Національний колорит та патріотизм у поемі «Енеїда» І. Котляревського
В «Енеїді» Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір'я, одяг, їжу. Цей твір є своєрідною енциклопедією народного побуту XVIII століття. Описи в поемі надзвичайно цікаві, хоча й детальні (наприклад, опис чоловічого та жіночого вбрання).

Еней:
Штави і пару чобіток;
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок.

Дідона:
Взяла кораблик бархатовий,
Спідницю і корсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок.

У п'ятій та шостій частинах поеми І. Котляревський смальовує боротьбу троянців проти рутульців. Висловити громадську серйозність «Енеїди» поету не перешкодив навіть бурлеск — рядки, сповнені патріотизмом і гордістю за героїчне минуле українського народу, за козацво, поет прославляє Максима Залізняка (ватажка селянського повстання проти польських панів у XVIII ст.). Він оспівує запорожців, участь козаків у боях проти шведів:

...славнії полки козацькі:
Лубенський, Гадяцький, Полтавський, —
В шапках, було, як мак цвітуть.
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи поставлять,
То мов мітлою все метуть.

Прості люди постають сміливими, благородними, вірними обов'язку боронити свою Батьківщину. Такими у поемі є образи Низа та Евріала, що йдуть на смерть, коли цього вимагають обставини:

Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат.

Образи троянців також допомагають розкрити в поемі тему патріотизму українського козацтва.

На початку поеми троянці постають гульвісами, які тільки те й роблять, що п'ють горілку, ходять по вечорницях та залицяються • до жінок і дівчат:

Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода;
Щодень бенкети, мов весілля.
Всі п'яні, хоч посунь куда.
***
Пили, і грали, женихались,
Ніхто без діла не сидів.

Але у п'ятій та шостій частинах поеми троянці стають геть інакшими, з гульвіс вони перетворюються на хоробрих, дисциплінованих воїнів, готових до останнього захищати Батьківщину, на полі бою вони справжні лицарі. У цих частинах поеми автор немовби милується своїми героями — козаками.
Случайные рефераты:
Реферати - Балади
Реферати - Микола Аркас - iсторик, письменник
Реферати - Короткий літопис життя і творчості Василя Стуса
Реферати - Поет Арон Копштейн
Реферати - Життя і творчість Бориса Антоненко-Давидовича
Реферати - Василь Стус (пошукова робота)
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта