Марш і похідна охорона
Взвод (відділення, танк) завжди повинен бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і переве­зення різними видами транспорту в умовах впливу ура­жаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобів дистанційного мінування противника, діяння його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп і зруйнувань доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

Марш - організоване пересування підрозділів в ко­лонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчас­ного виходу в призначений район або на вказаний рубіж Він може здійснюватися в передбаченні "вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

В усіх випадках командир повинен забезпечити при­буття взводу (відділення, танка) в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі і в готовності до виконання бойового завдання.

Взвод (відділення, танк) здійснює марш в коло­ні роти (взводу) з дистанціями^між машинами 25-50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски та повороти, а також під час руху з під вищеною швидкістю, дистанції між машинами збіль­шуються.

Для захисту підрозділів від високоточної зброї про тивника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв'язку, по просіках в лісі, по ущели­нах в горах та в складках місцевості. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування про тивником високоточної зброї дистанції між бойовим І машинами збільшуються і можуть бути 100-150 м.

Маршрути руху, по можливості, не повинні проходи­ти через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

Механізований взвод (відділення) при необхідності може пересуватися в пішому порядку або на лижах.

Середня швидкість руху взводу без врахування часу на привали може бути: на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танках-20-25 км/год; на ав­томобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони - 25-30 км/год; механізованого взводу в пі­шому порядку - 4-5 км/год, на лижах - 5-7 км/год.

У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15-20 км/год.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з мак­симально можливою в даних умовах швидкістю.

Привали та денний (нічний) відпочинок признача­ються для перевірки стану озброєння і техніки, їх тех­нічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал три­валістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок - в кінці кожного добово­го переходу.

Одержавши завдання на марш в колоні роти, командир взводу під час його з'ясування та оцінки обста­новки крім звичайних питань вивчає по карті (схемі) мар­шрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути готовими, визначає порядок підготовки взводу до мар­шу, призначає склад чергових вогневих засобів та спо­стерігачів.

Бойовий наказ на марш командир взводу віддає, як правило, усьому особовому складу взводу.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

відомості про противника;

завдання взводу, маршрут руху, район зосередження (відпочинку) або рубіж і час прибуття в призначений район або виходу на вказаний рубіж, шикування колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з против­ником і порядок дій при зустрічі з ним;

які підрозділи ідуть попереду і позаду взводу, поря­док підтримання взаємодії і зв'язку з ними;

час готовності до маршу;

Підчас організації взаємодії командир взводу вказує: порядок спостереження і зв'язку; порядок дій взводу під час нальоту авіації противника і при застосуванні ним зброї масового ураження, високоточної та запалюваль­ної зброї, а також засобів дистанційного мінування; по­рядок користування приладами нічного бачення (світло­маскувальними пристроями), додержання маскування та дисципліни маршу; сигнали оповіщення, управління та взаємодії, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій і порядок узгодження дій відділень (тан­ків) між собою та сусідами.

Командир відділення (танка), одержавши завдання на марш у складі взводу, перевіряє знання особовим складом одержаного завдання, сигналів оповіщення, управління та взаємодії, порядок дій за ними і призна­чає спостерігача за сигналами, які подаються команди­ром взводу.

124. Під час підготовки до маршу командир взводу (відділення, танка) зобов'язаний ^перевірити справність машин, озброєння, приладів нічного бачення, засобів за­хисту та пожежогасіння, засобів зв'язку та світломаску­вання, заправлення пальним, наявність та правильність укладки боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шан­цевого інструменту, возимого комплекту розмінування та засобів підвищення прохідності. Про готовність до мар­шу він доповідає командиру роти (взводу).

Командир взводу (відділення, танка) на марші зобов'язаний суворо дотримуватися встановленого по­рядку руху та маскування, не допускати затримок на переправах, в тіснинах, тунелях та населених пунктах, вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира роти (взводу), своєчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження.

Машини на марші рухаються лише по правій стороні дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції та заходів безпеки.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцеви­ми предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скуп­чення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або в сторону від дороги, де ліквідується несправність. Після того, як несправність ліквідована, машина приєднується до колони, яка проходить; своє місце у взводі вона займає тільки на привалі. Несправну машину, яка зупинилась, об'їжджають тільки зліва Обгін колон під час руху забороняється.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч - з повністю виключеним світлом і приладами нічного бачення.

Управління взводом на марші здійснюється вста­новленими сигналами. Радіозасоби працюють лише на прийом.

За сигналом оповіщення про повітряного против­ника взвод (віділення, танк) продовжує рух.

Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по низько літаючих літаках,, вертольотах та інших повіт­ряних цілях, приготовляються для відкриття вогню; люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, крім люків, з яких буде вестися вогонь, зачиня­ються. Особовий склад переводить протигази в поло­ження «напоготові». Напад повітряного противника від­бивається вогнем за командою командира взводу (відді­лення, танка) Під час руху в пішому порядку механізо­ваний взвод за командою командира займає найближче укриття і відкриває вогонь із стрілецької зброї по по­вітряних цілях противника

Мінне поле, встановлене засобами дистанційно­го мінування, взвод обходить або долає у складі ротної колони за головною машиною по проробленому нею проходу. Міни, виявлені перед машинами взводу, знищу­ються з використанням возимого комплекту розмінуван­ня або іншим способом

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хі­мічне та біологічне зараження взвод (відділення, танк) продовжує рух. У бойових машинах піхоти (бронетран­спортерах) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включаєть­ся система захисту від зброї масового ураження. Осо­бовий склад, який прямує в пішому порядку і на відкри­тих машинах, одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху взвод (відділення, танк), як правило, обходить, при неможливості обхо­ду - зони зараження долаються з максимальною швид­кістю з використанням системи захисту від зброї масо­вого ураження, яка є на машинах, і засобів індивідуаль­ного захисту.

Часткова спеціальна і санітарна обробка проводиться після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира роти (взводу), а при зараженні особового складу отруйними речовинами - негайно.

Повна спеціальна і санітарна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.

У випадку застосування противником запалю­вальної зброї, а також при вимушеному подоланні райо­ну пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків зачиняються. Піс­ля виходу з району пожеж командир взводу (відділен­ня, танка) організовує гасіння осередків вогню на ма­шинах і надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого взвод (відділення, танк) про­довжує рух.

Поранені та хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці, доставляються в медичний пункт батальйону.

На привалах машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанціях, установлених командиром

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки розміщуються по можливості під кронами дерев, в ра­діолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними по­криттями і місцевими матеріалами. Висадка із машин здійснюється тільки за командою (сигналом) своїх командирів. Для відпочинку особовий склад розташову­ється справа від дороги. В машинах залишаються спо­стерігачі та чергові кулеметники (навідники гармат), а в командирських машинах і чергові на радіозасобах. Вогневі засоби, призначені для відбиття повітряного противника, знаходяться в готовності до ведення вогню.

Екіпажі машин (водії) проводять контрольний огляд озброєння і техніки, виконують ^технічне обслуговування і спільно з призначеним для допомоги особовим складом ліквідують виявлені несправності.

При вимушених зупинках на маршруті руху і лікві­дації несправностей на бойовій машині піхоти, танку

поворот башти в сторону проїжджої частини дорогії категорично забороняється.

У горах під час підготовки до маршу командир взводу (відділення, танка) приділяє особливу увагу пе­ревірці справності ходової частини та механізмів управ­ління машин. На кожній машині необхідно мати спеці­альний пристрій для запобігання скочування машин під час зупинок на підйомах та спусках. Під час подолання небезпечних місць особовий склад механізованого взво­ду, як правило, спішується.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, оси­пи та перевали долаються, як правило, повзводне або по відділеннях з додержанням заходів безпеки з обов'яз­ковою страховкою один одного або самостраховкою.

На привалах, під час розташування на відпочинок в гірській місцевості особовий склад і техніка розташову­ється в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, оси­пів, снігових лавин та затоплень. Зимою перед маршем командир взводу (відді­лення, танка) зобов'язаний: вжити заходів щодо за­безпечення особового складу засобами проти обморо­ження; упевнитися в наявності зимового дизельного па­лива та спеціальних рідин в машинах і при необхідності вжити заходів для їхньої дозаправки; перевірити справ­ність засобів підігріву двигунів машин, готовність озброєння до застосування в умовах низьких темпера­тур, а якщо передбачається рух по ділянках з глибоким сніговим покриттям - і натяг гусениць, а також осна­щеність машин засобами підвищення прохідності; дати вказівки механікам-водіям (водіям) про заходи запо­бігання розморожування систем охолодження двигу­нів; організувати просушування обмундирування та взуття.

Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) у похідній охороні

Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із завданням ви­ключити раптовий напад противника на колону, що охороняють, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Взводу можуть придаватися засоби поси­лення.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (го­ловного дозору) в напрямку руху, а від головних сит батальйону (нерухомої бокової застави) в сторони флакпв, яким загрожують (на напрямки, яким загро­жують), може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і під­тримку його вогнем.

У головній (боковій, тильній) похідній заставі (го­ловному, тильному дозорі) організовується спостережен­ня за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відді­лення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.

Командир взводу, призначеного в похідну охоро­ну, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен: з'ясувати завдання колони, яку охо­роняє, своє завдання і час готовності до його виконання; вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця імовірної зустрічі з противником, а та­кож місця можливих його засад і намітите порядок дій під час зустрічі з противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу; визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів, а також порядок під­готовки взводу до маршу

У бойовому наказі командир взводу вказує: відомості про противника;

завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шику­вання колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання відділенням (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;

дозорне відділення (танк), його завдання і відда­лення;

час готовності до маршу; своє місце та заступника.

Під час організації взаємодії командир взводу вказує: порядок спостереження, зв'язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях; місця імовірної зустрічі з противником та дії при зустрічі з ним дозорного відді­лення (танка), взводу і засобів посилення; порядок додержування маскування та користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Після віддання бойового наказу та організації взає­модії командир взводу дає вказівки щодо забезпечення

маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готов­ність взводу до виконання бойового завдання та допо­відає командиру батальйону (роти).

Командир дозорного відділення (танка) зобо­в'язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця імовірної зустрічі з противником та визначити порядок руху і дій відділення (танка) при зустрічі з ним; встано­вити порядок спостереження за місцевістю, наземним та повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення (танк), і порядок доповіді; віддати відділенню (екіпажу танка) бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення (танка) вказує:

відомості про противника та рубежі можливої зуст­річі з ним;

завдання підрозділу, який охороняють, та завдання відділення (танка), маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене та дії підлеглих при зустрічі з противником;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та поря­док дій за ними;

час готовності до маршу і заступника.

Після віддання бойового наказу командир відділен­ня (танка) перевіряє готовність відділення (танка) до виконання бойового завдання та доповідає командиру роти (взводу).

Взвод, призначений в головну похідну заставу (головний дозор), у встановлений час проходить вихід­ний пункт і рухається за вказаним маршрутом з уста­новленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони похідної застави (головного дозору), слід­кує по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і міс­цевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч з противником, загороджен­ня та заражені ділянки на маршруті.

Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить безупин­но. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор, до­зорне відділення, танк) обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.

При неможливості обходу замінованих ділянок мар­шруту вони розміновуються приданим взводу підрозді­лом інженерних військ під прикриттям готових до від­криття вогню бойових машин піхоти (бронетраспортерів), танків або самостійно з використанням возимих комплектів розмінування та іншими способами.

Дозорне відділення (танк) просувається в указано­му йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю Закри­ті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти воно оглядає і при необхідності позначає попереджувальними знаками. Про все виявлене на шляху руху і про зустріч з против­ником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який його вислав

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим за силою противником вона діє залежно від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами головна похідна застава не в змозі зни­щити противника, вона стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє.

Взвод, призначений у бокову похідну заставу, прямує на рівні голови колони, яку охороняє, на вста­новленому командиром віддаленні.

Дрібні групи противника, що опинилися на фланзі колони, яку охороняють, бокова похідна застава знищує і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил вона займає вигідну позицію і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняють, з флангу.

Взвод, призначений в тильну похідну заставу, прямує за колоною, яку охороняє, на встановленій командиром дистанції.

Дрібні групи противника тильна похідна застава знищує, діючи із вогневих засад. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, яка охороня­ється, вона займає вигідну позицію і вогнем всіх засобів наносить ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, яка охороняється.

Для затримки просування противника командир взводу за наказом командира, який вислав заставу, організовує зруйнування переправ, мостів та доріг, улаштування завалів та встановлення мінно-вибухових загороджень

Під час привалу і розташування колони, яку охороняють, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне від­ділення, танк), заклявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. По­хідна застава/(дозор, дозорне відділення, танк) зупи­няється та/відновлює рух за командою (сигналом) командира роти, яку охороняють.

Управління підрозділами.

Управління підрозділами полягає в цілеспрямова­ній роботі командира взводу (відділення, танка) щодо підтримання бойової готовності взводу (відділення, тан­ка), підготовки його до бою і керівництва ним під _ час виконання завдань, які поставлені. Основою управління є рішення командира.

Командир взводу (відділення, танка) несе повну од­ноособову відповідальність за бойову готовність, під­готовку взводу (відділення, танка), озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання в уста­новлені терміни, а також за виховання, військову дис­ципліну та морально-психологічний стан особового складу. Він завжди повинен знати, де знаходяться, яке завдання виконують, в чому мають потребу підпорядко­вані йому відділення, екіпажі, обслуга (солдати, сер­жанти) і який їх морально-психологічний стан.

В бою командир взводу (відділення, танка) зобов'я­заний стежити за ходом бою, вести розвідку противни­ка, своєчасно ставити завдання підлеглим, уміло вико­ристовувати всі вогневі засоби, а також результати вог­невого ураження противника.

Бій командир взводу (відділення, танка), як прави­ло, організовує на місцевості, а якщо це неможливо - по карті (схемі, на макеті місцевості). В цьому випадку бойові завдання відділенням (танкам) і приданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку). Порядок "роботи командира взводу (відділен­ня, танка) залежить від конкретної обстановки, одер­жаного завдання та наявності часу.

Командир взводу, одержавши бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, про­водить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, органі­зовує взаємодію, бойове забезпечення і управління, під­готовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойово­го завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.

Під час з'ясування одержаного завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засо­бами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вив­чити: склад, положення та можливий характер дій про­тивника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.

У рішенні командир взводу визначає способи вико­нання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману), завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам та вогневим Засобам і організацію управління.

Під час проведення рекогносцировки командир взво­ду на місцевості вказує орієнтири, положення противни­ка І найбільш можливий характер його дій, уточнює завдання відділенням (танкам) та інші питання, які пов'язані з використанням місцевості в бою (місця по­зицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вог­невих засобів, загороджень і проходів в них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих від­ділень).

У бойовому наказі командир взводу указує:

орієнтири;

склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

завдання роти і взводу;

об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уража­ються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізо­ваного взводу, крім того, - завдання безпосередньо під­порядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.

Під час організації взаємодії командир взводу пови­нен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих за­собів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень (танків) бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.

Організовуючи бойове забезпечення, командир взво­ду вказує порядок спостереження та дій особового скла­ду під час застосування противником зброї масового ура­ження і високоточної зброї, порядок інженерного облад­нання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

Під час організації управління командир взводу уточ­нює (доводить) радіодані та порядок користування ра­діо- і сигнальними засобами зв'язку.

Командир відділення (танка), удержавши бойове завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділен­ня (танка), а також завдання сусідів, нас готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; з'ясувати, де противник і що він робить, а також місце розташування його вогневих засобів; вивчити місце­вість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підсту­пи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню; визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення (танка) ука­зує:

орієнтири;

склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

завдання взводу і відділення (танка);

завдання сусідів;

завдання особовому складу: навіднику-оператору (на­віднику гармати, навіднику кулемета бронетранспорте­ра), кулеметникам, гранатометнику, механіку-водію (во­дію), а при необхідності і решті особового складу; командири гранатометного і протитанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

час готовності до виконання завдання і заступника.

Під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлегло­го в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.

Після віддання бойового наказу командир відділення (танка) організовує підготовку відділення (танка) для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти (броне­транспортера), танка, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знан­ня завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення (танка) до бою.

Управління вогнем є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка). Воно включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку важли­вості і визначення черговості ураження; відбір виду зброї і боєприпасів, виду і способу ведення бою (стрільби); цілевказання, подання команд на відкри^гя вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за резуль­татами вогню і його коректування; контроль за витра­чанням боєприпасів.

Для управління вогнем старшим командиром при­значаються єдині орієнтири і сигнали. Замінювати їх за­бороняється. При необхідності командир взводу може призначати додатково свої орієнтири, але під час допо­відей старшому командиру і підтримання взаємодії використовуються тільки орієнтири, вказані старшим ко­мандиром. Як орієнтири вибираються добре видимі міс­цеві предмети. При використанні нічних прицілів як орі­єнтири вибираються місцеві предмети, по можливості, з більшою відбивною здатністю в межах дальності дії прицілів. Орієнтири нумеруються справа наліво і по ру­бежах від себе в бік противника. Один з них призна­чається основним.

Цілевказання може здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямків руху (атаки) тра­суючими кулями і снарядами, розривами снарядів та сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї в ціль.

20. Командир взводу управляє взводом по радіо, командами, які подаються голосом, сигнальними засо­бами та особистим прикладом.

Командно-спостережний пункт командира взводу знаходиться: в обороні - в глибині опорного пункту; в наступі - у бойовому порядку взводу, а під час дій механізованого взводу в пішому порядку - за цепом взво­ду в такому місці, звідки забезпечується найкраще спо­стереження за противником, діями своїх підлеглих, сусі­дів і місцевістю, а також безперервне управління взводом.

Командир відділення управляє підлеглими команда­ми, які подаються голосом, сигнальними засобами і осо­бистим прикладом. Під час дій відділення в пішому по­рядку він завжди знаходиться в цепу відділення.

Всередині бойової машини піхоти (бронетранспорте­ра), танка командир взводу (відділення, танка) управ­ляє діями підлеглих командами, які подаються по пере­говорному пристрою або голосом, і встановленими сигналами.

Доповідь старшому командиру та оповіщення сусідів і підлеглих про обстановку є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка) в бою.

У доповіді старшому командиру вказується, до якого часу, де і яке завдання виконує підрозділ, положення сусідів, склад і характер дій противника, своє рішення.

Командир взводу( відділення, танка) негайно допові­дає старшому командиру: про раптовий напад против­ника або його появу там, де його не чекали, про виявлені загородження і зони зараження; про захоплення поло­нених, документів та озброєння противника; про засто­сування противником нових засобів і способів дій; про різку зміну дій противника (раптовий відхід, перехід до оборони, проведення контратаки); про різку зміну положення і втрату взаємодії з сусідами; про кожне рі­шення, яке прийняте за особистою ініціативою в зв'язку із зміною обстановки.

Під час роботи на радіостанціях суворо дотриму­ються правила ведення переговорів. У взводі всі команди в бою передаються по радіо відкритим текстом. Під час передачі команд командири відділень (танків) виклика­ються позивними, а пункти місцевості указуються від орієнтирів і умовними найменуваннями. Під час створення противником радіоперешкод радіостанції за командою командира роти (взводу) перестроюються на запасні частоти.

Оповіщення особового складу про повітряного про­тивника, про безпосередню загрозу і початок застосу­вання противником ядерної, хімічної та біологічної зброї, а також про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами.

Сигнали оповіщення повинен знати весь особовий склад підрозділу. Командир взводу (відділення, танка) завчас­но визначає порядок дій підлеглих за сигналами опові­щення та при їх одержанні подає відповідні команди.

Для взаємного пізнавання, визначення належності та місцезнаходження частин і підрозділів від спеці­ально підготовленого відділення (екіпажу) може призна­чатися пост (пункт) позначення батальйону (роти).

Пост (пункт) позначення, як правило, складається з двох солдатів і одного сержанта, який призначається старшим.

На посту (пункті) повинні бути прилади спостере­ження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал контролю, компас, годинник, ліхтар, засоби зв'язку і подання сигналів пізнавання, позначення і опо­віщення.

Старший поста (пункту) позначення зобов'язаний: встановити порядок чергування; організувати обладнан­ня місця розташування поста (пункту) і його маскуван­ня; перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і подання сигналів пізнавання, позначення і оповіщення, своєчасно подавати сигнали відповідно до одержаного завдання від командира (начальника), який вислав пост (пункт)

Черговий поста (пункту) позначення веде спостере­ження за повітрям і місцевістю у вказаних секторах. При виявленні сигналів пізнавання, які подаються вій­ськами, а також літаками та вертольотами, встановлює їхню відповідність діючим сигналам, доповідає старшо­му поста (пункту) і за його наказом подає сигнал по­значення або оповіщення.

Старший поста (пункту) про виявлені сигнали і цілі встановленим порядком доповідає командиру (началь­нику), який виставив пост, і відповідно до одержаного завдання дає команду на подання сигналів позначення або оповіщення. Про результати спостереження, подані сигнали робиться запис в журналі контролю.

Спостереження ведеться безперервно. При наявності на посту технічних засобів пізнавання та позначення відповідні сигнали подаються, виходячи із одержаного завдання від командира (начальника), який вистави» пост.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчість Михайла Стельмаха
Реферати - Василь Стефаник
Реферати - Образ скупого в українській та світовій літературі
Реферати - Життя та творчість Олександра Олеся
Реферати - Дмитро Павличко
Реферати - Зображальна функція кличних комунікатів у поетичному мовленні Лесі Українки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія