Опозиція царизму на Полтавщині
В Україні ж будь-які порушення ідейного характеру заборонялися, що ставило українську політичну думку в несприятливі умови.

У вищих шарах українського суспільства залишилися патріоти, які негативно ставилися до політики царизму в Україні. Зберігаючи в пам’яті державницькі традиції, вони намагалися залишатися вірними національно-політичному ідеалу, який хитався між державною самостійністю і автономією в межах сусідніх держав. Опозиційні дворянські акції до 1818 р. велися переважно легально на офіційних зібраннях у губернському центрі або під час неофіційних зустрічей у місцевих резиденціях, які були своєрідними малими політичними і культурними столицями України.

Після 1818 р., коли додому повернулися з Європи російські окупаційні сили, в діяльності опозиції настав період таємничих товариств: масонських, патріотичних, політичних. В цих організаціях українські діячі фактично розчинилися в інонаціональному середовищі.

Видатним ідеологом масонського руху був наш земляк С. І. Гамалія, посідаючи важливий пост управителя канцелярії графа З. Г. Чернишова, він був другом і порадником відомого масона М. Новикова, та належав до масонської ложі "Гармонія".

За свідченнями сучасників, С. Гамалія був головним "робочим елементом" серед масонів, а після смерті Й. Г. Шварца у 1784 р. фактично перебрав на себе керівництво організацією. Як знавець мов особисто робив переклади містичних творів, які друкувалися в таємних типографіях.

Після розгрому новиковського "гуртка" у 1792 р. його номінальний керівник був ув’язнений, декого з масонів вислано в родові маєтки. Гамалія був підданий легкому допиту, після чого не був навіть притягнений до слідства. Сучасники називали його "божою людиною", пізніше історики порівнювали Гамалію з праведниками перших століть християнства.

З масонських організацій найбільше значення мала полтавська ложа "Любов до істини", яка діяла з весни 1818 р. до березня 1819 р. і підпорядковувалась петербурзькій ложі "Астрея". Її засновником був М. М. Новиков який у 1816-1820 рр. посідав пост правителя канцелярії малоросійського генерал-губернатора М. Г. Рєпіна. Сам князь, як підозрюють, теж був масоном. Полтавська ложа мала поставляти кадри для декабристського" Союзу благоденства", однак дослідники не виключають, що на базі ложі честолюбний Новиков планував утворити таємне товариство.

До складу ложі входило понад 30 осіб, у т. ч. чиновники з оточення генерал-губернатора, дворянські маршали, офіцери розквартированих у Полтаві полків, діячі культури. Усього відбулося 21 засідання ложі, тематика їх невідома, проте за деякими свідченнями, на засіданнях обговорювалися питання, що стосувалися політики російського уряду на Україні. Це викликало занепокоєння у Петербурзі, і за наказом царя ложа "Любов до істини" була закрита.

Першою патріотичною організацією, що існувала на території Полтавщини в І пол. ХІХ ст., було Малоросійське таємне товариство, очолюване В. Л. Лукашевичем. Головною метою цієї організації була політична незалежність України. До складу товариства належали переважно дворяни, деякі професори Ніжинської гімназії. Члени товариства налагодили зв’язки з польськими таємними організаціями, але розгорнути діяльність українські патріоти не змогли, потрапивши під слідство в справі декабристів.

З Полтавщиною тісно пов'язана діяльність таємних політичних організацій декабристів. У 1818 р брати Борисови організували у Решетилівці Товариство першої згоди, перейменоване потім у Товариство друзів природи. Ця організація стала основою для утворення в1823 р. Товариства З’єднаних Слов’ян. Тісний зв’язок з полтавськими масонами мав відомий декабрист, брат російського генерал-губернатора М. Г. Рєпіна С. Г. Волконський.

З полтавською масонською організацією була зв’язана діяльність відомих діячів декабристського руху братів Муравйових-Апостолів. З метою розширення діяльності Південного товариства в 1821 р. до Полтави приїздив П. І. Пестель, в 1824 р. в Лубнах побував С. І. Муравйов-Апостол, а В 1825 р. М. П. Бестужев-Рюмін відвідав Лубни і Лохвицю. Своєрідним осередком декабристського руху був Хомутець Миргородського повіту, де знаходився родовий маєток Муравйових-Апостолів. Серед 579 чоловік, притягнутих до слідства в справі декабристів, близько 20 були уродженцями Полтавського краю.
Случайные рефераты:
Реферати - Переклад як форма літературних взаємин
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Життя і творчість П. П. Гулака-Артемовського
Реферати - Підручник з літератури в східній діаспорі
Реферати - Іван Вишенський
Реферати - Життя і творчість Олександра Олеся
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 51
    Гостей: 50
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта