Олімпія та історія виникнення олімпійського вогню
Своєю донині збереженою славою Олімпія повністю зобов'язана Олімпійським іграм, що проводилися там раз на чотири роки і тривали лічені дні. У перервах між іграми безлюднів величезний стадіон, заростала травою бігова доріжка стадіону, вкривалися дикою порослю схили пагорба і насипів, що служили для глядачів трибуною.
Не лунав стукіт копит і гуркіт колісниць на сусідньому іподромі. Не тренувалися атлети на просторій площі гімнасії та в монументальному будинку палестри. Не лунали голоси в леонідайоні — готелі для почесних гостей.
Зате під час Олімпійських ігор усе навколо оживало, кипіло життя. Прибували десятки тисяч атлетів і гостей, вщерть заповнювалися грандіозні на ті часи спортивні споруди, які за своєю суттю мало чим відрізнялися від сучасних спортивних комплексів. На Олімпіадах виявляли лише переможця в окремих видах змагань — олімпіоника. Але в основному збиралися для того, щоб узяти участь в обрядовому святі, присвяченому Зевсу.
Один із поетичних міфів Давньої Греції оповідає про те, як виник олімпійський стадіон. За легендою, приблизно в XVII ст. до н.e., Геракл і його чотири брати висадилися на Пелопоннеському півострові. Там біля пагорба з могилою титана Кроноса, переможеного в боротьбі своїм сином Зевсом, Геракл на честь перемоги свого батька над дідом організував змагання зі своїми братами з бігу. Для цього на майданчику біля підніжжя пагорба він відміряв відстань у 11 стадій, що відповідало 600 його ступням. Імпровізована бігова доріжка завдовжки 192 м 27 см і стала основою майбутнього олімпійського стадіону. Протягом трьох століть саме на цій примітивній арені проходили ігри, названі пізніше Олімпійськими.
До 776 р. до н.e. усі держави, розташовані на Пелопоннеському півострові, почали брати участь в Олімпіадах і саме з цієї дати почалася традиція увічнювати імена переможців.
Офіційно свято тривало п'ять днів. Напередодні урочистого відкриття Олімпійських ігор на березі ріки Алфей поблизу стадіону розкидали намети. Сюди, крім численних шанувальників спорту, прямували торговці різними товарами і власники розважальних закладів. Так, ще в давні часи, в організаційну підготовку Ігор втягувалися різні соціальні прошарки населення Греції.
Олімпійські ігри зі зростанням їхньої популярності впливали на центр Олімпії — Альтис. Більше 11 століть в Олімпії проводилися ігри, у яких брали участь жителі всієї країни. Подібні ж ігри відбувалися також в інших центрах країни, але жодні з них не могли зрівнятися з Олімпійськими.
У грецькій міфології вважалося, що всі мистецтва в людей від Прометея. У міфології Прометей був протипоставлений Зевсу, займав позицію мученика, який пожертвував собою заради людей. Підступний і жорстокий Зевс діяв проти суперника, використовуючи грубе насильство. Одна з найкрасивіших легенд минулого оповідає про богоборця і захисника людей Прометея. Прометей, благодійник людей, дарував людству незалежність від природи. Він викрав вогонь з Олімпу, приніс його в очереті й навчив смертних користуватися ним. Як говорять міфи, Зевс звелів Іефесту прикувати Прометея до Кавказької скелі, пробив йому груди списом, а величезний орел щоранку прилітав клювати печінку титана, яка Щодня виростала знову. Прометей був врятований Гераклом. Греки вміли любити своїх богів, вони хотіли висловити свою вдячність цьому титанові, тому культ Прометея втілився в одному з видів Олімпійських ігор — змаганні бігунів з палаючими смолоскипами.
Фігура цього титана залишається і сьогодні одним із найяскравіших образів у грецькій міфології. Вираз «вогонь Прометея» означає прагнення до високих цілей у боротьбі зі злом. Хіба не той самий зміст вкладали і древні, коли близько трьох тисячоліть тому запалювали олімпійський вогонь у гаю Альтиса?
Під час літнього сонцестояння учасники змагань і організатори, прочани і вболівальники віддавали почесті богам, запалюючи вогонь на вівтарях Олімпії. Переможець змагань із бігу удостоювався почесті запалити вогонь для жертвопринесення. Блиск цього вогню припиняв на час війни, приводив до згоди ворогуючі сторони, суперництво віталося тільки на бігових доріжках. От чому потім була відновлена традиція запалювання вогню, а пізніше і доставки його до місця проведення змагань. Церемонія запалювання вогню, який проноситься не тільки через країни, але й континенти — особливий олімпійський ритуал.
Вперше олімпійське полум'я спалахнуло в перший день Ігор на стадіоні Амстердама в 1928 р. Однак не залишилося жодних свідчень, що цей вогонь був доставлений, як велить традиція, естафетою з Олімпії. Початок смолоскиповим естафетам, що приносили вогонь з Олімпії у міста проведення Олімпіад, було покладено в 1936 р. Біг факелоносців — один із найбільш урочистих моментів Ігор. 20 червня 1936 р. в Олімпії був запалений вогонь, шо подолав потім 3075-кілометровий шлях дорогами Греції, Болгарії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини й Німеччини. А в 1948 р. смолоскип уперше здійснив морську подорож.
Але не все було так чудово і радісно в історії Олімпійських ігор. У 394 р. н.e. римський імператор Феодосій І видав указ, що забороняє подальше проведення Ігор. Імператор прийняв християнство і вирішив викорінити антихристиянські ігри, шо прославляють язичницьких богів. Імператорський указ виконувався півтори тисячі років. У наступні століття спорт утратив те демократичне значення, якого надавали йому в Давній Греції, він перестав відігравати роль найбільш доступного засобу спілкування між народами.
Случайные рефераты:
Реферати - Ольга Кобилянська
Реферати - Легенди рідного краю
Реферати - Курбас, Куліш, Крушельницький –коло друзів-творців
Реферати - Життя і творчий шлях Василя Еллан-Блакитного
Реферати - Марко Кропивницький
Реферати - Біографія Маланюка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 19
    Гостей: 19
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта