Образ народу в комедії «Хазяїн» І. Карпенко-Карого
Карпенко-Карий не залишив своєю увагою наймитів, що тримають своєю працею Пузиреві економії. Автор правдиво показує у творі назрівання соціального конфлікту між капіталістами, з одного боку, та селянами і робітниками — з іншого.

Оскільки головне спрямування комедії зосереджене на викритті і засудженні «стяжателя», то цілком закономірним є те, що робітники не фігурують серед основних дійових осіб. Хоч вони активно виступають лише в перших трьох явах другої дії, проте як об'єкт хижацької експлуатації весь час перебувають у полі уваги автора.

У п'єсі показано не тільки владу й економічне збагачення глитайства, не тільки розорення селянства, а й зародження протесту та організованої боротьби бідноти.

Пузир трясеться над кожною копійкою, яка йде на оплату тяжкої, виснажливої праці робітників. «Де ж це видано, — докоряє хазяїн економові Зеленському, — щоб на буряках платить робочому по тридцять п'ять копійок в день?» Довідавшись, що той ще й харчує робітників, обурюється: «І харчуєте?! То це вийде по сорок п'ять копійок. Добре хазяйнуємо! Робочі все заберуть, а нам же що зостанеться?..» Гставить у приклад Ліхтаренка, який напровесні платить робітникам по п'ятнадцять, двадцять копійок, а в гарячу літню пору лише по двадцять п'ять копійок в день.

Робітники не витримують такого ставлення до себе і висловлюють протест. «Ми не собаки — і собак краще годують!» — чути голос з юрби, яка прийшла до хазяїна скаржитись. Пузир, як видно з його реплік, побоюється згуртованості робітників і реагує на їхні вимоги активніше, ніж на ліберальну балаканину своєї дочки та вчителя Калиновича.

І. Карпенко-Карий показує сільських пролетарів не безликою масою. Робітник Петро ще вірить у справедливість хазяїна і вищого начальства. Він припускає, що, може, «хазяїн і не знає», як його помічник Ліхтаренко знущається з робітників. Петро заспокоює всіх і не вимагає, не обурюється, а слізно просить «пані-хазяйку» і «панну» зглянутися на них. Дем'ян же зневірився в милості хазяїв і начальства. На зауваження Петра про те, що минулого року завдяки начальству Чобіт змушений був краще харчувати своїх робітників, він відповідає: «Поки обробились, а після Семена так почали годувать та морить роботою, що ми покидали заслужені гроші та й повтікали, а він тоді й не скаржився, бо йому ковінька на руку: мед собі зоставив, а бджіл викурив з вулика. Тікаймо краще, поки ще скрізь робота є».

З подальших сцен ми довідуємося, що Пузир і його економ Ліхтаренко ще більше посилюють утиски робітників, не дотримують своїх обіцянок тим людям, у яких обманом взяли наділи в оренду. Закінчується це стихійним бунтом, під час якого економові розбили голову, а коли він став стріляти, відступили, похваляючись «підпалити двір і тік».

І хоч для придушення бунту хазяїн звертається за допомогою до влади — наказує надіслати телеграми губернатору та ісправнику, — можна почути сподівання автора, що організована сила робітничого руху колись примусить господарів зменшити свій вовчий апетит щодо наживи.

Недаремно ж економ Зеленський на своє виправдання, що менший, ніж хазяїн сподівався, дає прибуток з мануйлівської економії, говорить Пузирю: - «Дозволяю собі звернуть вашу увагу на те, що в Мануйлівці є такий учитель-артільщик і біля нього чоловіка три з молодих, що через них і Ліхтаренко зуби поламає».

Автором передбачено, щоб на сцені і у позасценічній дії було показано той великий світ, з яким тісно пов'язані персонажі п'єси. Відчувається присутність і пульс міських ринків і ярмарків, будівництво нових цукроварень, операції земського банку, зубожіння родовитих дворян-поміщиків, просвітницька діяльність ліберальної інтелігенції і селянські бунти.
Случайные рефераты:
Реферати - Володимир Малик
Реферати - Михайло Михайлович Коцюбинський
Реферати - Життя і творчий шлях Миколи Івановича Костомарова
Реферати - Життя і творчість Олександра Білецького
Реферати - Журналіст і митець Анатолій Марущак
Реферати - Життя і творчість Бориса Антоненко-Давидовича
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта