Назрiвання соцiально-полiтичних конфлiктiв у самодержавнiй Росiйськiй iмперiї (за новелою Володимира Винниченка "Суд")
Розквiт таланту В. Винниченка припав на початок XX столiття - бурхливу епоху, коли вiдбувалися численнi селянськi заворушення i бунти, переосмислення громадських цiнностей усiма верствами народу. Це, кiнець кiнцем, епоха першої росiйської революцiї 1905 року.

Письменник прагнув художньо зобразити соцiально-полiтичнi й моральнi проблем цього часу, намагався на живому матерiалi показати повну вiдсталiсть самодержавно-деспотичного управлiння.

Один з таких творiв - новела "Суд", у якiй В. Винниченко дошкульно i свiжо показав образ щирого помiщика-"малороса" з його українською патрiархальщиною.

Саму новелу можна розбити на двi частини - розмова Михайла Денисовича Самоцвiта з гостем - сусiднiм панком Дуриндою, в якiй Самоцвiт викладає свої погляди про ставлення до "нових часiв" i його, Самоцвiтiв, "суд", свiдком якого i стає Дуринда.

Пiд час чекання жатки, яку Самоцвiт пообiцяв своєму сусiдовi Дуриндi, Михайло Денисович жалiється про настання важких, незрозумiлих часiв. Мужики не такi, як ранiше: бажають пiдвищення плати, читають "бумажки" - прокламацiї, якi то тут, то там з'являються по селах i, взагалi, бажають зараз у всьому роз'яснення.

А Самоцвiт же, "хохол, малорос сам…", мiцно тримається святих старих законiв. Навiть впровадженню технiки вiн опирається, вбачаючи в цьому загрозу старим патрiархальним правилам. Вiн не бажає використовувати жатку, бо є мужики. А "це машини трошки кращi… Не заламається й не спортиться…"

"Фiлософiя" Михайла Денисовича проста: "Не треба мудрувать, от що! Не треба полiтикувать… "Роз'яснять, пояснять…" В морду! От i все роз'ясненiє. По-моєму". Зараз нiчим не можна стримати мужика, тiльки цим одним: "…ще одно, чим можна здержать мужика, то… бить його треба… Бить, бить i не давать i вгору глянуть…" А Дуриндi, який уважно слухає промови Самоцвiта, вже так i хочеться, "щоб усi мужики зробились одним чоловiком". Щоб дав раз-два - i все спокiйно.

Як же це дiє в життi? Приводять нарештi селянина Крутоноженка, за словами Самоцвiта, велику "каналiю". Хоч Крутоноженко представився Никифором, а не Никонором, якого справдi очiкував Самоцвiт, вiн не звернув на це уваги, i почався "суд". Швидко вiн i закiнчується кiлькома Самоцвiтовими ударами в "морду" селянина. Селянин ви- правдовується перед начальником. Залiзна "фiлософiя" нiби дiє безвiдмовно. Але тут сталася заминка. Виявляється, що побитий чоловiк - брат Никонора Никифор Крутоноженко. Сам Никофор та iншi селяни, злi й розпаленi, кричать на Самоцвiта, називаючи його суд "розбоєм". За-кiнчується "суд" вивезенням обох Крутоноженкiв у мiсто, на "справжнiй" суд - уже як майже злiсних бунтiвникiв. Селяни обуренi. Треба працювати, а тут такi подiї. Зараз i пiшла в хiд жатка, яку Самоцвiт до кiнця свого життя не хотiв використовувати.

А Дуринда, виїжджаючи з подвiр'я, згадує як страшне пророцтво слова Самоцвiта: "Полетимо, полетимо, аж загудить, молодой человєк!"

Теперiшнiй земський начальник, а по сутi, класичний помiщик-сат рап Самоцвiт усiма силами прагне зберегти старi порядки. Але не бачить через заскорузлiсть i ненависть до "мужикiв" змiн у суспiльствi. Саме суспiльство вже змiнилося, а Самоцвiт - нi. Вiн i не бачить, що своїми "благими" законами i самим стилем управлiння розбурхує народний гнiв.

Михайло Самоцвiт - лише типовий представник свого прошарку, але ж у життi їх десятки тисяч. I дiють iншi самоцвiти так само, пiднiмаючи сотнi тисяч озлоблених селян. А значить, в одному Самоцвiт усе ж таки був правий, коли казав Дуриндi, що "через 10 год" мирного життя вже не буде. Правда, перевернув вiн усе навпаки: бив мужикiв, щоб "через 10 год" не було нiяких бунтiв i революцiй, хоча потрiбно було б негайно припинити цю "патрiархальщину" i приступити до створення справдi правового суспiльства. Але самоцвiти ще дуже далекi вiд цього.
Случайные рефераты:
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Борис Дмитрович Грінченко
Реферати - Життя та творчість Спиридона Черкасенка
Реферати - Історія написання й видання та художня цінність історичного роману у віршах "Маруся Чурай" (курсова робота)
Реферати - Життя і творчість Бориса Олійника
Реферати - Літературний портрет Степана Пушика
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта