Організація розрахунків суб’єктів господарювання та обслуговування платіжного обороту
Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (крім банків і підприємств зв'язку).

Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти. Отримувати готівку з власного рахунка, як зазначалось, підприємства можуть не тільки на заробітну плату, матеріальне заохочення, на відрядження та загальногосподарські витрати, а й на інші цілі (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо).

Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим самим дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. При оформленні чека не допускається виправлень, які можуть поставити під сумнів його достовірність.

Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів: податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факти якоїсь діяльності, що підлягає оплаті.

Форми податкової накладної, ведення книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення, а також систему обліку цих операцій визначає Державна податкова адміністрація.

Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного підприємства визначається комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк.

Підприємства мають право тримати в своїх касах готівку в межах лімітів. Ліміти касових залишків за необхідності протягом року можуть бути переглянуті. До встановлення ліміту каси на поточний рік діє ліміт попереднього року.

Відповідно до законів України Про Національний банк України, Про банки і банківську діяльність з метою проведення нормативно-правових актів НБУ щодо порядку здійснення безготівкових розрахунків в установах банків у відповідність з законодавством Правління Національного банку Постановою від 29 березня 2001р. №135, затверджено нову інструкцію "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

Та частина платіжного обороту, яка проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, - називається безготівковим платіжним оборотом.

Зміст і мета безготівкового платіжного обороту - оплата без використання готівкових грошей. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами.

Це дуже зручно для клієнтів. Вони можуть здійснювати платежі на великі відстані без ризику втрати.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначає Інструкція Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України".

Ця Інструкція дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності вільно обирати форми розрахунків, попередньо закріпивши їх договорами. Але, у свою чергу, банки повинні вивчати стан розрахунків і пропонувати клієнтам використовувати найбільш доцільні форми, враховуючи специфіку їх діяльності й організації взаємних відносин.

Організація безготівкових розрахунків повинна сприяти нормальному обігу коштів, забезпечувати безперервний хід реалізації продукції.

Основою безготівкового обороту є те, що платежі здійснюються банками на доручення клієнта шляхом списання коштів з його рахунку і зарахування їх на рахунок одержувача, вказаного клієнтом. Коли рахунки відкриті в різних банках, міжбанківські розрахунки проводяться з допомогою системи кореспондентських відносин. Отже, у платіжному обороті діють не тільки рахунки платника й одержувача коштів, а й рахунки банків, що їх обслуговують.

Відповідно до розрахункових і платіжних документів, що обслуговують платіжний оборот, безготівкові розрахунки в Україні здійснюються в таких формах:

платіжними дорученнями;
платіжними вимогами-дорученнями;
чеками;
акредитивами;
векселями;
платіжними вимогами;
факторингом;
платіжними картками;
інкасовими дорученнями.
За будь-якої форми безготівкових розрахунків користуються тим чи іншим способом платежу. Який визначається порядком та умовами виконання суб’єктами господарської діяльності грошових зобов’язань одного перед одним.

У вітчизняній практиці міжгосподарських безготівкових розрахунків способи платежу класифікують:

за терміном виконання;
за джерелами коштів, призначених для здійснення платежу;
за способом перерахування коштів.
Залежно від терміну виконання платежі поділяють на:

1. Строковий, коли кожна поставка оплачується негайно;

2. Достроковий:

авансовий платіж, коли оплата (але тільки її частина) передує відвантаженню товару;
попередня оплата, коли отримувачу перераховують всю суму до моменту відвантаження товару.
3. Прострочений – не сплачений вчасно;

4. Пролонгований, такий, виконання якого за домовленістю сторін перенесено на пізніший термін.

Залежно від джерел коштів призначених для здійснення платежу:

за рахунок власних коштів платника, коли платіж здійснюють із рахунку платника в банку;
за рахунок банківського кредиту;
за рахунок комерційного кредиту.
Залежно від способу перерахування коштів:

прямим перерахуванням з рахунку платника з рахунку платника на рахунок бенефіціара;
заліком взаємних вимог, коли взаємні зобов’язання боржника й кредитора погашають у рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюють платіж на загальних підставах;
періодичними перерахуваннями (плановими платежами), коли розрахунки провадять на за кожну окрему поставку, а періодично, в передбачені договором терміни. У такому разі розмір платежу визначають з урахуванням плану поставок і коригують залежно від результатів звірки від розрахунків за період, передбачений договором.
Кожній формі безготівкового розрахунку властива своя схема документообігу, що ґрунтується на техніці проходження розрахункового чи платіжного документа через банки від моменту його виписування до моменту його оплати і зарахування коштів на рахунок бенефіціара.

В основу розрахунків платіжними дорученнями покладено розрахунковий документ "платіжне доручення" – письмове розпорядження платника до банку, який його обслуговує про списання з його рахунку певної суми й зарахування її на рахунок одержувача, зазначеного в дорученні.

В основу чекової форми розрахунків покладено розрахунковий чек – платіжний документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоутримувачеві (пред’явникові чека) зазначену в чеку суму.

Розрахунки за допомогою акредитивів — розповсюджена форма розрахунків в ринковій економіці. Застосовується вона переважно в розрахунках за товари і послуги, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати, а також в міжнародних розрахунках.

Література

Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.
Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.
Бандурака О. М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2001.
Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук та ін.; За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. А. Вступ до банківської справи. – К.: Лібра, 1998. – 347.
Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1998.
Случайные рефераты:
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Марко Кропивницький
Реферати - Борис Антоненко
Реферати - Поема Івана Франка "Мойсей"
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Журналіст і митець Анатолій Марущак
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 48
    Гостей: 48
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта