Міжбанківський валютний ринок України: організація операцій
Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать:

Національний банк України;
уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями);
уповноважені кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями.
валютні біржі.
Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів, нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України.

Усі валютні операції з іноземними валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів уповноважених банків і уповноважених кредитно-фінансових установ здійснюються лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладання угоди).

Порядок та умови проведення уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Дозволено купівлю уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти цієї групи Класифікатора та /або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "стоп" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
вантажна митна декларація в разі, якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);
акт здачі-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;
документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо)"
довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент застрахований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента у гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (строк дії довідки 90 днів).
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, ставиться відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (заступника керівника) суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом та зберігаються в уповноваженому банку.

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об'єднаннями страховиків, які створені та мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України, з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється згідно з вимогами Порядку про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 p. №245, за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

на відрядження за кордон;
на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;
для сплати митних платежів;
для здійснення платежів за користування авторськими правами;
для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;
в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо;

ґ) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій у іноземній валюті;

д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представниками нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій є такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;
б) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "П".
Для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представниками, представництвами юридичних осіб - нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при виконанні неторговельних операцій слід подати такі документи:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;
б) заявки відповідно до договорів з нерезидентами, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків;
в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій є такі документи:

а) заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб - резидентів на постійне місце проживання за кордон;
б) документи, передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 p. №245, у разі здійснення переказів коштів за кордон.
При здійсненні неторговельних операцій фізичними особами - нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України е заявка на перерахування іноземної валюти за кордон.

Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 p. №118.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами - виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);
б) для закриття відкритої валютної позиції банку - заявка банку (з розрахунком).
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій. бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України (у тому числі валютні біржі) при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій кредитно-фінансовій установі згідно з їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані із сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їх послугами.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. При здійсненні обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб комісійна винагорода уповноваженого банку не може перевищувати 0,05%, включаючи операційні витрати.

При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання розрахунків за торговельними операціями уповноважені банки повинні вимагати від резидентів документи, передбачені Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Після отримання від клієнтів зазначених документів уповноважений банк (уповноважена кредитно-фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), який містить таку інформацію:

назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;
орган державної влади, який зареєстрував резидента;
податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та номер реєстрації;
прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром фізичних осіб;
номери та дати договорів або інших документів, що є підставою для придбання іноземної валюти.
Такий реєстр щодня на паперових та магнітних носіях з копіями відповідних документів, що є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, не пізніше 14 години поточного робочого дня подається на розгляд до податкового органу, де уповноважений банк перебуває на обліку.

Усі паперові примірники реєстрів завіряються підписом керівника та печаткою податкового органу. Перший примірник реєстру та копії документів повертаються уповноваженому банку, другий залишається на зберіганні у податковому органі.

Податковий орган до 14 години наступного робочого дня засобами електронного зв'язку надсилає реєстр відповідному регіональному управлінню Національного банку України, яке до 17 години цього самого дня надсилає отриману інформацію до відповідного уповноваженого банку (уповноваженої кредитно-фінансової установи). Лише отриманий засобами електронного зв'язку від регіонального управління Національного банку України реєстр може бути підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкт міжбанківського валютного ринку України, який є покупцем іноземної валюти, несе повну відповідальність як агент валютного контролю за наявністю всіх документів, передбачених Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, які є обов'язковими для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої кредитно-фінансової установи) він несе відповідальність згідно із ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", тобто позбавляється ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Торгівля банківськими металами. Організація торгівлі банківськими металами регламентована Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 p. №637/97-ВР, а також "Положенням про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України", затвердженим постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 p. №65.

Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на УМВБ, а роздрібна - уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з банківськими металами, безпосередньо через власні каси в операційних залах уповноважених банків та фінансово-кредитних установ з фізичними особами - резидентами і нерезидентами.

До оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до правил, які затверджуються Біржовим комітетом УМВБ, та інших внутрішніх документів, які затверджуються Комісією УМВБ з торгівлі - банківськими металами (КТБМ), за умови, що вони не суперечать чинному законодавству України, а також відповідно до нормативних актів Національного банку України. До складу КТБМ обов'язково входить представник Національного банку України, який бере участь у роботі Комісії з правом вирішального голосу.

Оптові продавці та оптові покупці, які не належать до учасників валютного ринку, здійснюють операції з банківськими металами через учасників валютного ринку як їх клієнти.

До роздрібної торгівлі відносять операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до нормативних актів, зокрема інструкцій Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється з поставкою металів, а оптова може здійснюватися як з фізичною поставкою металів, так і без неї.

Одним із найперших і найактивніших операторів на ринку банківських металів є акціонерний комерційний банк "Правекс-банк", який здійснює роздрібну торгівлю зливками золота, срібла, платини та паладію за світовими цінами. Банк також надає послуги щодо куплених зливків у своїх сховищах із нарахуванням клієнтам 2% річних. На кожний зливок банк видає загальновизнаний сертифікат, у якому проба металу визначена з точністю до 0,0001, і бере на себе зобов'язання щодо викупу придбаних клієнтами металів з урахуванням динаміки світових цін на них. Крім того, під заставу банківських металів "Правекс-банк" може видавати своїм клієнтам кредити на пільгових умовах.

Національним банком України встановлено чіткі правила використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами України в таких випадках:

юридичними особами-нерезидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб-нерезидентів з власних поточних рахунків;
як засобу платежу або застави в разі відсутності у фізичних осіб - нерезидентів або резидентів коштів у грошовій одиниці України;
як засобу платежу в разі здійснення торгівлі та надання послуг на транспортних засобах під час перебування за кордоном, а також в інших випадках, регламентованих "Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України", затвердженими постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 p. №119.
Використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами-резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб-нерезидентів дозволяється:

для забезпечення витрат працівників юридичних осіб-нерезидентів, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність нерезидента на території України, на відрядження за кордон (оплата добових, витрати, пов'язані з найманням житлових приміщень та бронюванням місць у готелях, транспортні та інші витрати за кордоном). Розрахунок сум таких витрат здійснюється згідно з чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон;
для забезпечення витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, які користуються імунітетом та дипломатичними привілеями, представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, на відрядження за кордон (оплата витрат, пов'язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном). Видача таких сум здійснюється згідно зі складеним кошторисом;
для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб-резидентів або постійних представництв юридичних осіб-нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо);
для оплати праці працівників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом (з юридичною особою-резидентом чи представництвом юридичної особи-нерезидента) в офіційних представництвах та представництвах юридичних осіб-резидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, та у юридичних осіб-резидентів, постійних представництвах юридичних осіб-нерезидентів;
для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, в тому числі для покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину (купівля мігрантам квитків, оплата їхнього проживання в готелях та харчування в країнах, через які вони прямують транзитом, сплата підйомних тощо), за рахунок коштів, що надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного Бюро;
для виконання зобов'язань, передбачених статтями 116 - 119 Кодексу торговельного мореплавства, згідно з контрактом (угодою) на здійснення агентських послуг щодо виплат морським агентом (юридичною особою-резидентом) готівкової іноземної валюти або дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на експлуатаційні потреби капітану судна, що належить (зафрахтоване) судновласнику-нерезиденту (в тому числі на оплату праці членів екіпажу, репатріацію моряків із судна, яке знаходиться в порту України тощо);
для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або постійним представництвом юридичної особи-нерезидента), яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку або продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на відрядження за кордон здійснюється уповноваженим банком:

за наявності заявки юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента, що містить такі дані:
номер і дату наказу (розпорядження);
прізвище, ім'я та по батькові осіб, які виїжджають за кордон;
строк перебування за кордоном;
розрахунок витрат.
Подається також доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку. Відповідно до наданого розрахунку витрат юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента, але в сумі, що не перевищує на одного працівника 300 дол. США готівкою на добу чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, установленим Національним банком України на день видачі коштів з каси уповноваженого банку, для оплати добових та витрат за наймання житлового приміщення за кордоном.

Для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном під час відрядження видача готівки здійснюється у сумі до 1000 дол. США на одного працівника чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим Національним банком України.

Виплата коштів на представницькі витрати (організацію прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) юридичним особам-резидентам та постійним представництвам юридичних осіб-нерезидентів для від'їжджаючих працівників за кордон провадиться уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України за наданою заявкою.

Загальна сума іноземної валюти готівкою або дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті, що вивозиться одним працівником - резидентом чи нерезидентом, не може перевищувати суми, встановленої Порядком переміщення валюти через митний кордон України. Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивезення іноземної валюти, то для здійснення розрахунків за кордоном використовується корпоративна пластикова картка однієї з міжнародних платіжних систем.

Уповноважений банк при видачі іноземної валюти або дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті надає юридичній особі-резиденту або постійному представництву юридичної особи-нерезидента дозволи на вивезення за кордон їх працівниками іноземної валюти готівкою відповідно до Порядку переміщення валюти через митний кордон України.

Відшкодування працівнику витрат власних коштів в іноземній валюті у відрядженні за кордоном здійснюється відповідно до чинного законодавства України у грошовій одиниці України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день виплати зазначених коштів.

Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку та продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті для виїзду за кордон провадиться уповноваженим банком за наявності заявки офіційного представництва чи представництва юридичної особи-нерезидента, яке не здійснює підприємницької діяльності, та доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.

На працівників офіційних представництв чи представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності і виїжджають за кордон у службових справах, не поширюються добові норми виплат іноземної валюти готівкою.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб - нерезидентів чи резидентів коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютообмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:

1) на територіях митниць у разі:

а) сплати мита, митних платежів або зборів фізичними особами - резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавства України;
б) сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів;
в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням у разі потреби підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України;
г) сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз на в'їзд в Україну;
ґ) оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю;
д) оплати нерезидентами послуг з обов'язкового медичного страхування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги відповідно до чинного законодавства України;
е) реалізації суб'єктами підприємницької діяльності товарів та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та податків) за наявності відповідного дозволу Державної митної служби України;
2) на територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі:

а) реалізації нерезидентам суб'єктами підприємницької діяльності пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів (літаків, суден, поромів, потягів), їх пасажирів і членів екіпажу. В таких випадках розрахунки з нерезидентами здійснюються на підставі рахунку, рахунку-фактури або відповідно до укладеного договору (контракту), які передбачають оплату в готівковій іноземній валюті і копії яких е підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента. Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента є копії рахунку (рахунку-фактури) та митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом (на оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);
б) переоформлення фізичним особам суб'єктами підприємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу;
в) реалізації суб'єктами підприємницької діяльності юридичним особам-нерезидентам, які через метеорологічні обставини чи поламання змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів (літаків, суден). Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента е копія рахунку або рахунку-фактури та копія митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом (на оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);
г) надання суб'єктами підприємницької діяльності послуг нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті. Дозволи на роботу з дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті суб'єктам підприємницької діяльності надаються Кримським республіканським, обласними та по м. Києву і Київській області управліннями Національного банку України або Головним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб'єктом підприємницької діяльності та уповноваженим банком;
3) в інших випадках у разі:

а) надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг нерезидентам з оплатою в Іноземній валюті, в тому числі із застосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті. Дозволи на здійснення операцій з дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті суб'єктам підприємницької діяльності надаються Кримським республіканським, обласними та по м. Києву і Київській області управліннями Національного банку України чи Головним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб'єктом підприємницької діяльності та уповноваженим банком;
б) виплати іноземної валюти готівкою за пластиковими картками міжнародних платіжних систем в уповноважених банках. Видача коштів уповноваженими банками з картрахунків за пластиковими картками міжнародних платіжних систем за допомогою банкоматів здійснюється також в грошовій одиниці України;
в) здійснення розрахунків у іноземній готівковій валюті між юридичними особами-резидентами та нерезидентами (фізичними чи юридичними особами) на території України за наявності індивідуальної ліцензії, виданої Національним банком України.
Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать (зафрахтовані) і формуються в Україні, у таких випадках:

а) за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових судах, у потягах та в автобусах;
б) за надані послуги з міжнародних пасажирських перевезень та поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах.
Іноземна валюта, що ввозиться в Україну у касах суден, потягів, поромів, автобусів, командирами літаків та яку одержано за продані квитки, товари і перевезення багажу, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в сумах, задекларованих у митній декларації.

При здійсненні операцій із зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта, зняття іноземної валюти з рахунку клієнта в іноземній валюті, переказу іноземної валюти за межі України та виплати переказу в іноземній валюті комісійна винагорода уповноваженого банку, не пов'язана із витратами за обслуговування кореспондентського рахунку, стягується в грошовій одиниці України.

Уповноважений банк може приймати як платіж за товари від повноважного представника юридичної особи-нерезидента в касу банку (для подальшого зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті резидента) готівкову вільно конвертовану валюту у сумі до 10 000 (десяти тисяч) дол. США або в еквіваленті цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим Національним банком України на день зарахування коштів, за наявності:

експортного договору (контракту), в якому передбачено повну або часткову оплату у готівковій іноземній валюті (загальна сума, прийнята за одним договором (контрактом), не може перевищувати 10 000 (десять тисяч) дол. США);
оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти та довідки банку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунку нерезидента. В митній декларації та на довідці банку робиться позначка про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок (копія митної декларації, довідка банку-нерезидента і дані паспорта нерезидента (або документа, який його замінює) залишаються в уповноваженому банку);
повноважень, наданих фізичній особі-нерезиденту юридичною особою-нерезидентом відповідно до умов контракту (договору).
Для підкріплення власної каси уповноважені банки мають право надавати один одному міжбанківські кредити у готівковій іноземній валюті і здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти за безготівкову грошову одиницю України (за курсом продажу готівкової іноземної валюти банку-продавця) або за безготівкову іноземну валюту відповідно до чинного законодавства України.

Зняття банками-нерезидентами з власного кореспондентського рахунку, відкритого в уповноваженому банку України, іноземної валюти готівкою для вивезення її за кордон здійснюється за наявності індивідуальної ліцензії на право вивезення за межі України валютних цінностей, наданої Національним банком України.

Використання іноземної валюти ІІ групи за Класифікатором іноземних валют Національного банку України здійснюється за наявності згоди уповноваженого банку на інкасацію та зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок в іноземній валюті суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі використання іноземної валюти при визначенні ціни товару та вартості наданих послуг використовується офіційний обмінний курс грошової одиниці України, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу, а у випадках використання транспортних засобів - на час перетину митного кордону України транспортним засобом.

Якщо залишки іноземної валюти зостаються в неробочі часи доби у касах тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволено використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу, то уповноважений банк встановлює ліміт зазначених залишків іноземної валюти в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які направляються на виплату заробітної плати, та кошти на відрядження). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації в установах уповноважених банків та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента. Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку, в якому вони обслуговуються.

Якщо юридичні особи-резиденти працюють у вихідні та святкові дні, вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків до установи уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.

Готівкова валюта, одержана на територіях митниць, вокзалів, аеропортів та портів, від надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг нерезидентам, а також у вигляді сплаченого юридичними та фізичними особами державного мита за позовами, підлягає продажу в повній сумі на міжбанківському валютному ринку України у встановлені строки.

Готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами-резидентами або представництвами юридичних осіб-нерезидентів в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків згідно з чинним законодавством України покладено відповідальність за цільове використання цих коштів.

Усі види готівкових розрахунків на території України з використанням іноземної валюти як засобу платежу або як застави здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порушення правил використання готівкової іноземної валюти на території України резидентами та нерезидентами тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Організація діяльності пунктів обміну іноземної валюти.

Пункти обміну іноземної валюти організовуються уповноваженими банками та іншими фінансовими установами, що мають ліцензію Національного банку України, а також юридичними особами - резидентами, які уклали агентські угоди з уповноваженими банками, з метою забезпечення вільного обміну готівкової іноземної валюти для фізичних осіб (як резидентів, так і нерезидентів) відповідно до "Положення про пункти обміну іноземної валюти", затвердженого постановою Правління НБУ 7 липня 1994 p. №129.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі іноземної валюти у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів, продажу іноземної валюти фізичним особам-резидентам та зворотного обміну національної валюти на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам згідно із встановленими нормами та правилами. Сума одноразового продажу готівкової іноземної валюти фізичній особі обмінним пунктом уповноваженого банку (обмінним пунктом, який працює на підставі агентської угоди з цим банком) не може перевищувати 1 тис. дол. США - суми, передбаченої п. 3.1. 1 "Порядку переміщення валюти через митний кордон України" (із змінами та доповненнями), затвердженого Головою Правління Національного банку України 14 березня 1993 p. №19029/381 та Головою Державного митного комітету України 17 березня 1993 p. №11/1-530.

Крім валютообмінних операцій обмінні пункти можуть здійснювати експертизу грошових знаків і платіжних документів іноземних держав, конверсію готівкової валюти, розмін грошових знаків, купівлю-продаж платіжних документів (дорожні та іменні чеки, акредитиви) тощо.

Відповідно до наведеного Положення обмінні пункти можуть відкривати безпосередньо уповноважені банки, а також юридичні особи-резиденти на основі агентських угод з уповноваженими банками. Так, на 01.01. 95 p. в м. Києві та Київській області, на які припадає понад 60% обміну готівкової валюти, всього відкрито 993 обмінних пунктів, у тому числі 461 банківських і 532 - за агентськими угодами. Станом на 01.01. 98 p. із 1453 пунктів банками було відкрито 628, а за агентськими угодами працювало 825 пунктів, тобто за названий період частка банківських обмінних пунктів скоротилась з 46,4 до 43,2%, а агентських відповідно зросла з 53,6 до 56,8%.

Для відкриття обмінного пункту уповноважений банк має забезпечити виконання обов'язкових умов: наявність відповідного приміщення, організація надійного зберігання валютних цінностей, наявність необхідної оргтехніки, в тому числі електронних контрольно-касових апаратів, бланків для обліку валютних операцій, кваліфікованого персоналу тощо.

Протягом робочого дня уповноважені банки зобов'язані забезпечувати безперебійну роботу обмінних пунктів (як власних, так і своїх агентів на умовах, передбачених угодами), підкріплювати іноземною валютою та здійснювати оперативний контроль за роботою обмінних пунктів. Обмінні пункти мають право утримувати у своїй касі залишок розмінних купюр у розмірі до 200 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним банком України.

Усі операції з купівлі-продажу іноземної валюти підлягають обов'язковому обліку. Працівники пункту обміну ведуть два реєстри — журнали суворої звітності для обліку операцій купівлі-продажу іноземної валюти, окремо з операцій купівлі і з операцій продажу іноземної валюти. Щодня у встановленому банком порядку касир обмінного пункту здає в касу уповноваженого банку залишок іноземної і національної валюти, який перевищує ліміт. У обмінних пунктах, що працюють на основі агентських угод, уповноважений банк зобов'язаний щодня купувати залишок валюти, який перевищує встановлений ліміт. Крім того, особі, яка здійснила валютообмінну операцію на підтвердження факту купівлі-продажу або конверсії іноземної валюти, видається квитанція суворої звітності за формами №377 і 377-А. Другий примірник такої квитанції залишається в обмінному пункті.

Курси обміну валют для обмінних пунктів уповноважений банк встановлює щодня. Різниця між курсом купівлі та продажу (маржа) визначається відповідно до вимог Національного банку України. З 18.09. 95 p. до 06.10. 98 p. цей показник становив 10%, а з 07.10. 98 p. до 12.04. 99 p. — 5%. З 10 листопада 1998 p. валютообмінні операції, що здійснюються обмінними пунктами, обкладаються податком в розмірі 1%, який перераховується до Пенсійного фонду України. Починаючи з 13 квітня 1999 p. операції з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюються за договірним курсом без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.

Такий порядок встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3 листопада 1998 p. №1740, яка регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та відчуження легкових автомобілів.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу валют сплачують юридичні та фізичні особи, які купують валюту за гривні.

Уповноважені банки та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, та клієнти уповноважених банків, які купують готівкову або безготівкову валюту, в заявках щодо купівлі-продажу валюти та у квитанціях про здійснення операцій обміну валюти повинні передбачати окремим рядком додатковий збір, який потрібно сплатити на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% суми операції з купівлі-продажу валют.

Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, разом із заявками на купівлю іноземної валюти видають платіжні доручення про перерахування відповідних сум збору до Пенсійного фонду.

Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповноваженими банками, перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% суми операцій з купівлі іноземної валюти на рахунки органів Пенсійного фонду, де вони перебувають на обліку як платники цього збору.

При цьому банки сплачують зазначений збір у гривнях із суми, витраченої на купівлю валюти для власних потреб і для здійснення готівкових обмінних операцій.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується фізичними особами з операцій купівлі-продажу валют, перераховується уповноваженими банками на рахунок органів Пенсійного фонду, в яких ці банки зареєстровані як платники збору, в розмірі 1% обсягу продажу готівкової іноземної валюти, обчисленого за курсом продажу без урахування суми збору.

Уповноважені банки щодня ведуть облік сплачених фізичними особами сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на таких рахунках:

в установах комерційних банків - на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку №3620 "Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами";
в установах Національного банку - на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку №4715 "Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами".
Уповноважені банки перераховують суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунки органів Пенсійного фонду в такому порядку:

якщо протягом операційного дня сума збору, що обліковується, дорівнює або перевищує 50 гривень, - протягом наступного операційного дня;
якщо протягом операційного дня сума збору, що обліковується, менше ніж 50 гривень, - не пізніше того операційного дня, коли така сума збору досягне 50 грн.
Звіт про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подається платниками цього збору щокварталу у терміни, визначені органами Пенсійного фонду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3 листопада 1998 p. №1740 Національний банк України прийняв постанову Правління "Про внесення доповнень до "Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах обміну" від ЗО грудня 1998 p. №564, в якій додатково введено пункт про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій купівлі готівкової іноземної валюти фізичними особами, затверджено додаток 8 з формою реєстру стягнення зборів до Пенсійного фонду.

Організація контролю за роботою обмінних пунктів уповноваженими органами передбачає перевірку видачі, здачі й обліку іноземної валюти та сум у гривнях, додержання вимог зберігання валютних коштів, правильності ведення бухгалтерського обліку та документації, оформлення реєстрів-журналів та додержання курсів валют.

Контроль поділяють на вступний, поточний та виїзний.

Вступний контроль здійснюється регіональними управліннями Національного банку України з метою аналізу документів на отримання права на здійснення обмінних операцій.

Поточний контроль базується на аналізі звітності, яку подають уповноважені банки відносно діяльності обмінних пунктів.

Проте операції з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті (в тому числі валютообмінні операції) згідно з пунктами 309 і 310 розділу 1 глави VІІ Інструкції №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 7 липня 1994 p. за №129 із змінами та доповненнями від 15 вересня 1998 p. №368, від 28 вересня 1998 p. №395 та від ЗО вересня 1998 p. №402, здійснюються також через операційні каси уповноважених банків: прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові на підставі відповідних касових документів.

Операції з готівковими валютними цінностями (в тому числі валютообмінні операції), що здійснюються в операційних касах, відповідно до ст. 4 Закону не підлягають патентуванню, оскільки такі каси за своїм статусом не е пунктами обміну іноземної валюти.

Отже, виходячи з викладеного, з 14 серпня 1997 p. патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються у пунктах обміну іноземної валюти, в тому числі у пунктах обміну уповноважених банків, незалежно від місцезнаходження цих пунктів.

Якщо уповноважений банк в одному приміщенні з операційною касою відкрив пункт обміну іноземної валюти і зареєстрував його в обласному управлінні Національного банку України, що, в свою чергу, потребує реєстрації сертифікованої комп'ютерної системи або ЕККА у податковій адміністрації, то операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у цьому пункті підлягають патентуванню згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Порядок переміщення валюти через митний кордон України.

Одним із об'єктів валютного регулювання та контролю є переміщення іноземної валюти через митний кордон України, яке здійснюється відповідно до Порядку переміщення іноземної валюти через митний кордон України, затвердженого спільним листом Національного банку України від 14 березня

1993 p. №19029/381 та Державного митного комітету України від 17 березня 1993 p. №11/1-530 в редакції від 21 липня 1994 p. №169 зі змінами і доповненнями від 15 серпня 1995 p. №19029/1350; 2 жовтня 1995 p, №296; 23 вересня 1996 p. №245; 16 квітня 1998 p. №151.

Відповідно до Порядку громадянам-резидентам дозволяється вивозити з правом використання за кордоном національну валюту готівкою, зареєстровану в митній декларації, в сумі 10 мінімумів, що не оподатковуються, на одну особу незалежно від віку, а громадянам-нерезидентам, які тимчасово проживають в Україні, - в сумі 5 неоподатковуваних мінімумів.

Крім того, громадяни-резиденти, які виїжджають за кордон, можуть вивозити облігації (окрім облігацій державних позик), вкладні книжки банків, чеки, акції банків, підприємств і організацій, деноміновані в українській валюті і виписані на ім'я особи, яка виїжджає за кордон, а також білетів українських лотерей, деномінованих в українській валюті.

Вивезення з України ювілейних і пам'ятних монет України, що є валютними цінностями, фізичними особами-нерезидентами та фізичними особами-резидентами, які прямують через державний кордон України, дозволяється із недорогоцінних металів, номінал яких виражено в гривнях і українських карбованцях, — без обмежень; із золота та срібла у кількості не більше ніж 50 монет кожного найменування (незалежно від проби та ваги) на одну особу — без подання зобов'язання про зворотне ввезення та індивідуальної ліцензії Національного банку України, а у більшій кількості - лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Раніше вивезена за межі України українська валюта може бути знову ввезена в таких самих обсягах за наявності митної декларації. Національна валюта, сума якої перевищує зазначена норми, може бути ввезена тільки в касах транспортних засобів (пароплавів, поїздів, літаків), які належать резидентам України і здійснюють торгівлю в кафе, ресторанах, барах, буфетах за межами України за гривні за спеціальним дозволом Національного банку України.

Вивезення за кордон іноземної валюти готівкою, чеками, платіжними документами та іншими цінними паперами може бути здійснено у випадку, якщо така валюта була ввезена із-за кордону і зареєстрована в митній декларації (за винятком витраченої суми).

Поняття і види валютних операцій. Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності. Це використання валютних цінностей як засобу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування відсотків, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповідних ліцензій Національного банку України.

Валютні операції поділяють на поточні та термінові. Основними видами поточних операцій є поточні (касові) операції в готівковій та безготівковій формах. Готівкові операції здійснюються обмінними пунктами банків, а безготівкові — банками, валютними біржами та іншими учасниками валютного ринку. До поточних операцій відносять операції з короткими термінами валютування — в межах трьох робочих днів.
Случайные рефераты:
Реферати - Драматургія В.Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру
Реферати - Василь Симоненко. Життя та творчість.
Реферати - Життя і творчість М. С. Грушевського
Реферати - Олесь Гончар "Прапороносці"
Реферати - Літературний портрет Степана Пушика
Реферати - Новаторство в поезії Павла Тичини
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 11
    Гостей: 11
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта