Митні режими та порядок їх застосування
Международные отношения – это интереснейшая отрасль жизни и соучастия всех стран. Для того чтобы эти отношения складывались, были придуманы целые серии законов и нормативно-правовых актов, по которым мы можем пересекать границу, путешествовать, перевозить грузы.
Во время пересечения границы, мы проходим пограничный контроль. Именно там мы предъявляем все разрешения на перевозку груза, ценных бумаг и вещей.
Если вы перевозите товарные знаки, вы должны воспользоваться международной регистрацией товарных знаков.
Более детальную информацию про международный режим и порядок его применения читайте ниже.

Види митних режимів

Митний режим - це сукупність норм, що встановлені законами з питань митної справи й залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.
Митним кодексом України передбачено застосування таких митних режимів:

• імпорту;
• експорту;
• транзиту;
• тимчасового ввезення (вивезення);
• митного складу;
• реімпорту;
• реекспорту;
• спеціальної митної зони;
• магазину безмитної торгівлі;
• переробки на митній території України;
• переробки за межами митної території України;
• знищення або руйнування;
• відмови на користь держави.

Експорт товарів — митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території держави без зобов’язання повернення їх на цю територію.
Реекспорт товарів — митний режим, при якому іноземні товари вивозяться з митної території держави без стягнення чи з поверненням ввізного мита, податків, без застосування заходів економічної політики.
Випуск для вільного обігу — митний режим, при якому іноземні товари, що ввозяться на митну територію держави, залишаються постійно на цій території без зобов’язання про їх вивезення з цієї території.
Реімпорт товарів — митний режим, при якому вітчизняні товари, вивезені з митної території держави відповідно до митного режиму експорту, ввозяться назад у встановлений термін без стягнення мита, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.
Переробка поза митною територією — митний режим, при якому вітчизняні товари вивозяться без застосування до них заходів економічної політики і використовуються поза митною територією держави з метою їх переробки та наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній території цієї держави з повним або частковим звільненням від мита, податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.
Транзит товарів — митний режим, при якому товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами держави, в тому числі через митну територію іноземної держави, без сплати мита, податків, а також без застосування заходів економічної політики.
Магазин безмитної торгівлі — митний режим, при якому товари перебувають і реалізуються в роздріб під митним контролем на митній території держави без стягнення мита та інших податків, застосування заходів економічної політики.
Митний склад — митний режим, при якому ввезені товари зберігаються під митним контролем без стягнення мита та податків і без застосування до товарів заходів економічної політики протягом зберігання, а товари, що мають бути вивезені відповідно до режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг.
Переробка на митній території держави — митний режим, при якому іноземні товари використовуються в установленому порядку для переробки на митній території держави без застосування заходів економічної політики та з поверненням сум ввізного мита та податків за умови вивезення відповідно до митного режиму експорта продуктів переробки за межі митної території держави.
Переробка товарів під митним контролем — митний режим, при якому іноземні товари використовуються в установленому порядку на митній території держави без стягнення мита та податків, а також заходів економічної політики, для переробки під митним контролем з подальшим випуском для вільного обігу чи переміщення продуктів переробки під інший митний режим.
Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, при якому користування товарами на митній території чи за її межами допускається при повному або частковому звільненні від мита та податків, а також без застосування заходів економічної політики.
Вільна митна зона. Вільний склад — митні режими, при яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях без стягнення мита, податків, а також без застосування заходів економічної політики, а вітчизняні товари розміщуються та використовуються зa умов, що застосовуються відповідно до митного режиму експорту.
Тимчасове ввезення на митну територію України та тимчасове вивезення за межі цієї території — ввезення на митну територію України за умови зворотного вивезення за її межі та вивезення з митної території країни за умови зворотного ввезення на цю територію.
Знищення — митний режим, при якому іноземні товари знищуються під митним контролем без стягнення мита та податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики (квотування, ліцензування тощо).

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (стаття 188 Митного кодексу України).
Цей митний режим застосовується до товарів, що ввозяться в Україну на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, до товарів що використовуються для взаєморозрахунків під час проведення операцій з давальницькою сировиною, до товарів, що ввозяться для формування статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями або ввозяться на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність, а також в інших передбачених законодавством випадках. При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій оформленню в митному режимі імпорту підлягає імпортна частина товарів, що надходять в Україну за бартерним договором (контрактом).
Розміщення товарів у митний режим імпорту передбачає:
• подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ІМ 40);
• сплату податків і зборів, якими товари обкладаються відповідно до законів України під час ввезення на митну територію України;
• дотримання вимог, передбачених законом, щодо застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Експорт

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без установлення умов їх використання за межами митної території України.
Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами на підставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а також інших зовнішньоекономічних угод, якими передбачено вивезення за межі митної території України товарів, що належать резидентам України, без їх зворотного ввезення. При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій оформленню в цьому митному режимі підлягає експортна частина товару за зовнішньоекономічним бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).
Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту передбачає:
• подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ЕК 10);
• сплату встановлених податків і зборів з експортованих товарів;
• дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Транзит

Транзит - митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України (стаття 200 Митного кодексу України). Цей митний режим використовується в разі транзитного перевезення товарів через митну територію України. Під час увезення товарів в Україну в пункті пропуску подається ВМД, оформлена в митному режимі транзиту (ВМД ТР 80), наявність якої є підставою для перевезення товарів під митним контролем у митницю призначення в установлений митницею відправлення строк.
Товари, що переміщуються транзитом, повинні перебувати в незмінному стані (винятком є зміни внаслідок природного зношення або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання), не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту, і бути доставлені в митний орган призначення в строк, визначений митним органом відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення товарів виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включаються час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, дозволених митними органами.
Транзит товарів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути:
• авіаційна вантажна накладна (Aіr Waybіll);
• міжнародна автомобільна накладна (CMR);
• накладна СМГС;
• коносамент (Bіll of Ladіng).
Крім цього, транзит товарів може супроводжуватися (за наявності):
• рахунком-фактурою (іnvoіce) або іншим документом, у якому позначено вартість товару;
• пакувальним листком (специфікацією);
• вантажною відомістю (Cargo Manіfest);
• книжкою МДП (Carnet TІR).
При декларуванні транзитних товарів відповідно до митного законодавства України митним органам подається ВМД. Декларування ж транзитних товарів, що переміщуються авіаційним транспортом, здійснюється за авіаційною вантажною накладною (Aіr Waybіll) та/або вантажною відомістю (Cargo Manіfest) з поданням митним органам ВМД. У разі транзиту товару в межах одного пункту пропуску ВМД не подається.

Тимчасове ввезення (вивезення)

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть увозитися на митну територію України (вивозитися за межі митної території України) з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (стаття 204 Митного кодексу України).
Переміщення товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:
1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов’язання про їх зворотне вивезення (увезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, установлених Митним кодексом України;
3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) цих товарів, якщо подання такого дозволу передбачено законодавством України.
Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення їх на митну територію України (вивезення за межі митної території України). Законодавство України передбачає можливість продовження за заявою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) з урахуванням тривалості господарської, наукової, гуманітарної та інших видів діяльності, яка здійснюється з використанням цих товарів.
До закінчення строку тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:
1) вивезти (увезти) ці товари згідно із зобов’язанням, наданим митному органу;
2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів з додержанням вимог Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Стаття 206 Митного кодексу України визначає вичерпний перелік товарів, щодо яких допускається надання дозволу на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов’язання про зворотне вивезення (увезення) може бути наданий щодо:
• товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях чи інших подібних заходах;
• професійного обладнання, необхідного особам, що прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації чи зйомки фільмів;
• контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв’язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;
• зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;
• товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;
• особистих речей пасажирів, а також товарів, що ввозяться для спортивних цілей;
• матеріалів для реклами й туризму;
• транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
• морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту, устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден.
У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, митне оформлення їх у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання цього режиму. Постановою від 12.12.2002 № 1855 “Про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)” встановлено, що митне оформлення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів за умови гарантування додержання цього митного режиму здійснюється митними органами щодо товарів, які:
• класифікуються згідно з 01 - 24 групами УКТЗЕД;
• обкладаються акцизним збором;
• обкладаються вивізним митом.
Прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється керівником митного органу (уповноваженою ним посадовою особою) на підставі заяви, яка подається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності у двох примірниках.
Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) затверджено наказом Держмитслужби України від 28.03.2000 № 173 (зі змінами й доповненнями). Дія Порядку поширюється на товари, що переміщуються через митний кордон України підприємствами із застосуванням митного режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Митний склад

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).
Для зберігання товарів у митному режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади. Такі склади належать суб’єктам господарської діяльності, що надають послуги зі зберігання товарів, які перебувають під митним контролем, і мають на те відповідну ліцензію відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Ліцензійних умов.
Розміщення товарів на митний ліцензійний склад здійснюється на підставі договору зберігання, укладеного між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності й власником складу, а також зовнішньоекономічного договору, товаро супровідних та інших необхідних документів.
Товари (крім підакцизних), увезені на митну територію України, можуть зберігатися на митному ліцензійному складі строком до трьох років. Строк зберігання підакцизних товарів, увезених із-за меж митної території України (крім товарів, заборонених до розміщення на митних ліцензійних складах), не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей митний режим.
По закінченні строку зберігання ввезених із-за меж митної території України товарів на митному ліцензійному складі вони повинні бути заявлені до іншого митного режиму.
Товари, що вивозяться за межі України та розміщуються на митному ліцензійному складі, можуть зберігатися в митному режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення цього строку такі товари повинні бути вивезені за межі митної території України.
На виконання частини першої статті 213 та частини другої статті 215 Митного кодексу України Урядом затверджено перелік товарів, які не можуть поміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведення операцій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосування режиму митного складу”). До цих товарів належать:
• товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;
• товари, строк або використання яких закінчився;
• транзитні підакцизні товари;
• товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;
• живі тварини;
• електроенергія та газ;
• товари, що надходять на адресу приватних осіб;
• спирт і алкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 – 2208 згідно з УКТЗЕД;
• тютюнові вироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 2403 10 1000, 2403 10 9000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД ;
• давальницька сировина, закуплена на митній території України.
З товарами, що перебувають у митному режимі митного складу, цією постановою передбачено проведення таких операцій:
1) для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму зберігання; сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла); фарбування; захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація;
2) за окремим (разовим) дозволом митного органу: подрібнення партій; формування відправлень; сортування; пакування; перепакування; маркування; навантаження; вивантаження; перевантаження; тестування.
Сформована на митному ліцензійному складі партія товарів декларується відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Реімпорт

Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (стаття 190 Митного кодексу України).
Товари можуть переміщуватися через митний кордон України в митному режимі реімпорту, якщо вони:
• походять з митної території України;
• увозяться на митну територію України не пізніше ніж через 1 рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
• не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;
• увозяться у тому ж стані, у якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оформлення митним органом товарів у митному режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені в митний режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. У разі реімпорту товарів протягом одного року стаття 193 Митного кодексу України передбачає повернення власникам товарів або вповноваженим ними особам сум вивізного мита, сплачених при експорті товарів, за їх заявою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1881 “Про переміщення товарів через митний кордон України у режимі реімпорту” установлено, що митний режим реімпорту може застосовуватися до товарів:
• стан яких змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в установленому Держмитслужбою України порядку;
• щодо яких проводилися операції з передпродажної підготовки (захист від корозії, боротьби зі шкідниками, сортування, пакування, маркування, тестування) чи які були піддані дрібному ремонту, за умови, що такі дії не змінили їх вартості, визначеної на момент вивезення (експорту), та кодів згідно з УКТЗЕД.
Порядком застосування митного режиму реімпорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджено наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 № 662), установлено, що митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що були після ввезення на митну територію України розміщені в інший митний режим, якщо забезпечується дотримання умов переміщення товарів у митному режимі реімпорту.
Товари, що реімпортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо. Заходи нетарифного регулювання імпорту до товарів, що реімпортуються, не застосовуються, якщо інше не передбачено законодавством.

Реекспорт

Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться з цієї території в митному режимі експорту (стаття 196 Митного кодексу України).
Цей митний режим застосовується виключно до товарів, що походять з інших країн. Митним кодексом України встановлено, що товари можуть вивозитися за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо:
1) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним у встановленому законом порядку, на реекспорт товарів;
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, у якому вони перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх увезення на митну територію України.
Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами України. До таких товарів також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211 “Деякі питання реекспорту товарів” Мінекономіки України вповноважено видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються цим Міністерством, а саме товарів:
• походженням з України, що здійснюється з території інших країн відповідно до міжнародних договорів України;
• походженням з інших країн, що здійснюється за межі митної території України.
Дозволи Мінекономіки на реекспорт товарів іноземного походження, раніше ввезених в рамках угод про вільну торгівлю, надаються за умови надходження від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України письмової згоди на здійснення такої операції уповноваженого органу держави походження цих товарів, якщо цього вимагають відповідні міжнародні договори України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.05 № 97-р).
Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджено наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 № 661), установлено, що товари, увезені на митну територію України та розміщені у відповідний митний режим, можуть вивозитися за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо дотримано такі умови:
• товари, що реекспортуються, перебувають у тому самому стані, у якому вони перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
• товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
• товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дати їх увезення на митну територію України;
• митному органу подано дозвіл Мінекономіки України на реекспорт товарів, що входять до визначених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211 переліків;
• митному органу подано дозвіл Державної служби експортного контролю України на реекспорт товарів, що підлягають державному експортному контролю;
• у випадках, визначених статтею 30 Закону України від 16.04.91 № 959-XІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, митному органу подано відповідний дозвіл.
Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України установлено, що товари, які реекспортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо. До товарів, що реекспортуються, також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законодавством України.

Спеціальна митна зона

Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій таких зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (стаття 217 Митного кодексу України).
Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту (Із доповненнями, внесеними згідно із законами України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, від 25.03.2005 р. № 2505-IV)
Створюються спеціальні митні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення в таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами в межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов’язки органів управління зони з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
Митний орган, у зоні діяльності якого розташовано спеціальну митну зону, з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління цієї зони вжиття таких заходів:
1) спорудження огорожі по периметру зони;
2) установлення обмежень щодо порядку доступу в зону в певні години роботи;
3) інших заходів, що не перешкоджають нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку зону.
Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього погодження з митницею, у зоні діяльності якої розташовано спеціальна митна зона.
З метою забезпечення належного митного контролю в спеціальних митних зонах митні органи мають право:
1) здійснювати постійний контроль та нагляд за кордонами спеціальних митних зон, а також за доступом на їх територію;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, що переміщуються через кордон спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення передбачених Митним кодексом України операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
4) здійснювати перевірки товарів, що перебувають у спеціальних митних зонах;
5) здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання положень Митного кодексу України. Перелік видів товарів та операцій, що з ними здійснюються, визначається в законі про конкретну спеціальну митну зону.
Особи, які здійснюють операції з товарами в спеціальних митних зонах, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції в порядку, що встановлюється Держмитслужбою України. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, повинні відображатися в облікових документах.
У разі ліквідації спеціальної митної зони власники товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов’язані розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони. Якщо до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони, власник товарів, що перебувають у цій зоні, або вповноважена ним особа не розпорядиться товарами, то такі товари підлягають декларуванню в інший митний режим.
На сьогодні, Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” змінені умови функціонування СЕЗ і ТПР, а саме: із законів України про створення та функціонування СЕЗ та ТПР виключені статті, якими запроваджено режим спеціальної митної зони на територіях СЕЗ, встановлено державні гарантії стабільності правового режиму функціонування СЕЗ та ТПР, порядок переміщення товарів через межі СЕЗ і особливості оподаткування товарів, які переміщуються через межі СЕЗ або ввозяться на ТПР. Норми цього Закону є обов’язковими для виконання.
У роз’ясненні Міністерства юстиції України щодо функціонування СЕЗ після набрання чинності Законом України від 25.03.05 №2505 зазначено, що з дня набрання чинності зазначеним Законом України, а саме з 31 березня 2005 року, оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, здійснюється на загальних підставах, визначених відповідними законами України з питань оподаткування.

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, і без застосування заходів нетарифного регулювання (стаття 225 Митного кодексу України).
Товари, а також супутні товарам роботи, у митному режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише в спеціальних торговельних закладах - магазинах безмитної торгівлі. При цьому розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митну територію України. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склад магазину.
Строк перебування товарів у митному режимі магазину безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення в цей режим. Після закінчення або впродовж цього строку товари можуть бути заявлені митному органу:
• для вільного обігу на митній території України;
• для вільного обігу за межами митної території України;
• для поміщення в митний режим митного складу;
• для знищення під митним контролем.
Власники магазинів безмитної торгівлі можуть мати митні склади для зберігання та наступного постачання у магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних.
Власником магазину безмитної торгівлі може бути лише підприємство – резидент України, яке зобов’язано:
1) своєчасно декларувати митному органу товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, і подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;
3) дотримувати положень Митного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і подавати митному органу, у зоні діяльності якого розташовано магазин безмитної торгівлі, звіт про рух товарів у магазині за формою, установленою Держмитслужбою України.
Порядок відкриття й ліквідації магазинів безмитної торгівлі та Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1089.

Переробка на митній території України

Митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються в установленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту (стаття 229 Митного кодексу України).
Увезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу відповідно до положень Митного кодексу України та інших законів України. Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасований митним органом, якщо його надано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо підприємство – резидент України, якому надано такий дозвіл, не дотримує положень Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується, а операції з переробки товарів можуть включати:
1) власне переробку товарів;
2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, унаслідок чого одержуються інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.
Обмеження на окремі операції з переробки товарів, порядок виконання операцій з переробки товарів, включаючи можливість та умови використання українських товарів у процесі переробки, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Окремі операції з переробки товарів за дорученням підприємства – резидента України, якому надано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншим підприємством. При цьому відповідальність перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому надано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Якщо умовами переробки товарів на митній території України передбачається виконання кількох операцій з їх переробки кількома підприємствами, то кожне з підприємств, яке бере участь у процесі переробки, повинно одержати дозвіл митного органу на переробку товарів на митній території України. Переміщення товарів між підприємствами, що беруть участь у їх переробці, здійснюється з дозволу й під контролем митного органу.
Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству - резидентові України виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може перевищувати 90 днів. Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки переробки товарів.
Митні органи можуть проводити перевірку товарів, увезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки в будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів. Митні органи також здійснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) про переробку товарів на митній території України.
У разі вивезення за межі митної території України товарів, увезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки вони підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, у якій зазначаються кількість і вартість українських товарів, витрачених при здійсненні операцій з переробки товарів, що ввозилися для переробки. Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється в порядку, установленому Митним кодексом України та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.
Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, то такі продукти повинні бути оформлені як ввезені на митну територію України в митному режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання згідно із законодавством.
Порядок застосування митного режиму переробки на митній території України затверджено наказом Держмитслужби України від 13.09.2003 № 609. Порядком установлено, що для отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України підприємство подає митному органу за місцем державної реєстрації підприємства письмову заяву. Разом із заявою митному органу подаються:
• зовнішньоекономічний договір про переробку товарів, який, зокрема, містить відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання;
• додаток до договору про переробку товарів, у якому наводиться технологічна схема переробки, що відображає всі основні етапи переробки й процес перетворення товарів, розміщених у цей режим, у продукти переробки, а також кількісні показники товарів, розміщених у режим переробки на митній території України, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, на кожному етапі переробки з обґрунтуванням виробничих утрат товарів, і втрат виконавця.
Підприємствам, які здійснюють регулярні операції з переробки, за зазначеною письмовою заявою може надаватися письмовий дозвіл на проведення операцій у кількості, визначеній зовнішньоекономічним договором (контрактом) про переробку. Строк дії дозволу не повинен перевищувати одного року. Порядком передбачено, що товар може бути розміщений у митний режим переробки на митній території України митницею поза місцем обліку підприємства в митному органі. Для цього дозвіл надається митним органом, що безпосередньо здійснюватиме оформлення ВМД, після подання йому листа-узгодження про проведення митного оформлення товарів у митному органі поза місцем обліку підприємства.
Для прийняття рішення про надання дозволу на розміщення товарів у цей митний режим митним органом розглядається можливість дотримання підприємством установлених законодавством умов переробки, у тому числі технологічні особливості процесу переробки та можливість ідентифікації перероблених товарів у продуктах переробки. Для цього митний орган може використовувати:
• рішення митної лабораторії;
• довідки та рішення митних органів про вартість товару чи його відповідність кодові за УКТЗЕД;
• висновки Мінекономіки України стосовно визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, у разі здійснення операцій з переробки (у тому числі виконання кількох операцій з переробки кількома підприємствами) відповідно до Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”.
Переробка на митній території України не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними на митну територію України, а також допускається щодо товарів, які попередньо ввезені та розміщені в інший митний режим.
Відповідальність за дотримання митного режиму переробки товарів на митній території України несе підприємство, що отримало дозвіл митного органу на розміщення товарів у цей режим. Дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України може бути скасований митним органом, якщо його надано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про надання дозволу, або якщо підприємство, якому надано такий дозвіл, не дотримує положень Митного кодексу й інших актів законодавства України. Митний орган письмово повідомляє підприємство про скасування дозволу на розміщення товарів у цей митний режим із зазначенням причини його скасування.
У разі скасування дозволу на розміщення товарів у режимі переробки на митній території України, підприємство зобов’язане в строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня скасування, заявити про зміну митного режиму з додержанням вимог Митного кодексу та інших актів законодавства України й зі сплатою всіх необхідних платежів, установлених законодавством. У разі зміни умов договору (контракту) про переробку товарів підприємство зобов’язане звернутися до митного органу із заявою про надання нового дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України.

Переробка за межами митної території України

Переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну (стаття 237 Митного кодексу України).
Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу на основі положень Митного кодексу та інших законів України. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України може бути скасований митним органом, якщо його надано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо підприємство – резидент України, якому надано такий дозвіл, не дотримує положень Митного кодексу та інших законів України.
Строк переробки товарів за межами митної території України обчислюється з дня проведення митним органом митного оформлення товарів, що вивозяться для переробки. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству – резидентові України виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але, як правило, не може перевищувати 90 днів. Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки переробки товарів.
Митні органи здійснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) про переробку продукції за межами митної території України.
У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа - декларації на товари іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки українських товарів. Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до закону.
Порядок застосування митного режиму переробки за межами митної території України затверджено наказом Держмитслужби України від 13.09.2003 № 609. Порядком установлено, що для отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України підприємство подає митному органу за місцем державної реєстрації підприємства письмову заяву. Разом із заявою митному органу подаються:
• зовнішньоекономічний договір (контракт) про переробку товарів, який, зокрема, містить відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання;
• додаток до договору (контракту) про переробку товарів, у якому наводиться технологічна схема переробки, що відображає всі основні етапи переробки й процес перетворення товарів, розміщених у митний режим переробки за межами митної території України, у продукти переробки, а також кількісні показники товарів, розміщених у цей режим, та інших товарів, що витрачаються підприємством при здійсненні операцій з переробки, на кожному етапі переробки з обґрунтуванням виробничих утрат товарів і втрат виконавця.
Підприємствам, які регулярно здійснюють операції з переробки, за їх письмовою заявою може надаватися письмовий дозвіл на проведення операцій з кількості, визначеній зовнішньоекономічним договором (контрактом) про переробку. Строк дії дозволу не повинен перевищувати одного року.
Порядком передбачено, що товар може бути розміщений у митний режим переробки за межами митної території України митницею поза місцем обліку підприємства в митному органі. Для цього дозвіл надається митним органом, що безпосередньо здійснюватиме оформлення ВМД, після подання йому листа-узгодження про проведення митного оформлення товарів у митному органі поза місцем обліку підприємства.
Для прийняття рішення про надання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України митним органом розглядається можливість дотримання підприємством установлених законодавством умов переробки, у тому числі технологічні особливості процесу переробки та можливість ідентифікації перероблених товарів у продуктах переробки. Для цього митний орган може використовувати:
• рішення митної лабораторії;
• довідки та рішення митних органів про вартість товару чи його відповідність кодові за УКТЗЕД;
• висновки Мінекономіки України стосовно визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, у разі здійснення операцій з переробки (у тому числі виконання кількох операцій з переробки кількома підприємствами) відповідно до Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”.
Відповідальність за дотримання порядку переробки товарів за межами митної території України несе підприємство, що отримало дозвіл митного органу на розміщення товарів у цей митний режим. Дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України може бути скасований митним органом, якщо його надано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про надання дозволу, або якщо підприємство, якому надано такий дозвіл, не дотримує положень Митного кодексу й інших актів законодавства України. Митний орган письмово повідомляє підприємство про скасування дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки товарів за межами митної території України із зазначенням причини його скасування.
У разі скасування дозволу на розміщення товарів у митному режимі переробки товарів за межами митної території України, підприємство зобов’язане в строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня скасування, заявити про зміну митного режиму з додержанням вимог Митного кодексу та інших актів законодавства України й зі сплатою всіх необхідних платежів, установлених законодавством. У разі зміни умов договору (контракту) про переробку товарів підприємство зобов’язане звернутися до митного органу із заявою про надання нового дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.
Случайные рефераты:
Реферати - Підручник з літератури в східній діаспорі
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Кочерги
Реферати - Питання і тести з української літератури
Реферати - Життя та творчість Пантелеймона Куліша
Реферати - Життя і творчість Михайла Стельмаха
Реферати - Жанр української байки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 20
    Гостей: 20
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта