Критерії і види аналізу банківського балансу
Виходячи із періодичності проведення аналіз балансу класифікується наступним чином:

щоденний;
щотижневий;
місячний;
квартальний;
річний.
В залежності від спектру питань, які вивчаються, аналіз поділяється на:

повний, тобто коли вивчаються всі сторони діяльності банку, як зовнішні, так і внутрішні його зв'язки;
тематичний, тобто коли вивчається лише вузьке коло питань, які дозволяють виявити можливості покращення окремих сторін діяльності комерційного банку.
Виходячи із мети і характеру досліджень розрізняють:

попередній аналіз, який приміняється при оцінці стану рахунків для виявлення можливостей здійснення комерційним банком будь-яких операцій;
оперативний аналіз проводиться по ходу поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності і інших показників, прийняття термінових мір, які забезпечують їх виконання а також отримання достатнього прибутку;
кінцевий /послідуючий/ аналіз приміняється для визначення ефективності діяльності комерційного банку за період, який розглядається і для виявлення резервів підвищення доходності;
перспективний - приміняється для прогнозування очікуваних результатів в майбутньому періоді, а також визначення інших направлень грошово-кредитної політики.
В залежності від об'єкта дослідження аналіз балансу поділяється на:

1. функціональний, тобто який дозволяє виявити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі взаємовідносин банків, можливості, форми і перспективи взаємодії із іншими контрагентами системи, а також провести оцінку ефективності і доцільності виконуваних банком функцій.

Дослідження проводиться на основі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів і кредитів, власних і залучених коштів, а також долі міжбанківських операцій в загальному об'ємі ресурсів і їх вкладень. Питома вага тієї чи іншої операції, яка проводиться банком, в загальній сумі балансу характеризує її значимість для банку.

В результаті функціонального аналізу виявляються можливості підвищення прибутковості і ліквідності банківських операцій шляхом виключення неефективних і пошуку більш прогресивних способів виконання необхідних операцій.

2. структурний аналіз проводиться по видах банківських операцій. За допомогою даного аналізу визначають склад і питому вагу економічних контрагентів по активних і пасивних операціях, а також структуру доходів, витрат і прибутку банку.

3. о п е р а ц і й н о- в а р т і с н и й аналіз поглиблює дослідження доходності банку і дає уяву про вартість і рентабельність /чи збитковість/ конкретних операцій. Він позволяє оцінити значення кожного виду операцій в формуванні прибутку банку і виробити основні направлення депозитно-позичкової політики по відношенню до конкретних контрагентів з метою максимілізації доходу.

Народногосподарський аналіз балансу позволяє визначити масштабність активно-пасивних операцій і банківського прибутку, а також ступінь участі комерційного банку чи групи банків в формуванні грошової маси і кредитного фонду країни.

Аналіз масштабності активно-пасивних операцій проводиться шляхом співставлення масштабів конкретних видів операцій із середнім рівнем чи абсолютними значеннями аналогічних показників по банківській системі в цілому.

Економічний аналіз діяльності комерційного банку складається з трьох основних частин:

Аналізу балансу.
Аналізу форм звітності.
Порівняльного аналізу.
Основними завданнями аналізу діяльності комерційного банку є:

визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів;
дотримання всіх вимог щодо ліквідності;
підтримання стану адекватності і достатності капіталу.
Аналіз прибутковості, ліквідності і достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління і таким чином визначити здатність банку конкурувати на ринку банківських послуг, а також оцінити вплив макрофінансової політики на діяльність банківської системи. Аналіз фінансової звітності - це процес, який має за мету визначити оцінку поточного і минулого фінансового стану банку і основних результатів його діяльності.

При цьому першочерговою метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку. При аналізі застосовуються квартальні або річні дані щодо прибутків та збитків, підраховуються середні показники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та обчислюються:

Стан надходжень - через прибуток на середні активи та на капітал.

Коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів та капіталу) персоналу.

Продуктивність роботи персоналу, що вимірюється через доход на працівника та окупності витрат на утримання персоналу.

Середні процентні ставки, отримані та сплачені.

Вартість посередництва.

Цей підхід поєднує дані балансового звіту та звіту про фінансові результати для вироблення ключових індикаторів (коефіцієнтів) діяльності, що не залежать від розміру банку і, таким чином, можуть прямо співставлятися з іншими банками та між собою впродовж певного періоду часу.

Оскільки доходи та видатки аналізуються стосовно середніх активів та зобов'язань за період звіту про фінансові результати, то можуть порівнюватися періоди часу із різною тривалістю. Звісно, таке порівняння може бути зроблене лише в тому разі, якщо установа не зазнає сезонних змін, як це відбувається з банками, які обслуговують сільськогосподарські підприємства.

Таблиця №1. Основні показники для аналізу діяльності комерційного банку

Стан надходжень:
Дохід на середні активи. Дохід на капітал.
Номінальний коефіцієнт приросту:
Позик та лізінгу. Клієнтських депозитів. Капіталу. Персоналу
Реальні ставки приросту:
Індексу споживчих цін. Ставки інфляції. Позик та лізінгу. Клієнтських депозитів. Капіталу.
Продуктивність роботи персоналу:
Надходження / середня чисельність персоналу (*100). Окупність витрат на утримання персоналу.
Номінальні процентні ставки:
Середня отримана ставка. Ліквідні активи. Позики кредитним установам. Клієнтські позики. Ринкові боргові цінні папери. Середня сплачена ставка. Суми сплачені кредитним установам. Депозити термінові та до запитання. Ощадні депозити. Спред.
Реальні процентні ставки:
Середні отримані ставки. Середні сплачені ставки.
Вартість посередництва (% активів):
Витрати на утримання персоналу. Витрати на утримання приміщення. Податки та ліцензування. Знос та амортизація. Інші управлінські витрати. Забезпечення під збитки за позиками та списання.
Загальна вартість посередництва
Податки на доходи. Створення капіталу.


Усі управлінські рішення та зовнішні обмеження мають вплив на коефіцієнти доходу на активи та доходу на капітал (визначених вище), що є двома найважливішими вимірами здатності банку Генерувати власний капітал для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів.

Аналіз балансового звіту. Основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт, в якому активи відображаються ліворуч, а зобов'язання та капітал (пасиви) - праворуч. Активи і пасиви подаються у балансовому звіті у порядку зменшення їх ліквідності.

Таблиця №2 наводить приклад балансового звіту за згрупованими статтями.

Таблиця 2. Балансовий звіт комерційного банку

Активи
Зобов"язання
Валюта, монети та банківські метали
Коррахунки банків
Дорожні чеки
Депозити та кредити банків
Кошти на корахунках в НБУ
Кредити, отримані від НБУ
Інші кошти в НБУ
Кошти до запитання клієнтів
Кошти на коррахунках в інших банках
Строкові депозити клієнтів
Депозити та кредити в інших банках
Цінні папери власного боргу
Резерв під депозити та кредити в Інших банках
Кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій
Нетто: депозитів та кредитів в інших банках
Субординована заборгованість
Цінні папери в портфелі банку на продаж
Інші зобов'язання
Резерв під знецінення ЦП на продаж
_Сукупні зобов'язання
Нетто: ЦП в портфелі банку на продаж
_Капітал
Цінні папери в портфелі банку на Інвестиції
Статутний капітал
Резерв під знецінення ЦП на інвестиції
Сплачений статутний капітал банку
Нетто: ЦП на інвестиції
Несплачений статутний капітал банку
Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам
Недорозподілені прибутки та резерви
Резерв під кредити та фінансовий лізинг клієнтам
_Сукупний капітал
Нетто: кредитів та фінансового лізингу клієнтам

Інвестиції капіталу в асоційовані Компанії

Інвестиції капіталу в дочірні компанії

Нематеріальні активи Зношення нематеріальних активів

Нетто: нематеріальних активів

Матеріальні активи

Зношення матеріальних активів

Нетто: матеріальних активів

Інші активи

Резерв під можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю банку

Нетто: інші активи

Сукупні активи
Сукупні зобов'язання і капітал


Форма балансу концентрує увагу на типах активів та пасивів. Підхід до аналізу полягає в розмежуванні депозитів на депозити до запитання, термінові та ощадні. Вважається, що депозити до запитання пов'язані з проведенням розрахунків і через це вони досить стабільні та нечутливі до процентної ставки. Термінові депозити переважно складаються з чутливих до процентної ставки "придбаних" депозитів корпорацій та фізичних осіб. Ощадні рахунки становлять досить стабільні заощадження загальної громадськості.

Тенденція сплачувати проценти за рахунками до запитання руйнує традиційні кордони між цими типами рахунків, їх відносною ціною та стабільністю. Позики та депозити класифікуються не тільки за строком погашення, яка у балансі у будь-якому випадку викривлена, оскільки ті строки погашення, які показані у балансі щодо кредитів та депозитів, взагалі відображають первинну, початкову тривалість, а не період часу, що залишилися до погашення.

Однак деякі системи звітності не вимагають таких додаткових підпорядкованих звітів і приходять до компромісу, показуючи активи та пасиви за строками, що залишилися до їх погашення, втрачаючи інформацію про інструменти та їх цілі.

Позабалансові статті - зобов'язання, прийняті банком від імені свого клієнта, що можуть змусити банк виділити кошти (можливо, видати позику у разі відсутності грошей у клієнта), становлять собою кредитний ризик установи і через це додаються до активів, зважених на ризик при підрахунку достатності капіталу.

Основними види аналізу балансу банку. Аналіз структури - дає змогу оцінювати зміни структури активів та пасивів протягом часу, проводити співставлення з такими установами. Такий формат, крім того, відображає ті банківські операції, які банк або не проводить, або звітує про них неадекватно.

Коефіцієнтний аналіз балансового звіту проводиться з використанням трьох основних коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт ліквідних активів. Це коефіцієнт виміру ліквідності, який обчислюється шляхом додання до готівки та прирівняних до неї коштів міжбанківських активів за мінусом міжбанківських пасивів та позичок від центрального банку. Він також може розраховуватися як відсоток до загальних (або робочих) активів.

2. Коефіцієнт співвідношення позик та депозитів. Цей коефіцієнт визначається сумою всіх активів з нормальним ризиком (дисконти, позики та авізо), поділені на основні депозити (включаючи до <запитання>, термінові та ощадні депозити за винятком короткотермінових грошового ринку та довготермінових запозичень).

Це співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити від суспільства для підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати в кредит ці депозити. Вищий коефіцієнт традиційно асоціюється з більш високим елементом ризику, оскільки він може відображати нижчу ліквідність (та уразливість від дій кредиторів), негативні економічні умови чи наслідки відпливу депозитів. Низький рівень співвідношення може відображати недостатні можливості кредитування або небажання прийняття існуючого ризику при наданні позик.

"Нормальний" рівень залежить від країни, однак 70-80% може складати помір співвідношення між ліквідністю (що вимагає меншого коефіцієнта) та дохідністю (яка, звичайно, краща від більш високого коефіцієнта). Якщо у всієї фінансової системи показник перевищує 100%, тоді у промисловості можуть мати місце структурні проблеми, наприклад, при рефінансуванні центральним банком торговельних операцій чи привілейованому кредитуванні.

Незабезпечені кредити мають бути покриті за рахунок відповідних контрактивних рахунків. Вони мають прийняти форму забезпечення під збитки за позиками, що віднімаються із останніх надходжень і, таким чином, із резерву капіталу. Також важливо, що "позики", які використані в цьому коефіцієнті, мають бути чисті від резерву під збитки.

3. Коефіцієнт достатності капіталу. Цей коефіцієнт подає "реальний " капітал як відсоток загальних активів, зважених на ризик. І капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних забезпечень під збитки за позиками та нематеріальних активів.

Цей коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності. Таким чином, це показник того, наскільки банк протистоїть економічним скрутам та складнощам. Цей коефіцієнт переглядається наглядовими органами та кредитними аналітиками як один із ключових показників економічного стану банку.

Повний підрахунок достатності капіталу включає зваження кожної категорії активів на коефіцієнт ризику, виключення з них нематеріальних активів та дебіторської заборгованості відповідних контрагентів та нематеріальних активів з активів та капіталу, і додання потенційних зобов'язань до зважених на ризик активів.

Існують також інші коефіцієнти, що використовуються в різних випадках, але їхнє використання може призвести до зменшення віддачі.

Дохідні активи до загальних активів. Складаються з доходних активів (підпроцентні депозити, розміщення цінних паперів, позики, авізо та інструменти капіталу), поділених на загальні активи. Цей показник має показувати, наскільки продуктивно керівництво використовує активи.

Однак деяке "непродуктивне" використання є цілком нормальним, оскільки в той час, як приміщення та обладнання не можуть прямо давати прибуток, вони необхідні для підтримання операційної діяльності банку. Крім того, вимоги резервування можуть призвести до того, що банк не матиме згоди використовувати деякі активи. Цей коефіцієнт не вимірює ефективності використання активів.

Таблиця 3. Коефіцієнти для аналізу балансу комерційного банку

Ліквідні активи
Робочі активи
Загальні активи. Коефіцієнт співвідношення ліквідних і робочих активів ( wacko .
Коефіцієнт співвідношення ліквідних і загальних активів ( wacko .
Позики та лізинг клієнтам.
Депозити клієнтів.
Коефіцієнт позик до депозитів ( wacko .
Активи, зважені на ризик.
Відкоригований капітал.
Коефіцієнт достатності капіталу ( wacko .


Співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних позик. Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля позик та покриття безнадійних боргів.

Кожний з цих коефіцієнтів може обчислюватися на базі окремого балансового звіту, оскільки кожний з них складається на окрему дату, що відповідає даті балансу. Банки, що залучені до фінансування сезонного виробництва, можуть показувати сезонні зміни цих коефіцієнтів, тому для ізоляції тенденцій від сезонних розходжень необхідно проводити порівняння між такими установами за один і той самий місяць, за кілька років чи за середньорічними показниками.

При цьому можуть бути внесені деякі зміни, наприклад, додавання довгострокового підпорядкованого боргу до капіталу при визначенні достатності капіталу, а аналітики мають використовувати деякі міркування з приводу того, що є прийнятим для кожної конкретної країни. У наведеному прикладі підраховано кілька варіацій перших двох показників, але останні два проігноровано через їх обмежене використання в країнах, що розглядаються.

Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при аналізі фінансового стану, обмежена лише кількістю рахунків балансового звіту та звіту про фінансові результати. Аналітики, законодавці, керівники банку та інвестори - всі мають свої завдання щодо висвітлення специфічних аспектів стану банку. Таблиця показує найбільш поширені коефіцієнти фінансового стану. Ці коефіцієнти подають дані у відсотковому виразі, протягом одного року, що може висвітлювати поточні тенденції, а тому внутрішнє керівництво та наглядацькі органи повинні обчислювати коефіцієнти щоквартально чи щомісячно.

Коефіцієнти в межах одного року можуть бути перекручені сезонними змінами, особливо тоді, коли банки здійснюють фінансування сільськогосподарських робіт або коли деякі накопичення можуть здійснюватися тільки один раз на рік чи на півроку. Таким чином, найкориснішим буде аналіз тенденцій за кілька років, що дає змогу відокремити вплив сезонних факторів на ключові коефіцієнти фінансового стану.

Коефіцієнти фінансового стану банку залежать від тих ринкових умов, за яких банку доводиться працювати, включаючи макрофінансову політику, розумні законодавчі акти та стандарти ведення бухгалтерського обліку, конкуренцію та практику ведення бізнесу. Коефіцієнтний аналіз може бути ускладнений змінами економічного циклу чи ринкових процентних ставок.

У ринковій економіці собівартість кредитування, звичайно, випливає із собівартості фінансування. Це означає, що якщо ринкова ліквідність підтримується (переважно внаслідок зусиль центрального банку знизити інфляцію), то депозитна ставка зростатиме, спричиняючи зростання витрат банку на залучення коштів. Якщо прибутковість падає, то банк відповідає на це піднесенням ставки кредитування, з тим, щоб відновити ту процентну маржу, що існувала до початку циклу.

Із стабілізацією ліквідності на ринку процентні ставки підуть вниз, причому депозитна ставка першою, а за нею - кредитна ставка, за встановленою тенденцією зниження. Надходження банку від різниці процентних ставок зменшуватимуться впродовж періоду зростання ставок та збільшуватимуться впродовж періоду зниження.

Таблиця 4. Основні коефіцієнти показників діяльності банку

Коефіцієнт
Процент*
Дохід на активи
1.00
Дохід на капітал
15.00
Чистий спред
1.25
Чиста процентна маржа
4.50
Дохід від плати за послуги
1.00
Чиста операційна маржа
6.50
Управлінські витрати
(% загальних активів)
Витрати на персонал 2.00

Інші операційні витрати
1.50
Загальні операційні витрати
3.50
Витрати на забезпечення під збитки за позиками
0.50
Чистий дохід до оподаткування
2.00


*Наведені коефіцієнти рекомендуються як оптимальні для банків США, Великої Британії та деяких інших.

Порівняльний аналіз діяльності банку має за мету за допомогою порівняння великого переліку показників банку за певний проміжок часу або кількох банків між собою скласти об'єктивну оцінку фінансового стану банку. Дані порівняльного аналізу дають змогу відстежувати діяльність банку у динаміці, а також робити прогнози щодо фінансового стану банку у майбутньому.

При порівняльному аналізі застовуються 3 види вихідних даних, які використовуються при проведенні аналізу фінансового стану банків, а саме:

індивідуальні показники діяльності банку; середні показники по групі банків, до якої входить банк, що аналізується (або відхилення від середньої по групі);
місце банку серед банків цієї групи за кожним показником. Такий вид порівняльного аналізу дає можливість банку:
порівнювати свої показники із середніми показниками своєї групи банків;
бачити своє місце серед банків своєї групи;
робити висновки щодо своєї діяльності в тій чи іншій галузі на ринку банківських послуг;
прогнозувати фінансовий стан банку в залежності від тих чи інших економічних обставин і своє місце серед інших банків.
Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз повинен проводитись за такими часовими вимірами:

за 5 робочих днів - тижневий аналіз;
за 4 (5) тижнів - місячний аналіз;
за 3 місяці - квартальний аналіз;
за 6 місяців - піврічний аналіз;
за 12 місяців - річний аналіз;
за кілька років - аналіз розвитку банку.
У залежності від часового тренду така система дає змогу робити прогнозні розрахунки щодо діяльності банку у майбутньому.
Случайные рефераты:
Реферати - Остап Вишня
Реферати - Життєвий і творчий шлях Юрія Федьковича
Реферати - Життя та творчість Тодося Осьмачки
Реферати - Життя та творчість Панаса Мирного
Реферати - Життя і творчість Ольги Кобилянської
Реферати - Поет, культуролог і дослідник літератури – Яр Славутич
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 65
    Гостей: 65
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта