Міжнародна торгівля та теорії ринку праці
Класична й кейнсіанська теорія рівноваги ринку праці

За класичною теорією зміни сукупної пропозиції викликають зміни зайнятості й рівня безробіття. Коли випуск продукції зменшується, збільшуючи чисельність тих, хто бажає працювати, але не знаходить роботу, безробіття зростає. І навпаки, якщо уявити досконалий ринок праці, на якому кожен, хто хоче працювати, може знайти роботу, то на такому ринку праці зарплата буде швидко змінюватись, щоби забезпечити рівність між попитом на працю й його пропозицією.

У класичній моделі ринку праці частка безробітних фактично є постійною і ніколи не перевищує величину, необхідну для підтримання ефективної відповідності між робочими місцями й працівниками. Припущення про те, що зарплата швидко змінюється, щоби забезпечити повну зайнятість на ринку праці, є відмінною рисою класичної моделі ринку праці.

"У класичній моделі ринку праці і сукупної пропозиції зарплата й ціни повністю рухомі. Зміни зарплати й цін безперервно підтримують повну зайнятість".

Класична теорія ринку праці не припускає існування інституціональних механізмів, що обмежують рух зарплати в той чи в інший бік (напр., довгострокових договорів з профспілками). Тому класичну модель ринку праці називають рухомою. Фірми конкурують між собою на ринку праці, приймаючи рішення про необхідну їм кількість праці шляхом співставлення суми додаткових доходів, які забезпечать нові працівники, з величиною зарплати, яку їм треба сплатити. Пропозиція праці визначається самими працівниками, які співставляють оплату за додаткову годину роботи, а отже, можливість купівлі товарів, яку забезпечить їм сума цієї оплати, з незручностями, викликаними необхідністю працювати на годину більше.

Рівновага на ринку праці визначає кількість запропонованої і фактично використаної праці, а також реальну зарплату за годину роботи. При рівноважній зарплаті ринок врівноважується й потрібна кількість праці дорівнює запропонованій кількості. Тому рівноважний рівень зайнятості називають рівнем повної зайнятості. При рівноважній зарплаті кожен, хто хоче працювати за цю зарплату, має роботу.

У класичній моделі ринку праці обсяг виробництва – це обсяг виробництва за умови повної зайнятості незалежно від рівня цін. Причина цього полягає в тому, що працівників турбує тільки купівельна спроможність зарплати, а не її грошове вираження. Зростання в однаковій пропорції зарплати й цін залишає купівельну спроможність зарплати незмінною. За незмінної реальної зарплати кількість запропонованої праці, зайнятість і обсяг виробництва, згідно з класичною теорією, також не змінюються.

На відміну від класичної, кейнсіанська теорія виходить з того, що рівень цін є постійною величиною, обсяг виробництва змінюється, Сукупний попит також періодично змінюється.

Таким чином, класична та кейнсіанська моделі мають принципові розбіжності. "Для економістів-класиків сукупний попит є стабільним, доки не відбудеться значних змін у пропозиції грошей. Навіть якщо сукупний попит знизиться, еластичність цін і заробітної плати забезпечують роботу автоматичного вбудованого механізму, за допомогою якого підтримується функціонування капіталістичної економіки на рівні її потенційного обсягу і природної норми безробіття".

Отже, державне регулювання аж ніяк не потрібне. Іншою є кейнсіанська теорія. "Для кейнсіанців мінливість сукупного попиту й нееластичність цін у напрямі зниження означають, що безробіття може збільшитися й зберігатися в ринковій економіці впродовж тривалого періоду. Щоби запобігти гігантських втрат від спадів і криз, необхідна активна макроекономічна політика регулювання сукупного попиту з боку держави".

Міжнародна торгівля. Теорія порівняних переваг

Міжнародна торгівля (МТ) являє собою найбільш загальну традиційну форму розвитку міжнародних економічних відносин. У процесі міжнародної торгівлі між суб’єктами світового господарства складаються відносини в області обміну, купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили і послуг.

А. П. Румянцев та Н. С. Румянцева пропонують таке визначення: "Міжнародна торгівля – обмін товарами й послугами між державно оформленими національними господарствами або їхніми представниками"

Існують чотири групи показників МТ. Перша з них – це показники обсягу МТ.

Основними показниками обсягу МТ є:

експорт, тобто вивезення товару з країни;
імпорт, тобто ввезення товару в країну;
зовнішньоторговельний оборот, тобто сукупний обсяг експорту-імпорту за певний період часу (звичайно, за рік);
фізичний обсяг міжнародної торгівлі, тобто оцінка обсягу експорту й імпорту в постійних цінах в межах одного періоду (року);
генеральна торгівля, тобто вартість зовнішньоторговельного обороту й вартість транзитних товарів;
спеціальна торгівля, тобто чистий зовнішньоторговельний оборот (продукція, завезена в країну чи вивезена з неї);
реекспорт, тобто вивіз раніше ввезеного товару, не підданого переробці;
реімпорт, тобто ввіз раніше вивезених товарів, не підданих переробці.
Другої групою показників є такі, що характеризують міжнародну торгівлю за критерієм її структури. До них належать:

показники по критерію товарної структури, тобто показники поділу експорту й імпорту по основних товарних позиціях;
показники по критерію географічної структури, які показують розподіл міжнародної торгівлі по групах країн і регіонах;
показники по критерію інституціональної структури, які показують розподіл міжнародної торгівлі по суб’єктах і методах товарного обміну.
Третю групу показників становлять показники динаміки МТ, які, в свою чергу, поділяються на дві категорії: показники темпів зростання МТ та показники темпів приросту МТ.

Нарешті, четверту групу показників МТ складають показники результативності МТ:

сальдо торговельного балансу (різниця між вартісним обсягом експорту й імпорту товарів окремої країни);
сальдо балансу послуг (різниця між вартістю послуг, які надає країна, й вартістю послуг, які вона імпортує);
сальдо некомерційних операцій (різниця між доходами від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових коштів у спадщину, при вирішенні сімейних проблем);
сальдо балансу поточних операцій (сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій);
експорт на душу населення;
імпорт на душу населення;
зовнішньоторговельний оборот на душу населення;
експортна квота (відношення експорту до ВВП);
імпортна квота (відношення імпорту до ВВП);
квота зовнішньоторговельного обороту.
В основі теорії порівняних переваг лежить закон Рікардо. "Модель Рікардо демонструє закон порівняної переваги: країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами".

Дану теорію можна розкрити за допомогою уявного прикладу. Припустимо, що у світі є лише дві країни: США та Франція, в економіці яких є лише дві галузі: виробництво автомобілів та текстилю.

У Франції праця в обох галузях є менш продуктивною, ніж у США. Проте різниця в продуктивності праці неоднакова. Праця американських виробників автомобілів є відносно більш продуктивною, ніж при виробництві текстилю. Для виробництва автомобіля французьким виробникам треба вдвічі більше годин, ніж американським, але для текстилю таке співвідношення становить тільки 8:5. Саме відносні відмінності у продуктивності є основою міжнародної торгівлі. Французькі робітники не втратять роботу через те, що їхня праця менш продуктивна, але її оплата буде нижчою.

Зобразимо це в вигляді таблиці:


США
Франція
Оплата 1 години роботи
W
W1
Кількість годин, необхідних для виробництва одного автомобіля
300
600
Кількість годин, необхідних для виробництва 1 погонного метра текстилю
5
8
Витрати на робочу силу при виробництві одного автомобіля
300 W
600 W1
Витрати на робочу силу при виробництві 1 погонного метра текстилю
5 W
8 W1


Щоб виготовити автомобіль, американським робітникам треба 300 годин праці при витратах на годину роботи W. Отже, витрати на 1 автомобіль будуть 300 W. Якщо ставка зарплати за годину – 20 дол., то в розрахунку на 1 автомобіль зарплата буде 6000 дол.

Якщо на виробництво автомобіля в США йде 300 годин, то на виробництво одного погонного метра тканини – 5 годин. Тоді 60 м тканини коштують стільки, скільки один автомобіль (300:5). У Франції автомобіль буде коштувати стільки, скільки 75 м тканини (600:8). Отже, у Франції автомобілі будуть відносно дорожчими, ніж у США, а у США текстиль відносно дорожчим, ніж у Франції.

Якщо між країнами існує вільна торгівля, то товари будуть вироблятися там, де їх виробництво є дешевшим.

Якщо у США витрати на робочу силу для виробництва одного автомобіля (300 W) нижче, ніж у Франції (600 W1), то США є виробником автомобілів з нижчими витратами. Це можна записати в вигляді:.

300 W 600 W1.

Поділимо обидві частини нерівності на 300 W1.

Тоді W / W12.

Це свідчить, що США виробляють автомобілі дешевше за умови, що оплата праці в цій країні перевищує оплату праці у Франції менше, ніж у два рази. Т. ч., здатність виробляти з нижчими витратами залежить як від різниці в технології, так і від різниці в оплаті праці.

Щодо текстилю, то США будуть виробником з нижчими витратами, якщо

W / W11,6.


Інтервал І,
W / W11,6
Інтервал ІЇ,
1,6 W / W12
Інтервал ІЇІ,
W / W1 2

Виробництво
США виробляють обидва товари з з нижчими витратами
США виробляють автомобілі з нижчими витратами, Франція виробляє текстиль з нижчими витратами
Франція виробляє обидва товари з нижчими витратами
Ціни на автомобілі
300 W
300 W
600 W1
Ціни на текстиль
5 W
8 W1
8 W1


Згідно з теорією порівняних переваг відносна оплата W має перебувати в межах інтервалу І.

Припустимо інше: відновна оплата встановлюється на рівні, що відповідає інтервалу ІЇ. Тоді США будуть виробником обох товарів з меншими витратами. Тоді Франція буде мати неконкурентоспроможне виробництво по обох товарах, а французькі робітники через загрозу безробіття погодяться працювати за нижчу зарплату, отже, зарплата у Франції знизиться до рівня, за яким Франція стане конкурентоспроможною принаймні в виробництві текстилю.

Навпаки, якщо оплата праці буде перебувати в інтервалі ІЇІ, то США не зможуть конкурувати в жодному виробництві, безробіття в США спричинить зниження зарплати принаймні до рівня W / W1 =2, за якого США будуть конкурувати в виробництві автомобілів.

"Цей приклад демонструє закон порівняних переваг, який стверджує, що кожна країна буде виробляти той товар, для якого її перевага в витратах, що вимірюється як відношення, є максимальним".

В наведеному прикладі відношення витрат на виробництво автомобілів у США до витрат у Франції дорівнює 1:2 (W / W1), для текстилю таке відношення – 5:8 (W / W1). 1:2 менше, ніж 5:8, отже США має порівняну перевагу в виробництві автомобілів. І навпаки, Франція має порівняну перевагу в виробництві текстилю.

Отже, за умов повної зайнятості і рівновагої відносної зарплати США вироблятимуть автомобілі, а Франція – текстиль.

Література

Камаев В. Д. и кол. авторов. Учебник по основам экономической теории. – М., 1994.
Макконнел К. Р., Брю С. Д. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992.
Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 104 с.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: "Дело ЛТД", 1993.
Случайные рефераты:
Реферати - Настроєний життям, як скрипка (Лепкий Богдан)
Реферати - Короткий літопис життя і творчості Панаса Мирного
Реферати - Микола Вінграновський – поет, прозаїк – Божий дар для української літератури
Реферати - Василь Симоненко: життєвий та творчий шлях
Реферати - Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози
Реферати - Лада Федоровська –поетеса сучасності й вічності
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія