; інженер, який мене супроводжував, із сумом розповідав, що приміщення не використовується, і що є думка віддати його в аренду окремим фірмам, які, розгородивши зал, улаштують свої приміщення. Така доля може чекати визначний шедевр архітектури в капіталістичному світі.
Случайные рефераты:
Реферати - Богдан Лепкий
Реферати - Життєвий і творчий шлях Олеся Гончара
Реферати - Життєвий і творчий шлях Юрія Федьковича
Реферати - Життя та творчість Романа Іваничука
Реферати - Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози
Реферати - Леся Українка – геніальна донька українського народу
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 30
    Гостей: 30
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта