Особливості композиції, тема та сюжет роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного
Роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства упродовж кількох поколінь: від заселення південних степів, закріпачення сіл — до реформи 1861 р. та введення пореформених порядків.

Провідною темою в творчості майстра прози було викриття лиха давнього (кріпацтва) і сьогочасного (напівкапіталістичної і напів-кріпацькрї дійсності). Це питання порушено і в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Складна композиція роману, яку академік Олександр Білецький назвав «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами», підпорядкована меті якнайширше показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, тобто спричиняло трагедію.

Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя. Роман має кілька сюжетних ліній: життя Чіпки та його родини; життя Максима Гудзя та його роду; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Пісок.

Ці лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору.

І композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заголовок - «Пропаща сила», який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Ця назва містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей.

Таким чином, внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність дають підстави твердити про появу в українській прозі нового типу епічного полотна, відмінного багатьма жанровими якостями від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.

Важливу роль в описі психологічного стану героя відіграє пейзаж. Досить згадати радісний, акварельно-чистий опис весняного поля на початку роману або ж кінцевий пейзаж, сумний і тривожний через перевагу кривавих барв. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вперше в українській прозі пейзаж виконує не тільки описову, а й психологічну функцію.
Случайные рефераты:
Реферати - Біографія Григорія Сковороди
Реферати - Життя і творчість Григорія Сковороди
Реферати - Олександр Довженко. "Україна в огні"
Реферати - Життя і творчість Олекси Стефановича
Реферати - Євген Маланюк
Реферати - Життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 11
    Гостей: 11
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта